2273
Втома металу
Металісти та металурги України добре себе почувають тільки в рамках чемпіонату країни з футболу. Настільки ж райдужними новинами вітчизняний гірничо-металургійний комплекс похвастатися не може.
На дні
Поки політики колесили европами та стверджували, що в Україні кризи немає, фінансовий "звір" остаточно добрався до реального сектора економіки. Металургія як головна галузь української промисловості просто зобов'язана була відреагувати на це однією з перших і у відчутному обсязі. Адже, наприклад, у першому півріччі експорт недорогоцінних металів становив близько 45 відсотків від всього експорту. Металурги тепер пригадують "незлим тихим словом" всі урядові дії та обіцянки. За їх переконаннями державна допомога спізнилася як мінімум місяця на два, адже експорти та світові ціни на продукцію галузі почали падати ще влітку.
Ситуація з металургією в Україні дуже схожа на ривки вітчизняного фондового ринку. На початку цього року ринок цінних паперів нашої країни був таким, що найбільш динамічно розвивавався у світі. У металургійній галузі відбувалися такі ж процеси. У зв'язку зі зростанням цін на сировину на початку 2008-го трейдери активно скуповували готову продукцію - у побоюванні, що металурги й далі будуть піднімати ціни на неї, аргументуючи це вартістю сировини. У результаті на літо склади металотрейдерів виявилися забиті дорогим металом. У наявності криза надвиробництва. Не дуже йдуть справи й в автобудівників, що також позначається на споживанні (а вірніше - неспоживанні) металу.
На сьогодні в країні зупинені 18 доменних печей з 43, а також 40 сталеплавних агрегатів з 63. Для когось це просто цифри, а для обізнаної людей говорить багато про що. Чим загрожує зупинка домни? Отже, урок хімії, 10 клас. Для виплавки чавуну використовують руду, паливо (звичайно цей кокс) і флюси (такі, що знижують температуру плавлення та полегшують відділення порожньої породи від руди). Опустимо нюанси хімічних реакцій та одержимо чавун - залізо-вуглецевий сплав. Але крім чавуну в домні з порожньої породи, коксу, що не догорів, золи утворюється жужелиця. У розплавленому вигляді вона виводиться з домни і не засмічує її. Нагадаємо, що все це відбувається за температури до 2000 градусів за Цельсієм. Розплавлені чавун і жужелиці витікають з домни. А тепер уявімо, що цю температуру різко знизили. Процес виплавки чавуну в печі безперервний і циклічний. Це не означає, що домни не можна зупиняти, приміром, на ремонт. Можна, але роблять це поступово, плавно знижуючи температуру. Але якщо домна згасне, весь вміст сплавиться намертво в монолітний ком: у такому випадку ніж витягати цей ком, простіше побудувати нові печі.
Тільки мала частка із всіх печей зупинилися для ремонту або модернізації. Акціонери прагнуть завершить всі витратні проекти, якими є відновлення обладнання. ММК імені Ілліча згорнув всі модернізаційні процеси, тому що кошти на них вишукувалися з прямого прибутку без залучення грошей зі сторони. Володимир Бойко, керівник підприємства, звик розраховувати тільки на себе, але в нинішній ситуації це трохи важко.
Скорочений робочий тиждень, неоплачувана відпустка на невизначений термін, зниження тривалості зміни - керівництво підприємств іде на різні заходи, щоб не звільняти людей і не множити армію безробітних. Але робітники пам'ятають кризу 90-х, коли подібні кроки означали злидарське існування протягом довгих місяців, що припинилося лише з того моменту, коли підприємства знайшли приватних власників.
Зараз же найбільші підприємства країни, які здебільшого саме металургійного профілю, за весь час кризи втратили до 90 відсотків своєї початкової вартості. Азовсталь, Дзержинський та Алчевський метзаводи, Маріупольський металургійний завод імені Ілліча, Полтавський гірничозбагачувальний комбінат неабияк полегшили гаманці своїх власників через падіння в ціні. Металургія тягне за собою й інші галузі. Гірничодобувним комбінатам немає кому і нема чого постачати сировину. Постачальники коксу і транспортники під час відсутності власне перевезень недораховуються чималих сум.
Металургійна криза в результаті може призвести і до перерозподілу ринку. Найбільші компанії країни - "Систем Кепітел Менеджмент", "Індустріальний Союз Донбасу", група "Приват" - активно продавали нерентабельні активи і тепер скуповують підприємства, що неабияк подешевшали.
Дотягти до весни
Експерти зійшлися в думках, що для підприємств зараз головне - дотягти до весни. Кінець року - традиційний період завмирання виробництва, в 2008 він збігся з доларовими і фондовими стрибками та кризою в усьому світі. Фахівці радять використовувати змушену зупинку заводів для їх реконструкції та модернізації, щоб навесні, у новому сезоні, з новими силами взятися за роботу. І от саме цей момент викликає побоювання. Звідки впевненість, що з приходом весни метал буде настільки затребуваний, як раніше? Будівельна галузь і машинобудування в усьому світі зараз переживають далеко не райдужний, щоб не сказати - гірший, період свого життя. Так, в один прекрасний момент метал знову всім знадобиться, але знати б ще, коли цей момент наступить...
Через зупинку металургійних підприємств на внутрішньому ринку може спостерігатися дефіцити металопродукції. Хоча тенденції в будівельній галузі не дуже позитивні, саме в межах української держави метал буде не зайвим - не варто забувати про подію, що відбудеться за чотири роки. Підготовка до Євро-2012 повинна закріпити рівень споживання сталі в перерахуванні на душу населення на високому рівні. Всі зацікавлені особи зійшлися на думці, що треба розвивати внутрішній український ринок металів. Наприклад, у Росії внутрішнє споживання виробленої металопродукції перебуває на рівні 50 відсотків, у нас же - лише 25.
Від кризи нікуди не дітися, але з неї варто хоча б спробувати витягти максимум користі. Адже що таке металопромисловість нашої країни зараз? Українська металургія фактично постачала за кордон "напівфабрикати" - низькотехнологічну продукцію, концентруючи в собі всі матеріальні та екологічні витрати. Збільшуючи внутрішній ринок металу, можна було б домогтися й покращення ситуації в машинобудуванні. В усьому світі пріоритетними залишаються саме високотехнологічні галузі, ми ж у першу чергу виживаємо за рахунок іміджу країни-постачальника сировини.
Ще одна характерна риса вітчизняного металовиробництва - його вік. Багато заводів мають вікову історію. Але це не той випадок, коли віком варто пишатися, адже генеральних реконструкцій або модернізації підприємства не бачили. Елементарна технічна зношеність і морально застаріле обладнання не дозволяють витягати максимум прибутку з наявних активів. В Україні ще повсюдно використовують мартенівські установки замість конверторів (щоб було легше представити, що таке мартен, згадайте "Термінатора-2" - головний герой наприкінці розплавився саме в такій установці). А в усьому світі мартенівські печі не будуються з 70-х років. У нашому ж виробництві їх частка становить більше сорока відсотків.
Чого очікувати галузі та економіці в цілому? Якщо раніше аналітики прогнозували післякризову стабілізацію на початок 2009 року, то тепер за найоптимістичнішими прогнозами це станеться не раніше середини 2010 року. Великі бізнесмени замислюються про перепрофілювання своїх активів. Криза може викликати консолідацію найбільших власників. Що робити звичайним робочим поки незрозуміло: звільнення можуть розпочатися вже із середини зими. Державі потрібно терміново допомогти галузям, які є споживачами продукції української металургії: тоді і виробники, і покупці металопродукції зможуть вийти з кризи з мінімальними втратами. У випадку, якщо цього не станеться, українській економіці не позаздриш. Якщо через пару років ще буде чому заздрити.
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
