8120
Банкіри передбачають банкрутства та масові звільнення
— Казна та Політика
Найстарший банк Женеви Lombard Odier Darier Hentsch & Cie, управляючий активами обсягом понад 100 млрд. євро, майже не постраждав від кризи. За 210 років свого існування швейцарський банк пережив багато чого, але нинішній колапс його топ-менеджери вважають одним з найсерйозніших випробувань для світової економіки. Які економічні неприємності очікують на світ та Україну, Фокусу розповіли партнер холдингу банку Арно Леклерк і старший віце-президент банку Карен Асланян, безпосередньо відповідальний за український ринок.
Грошовий голод
У понеділок Нацбанк України заборонив банкам дочасно видавати клієнтам кошти з їх депозитів протягом шести місяців. Це врятує банки від банкрутства?
Карен Асланян: - Звичайно, будь-яке втручання держави в ринковий механізм протиприродно. Але в ситуації, коли народ шикується у черги, щоб швидко зняти всю свою готівку і тримати її під матрацами та подушками, цей хід досить ефективний.
Арно Леклерк: - А з приводу можливих банкрутств можу сказати: багато чого буде залежати від готовності Нацбанку підтримати деякі системоутворюючі банки. І від того, наскільки ця підтримка буде широкою та глибокою.
Українські банкіри часто стверджують, що, на відміну від США, не видавали незабезпечені кредити, а тому банкрутство за американською схемою їм не загрожує. Ви згодні з цим?
Арно Леклерк: - Припустимо, вони не давали незабезпечені кредити. Але проблема зараз у ліквідності, тобто можливості банку А взяти гроші в банку Б. Але коли банк Б грошей нікому не дає, неважливо, працював банк А добре чи ні - у нього однаково виникнуть проблеми.
Карен Асланян: - Що таке забезпечені кредити? Зазвичай це кошти, видані під заставу акцій або нерухомості. А якщо ця застава падає в ціні, то кредит відразу ж стає незабезпеченим. І потім: деякі українські банки були орієнтовані на дешеві позикові кошти з-за кордону. Припустимо, український банк зараз повинен віддати кредит закордонному, і в нього є на це гроші. У звичайній ситуації він би попросив продовжити позику на рік-два, тобто рефінансуватися.
Але зараз так не вийде: якщо банк поверне кредитні гроші, то нові він навряд чи одержить натомість.
Якщо говорити не про приватні банки, а про держави: чи можливо оголошення дефолта Росією або Україною?
Арно Леклерк: - Ні. Держави сильні, резерви в них дуже великі. Ситуація 1998 року була зовсім іншою.
На червоне світло
Коли можна чекати початку відновлення стабільності на світових фінансових ринках?
Карен Асланян: - Не раніше початку 2009 року. Що стосується виробничого сектора, то про нормалізацію там зараз і мови не може бути. Ці ринки поки тільки входять у рецесію, що протриває, за найскромнішими оцінками, як мінімум рік або два.
Арно Леклерк: - Багато чого залежить від політики держав зі стабілізації фінансових ринків. І тільки коли фінансові ринки якийсь час відчують стабільність, ця стабільність перейде й на реальну економіку.
Така політика проводиться: центробанки декількох країн, у тому числі й Швейцарії, вже заявили про готовність надати банкам необмежене фінансування. Але чи не занадто амбіційні ці обіцянки?
Арно Леклерк: - Порятунок європейських колосів - дороге задоволення для будь-якої держави, і для Швейцарії теж. Тому такі заяви можна розглядати і як психологічний виверт, щоб просто заспокоїти ринки. Адже найстрашніше, що зараз відбувається - це криза недовіри один до одного. Банкірам потрібна впевненість, що якщо він сьогодні дасть іншому банку гроші в борг на рік, то через рік йому повернуть їх назад, тому що держава гарантує. Адже банки рано чи пізно повинні почати кредитування - просто сидячи на грошах, вони не зможуть заробляти.
Карен Асланян: - Але треба розуміти, що такі дії держави, у тому числі й план Полсона - це вирішення кредитних проблем ще більшою кількістю кредитів. Образно висловлюючись, коли пацієнт помирає, йому необхідно зробити прямий укол адреналіну в серце. Пацієнт не видужає миттєво, а просто не помре на місці операції. А далі має бути величезна робота з реанімації пацієнта.
Арно Леклерк: - Планом Полсона вже не витягти весь світ з кризи. Це треба було робити не зараз, а рік тому, коли криза тільки починалася. Її причина полягає в послабленні держрегулювання, що почалося при Біллі Клінтоні: інвестбанкам дозволили набагато більше, ніж коли-небудь, за останні 50 років! А потім Алан Гринспен (екс-глава Федеральної резервної системи) відкрив дорогу кредитам, які нічого не коштують. А коли кредит нічого не коштує, звичайно, людям простіше взяти кредит, ніж сплатити за будинок свої гроші. Але кредит треба повертати! Червоне світло спалахнуло рік тому, але всі натиснули на газ. Звичайно, дуже добре, що держава говорить банкам: хлопці, не хвилюйтесь, ми захистимо вас. Але поки будуть прийматися закони, розроблятися механізм допомоги, збанкрутують нові банки. Так сам Генрі Полсон (міністр фінансів США.) говорить.
А яких заходів потрібно було вжити рік тому? Обмежувати кредитування?
Карен Асланян: - Ні, просто змінити правила їхньої видачі. В Європі 30% вартості нерухомості повинен відразу сплатити покупець. А в США, якщо людина хотіла купити будинок за мільйон доларів, їй давали в кредит весь мільйон, так ще на додаток 50 тисяч на меблі.
Це провина держави або самих банків?
Арно Леклерк: - І тих, і інших! Держава все бачила й знала, але вважала, що все буде добре. А банкіри теж повинні були звернути увагу на ризики.
Новий світ
Чи є галузі, яких криза торкнеться менше за інших? Куди ви зараз рекомендуєте інвестувати вашим клієнтам?
Арно Леклерк: - В останній місяць ми одержуємо масу питань від наших клієнтів, як зберегти гроші. Зараз клієнти купують короткострокові державні папери, наприклад, Німеччині або Швейцарії. Правда, вони дають дуже маленький доход. Інші купують золото, хоча воно зараз дороге через спекуляції на цьому ринку. А ще є великі компанії, в яких дуже солідний бізнес. Наприклад, Nestle: вони продають продукти харчування в усьому світі, у них гарний баланс, кредитів небагато. От такі глобальні блакитні фішки й треба шукати. Тим більше, що коштують вони зараз дуже мало.
Яка валюта найближчим часом буде найбільш стійкою до курсових коливань, з огляду на те, що криза торкнулася практично всіх країн?
Карен Асланян: - Курс валют - одна з найбільш непрогнозованих речей. Я думаю, що економіка США буде швидше виходити з кризи, ніж європейська. По-перше, криза почалася в Америці раніше й за логікою раніше й закінчиться. По-друге, економіки США та Західної Європи, незважаючи на зовнішню схожість, у корені відрізняються. Економіка Європи менш гнучка й мобільна. Наприклад, звільнити людину в Європі вкрай складно: потрібно її сповістити про це за три місяці, заплатити вихідну допомогу. А в США - політика hire and fire ("найняв і звільнив"). Взяли когось на роботу, він не сподобався - звільнили, і ніяких проблем. Більше гнучка економіка може швидше поглинути удари кризи. Тому євро, швидше за все, буде й далі страждати.
Арно Леклерк: - З іншого боку, серйозних макроекономічних причин для зміцнення долара теж немає. Дефіцит держбюджету колосальний, є й багато інших негативних факторів. Тому робити прогнози дуже складно.
Виходить, що для виходу з кризи будуть потрібні масові звільнення?
Карен Асланян: - Звичайно. Це як спіраль. Наприклад, минулого тижня "Опель" закрив одне зі своїх виробництв на три тижні. Люди залишаються без роботи й вже, у свою чергу, не в змозі виплачувати кредити, а це веде до банкрутства банків, і роботу втрачають нові люди. І так далі. Рецесія сама по собі має на увазі збільшення рівня безробіття.
В 1970-х була нафтова криза, на початку нового століття - криза інтернет-компаній, зараз проблеми викликав ринок нерухомості. Що стане наступним "мильним пузирем"?
Карен Асланян: - Та галузь, що буде перегріта. Якщо відслідковувати зростання котирувань з нинішнього "дна", можна буде зрозуміти, яка галузь зашкалить за об'єктивно розумні величини. От там і варто очікувати наступної кризи. Якщо, звичайно, вчасно не змінити регуляторне поле.
Арно Леклерк: - Якщо ми проаналізуємо останні 100-150 років, то побачимо, що економіка сама по собі циклічна й кризи неминучі. Але кожна з них відбувається по-своєму.
Аналітики вже охрестили наслідки кризи "тектонічним зрушенням" у світовій фінансовій системі. Що саме в ній зміниться?
Арно Леклерк: - Світ дійсно стане виглядати інакше: буде більше серйозного й твердого держрегулювання. Після кризи частина банків націоналізують, в інші ввійде держава. Центробанки будуть ставити комерційним банкам жорсткі умови роботи.
Своїм шляхом
Поняття "швейцарський банк" асоціюється зі стабільністю. Але, напевно, ви теж зазнаєте труднощів через кризу?
Карен Асланян: - На відміну від інших банків, ми фокусуємося винятково на приватних клієнтах і не займаємося кредитуванням. Тому в нас за визначенням не може бути поганих кредитів. З іншого боку, ми не публічна компанія, а сімейний банк, що перебуває в руках чотирьох родин вже 210 років. Гроші в кредит ми не брали, тому нікому нічого не повинні. У цій ситуації ми лише сторонні спостерігачі кризи.
Ви збиралися почати роботу в Україні. Криза змінила ці плани?
Карен Асланян: - Ми ще не дозріли для відкриття офісу в Україні. Ідеї в цьому напрямку є, але говорити про український офіс зарано. Хоча цей ринок нам цікавий, причому в багатьох проявах. Він більше диверсифікований та збалансований, ніж у Росії - там він досить однобокий, зав'язаний на нафтову галузь. Та й політична ситуація в корені інша - багато факторів свідчать, що Україна буде йти своїм шляхом.
Арно Леклерк: - Криза - явище тимчасове. А потенціал країни виміряється не одним або двома роками. Стратегічне рішення працювати в Україні було прийнято два роки тому, і ми не збираємося від нього відступати. Тим більше що, як показує практика, бізнес-модель нашого банку як не можна краще відповідає потребам місцевих заможних людей, особливо в цей нелегкий час.
Дмитро Слинько
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
