"Камдесю" повертається — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

"Камдесю" повертається

Кредит&Депозит
1273
У середині 1990-х кожен українець знав, як звуть главу Міжнародного валютного фонду. Про Мішеля Камдесю складали анекдоти. Прийшов час звикати до нового дивовижного імені - Домінік Стросс-Кан. Від нинішнього глави ради директорів МВФ тепер багато в чому буде залежати, наскільки успішно український уряд зможе латати бюджетні діри, а НБУ - стабілізувати гривню. Всі тверезі антикризові рішення минулого тижня приймалися парламентом, урядом і президентом під тиском через океан. При цьому політики ні на секунду не забували про майбутні вибори.
У здатність українських політиків об'єднатися перед загрозою кризи не дуже вірилося із самого початку. Очевидно, що влада в нинішніх умовах зобов'язана діяти швидко, скоординовано і жорстко. Але хіба це про нашу владу? Дискусія навколо антикризових законопроектів повільно, але вірно скотилася до перевіреного жанру - нескінченних взаємних обвинувачень лідерів фракцій, прем'єр-міністра і президента в некомпетентності. У підсумку загальна інтелектуальна і психологічна слабкість владу імущих та опозиції поставила під сумнів навіть можливість одержання вже схваленого Міжнародним валютним фондом кредиту. Але - обійшлося. Власне, ці $16,5 млрд, за які ще потрібно поборотися, поки єдина заслуга Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко. Їхній споконвічний суперник у боротьбі за симпатії пенсіонерок, Віктор Янукович, відрізнився, мабуть, найдужчим з десятка антикризових законопроектів, поданих у парламент за останній тиждень. Але небажання поділитися славою з кимось з конкурентів його знову підвело. Коли минулого понеділка регіонали не з'явилися на засідання міжфракційної антикризової комісії, стало зрозуміло, що й вони ще не до кінця усвідомлюють, що відбувається в економіці.
А в економіці - час нав'язливого дежавю. Бізнесмени змушені згадувати 1994-1998 р. - розквіт епохи масових неплатежів. Тоді в ділових колах був кожен сам за себе, а обов'язковість партнера або грамотний закон від влади сприймалися не інакше як приємний сюрприз. Чи вправі підприємці чекати таких сюрпризів сьогодні? Безумовно! Стати песимістами ми завжди встигнемо.
Оперативні сюрпризи
Президент, прем'єр-міністр і керівництво НБУ з деяким запізненням, але відносно дружно кинули всі сили на протистояння двом головним загрозам: обвалу курсу гривні та різкому зниженню доходів держбюджету. Їхній мотив зрозумілий: заборгованості по виплатах пенсій і зарплат бюджетникам укупі з валютними коливаннями - найпомітніші натяки на необхідність відправити керівництво країни у відставку.
А влада для Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко, як не дивно, залишається головним стимулом.
Приємний сюрприз у вигляді кредиту МВФ передбачає два напрямки витрати грошей: для стабілізації валютного курсу та обслуговування зовнішнього держборгу. Глава Нацбанку Володимир Стельмах запевняє, що ці проблеми його відомству під силу вирішити й без використання заокеанських мільярдів. Але погоджується, що з такою "заначкою" працювати буде набагато спокійніше. Ризикнемо припустити, що витрата коштів антикризової позики буде відбуватися значно швидше, ніж планує Стельмах.
Насамперед, тому, що "діри" у держбюджеті намічуються величезні. І латати їх, крім як закордонними кредитами, поки нема чим. Проте, курс гривні тепер буде хоч і слабкий, але більше прогнозований - з такими доларовими м'язами НБУ може почувати себе досить впевнено. Чого не можна сказати про уряд, який ламає голову над проблемою зниження податкових надходжень.
В антикризовому законопроекті, переданому Юлією Тимошенко до Верховної Ради 24 жовтня, пропонувалося підвищення акцизу на алкогольні напої й всі види палива, податку з власників автомобілів, а також рентних платежів компаній, що добувають корисні копалини. У сумі, за розрахунками уряду, це дозволило б одержати в держбюджет додатково 14 млрд грн. Правда, вже 28 жовтня, на зустрічі з нафтотрейдерами, прем'єр-міністр привселюдно пообіцяла податки для цієї галузі не міняти, домігшись натомість згоди власників мереж АЗС і НПЗ понизити вартість бензину на заправках у середньому на одну гривню за літр до кінця року. Але в цілому тенденція очевидна - уряд має намір підвищувати податки, щоб не допустити заборгованості по зарплатах бюджетникам і пенсіям. Про те, щоб зберегти божевільні темпи нарощування соціальних виплат, і мови бути не може.
Стратегічні сюрпризи
На тлі тактики оперативного "гасіння пожеж", що зараз у боротьбі з кризою застосовує уряд, досить виділяється єдине рішення, що претендує на масштаб стратегічного. Мова йде про заморожування рівня зарплат і пенсій на нинішньому рівні. Свою підтримку ідеї відмовитися від популістської політики в умовах кризи першими задекларували Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко. Правда, прем'єр-міністр при цьому підкреслила, що лише виконує розпорядження президента, а той, у свою чергу, вказав на те, що така вимога МВФ. Турбота про імідж - насамперед! Віктор Янукович, природно, не упустив можливості цинічно розкритикувати обох за "антинародну політику". Але є підстави сподіватися, що заради одержання траншів багатомільярдного кредиту політики все-таки підуть на непопулярні заходи. Тим більше, що цього занадто очевидно вимагає економічна ситуація в країні.
На жаль, на повноцінну реалізацію ще однієї дійсно стратегічної ідеї - створення державного фонду для інвестування в базові галузі країни - шансів мало. Стабілізаційний фонд планується наповнювати за рахунок приватизації, перевиконання прибуткової частини держбюджету й зовнішніх позик. Всі три пункти в умовах економічної кризи, м'яко кажучи, сумнівні. Напевно зіграє свою роль і політичний фактор. Підприємства, які вимагають такої допомоги в першу чергу, у своїй більшості перебувають під контролем членів опозиційної Партії регіонів. А та за антикризовий законопроект фактично не голосувала. Альтернативний антикризовий законопроект регіоналів передбачав надання Ощадбанку та Укрексімбанку 40 млрд грн. з держбюджету на кредитування промисловців. Але БЮТ категорично проти допомагати грішми політичним конкурентам. Глава промислового комітету парламенту та один з лідерів Блоку Юлії Тимошенко, Наталя Королівська, у своїй оцінці була безапеляційна: "Вони пропонують взяти гроші з казначейського рахунку, тобто забрати в пенсіонерів і бюджетників і віддати олігархам. Ми цього не допустимо". Без підтримки БЮТ регіонали навряд чи зможуть розраховувати на допомогу своїм підприємствам з держбюджету. І про це зараз доводиться тільки шкодувати. Адже якщо найближчим часом в Україні не будуть знову запущені металургійні та хімічні потужності, країна приречена на негативний торговельний і платіжний баланс. А це значить, що дефіцит долара буде продовжувати давити на курс гривні, валютна нестабільність - провокувати хвилювання вкладників, напруженість банкірів - неплатежі між підприємствами, неплатежі - зниження податкових надходжень у держбюджет і соціальну кризу.
Що далі?
Час ліберальної економічної ідеології закінчився, і для боротьби з кризою в США та ЄС активно застосовується державне втручання у фінансовий ринок. Український уряд, зв'язавшись з Міжнародним валютним фондом, багато в чому обмежив інструментарій, який міг би використовувати для розблокування платіжної "пробки". МВФ буде жорстко припиняти будь-які спроби розбалансувати бюджет, у тому числі й створенням так званого стабілізаційного фонду в держбюджеті. Але ризикнути варто. Якщо зараз через банки не надати інвестиційний ресурс промисловцям, фінансова система і базові галузі можуть застигти в нинішньому ступорі надовго. І тоді за імпровізаціями політиків на предмет блокування трибуни або навіть за банальними бійками попросту немає кому буде спостерігати - телевізори українців відключать від електроенергії.
Питання про витрату коштів стабілізаційного фонду сьогодні виглядає винятково політичною проблемою. Лідери всіх фракцій парламенту розуміють необхідність державної підтримки хіміків і металургів, але не можуть зважитися "передати гроші пенсіонерів олігархам". Особливо в умовах загрози проведення позачергових парламентських виборів. Швидше за все, потепління стосунків між БЮТ і Партією регіонів відбудеться вже після формування нової коаліції. Чи витримає економіка цей період? Природно, ні. Будуть зупинки підприємств і масові скорочення штату. Влада в таких умовах зобов'язана діяти швидко, скоординовано й жорстко. Але хіба це про нашу владу?
На що підуть кошти зі Стабілізаційного фонду
Кредити комерційним банкам на обслуговування зовнішнього боргу
Здешевлення кредитів на інфраструктурні та інвестиційні проекти загальнонаціонального значення на термін до 10 років
Кредити на завершення будівництва житла
Кредити малому й середньому бізнесу під проекти, що підвищують рівень зайнятості населення
Розвиток внутрішнього попиту на товари, експорт яких скоротився
Поповнення статутних фондів державних банків і Державної іпотечної установи
Джерело: законопроект "Про першочергові заходи щодо запобігання негативних наслідків фінансової кризи та внесення змін у деякі законодавчі акти".
За матеріалами:
Власть денег
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас