2024
Повне фіаско
— Фондовий ринок
Практично весь жовтень світові фінансові ринки перебували в стані гострого дефіциту ліквідності, періодично впадаючи в інвестиційну паніку, що надалі перемінялася короткостроковим спекулятивним зростанням, а на товарних і фондових ринках ціни продовжували в основному неухильно рухатися вниз. Про це FINANCE.UA повідомляє Генеральний директор КУА "ІНЕКО-ІНВЕСТ" Олег Морква, підводячи підсумки жовтня.
Початок місяця світові фондові ринки зустріли черговим обвалом цін на акції й у результаті масштабних розпродажів і відтоку інвестиційних ресурсів тільки за першу декаду місяця фондові ринки втратили понад 5 трильйонів доларів, обваливши фондові індикатори в середньому на 20%.
Незважаючи на те, що палата представників Конгресу США досить оперативно ухвалила "Закон про надзвичайну економічну стабілізацію 2008 р.", більше відомий як "план порятунку" міністра фінансів США Генрі Полсона, а документ негайно підписав президент Джордж Буш, приватних та інституціональних інвесторів він зовсім не надихнув.
У відповідність з прийнятим законом, Міністерство фінансів одержало право негайно використати з федерального бюджету $250 млрд. для викупу інвестиційних облігацій, що втратили ліквідність, і стабілізації фінансових ринків. Ще $100 млрд. Мінфін зможе одержати в розпорядження за рішенням американського президента, а інші $350 млрд. можуть бути виділені дозволом Конгресу в травні 2009 р.
План Полсона дозволяє Мінфіну призначати при необхідності управляючих активами та передбачає створення наглядового органа для контролю над використанням виділених сум і вводить податкові пільги, загальна сума яких може перевищити $100 млрд.
Проте, масовий інвестор, зневірений в ефективності антикризових заходів національних урядів і Центробанків, повсюдно виходить з ризикових інструментів, у найкращому разі вкладаючи свої кошти в держпапери й депозити державних і системних банків.
Це звичайно дуже сильно підриває реальний сектор ринкової економіки, прирікаючи корпорації на тривалий інвестиційний голод і знижуючи ділову активність, але разом з тим дозволяє державним фінансовим інституціям одержати досить потужний і відносно дешевий внутрішній фінансовий ресурс у нинішній непростий час.
Разом з тим, будь-який голосний скандал з банкрутством або фінансовими проблемами державного або комерційного системного банку приведе до чергової ще більш потужної хвилі паніки серед інвесторів і може просто в цілому паралізувати банківську систему країни.
І якщо європейські банки, одержавши потужну фінансову підтримку від Центробанків, в основному поступово починають справлятися з нестачею ліквідності, то банківський сектор США в цей час поринає в нову хвилю кризи - цього разу дефолту клієнтів по кредитних картках, а панічний психоз серед інвесторів і вкладників приймає загрозливі масштаби.
На відміну від США, більшість провідних країн світу, як в Європі, так і Азії вибрали для себе інший шлях виходу з кризи, надаючи перевагу сконцентрувати свої організаційні та фінансові зусилля на порятунок, насамперед, банківської системи.
Для цих цілей європейські уряди та центробанки найбільших країн виділяють сотні мільярдів євро для рекапіталізації та націоналізації найбільших системних банків країни, а деякі країни навіть гарантують повне збереження вкладів для населення.
Основною метою таких рішень є забезпечення стабільності та надійності фінансової системи й повернення довіри людей до банків, оскільки без нормального функціонування фінансової системи країни неможливо буде реалізувати інші важливі завдання, у тому числі поновлення кредитування виробництв, без чого довгострокова стагнація економіки стане просто неминуча.
Так, Німеччина виділяє на ці цілі в цілому 480 млрд. євро, Франція майже 400 млрд. євро, Великобританія близько 300 мільярдів фунтів стерлінгів, Австрія 100 млрд. євро і т.д.
У сукупності тільки центробанки країн Західної Європи на стабілізацію своїх банківських систем направляють у найближчі місяці понад 1,5 трильйон євро.
Схожі дії з порятунку своїх банківських систем приймаються й у більшості інших країн світу, у тому числі в Російській Федерації та Північно-Східній Азії (Японія, Південна Корея, Китай).
Основною причиною, чому США спочатку прийняло план "гроші за сміття", а не пішли за європейським сценарієм, є специфічність американської економіки.
В американців традиційно набагато сильніше, ніж в інших країнах, представлений сегмент інституціональних (взаємних фондів, страхових компаній, пенсійних фондів) і приватних інвесторів, які значні інвестиції направляли на тільки в державні цінні папери та на депозити, але й у ринок акцій, корпоративних облігацій, іпотечні папери і т.д.
Тільки у взаємних фондах США в останні роки активи становили близько 70% від розміру американського ВВП, перебуваючи на рівні 9-10 трильйонів доларів.
Протягом року ФРС США регулярно знижувала дисконтну ставку (понизивши її за рік більш ніж в 5 разів з 5,25% до 1,0 % річних) не тільки для того, щоб пожвавити свою економіку, значно здешевивши вартість кредитних грошей.
Такими діями американський Центробанк намагався також підтримати і свій фондовий ринок, коли той, втрачаючи оптимізм, доходив до чергової критичної риси, значно провалюючись донизу.
Однак криза з американською іпотекою, яка згодом переросла у фінансову, а до початку осені практично вже торкнулася всіх сегментів в економіці Америки, зупинити простим зниженням ставок ФРС стало вже неможливо.
Більше того, масовий інвестор, обманутий у своїх очікуваннях, що американська економіка одужає у другій половині поточного року, став у терміновому порядку виходити із цінних паперів, що привело спочатку до банкрутства найбільших інвестиційних банків, а в останні тижні до серйозних проблем й у цілому в американській банківській системі.
По суті справи, як американським, так і світовим фінансовим та урядовим інституціям вже повністю стало зрозуміло, що криза довіри на фондових ринках прийняла необоротний для поточної ситуації характер, і ніяких фінансових ресурсів вже просто не вистачить, щоб зупинити подальший обвал світових ринків.
Практично дві перші декади жовтня основний фінансовий та організаційний ресурс світових Центробанків направлявся на підтримку банківської системи, щоб уникнути краху кредитно-фінансової діяльності у світовому масштабі, а про фондовий ринок, в умовах фінансової обстановки, що щодня погіршується, воліли думати найменше.
У середині місяця після запропонованої G7 (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Канада та Італія), разом з представниками Російської Федерації скоординованої програми з виходу з фінансової кризи, спостерігалося невелике пожвавлення фондових ринків, підігрітих, насамперед, спекулятивними очікуваннями.
Більшість світових індикаторів досить різко пішли вгору, за два-три дні піднявшись відразу на 7-15%, однак до кінця місяця на фондових ринках продовжували домінувати в основному негативні емоції, а цінні папери надавали перевагу й далі досить активно дешевшати.
Бачачи негативну реакцію американського фондового ринку на 700-мільярдне використання коштів з викупу біржового "сміття", адміністрація США також вирішила наслідувати приклад європейських країн і на додачу до "плану Полсона" виділила на рекапіталізацію своїх найбільших банків 250 млрд. доларів.
Проте, якоїсь вагомої позитивної дії для зміни спадних трендів навіть по американським банківським паперам дане рішення не зробило.
У цілому за жовтень втрати світових бірж перевищують 10 трильйонів доларів, а більшість фондових індикаторів пішла вниз за місяць на 18-30%.
Наприкінці місяця Банк Англії підвищив свою оцінку прямих світових фінансових втрат удвічі - до 2,8 трлн. дол.
За його розрахунками на допомогу фінансовим ринкам світовими Центробанками вже було виділено 4 трлн. дол., але гроші можуть знадобитися ще. До значного зростання додаткових фінансових уливань може привести не тільки зростання списань банків, що втратили понад 670 млрд. дол. з початку кризи, але й посилення нових ризиків: криза все сильніше б'є по страховим компаніям, хедж-фондам та економікам, що розвиваються.
Так, зниження рейтингів страховикам, як правило, найбільш негативним чином б'є по фінансовим оцінкам їхніх контрагентів, а хедж-фонди змушені постійно продавати свої активи через виведення коштів клієнтів і дефіциту кредитів, що активно стимулює в цілому до падіння капіталізації світових фондових ринків.
Саме відтік інвестицій з фондових інструментів багато в чому пояснює стрімкий обвал котирувань країн, що розвиваються, які донедавна вважалися відносно захищеними від кризи.
З моменту початку кризи влади по усьому світі направили на боротьбу з її наслідками вже більше 4 трлн. дол., а з урахуванням дій світових центробанків сума становить майже 8 трлн. дол., і ця допомога, на думку експертів Банку Англії, дозволила втримати світову фінансову систему від колапсу.
Однак уряди та Центробанки повинні бути готові при необхідності збільшити свої зусилля. Так, за заявою британського прем'єра Гордона Брауна, наявних в цей час 250 млрд. дол. у фондах МВФ недостатньо для допомоги постраждалим державам і що країни, які володіють значними валютними резервами (зокрема Китай і країни Близького Сходу), могли б зробити значно більше для боротьби з кризою.
Український біржовий ринок ще до закінчення літа втратив хоч яку-небудь інвестиційну підтримку, і навіть після падіння біржової капіталізації майже на 80% з початку року, однаково знаходиться в режимі хоч і пасивних, але розпродажів.
За минулий місяць ринкова капіталізація ліквідних українських паперів понизилася ще на 5-70%, а фондовий індикатор ПФТС пішов вниз більше ніж на 120 індексних пункту або майже на 33%.
Даний результат виявився б ще гірше, якби не 10% зростання українського фондового індикатора в останні дні місяця, у загальному тренді одно- дводенного підйому світових індексів на 6-17% після чергового зниження процентних ставок більшістю провідних Центробанків світу.
Інтенсивність торгів у ПФТС у підсумковий тиждень жовтня на ринку акцій у зв'язку із закінченням місяця й необхідністю фінансування витрат від операційної діяльності (зарплат, оренд і т.д.), а також технічними рейтинговими угодами, виявилася вище, ніж була тижнем раніше.
Якщо попереднього тижня торги акціями становили в середньому 9,34 млн. грн., то у звітний тиждень вони підвищилися більше ніж у півтора рази до середньоденних оборотів в 16,88 млн. грн.
При цьому протягом тижня торговельний оборот цінними паперами другого ешелону був як і раніше нижче, ніж торгівля "блакитними фішками", а частка торгів акціями індексного кошика ПФТС досягла 65,68%, при їхній ринковій частці на попередньому тижні в 68,84%.
За 4 дні поточного тижня індексний кошик ПФТС, завдяки зростанню індикатора в четвер відразу на 9,47%, додав 18,17 пункту (+7,87%), а фондовий індикатор підвищився з 230,88 індексних пункту на 24 жовтня, до значення в 249,05 індексних пункту, станом на 30 жовтня. Попереднього тижня індекс ПФТС пішов вниз на 12,75% або 33,75 індексних пункту.
З початку тижня в ПФТС пройшли торги цінними паперами на 324,06 млн. грн., з яких 67,53 млн. грн. (20,84%) склала торгівля акціями. Тиждень тому обсяг торгів у ПФТС був в 1,44 рази більше, досягши 465,43 млн. грн., з яких 46,71 млн. грн. або 10,04% від загальної торговельної маси біржі наторгували на ринку акцій.
За тиждень загальний попит на покупку акцій у ПФТС підвищився більш ніж на 6 млн. грн., склавши 39,12 млн. грн. (+19,82%), а пропозиція на продаж акцій зросла до 55,65 млн. грн. (+25,39%).
Лідерами торгів на ринку акцій стали цінні папери ВАТ "Західенерго". З 27 до 30 жовтня з акціями генеруючої компанії у ПФТС було проведено 36 угод на 32,19 млн. грн., а котирування в ПФТС мають вигляд: на покупку акцій - 277,0 грн. (+17,37%), на продаж - 283,0 грн. (+15,51%). Остання угода пройшла за ціною 281,9 грн. (-15,06%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій "Західенерго" досяг 2,17%.
Друге місце зайняли цінні папери ВАТ "Херсонобленерго" (обсяг торгів - 3,09 млн. грн.). З початку тижня з акціями енергокомпанії в ПФТС пройшло 11 угод, а котирування мають вигляд: на покупку акцій - 1,2 грн. (не змінилася з попереднього тижня), на продаж - 7,0 грн. (не змінилася з попереднього тижня) за акцію. Остання угода була проведена за ціною 1,1 грн. (-80,0%) за одну акцію. Спред між котируваннями становить 483,33%.
Третє місце зайняли цінні папери ВАТ "Мотор Січ" (обсяг торгів - 2,39 млн. грн.). За тиждень з акціями емітента в торговельній системі відбулося 11 угод, а котирування в ПФТС мають вигляд: на покупку акцій - 195,0 грн. (+18,11%), на продаж - 224,0 грн. (+24,44%) за акцію. Остання угода укладена за ціною 190,0 грн. (+14,46%) за одну акцію заводу. Спред між котируваннями акцій досяг 14,87%.
На ринку корпоративних облігацій сукупний попит на покупку корпоративних бондів за тиждень виріс до 16,42 млн. грн. (+5,05%), а загальна пропозиція на продаж склала 129,59 млн. грн. (-3,12%).
У лідери торгів тижня на ринку корпоративних боргових паперів вийшли облігації компаній "Укргазбанк" (серія Е) (обсяг торгів - 87,64 млн. грн.), "Укргазбанк" (серія D) (обсяг торгів - 82,31 млн. грн.) і "ПТК Агромат" (серія А) (обсяг торгів - 11,49 млн. грн.).
На ринку ОВДП протягом тижня пройшли торги на 17,06 млн. грн.
У ПФТС на 30 жовтня пропозиція на продаж держпаперів підвищилася, склавши 5,48 млн. грн. (+2,24%), а попит на покупку склав 11,95 млн. грн. (+113,77%).
Серед держпаперів лідерами стали ОВДП строком погашення 30.12.2009 (обсяг торгів - 15,92 млн. грн.), ОВДП строком погашення 17.12.2008 (обсяг торгів - 628,57 тис. грн.) і ОВДП зі строком погашення 01.01.2009 (обсяг торгів - 408,91 тис. грн.).
До кінця тижня загальний попит на покупку муніципальних бондів у ПФТС виріс до 0,76 млн. грн. (+16,92%), а пропозиція на їхній продаж склала 7,39 млн. грн. (+0,27%).
Торгувалися серед паперів муніципалітетів тільки облігації Луганської міської ради (серія В) (обсяг торгів - 198,95 тис. грн.) і Київської міської ради (серія А) (обсяг торгів - 81,05 тис. грн.).
За видами цінних паперів, що торгувалися у ПФТС, лідером став ринок корпоративних облігацій.
За тиждень торги бондами корпорацій пройшли на суму в 237,01 млн. грн., а їхня частка в загальній структурі торгів ПФТС склала 73,14%. Попереднього тижня корпоративних облігацій у ПФТС наторгували на 182,63 млн. грн., а їхня частка в загальних оборотах біржі була 39,24%.
Ринок акцій піднявся на другий рядок тижневого рейтингу торгів. У період з 27 до 30 жовтня акцій емітентів наторгували на 67,53 млн. грн. (20,84%). Тиждень тому торгівля акціями досягла 46,71 млн. грн. або 10,04% від сукупного торговельного обороту ПФТС.
На третє місце змістився ринок державних облігацій. З початку тижня угод з ОВДП було укладено на 17,06 млн. грн., а їхня частка в загальній структурі торгів ПФТС склала 5,26%. Тижнем раніше на ринку держпаперів торговельний оборот досяг 229,45 млн. грн. або 49,3% від загального торговельного обороту біржі.
Торговельний оборот на ринку муніципальних бондів склав 0,3 млн. грн. (0,9% у загальних торгах ПФТС). Тижнем раніше торги на даному ринку пройшли на 0,5 млн. грн. (0,11%).
З початку року індекс ПФТС втратив 924,97 пункту або 78,79%, знизившись з оцінки в 1174,02 індексних пункту на 28 грудня 2007 року, до значення в 249,05 індексних пункту, станом на 30 жовтня 2008 року.
Таблиця 1. Структура торгів цінними паперами в ПФТС (27.10.08-30.10.08)*
* сума торгів наведена без урахування анульованих угод
Таблиця 2. Зміна котирувань по "блакитних фішках" за період (24.10.08 - 30.10.08)
Поточного тижня лідерами зі зростання ринкової ціни на покупку акцій серед емітентів індексного кошика ПФТС стали цінні папери ВАТ "Стирол", ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" та "Дніпроенерго".
За тиждень ціна на покупку акцій ВАТ "Стирол" виросла на 83,33% до 27,5 грн. за акцію, на продаж підвищилася до 33,0 грн. (+6,45%) за акцію, а остання угода пройшла за ціною 25,39 грн. (-12,45%) за одну акцію. Спред між котируваннями до закінчення тижня склав 20,0%. З початку тижня з акціями хімічного концерну пройшли 2 угоди на 37,51 тис. грн.
На другому місці перебувають цінні папери ВАТ "Алчевський металургійний комбінат". Кращі біржові котирування акцій емітента в ПФТС на 30 жовтня мали вигляд: на покупку акцій - 0,053 грн. (+45,83%), на продаж - 0,056 грн. (+16,67%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 0,053 грн. (+26,19%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій становить 6,67%. Протягом тижня з акціями мет. комбінату відбулося 18 угод на 2,01 млн. грн.
Замикають ТОП-3 тижня серед "блакитних фішок" ПФТС, цінні папери ВАТ "Дніпроенерго". Кращі котирування акцій емітента в ПФТС до кінця тижня склали: на покупку акцій - 360,0 грн. (+44,0%), на продаж - 500,0 грн. (-55,0%) за акцію. Остання угода відбулася за ціною 450,0 грн. (-58,33%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій становить 38,89%. З 27 до 30 жовтня з акціями генеруючої компанії відбулися 4 угоди на 314,5 тис. грн.
Аутсайдером індексного кошика ПФТС стали цінні папери ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
Кращі котирування акцій підприємства до закінчення тижня мали вигляд: на покупку - 0,5 грн. (-24,24%) за акцію, на продаж - 0,77 грн. (-9,41%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 0,65 грн. (-13,33%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій досяг 54,0%. За тиждень із цінними паперами емітента були проведені 2 угоди на 62,2 тис. грн.
Підсумки жовтня
У цілому за жовтень індикатор українського організованого фондового ринку - індекс ПФТС, звалився на 120,42 індексних пункту (-32,59%), скотившись з оцінки в 369,47 індексних пункту на 30 вересня, до значення в 249,05 індексних пункту на 30 жовтня. У жовтні минулого року індекс ПФТС виріс на 142,62 індексних пункту (+13,79%), а у вересні поточного року фондовий індикатор обвалився на 164,21 індексних пункту (-30,77%).
Загальний попит за всіма цінними паперами у ПФТС за місяць понизився на 25,97% до 68,25 млн. грн., а загальна пропозиція на продаж склала 198,11 млн. грн. (-18,49%).
За місяць інтенсивність торгів у ПФТС суттєво скоротилася й склала 2,01 млрд. грн., виявившись на 45,21% (1,66 млрд. грн.) менше результатів вересня, коли загальний торговельний оборот у ПФТС досяг 3,66 млрд. грн.
За жовтень ринок державних бондів і ринок паперів ІСІ зміцнили свою присутність у ПФТС, інші ринки свої позиції здали.
Найбільше знизився торговельний оборот у ПФТС на ринку муніципальних облігацій (-96,49%), корпоративних бондів у жовтні наторгували на 56,84% менше, ніж у вересні, ринок акцій зменшив свій торговельний оборот на 53,14%, а оборот на ринку паперів ІСІ скоротився на 21,4%.
У свою чергу обсяг торгів на ринку державних бондів виріс на 33,03%, а ринок ІСІ - на 1,62%.
Лідером місяця з торговельного обороту в ПФТС традиційно став ринок корпоративних облігацій.
Якщо у вересні торги корпоративними бондами пройшли на суму в 2,68 млрд. грн. (73,27%, від загального обсягу торгів у ПФТС), то за жовтень обсяг торгів склав всього 1,16 млрд. грн., а їхня частка в ПФТС скоротилася до 57,72%.
При цьому сукупний попит на покупку корпоративних облігацій у ПФТС за місяць понизився на 48,36% до 16,42 млн. грн., а загальна пропозиція на продаж склала 129,59 млн. грн. (-16,19%).
Найбільший обсяг торгів корпоративними бондами в жовтні пройшов з облігаціями компаній "Укргазбанк" (серія З) (обсяг торгів - 107,38 млн. грн.), "Укргазбанк" (серія E) (обсяг 97,73 млн. грн.) і "Укргазбанк" (серія D) торгів - 82,31 млн. грн.).
На другому рядку закріпився ринок державних облігацій.
Місяць тому ринкова частка ОВДП у ПФТС досягла 13,2% від загального торговельного обороту в системі (обсяг торгів за місяць склав 482,98 млн. грн.), у жовтні вона збільшилася до 32,04% (обсяг торгів склав 642,51 млн. грн.).
До закінчення жовтня загальна пропозиція на продаж державних цінних паперів у торговельній системі зменшилася до 5,48 млн. грн. (-12,18%), а загальний попит на їхню покупку склав 11,95 млн. грн. (+44,67%).
Лідерами торгів серед держпаперів стали ОВДП зі строком погашення 17.12.2008 (обсяг торгів - 344,94 млн. грн.), ОВДП зі строком погашення 01.01.2009 (обсяг торгів - 127,42 млн. грн.) і ОВДП зі строком погашення 30.12.2009 (обсяг торгів - 114,26 млн. грн.).
Третє місце займає ринок акцій.
Якщо за підсумками вересня торгівля на ринку ризикових інструментів досягла 415,42 млн. грн. (11,35% від обороту за місяць), то в жовтні обсяг торгів акціями скоротився більш ніж в 2 рази до 194,65 млн. грн. (9,71% від місячного обороту).
У жовтні сукупний попит на покупку акцій у ПФТС понизився на 23,2% до 39,12 млн. грн., а загальна пропозиція на їхній продаж склала 55,65 млн. грн. (-24,96%).
Лідерами місяця на ринку ризикових інструментів стали цінні папери ВАТ "Західенерго" (обсяг торгів - 46,11 млн. грн. - 110 угод за місяць), ВАТ "Центренерго" (обсяг торгів - 10,16 млн. грн. - 88 угод за місяць) і ВАТ "Азовсталь" (обсяг торгів - 9,73 млн. грн. - 245 угод за місяць).
Четвертим став ринок пайових паперів ІСІ.
Протягом місяця інвестиційних сертифікатів наторгували на суму в 6,47 млн. грн. (0,38% від жовтневого обсягу торгів у ПФТС), у вересні обсяг торгів пайовими бумами інвестиційних фондів склав 8,23 млн. грн. (0,22% від обсягу торгів біржі).
Замикає рейтинг торговельних операцій у ПФТС ринок муніципальних облігацій.
У жовтні обсяг торгів облігаціями муніципалітетів досяг тільки 2,52 млн. грн., а їхня частка ринку в ПФТС склала 0,13%.
У вересні обсяг торгів цінними паперами муніципалітетів пройшов на суму в 71,73 млн. грн., а його частка ринку була 1,96% від місячного обсягу торгів біржі.
За місяць сукупний попит на покупку муніципальних цінних паперів зменшився до 0,76 млн. грн. (-36,13%), а загальна пропозиція на їхній продаж склала 7,39 млн. грн. (-7,97%).
Лідерами торгів серед муніципальних бондів стали облігації Бориспільської міської ради (серія А) (обсяг торгів - 839,35 тис. грн.), Запорізької міської ради (серія Е) (обсяг торгів - 697,32 тис. грн.) і Донецької міської ради (серія З) (обсяг торгів - 337,87 тис. грн.).
Таблиця 3. Структура торгів цінними паперами в ПФТС у вересні - жовтні 2008 г.
Таблиця 4. Зміна котирувань по "блакитних фішках" за жовтень (30.09.08 - 30.10.08)
На ринку, що стрімко втрачає свою біржову капіталізацію, найбільш успішними ліквідними цінними паперами можна вважати акції емітентів, які найменше знизили вартість за ціною покупки.
За даним критерієм у лідери минулого місяця можна поставити акції ВАТ "Західенерго", ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" і ВАТ "Укрнафта".
Найменше за місяць понизилися в ціні котирування акцій ВАТ "Західенерго".
При цьому до закінчення місяця кращі котирування цінних паперів емітента в ПФТС мали вигляд: на покупку - 277,0 грн. (-4,48%) за акцію, на продаж - 283,0 грн. (-5,35%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 281,9 грн. (-5,4%) за одну акцію. Спред по котируваннях досяг 2,17%. У жовтні в ПФТС з акціями генеруючої компанії відбулося 110 угод на суму в 46,11 млн. грн.
Друге місце зайняли цінні папери ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод".
За жовтень ціна на покупку акцій емітента зменшилася на 13,57% і склала 6,05 грн. за акцію, на продаж понизилася до 6,4 грн. (-15,79%) за акцію, остання угода відбулася за ціною 5,8 грн. (-19,44%) за одну акцію. Спред між кращими котируваннями акцій заводу становить 5,79%. Протягом місяця з акціями емітента було укладено 9 угод на суму в 251,04 тис. грн.
Замикають ТОП-3 жовтня серед представників індексного кошика ПФТС цінні папери ВАТ "Укрнафта".
На кінець місяця кращі котирування акцій підприємства в ПФТС мали вигляд: на покупку - 97,0 грн. (-14,16%) за акцію, на продаж - 99,5 грн. (-15,32%) за акцію, ціна останньої угоди склала 99,0 грн. (-14,13%) за одну акцію. Спред між котируваннями акцій досяг 2,58%. Протягом жовтня з акціями нафтової компанії відбулося 156 угод на суму в 9,23 млн. грн.
Аутсайдером місяця стали цінні папери ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
Котирування акцій емітента на 30 жовтня мали вигляд: на покупку - 0,5 грн. (-68,75%) за акцію, на продаж - 0,77 грн. (-53,89%) за акцію, остання угода пройшла за ціною 0,65 грн. (-61,08%) за одну акцію. Спред по кращих котируваннях акцій становить 54,0%. Протягом місяця з акціями мет. комбінату на біржі проведено 19 угод на 585,53 тис. грн.
Прогноз на листопад
Вкрай нестабільна ситуація у фінансовому середовищі і у світі, і в Україні, а також зовсім незначний інтерес до покупок на фондових ринках, практично виключать які-небудь перспективи для зростання українських цінних паперів на найближчий місяць, а їх поточна біржова вартість буде в основному визначатися спекулятивними діями місцевих гравців.
Про зростання інвестиційної зацікавленості нерезидентів у придбанні українських біржових паперів, як це й прогнозувалося ще на початку осені, можна забути в найкращому разі до кінця поточного року.
При цьому досить незначне зростання цін на українські акції буде можливе тільки у випадку суттєвого зниження негативних факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, що на сьогоднішній день представляється малоймовірним, але можливим, у тому числі й на перспективах термінової приватизації привабливих для інвесторів об'єктів.
В умовах фінансової кризи й дефіциту державного бюджету, керівництво країни може піти на приватизацію цілої низки об'єктів вже в найближчі місяці, насамперед це стосується підприємств енергетики.
Якщо принципове рішення про приватизацію політиками буде прийнято, то на очікуваннях майбутніх державних розпродажів українські акції можуть зацікавити вітчизняних і закордонних спекулянтів почати здійснювати покупки, тим більше що більшість акцій, де контрольний пакет належить державі, до закінчення жовтня торгувалися на надзвичайно низьких рівнях, близьких до їхньої номінальної вартості.
Очікування термінової приватизації може трохи пожвавити торги в ПФТС і навіть стимулювати окремі папери до росту, але ймовірність саме такого сценарію в листопаді скоріше за все буде не дуже високою.
У надзвичайно складних політико-економічних умовах, які складаються останнім часом в Україні, провести успішну приватизацію з одержанням прийнятного фінансового результату буде практично неможливо.
У цей час світова економіка продовжує скачуватися в рецесію, а обстановка на світових біржах залишається вкрай нестійкою й вибухонебезпечною та у випадку яких-небудь негативних політичних або економічних подій, цілком можливий черговий панічний розпродаж цінних паперів, що обвалить світові біржі протягом місяця відразу на десятки відсотків.
Одним з таких знакових подій листопада, як для міжнародної фінансової системи, так і для світових фондових ринків, може стати завершення виборчої компанії по виборам нового Президента США.
Залежно від того, яка політична сила у майбутньому сформує адміністрацію Білого дому, багато в чому будуть залежати ті або інші акценти нової американської політики за найважливішими напрямками, як подальшого економічного розвитку США, так й її зовнішніх геополітичних інтересів.
Безумовно, основні трансформації американського зовнішньополітичного курсу відбудуться вже наступного року, продовжуючи значно впливати й на світову економіку, але певні інвестиційні стратеги, можливо, почнуть формуватися на фінансових ринках вже до закінчення поточного року.
Проте, у слабко прогнозованій і вкрай нестабільній ситуації на світових фондових ринках інвестори будуть як і раніше проявляти підвищену обережність, воліючи перечекати нинішній неспокійний час, або в гарантованих державою держпаперах і депозитах, або взагалі виходити в готівку.
У нашій же країні фінансово-економічна криза тільки починає набирати обороти, тому говорити про яку-небудь інвестиційну активність потенційних інвесторів у листопаді із середньостроковим і довгостроковим інвестиційним обрієм, буде очевидно занадто сміло.
У настільки несприятливому інвестиційному середовищі, що складається в Україні в останні місяці, у нашої країни залишаються занадто примарні шанси розраховувати на яку-небудь прихильність, не тільки з боку портфельних інвесторів у здійсненні біржових покупок, але навіть з боку потенційних "стратегів" у придбанні контролю над інвестиційно-привабливими підприємствами за більш-менш справедливими цінами.
Основними причинами для ігнорування закордонними інвесторами інвестиційного ринку України продовжують залишатися: політична невизначеність, падіння темпів зростання в національному виробництві, висока інфляція, тенденції до суттєвої девальвації гривні (у півтора рази від рівня початку року) і як наслідок її курсова нестабільність, а також у цілому недружній інвестиційний клімат у країні.
У свою чергу минуле зниження суверенних рейтингів України в умовах світової фінансової кризи й нестача ліквідності зробили практично неможливими зовнішнє запозичення для українських фінансових установ і підприємств, і змушує український уряд просити значну фінансову допомогу в міжнародних організацій-донорів (зокрема МВФ й ЄБРР) для підтримки фінансової системи країни.
У комплексі всі ці фактори зберігають песимістичний настрой, що домінував останнім часом на вітчизняному фондовому ринку, і дуже ускладнюють для українських бірж об'єктивні умови, щоб у листопаді показати хоч які-небудь позитивні підсумки.
З початку року капіталізація українських акцій у середньому вужеві понизилася майже на 80%, а індексний кошик ПФТС обвалилася до свого 46-місячного мінімуму й переломити триваючий з травня спадний тренд у листопаді буде дуже складно.
З огляду на все вищевикладене, імовірно в листопаді український біржовий ринок зволіє продовжувати рухатися в спадному тренді, а глибина його падіння залежно від щільності негативних новин може скласти ще близько 30%.
При цьому фондовий індикатор, імовірно, досить легко проб'є свій черговий психологічний рубіж в 200 індексних пункту, але істотно сповільнить своє зниження, якщо зуміє перебороти й оцінку в 150 індексних пункту, надалі менш інтенсивно змінюючись у діапазоні від 135 до 185 індексних пункту.
Торгівля в ПФТС у передостанній місяць року, буде порівнянна з жовтневими торгами, і залежно від інтенсивності торгів, у тому числі обсягів торгів з корпоративними облігаціями й державними паперами за репо-угодами складе 2,1-3,2 млрд. грн.
Лідером листопада через досить високу активність банків за репо-угодами скоріше за все залишиться ринок корпоративних облігацій з оборотом у ПФТС в 1,1-1,5 млрд. грн.
У зв'язку з наростаючим дефіцитом державного бюджету й практичною неможливістю залучити зовнішнє фінансування за рахунок успішного розміщення на західних ринках своїх євробондів, Мінфін у листопаді буде продовжувати активно пропонувати на аукціонах ОВДП, періодично підвищуючи їхню прибутковість.
Мінфін почав підвищувати прибутковість ОВДП із середини серпня, коли вона становила неринкові 7,7%-7,9% річних, а до кінця літа для підвищення інтересу інвесторів він став пропонувати до продажу облігації з погашенням через сім і дев'ять місяців. Дані нововведення дозволили Мінфіну трохи поліпшити результати аукціонів, однак підвищення ставок на 0,2-0,5 п.п. у вересні не поспівало за ростом їхньої прибутковості на вторинному ринку в умовах фінансової кризи, що розростається.
Щоб активізувати інвестиційний попит до покупки держпаперів у першій декаді жовтня Міністерство фінансів України на первинних аукціонах погодилося підняти ставки по ОВДП відразу на безпрецедентно високий рівень для поточного року (збільшивши їх у середньому на 25%) - на 2,9-3,2 процентних пункти (п.п.), до рівня 15-16% річних.
Наближення ставки прибутковості при розміщенні держпаперів до ринкових цін, дозволило Мінфіну залучити в держбюджет у жовтні близько 300 млн. грн.
У цілому з початку року за рахунок розміщення ОВДП залучено в державний бюджет менш 1,5 млрд. грн., що в 5 разів менше від запланованих у держбюджеті обсягів. Відповідно до держбюджету на 2008 рік, уряд України цього року планує розмістити на внутрішньому ринку держпаперів на 7,776 млрд. грн., тоді як на зовнішньому ринку він мав намір залучити 8,098 млрд. грн.
У цей час ОВДП котируються на вторинному ринку по ставкам близьким до 20% річних.
На зовнішньому ж ринку Мінфін цього року так і не зважився проводити розміщення євробондів - влітку вони могли б обійтися Україні близько 8-10% річних у валюті, у сьогодення ж їх не готові купувати інвестори й по ставці понад 12% річних через високі інвестиційні ризики.
Продовження політики підвищення прибутковості по держпаперам на первинних аукціонах, імовірно, дозволить Мінфіну в листопаді додатково ще розмістити держпаперів на 0,25-0,5 млрд. грн., що дозволить зберегти відносно високий оборот державних облігацій й у ПФТС.
У цьому випадку ОВДП, також як це було в жовтні, будуть продовжувати досить активно торгуватися в ПФТС, а їхній торговельний оборот на біржі за листопад складе 0,5-1,1 млрд. грн.
Ринок акцій у листопаді продовжить перебувати в депресивному стані, а місячна інтенсивність торгів, складе залежно від обсягу технічних операцій та активності місцевих гравців у ПФТС 0,15-0,6 млрд. грн.
Торгівля муніципальними облігаціями через їх слабку ринкову ліквідність і недостатньо високу прибутковість продовжить залишатися незначною, з оборотом у листопаді менш ніж на 50 млн. грн. і буде продовжувати конкурувати з ринком інвестиційних сертифікатів за четверте-п'яте місце в місячному рейтингу торгів ПФТС.
До кінця року головними стримуючими факторами для інвестиційної активності на фондових ринках будуть залишатися загальносвітова фінансова нестабільність, слабкі показники у фінансово-виробничому секторі національних економік і дефіцит довіри системних інвесторів.
У випадку суттєвого погіршення середньострокових макроекономічних прогнозів в українській і світовій економіці вітчизняний біржовий ринок під час відсутності інвестицій продовжить котитися вниз, повністю ігноруючи які-небудь рівні технічної підтримки й позитивні корпоративні новини від емітентів, а падіння фондового індикатора щомісяця буде становити десятки відсотків.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
