11552
Спокій, тільки спокій
— Валюта
Глава Національного банку України Володимир Стельмах своєю увагою журналістів балує не часто. Після довгої перерви в спілкуванні з пресою в середу він був змушений запросити їх до себе на брифінг.
Правда, зробив він це не з власної волі, а за наполегливим проханням з Банкової (за день до цього президент України збирав у себе головних редакторів ділових видань). Вже занадто багато нагромадилося до нього питань після введення постанови №319, розмов про проблемні банки та інших неприємностей.
Глава НБУ емоційно відповідав на питання, але всіх цікавило інше. Зняття заборони на покупку іноземної валюти для здійснення авансових платежів по імпортних контрактах на цьому тижні стало каталізатором зростання попиту на іноземну валюту. З іншого боку, скоротилася кількість продавців іноземної валюти внаслідок зниження обсягів експорту та девальваційних очікувань щодо гривні серед продавців валюти. Як наслідок, зниження курсу гривні до долара й вихід курсу за межі прогнозованого валютного коридору. Що ж буде з гривнею? З цього Володимир Семенович і почав свою розмову з журналістами:
Обсяг продажу валюти з початку жовтня на міжбанку склав 4 млрд. 55 млн. доларів. Середньоденний же продаж - порядку $200 млн., хоча раніше в нас були золоті часи, коли середньоденний продаж валюти був біля $350 млн. Що стосується золотовалютного резерву, то на сьогодні він становить 34 млрд. 299 млн. 300 тис. доларів США. На 1 жовтня було $37,5 млрд. Скоротилася кількість продавців валюти. Всі очікують, що курс гривні може дійсно дуже понизитися, а після піде в ріст. У зв'язку із цим підприємства, що не мають термінової потреби в гривневих розрахунках, притримують валюту, щоб продати її за більш високим курсом: згодом їм все-таки доведеться продавати валюту, що вплине на курс. Авуари клієнтів в іноземній валюті в банках ростуть. У порівнянні з 1 січня вони зросли більш ніж на $1,5 млрд. Тобто затримується "випуск" валюти.
Та все-таки, який курс очікує на українців у короткострокової перспективі?
Зараз на курс впливають фактори економічного характеру й ці фактори дають можливість заявити, що "червона ціна" долара під кінець року зложиться десь у районі 4,90-5,00 грн. Але зараз до економічного додалися ще й психологічні, спекулятивні фактори. Ми намагаємося, щоб все-таки не вилучалися кошти з економіки, але змушені будемо прийти до того, щоб його зафіксувати, і сподіваємося, що економічний стан стабілізується.
Національний банк буде підтримувати готівковий курс гривні?
Безумовно. Ми зараз розглядаємо питання про можливості здійснити цільову інтервенцію на суму $150 млн. Валютні кошти плануються продати чотирьом комерційним банкам, які зможуть завезти додаткову суму готівки до України. Ці чотири кредитно-фінансових установи є основними постачальниками готівковою іноземною валютою в країну: розмір квоти кожного із цих банків в інтервенції буде залежати від розміру їхнього капіталу.
Це питання зараз гранично актуальне, тому що дуже загострилася проблема з готівковими коштами на міжнародному ринку й продавцями валюти, які встановлюють нам ліміти. Що стосується ліміту на ці операції, все буде виходити із загального стану ліквідності банків. Ми будемо стежити за курсом, дивитися чи "доганяє" він міжбанк або ж іде в "продаж". Але чим більше буде попит, тим більше буде відтоків депозитів з банків. І тут вже потрібно буде знаходити певний баланс між курсовими та депозитними пріоритетами - або стримувати продаж готівкового курсу, або депозитів.
НБУ наполягає на введенні режиму прямого міжбанку...
Ми хочемо перевести торги валютою в режим прямого міжбанківського ринку, оскільки це надасть об'єктивну інформацію про курсову ситуацію й буде вигідно клієнтам банків. Нові правила повинні набути чинності вже 4 листопада. Новими правилами передбачається, що банки зобов'язані будуть виставляти заявку клієнта на покупку або продаж валюти на прямому міжбанківському валютному ринку винятково в сумі й за курсом, визначеним клієнтом.
Ми будемо чітко бачити реальність цього ринку, реальність ціни на цьому ринку. Клієнти банку повинні у своїх дорученнях на покупку або продаж валюти чітко вказувати, за яким курсом вони хочуть продати або купити валюту. Власне, більше нічого від клієнтів не потрібно. Як виявилося, дуже багато банків своїх клієнтів запевняли в тому, щоб вони не писали конкретний курс, а писали той курс, що встановлює банк. І це вилилося в деякі проблеми. Ми не можемо реально з'ясувати, який курс потрібно встановити - на основі об'єктивних потреб або пропозицій. От уявіть собі, банк бере комісію за те, що виконує банківську операцію, тобто перераховує валюту з одного рахунку на іншій, плюс бере комісію від покупця й продавця. Банк визначає курс, повідомляє, що, наприклад, не зміг продати валюту, тому що курс був не вигідним і продавець не знає в реальності, за яким же курсом банк продав його валюту. А затримавши продаж на кілька днів у нинішній ситуації - складається зовсім інша ціна. Тому ми й винесли це питання на обговорення з великими експортерами валюти. Якщо буде потреба, якщо клієнт, покупець або продавець валюти побажає, він зможе прямо працювати на ринку.
Я хочу сказати, що банки в багатьох випадках поводяться некоректно. І це найбільше помітно по найбільших покупцях або продавцях валюти. Завдання центрального банку - не створювати прибутку комерційним банкам, а стежити за тим, щоб економіка розвивалася належним чином. Я знаю, що банки дуже серйозно втратять, тому що вони зараз не докладають ніяких зусиль, а одержують величезні доходи.
Яка позиція Національного банку щодо Промінвестбанку? НБУ більше схиляється до якого варіанта: продажу або санації банку за допомогою держбанків?
У будь-якого інвестора, у тому числі й в особі уряду, рівні права. Сьогодні необхідно, щоб у банк були введені реальні гроші, які відновлять його платоспроможність. Ми виходимо з того, хто дасть серйозні гроші. Національний банк цікавить винятково виконання програми санації банку, що повинна захистити приватних вкладників. Існує також і питання захисту наших інтересів, тому що ми надали банку серйозне рефінансування. Якщо казати стосовно ідеї націоналізації ПІБа, то для цього необхідно прийняття відповідного закону.
Ви можете назвати інвесторів, які цікавилися ПІБом? Раніше серед потенційних покупців Промінвестбанку називалися російські Ощадбанк та Альфа-Банк, а також співвласник банку "Дельта" Микола Лагун...
Право на ведення переговорів дано тимчасовому адміністраторові. У тендері на купівлю ПІБа виграє той, хто дасть більше серйозні гроші.
А що це за проблеми з перекручуванням бухгалтерської та статистичної звітності?
Мова йде про депозити, умовами яких передбачена можливість дострокового вилучення накопичених протягом певного терміну заощаджень. Такі внески відображаються банками як термінові, але по суті є депозитами до запитання. У банківській системі є лише два види депозитів - термінові й до запитання. Використання банками накопичувальних рахунків веде до фальсифікації звітності й НБУ буде припиняти їхнє використання. В Україні більше трьох десятків банків працюють з такими рахунками. Доведеться серйозно взятися за це питання. Це фальсифікація, за якою стоїть питання відсторонення. НБУ вже розіслав листа: якщо банки не виконають умови, то вони повинні будуть нараховувати резерви, або ми будемо зменшувати капітал. Підтримувати банки рефінансуванням будемо в кожному разі, але політика НБУ буде твердою. Ніякого спуску не буде.
Чи змінилася ситуація після введення Постанови НБУ №319?
Ситуація поліпшується. Але проблема з відтоком депозитів залишається. За 20 днів жовтня загальний депозитний портфель банків зменшився на 17,6 млрд. грн. Причому депозити юридичних осіб зменшилися на 4 млрд. Все інше доводиться на фізичних осіб (13,6 млрд. грн.). Зростання обсягу готівки у грошовій масі підігріває попит на готівкову іноземну валюту й товари широкого вжитку, що веде до прискорення інфляції. Частка готівки поза банками в грошовій масі в цей час перевищує 32%, тоді як її оптимальне значення перебуває в межах 25-27%.
У зв'язку з цим ми маємо намір запропонувати населенню свої депозитні сертифікати та з їхньою допомогою скоротити обсяг готівки поза банками. Ми будемо залучати до розміщення своїх депозитних сертифікатів комерційні банки, які будуть їх продавати від імені НБУ. А далі пропонуємо - або ви залишаєте це все як наше рефінансування, або ви їх нам передаєте. Тим самим ми будемо підтримувати ліквідність кредитно-фінансових установ. Наше головне завдання зараз полягає в тому, щоб вилучення коштів з банків не створювало колапс неплатежів.
Я ще раз хочу підкреслити, що постанова була спрямована насамперед на збереження спокою населення. Як тільки ситуація стабілізується, постанову буде скасовано.
Минулого тижня керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький заявив про те, що Раду НБУ потрібно ліквідувати. На його думку, діяльність органа сильно упереджена й заполітизована. Рада НБУ може потрапити під скорочення?
На сьогоднішній день немає ніякого конфлікту між правлінням Національного банку та Радою банку. Наші взаємини чітко прописані в законі. Відповідно до діючого Закону про Нацбанк, Рада НБУ є керівним органом центрального банку поряд з правлінням. Рада НБУ може надавати рекомендації правлінню, а також застосовувати відкладене вето на рішення правління. Якщо ці рекомендації суттєві - ми їх враховуємо. Рада повинна бути "радою", зі своїми функціями, але до неї потрапили люди, які не завжди відстоюють інтереси громадського характеру, а галузеві інтереси, що лобіюють, або інтереси окремих підприємств, що абсолютно неприпустимо в рамках діяльності Ради Національного банку України. Коли представницький мандат поєднується з бізнес-діяльністю - завжди виникають труднощі.
Олексій Харченко, В'ячеслав Мироненко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
