4401
Півроку суворого режиму
— Валюта
Національний банк оприлюднив план антикризових дій. Якими наслідками для вітчизняної фінансової системи загрожує "режим суворої економії" кредитних ресурсів, новий валютний коридор і заборона на дочасне вилучення депозитних внесків
Світові фінанси переведені в ручний режим. Боротьба з кризою все більше набуває характер воєнних дій. Уряди не вживали нічого подібного з часів Великої депресії. Шість центральних банків, включаючи ФРС, ЄЦБ та Банк Англії, одночасно зрізують ставки на 50 базисних пунктів, підкреслюючи, що дії їх скоординовані. Швидкість розвитку подій та прийняття відповідних рішень - ще одна особливість нинішньої кризи. Лишео пару місяців тому Генрі Полсону його тепер вже знаменитий план викупу проблемних активів на $700 млрд. не міг наснитися навіть у страшному сні.
Через кілька днів ця сума вже не справляє належного враження. ФРС оголосив про готовність розширити кредитну підтримку до $900 млрд., купувати в необмеженій кількості комерційні папери приватних компаній (а обсяг цього ринку близько $1,3 трлн). Більш того, американський Мінфін вже майже дозрів для прямих вливань у капітали банків шляхом покупки їх акцій. Таким чином, він може наслідувати прикладу фінансової влади Європи, для яких націоналізація найбільших інститутів, схоже, перетворюється в рутинне заняття.
Великобританія вже оголосила, що вкладе 37 млрд. фунтів стерлінгів ($64 млрд.) в акції Royal Bank of Scotland, HBOS Plc й Lloyds TSB Group. Також держава гарантує боргові зобов'язання банків з терміном обігу більше трьох років на загальну суму 250 млрд. фунтів. Франція, Німеччина та Іспанія нададуть 960 млрд. євро для гарантування міжбанківських кредитів, а також одержать частки в банках, які приблизно дорівнюють 3% їх ВВП. Однак все це скоріше насторожило, ніж заспокоїло ринок. "Банківська чума" захоплює й інші регіони світу.
Минулого тижня Національний банк України своєю постановою №319 перевів і український грошовий ринок у ручний режим. Втім, поки реакція на те, що відбувається української влади залишає двоїсте враження. З одного боку, вона, мабуть, розуміє небезпеку поширення кризи.
Пакет стабілізаційних заходів не змусив себе довго чекати в виявився вагомим (більше 6 млрд. грн. кредитів - це багато, з огляду на відносно невеликий розмір економіки України та її фінансового сектора). Питання тільки в тому, наскільки ефективними вони виявляться. З іншого боку, висока ймовірність сповзання української економіки в рецесію.
Дива винахідливості
Події, що обумовили появу в понеділок антикризової постанови НБУ, стали розгортатися наприкінці попереднього тижня. Жертвою пліток стали кілька найбільших банків країни, клієнти яких у масовому порядку сповіщалися про те, що банки припиняють операції з внесків і близькі до банкрутства. Зловмисники використали розсилання за допомогою пошти, ICQ та sms-повідомлень, форумів, блогів і закликали людей поквапитися забирати свої гроші, поки не пізно. Вкладники піддалися паніці, вишикувались в чергу і прийнялися вилучати кошти. Щоб вкладники не спустошили банки, НБУ й було змушено запровадити план антикризових заходів.
Тепер українська фінансова влада не тільки вживає заходів з порятунку "потопаючих" та відновлення довіри на міжбанку, але й намагається розбудити впевненість ринку в завтрашньому дні. Забезпечити її повинні заборони на дочасне зняття депозитів, а також на будь-яке збільшення кредитних портфелів банків. Ці заходи дуже схожі на ті, які були введені наприкінці 2004 року під час "помаранчевої" революції, коли вони дозволили запобігти банківській кризі. Проте в 2004 році мала місце тільки політична криза, у той час як занепокоєння на світових фінансових ринках і зниження зростання національної економіки цього року мали куди більше негативний ефект.
Як же вплине постанова Національного банку України №319 на економіку країни і на його учасників - банки, компанії та населення?
Кредитування
Найрадикальнішим (і не менш суперечливим) заходом стала заборона банкам "збільшувати вартість своїх активів вище рівня, досягнутого на момент закриття 13 жовтня (за винятком інвестицій у державні цінні папери та депозитні сертифікати Нацбанку, а також за винятком міжбанківських операцій)". Це фактично означає замороження розширення кредитного портфеля. Інакше кажучи, банки мають право видавати нові кредити тільки на суми погашених кредитів або за рахунок розпродажу своїх портфелів цінних паперів. А тим позичальникам, які не мають валютного виторгу, Нацбанк рекомендує нові кредити взагалі не видавати.
Цей захід став не тільки найсуперечливішим, але й одержав найбільшу критику з боку всіх учасників ринку. За словами глави ради НБУ Петра Порошенка, рада Нацбанку вже зажадала від правління спеціальним роз'ясненням все-таки поставити за обов'язок банкам кредитувати експортерів. На вимогу ради правління повинне уточнити, що банкам заборонено кредитувати населення. "Деякі банки некоректно трактують пункти постанови, - стверджує глава ради НБУ в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна". - Цими роз'ясненнями будуть зняті буд-які обмеження на кредитування суб'єктів економіки, які працюють у реальному секторі, та експортно-орієнтованих підприємств, що забезпечують робочі місця.
Обмеження або зупинка кредитування суб'єктів господарювання, які мають відповідний експортний потенціал, спричинять руйнівні процеси. А обмеження споживчого кредитування і кредитування у валюті буде залишатися, тому що воно пов'язане з ліквідністю банківської системи". Дії НБУ повинні підтримати на найближчих засіданнях Кабмін і Рада національної безпеки та оборони, впевнені в раді. "У противному випадку ми будемо мати погіршення економічної ситуації в базових галузях", - вважає Петро Порошенко.
У підсумку Нацбанк був змушений внести зміни до постанови щодо стабілізації банківської системи №319 від 11 жовтня, пом'якшивши обмеження на кредитування. Відповідні зміни закріплені постановою НБУ №328 від 16 жовтня. Тепер підпункт 2.1 викладений у наступній редакції: "2.1. (Банки) Можуть давати кредит в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютного виторгу, у рамках обсягів заборгованості з них, що склалася на цю дату (на 13 жовтня). Всі інші кредити банки можуть надавати у встановленому порядку при наявності відповідних ресурсів". Постанова НБУ №328 набула чинності з 16 жовтня.
Прогноз: якщо мораторій на обсяги кредитування не буде знятий у найближчі місяці, то може відбутися рецесія в реальному секторі економіки, яка вже відчуває нестачу позикових коштів в умовах глобальної кризи ліквідності. Це буде найбільш відчутно, коли почнеться підготовка до весняних польових робіт.
Депозити
Відповідно до постанови, вкладники банків, як фізичні, так і юридичні особи, тепер зможуть знімати свої кошти тільки після закінчення терміну дії депозитного договору. На практиці це означає, що банки можуть відмовити у видачі вкладу при дочасному розірванні депозиту. Хоча з юридичної точки зору все не так бездоганно. Національний банк не вперше піднімає тему безвідкличних внесків, однак введення даної норми суперечило Цивільному кодексу. "З юридичної точки зору, згідно зі ст.1060 Цивільного кодексу, комерційні банки не мають права обмежувати дочасного розірвання договорів.
Таким чином, розпорядження НБУ суперечить ЦК. Проте судовий позов з комерційними банками бачиться недоцільним та безперспективним: незважаючи на правову колізію комерційні банки будуть виконувати постанову НБУ, а не дотримуватись Цивільного кодексу. На даний момент економічна доцільність рішення НБУ, його здатність запобігти паніці на ринку, значно більше важлива, ніж юридична складова", - говорить аналітик інвестиційної групи "Сократ" Михайло Сальников.
Втім, на думку фінансистів, даний захід хоча і обґрунтований з економічної точки зору, але є дещо запізненим, оскільки населення та корпоративні клієнти вже почали вилучати свої депозити під впливом нестабільності на світовому фінансовому ринку і страхом перед можливим банкрутством банків. За словами представників НБУ, вкладники з 1 жовтня вилучили 6,2 млрд. грн. зі своїх депозитів, що становить 2,7% від загального обсягу термінових депозитів.
Прогноз: це рішення НБУ буде цілком ефективним у короткочасній перспективі, оскільки воно дасть можливість зменшити панічні настрої вкладників банків. Проте цей захід може спровокувати ще більший відтік коштів з банківської системи. Висока ймовірність того, що люди, терміни депозитів яких минають, не будуть відкривати нові термінові рахунки. Це може призвести до зниження пасивної бази банків та, як наслідок, скорочення кредитно-інвестиційних портфелів окремих банків.
Валюта
Наступна частина виправлень стосується валютного ринку, зокрема обмінних операцій з валютною готівкою. Тепер спред (різниця між купівлею та продажем) не повинен перевищувати 5,0%, тобто близько 26-27 копійок з долара та близько 35 копійок з євро. За словами Михайла Сальникова, нещодавні значні коливання обмінного курсу були викликані, у першу чергу, дефіцитом валюти в комерційних банків і у виробників експортної продукції при підвищенні попиту на валюту з боку великих імпортерів, інвесторів та фізосіб. "Приписання НБУ повинні, з одного боку, спростити діяльність банків на валютному ринку (можливість покупки однієї валюти за іншу), а з іншого боку - забезпечити зниження попиту та підвищення пропозиції на валюту з боку банків - ліміти на купівлю валюти, заборона на купівлю валюти для деяких операцій з нерезидентами, нульова ставка резервування коштів з короткочасних договорів з резидентами, обмеження типів валют на закордонних рахунках банків", - говорить експерт.
У частині регулювання валютного ринку цікавий пункт і про те, що "банкам забороняється придбавати або конвертувати іноземну валюту для дочасного виконання своїх зобов'язань і для проведення розрахунків з нерезидентами за імпортовані роботи, послуги та права інтелектуальної власності, які не були завезені на територію України. Інакше кажучи, НБУ не дозволяє проводити авансові платежі з імпорту (крім платежів за критичний імпорт).
Щоправда, за словами Петра Порошенка, рада НБУ запропонувала правлінню переглянути й цю норму, "дозволивши банкам проведення авансових платежів з всіх імпортних контрактів, якщо така операція здійснюється за рахунок власних коштів підприємства". За його словами, зараз рідкі іноземні компанії готові постачати до України товари, сировину та матеріали без передоплати. "Тому ми чітко прописали в рекомендаціях правлінню: заборонити авансові платежі з імпортних контрактів без ввозу товарів на територію України. Зроблено це, щоб деякі імпортери не грали на курсовій різниці, повертаючи передоплату в Україну", - підкреслив Петро Порошенко.
Прогноз: обмеження на імпортні операції та будь-яке збільшення роздрібних кредитів знизять обсяги імпорту, поліпшивши в такий спосіб торговельний баланс країни. Ще одним позитивним моментом є те, що обмеження на зняття депозитів збережуть обсяги споживання незмінними, що дозволить стримати підвищення інфляції, у той час як дострокове зняття депозитів могло б стимулювати населення збільшити рівень поточного споживання.
Ліквідність
Національний банк своєю постановою ще раз підтвердив свій намір і далі підтримувати ліквідність банківського сектора шляхом рефінансування кредитів, пом'якшивши умови видачі кредитів комерційним банкам. "Ліквідність тане з двох боків. Закрито доступ до західних кредитів, ще й вкладники забирають свої гроші з дрібних і середніх банків і відносять їх у більше стабільні, на їх погляд", - ремствують банкіри. Якби вкладники поводилися більш лояльно і не кинулися забирати гроші зі своїх депозитів, то банки таких проблем немали б, впевнені вони. Тепер банки зможуть одержати кредит у НБУ на один рік за ставкою від 15% річних в обсязі до 60% від регулятивного капіталу банку в межах 90% наданого забезпечення.
Прогноз: заборона на дочасне зняття депозитів, а також обмеження активних операцій знизять рівень попиту банків на гривню, зможе запобігти зниженню ліквідності. У той же час у банків все ще недостатньо волі для здійснення операцій на ринку через закриття взаємних лімітів.
Гарантії
НБУ заявив про можливий перегляд гарантованої суми внесків у рамках Фонду гарантування внесків фізичних осіб з 50 тис. грн. до 100 тис. грн. Рада Національного банку вже схвалила надання НБУ кредиту на 1 млрд. грн. Фонду гарантування внесків фізичних осіб для збільшення розміру гарантованих виплат вкладникам ліквідованих банків. Зараз на розгляді парламенту перебувають законодавчі ініціативи про фінансування Фонду гарантування внесків, у тому числі Нацбанком та урядом. На думку банкірів, зміна не буде мати будь-якого істотного впливу з економічної точки зору, тому що 98% депозитів не перевищує 50 тис. грн.
Прогноз: зміни мають чисто психологічний ефект, даючи відчуття вкладникам, що більше значна частина їх заощаджень гарантуються державою. Таким чином, держава зменшить імовірність паніки серед вкладників.
Терміни та реверанси
Перший заступник глави НБУ Анатолій Шаповалов говорить, що регулятор сподівається на швидку стабілізацію ситуації в банківській системі. "Ми постійно відслідковуємо ситуацію і готові змінювати постанову №319 згідно з ринковою кон'юнктурою", - говорить Шаповалов.
Під час фінансової нестабільності, напевно, ніколи прорахувати всі можливі ризики, сполучені з антикризовими діями влади, запропонувати системний план з порятунку. Однак тішить те, що в представників НБУ вистачає часу спілкуватися з ринком і вкладниками, розповідаючи їм про суть своїх дій у дні кризи. Інакше, навіть витративши колосальні кошти і додавши неймовірних зусиль, бажаних результату можна й не досягти. Причому, на наш погляд, робити реверанси громадськості зараз варто з будь-якої "хвилюючої" події.
В'ячеслав Канішевський
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
