3094
Чорні понеділки
— Валюта
Європейські та американські банки падають один за одним. Україні крах фінансових інститутів не загрожує, але кредити дорожчатимуть, а отримати їх стане ще складніше.
Нинішня фінансова криза багата на "чорні понеділки". 15 вересня, у перший день тижня, було оголошено про банкрутство американського інвестиційного банку Lehman Brothers та продаж фінансового гіганта Merril Lynch. Понеділок 29 вересня приніс ще більше поганих новин. Цього дня стало відомо про націоналізацію банків Bradford & Bingley (Велика Британія), Glitnir (Ісландія), що перебувають на межі краху, а також про перехід у держвласність частини акцій голландсько-бельгійської фінансової групи Fortis.
Подальша відмова нижньої палати Конгресу США виділити $700 млрд на підтримку американських фінансових компаній, які зазнають труднощів, викликала масову паніку серед інвесторів, і біржові котирування почали падати. Фондовий індекс Dow Jones industrial average пережив найгірший день із 1987 року, знизившись на 6,98%. Індекс Nasdaq Composite, що відображає вартість акцій технологічних компаній, упав на 9,14% - такого не було з часів краху доткомів у квітні 2000-го.
"Це просто кошмарний сон, - заявив старший трейдер компанії U.S. Global Investors Майкл Насто. - Це найгірший період, який ми спостерігаємо з моменту початку кризи".
Інвестори побоюються, що крах Lehman Brothers, Bradford & Bingley, Fortis та інших банків є лише початком масштабної серії банкрутств американських та європейських фінустанов. На їхніх балансах на сотні мільярдів доларів цінних паперів, які втратили у вартості через неповернення іпотечних кредитів у США. "Немає жодних гарантій, що інші європейські банки не зіткнуться з такою проблемою", - вважає Жак Порта з французької Ofivalmo Patrimoine.
"Якщо влада не вживе заходів, капіталізм, яким ми його знаємо, буде цілком знищено", - вигукує 83-річний Стівен Ярисловські, голова і засновник Jarislowsky Fraser, однієї з найбільших інвестиційних компаній Канади, в управлінні якої перебувають активи на $49 млрд.
На кризі не лише втрачають, а й заробляють
Якщо капіталізм і закінчується, то до катастрофи у світовій економіці ще дуже далеко. Адже гроші не зникають, вони просто перетікають з однієї кишені в іншу.
За останній місяць у США та Європі збанкрутували тільки дві великі фінустанови: інвестбанк Lehman Brothers і ощадний банк Washington Mutual (WaMu). Решта постраждалих банків і компаній перейшли під управління держави або були продані успішнішим конкурентам. Влада США та європейських країн йде на безпрецедентне втручання у ринкові механізми, щоб зупинити падіння банків за принципом доміно.
На початку вересня уряд США вирішив взяти під контроль дві найбільші в країні іпотечні компанії Fannie Mae і Freddie Mac. Пізніше Федеральна резервна система США надала $85 млрд найбільшій у світі страховій компанії AIG в обмін на 79,9% її акцій. Таким само діють і європейські чиновники. Бельгія, Нідерланди та Люксембург витратили на порятунок Fortis EUR11,2 млрд. Щоб запобігти банкрутству фінансової компанії Dexia, урядам Франції, Бельгії та Люксембургу довелося розщедритися на EUR6,4 млрд. А влада Німеччини разом із пулом фінустанов виділила EUR35 млрд банку Hypo Real Estate, одному з найбільших у країні кредиторів на ринку комерційної нерухомості.
Державну допомогу отримують не лише фінустанови, які впритул наблизилися до банкрутства. Центральні банки вливають величезні суми у фінансові інституції. До кінця вересня Федеральна резервна система спрямувала щонайменше $441 млрд на спеціальні кредити банкам. Тільки за один день, 29 вересня, Європейський центральний банк виділив $30 млрд у вигляді кредитів overnight, а ЦБ Японії та Австралії влили у грошові ринки своїх країн більш ніж $20 млрд.
Фінансово стабільним банкам криза навіть пішла на користь - вони дешево придбали конкурентів і зміцнили свої ринкові позиції. Приміром, JPMorgan домовився про купівлю роздрібного бізнесу Washington Mutual, що володіє мережею з 2200 філій, лише за $1,9 млрд. Ця угода перетворить JPMorgan на найбільший за обсягом депозитів банк США. А іспанський банк Santander, пріоритетом якого були низькоризикові операції, придбав роздрібну мережу англійського Bradford & Bingley із 197 відділеннями та 2,6 млн клієнтів за 612 млн фунтів ($1,1 млрд).
Поки що криза лише сповільнює зростання економіки, насамперед у розвинених країнах. Банки видають менше кредитів і споживачам, і бізнесу, що зменшує ділову активність і знижує попит на товари та послуги. У квітні-червні найбільша у світі економіка США зросла на 2,8%, але в липні-вересні, згідно з прогнозами економістів, буде зафіксовано спад. За оцінкою Deutsche Bank, він становитиме 0,5% замість раніше очікуваного приросту на рівні 0,7%. Рецесія супроводжується зростанням безробіття - у серпні в США воно становило 6,1%. Однак порівняння з Великою депресією 30-х минулого століття поки що недоречні. Тоді протягом 10 місяців 1930 року в США втратили платоспроможність 744 банки, безробіття до 1933-го сягнуло 25%.
Щоб зупинити подальший розвиток кризи, американський уряд хоче виділити $700 млрд на викуп знецінених іпотечних паперів - така основна ідея плану порятунку фінансової системи, який у конгресі представляв міністр фінансів США Генрі Полсон. Передбачається системна допомога фінустановам замість точкової підтримки, яку влада США надавала їм протягом року, і відновити довіру між фінансовими інститутами. Однак, за словами більшості економістів, навіть із таким планом світовій економіці не уникнути рецесії, що триватиме щонайменше півроку. "Індекси ділової та споживацької довіри зазнали нищівних втрат. Наступні шість місяців будуть вкрай важкими", - прогнозує провідний економіст сайта Moody’s Economy.com Марк Занді. Схвалення плану хіба що зменшить тривалість і глибину спаду економіки.
Утім, головна мета плану Полсона все ж таки не зупинити рецесію, а заспокоїти інвесторів на фінансових ринках. За останні місяці інвестори, які вкладають гроші в акції, втратили не лише гроші, а й орієнтири, що служили десятиліттями: гранди фінансового ринку, які вважалися найнадійнішими і непотоплюваними, опинилися на межі краху. Паніка інвесторів, що штовхає їх позбуватися акцій і забирати вклади з банків, є найбільшою загрозою для світової фінансової системи. За словами радника голови Укргазбанку Олександра Охріменка, у найгіршому разі паніка обвалить курс долара і призведе до спаду в міжнародній торгівлі: "Долар займає значну частину в золотовалютних резервах країн світу. Якщо довіру до нього буде підірвано, всі почнуть активно позбуватися американської валюти і вона впаде. Це завдасть удару по міжнародній торгівлі, оскільки долар є основною розрахунковою валютою".
Кредити дорожчатимуть
Вплив кризи на Україну помітний здебільшого за скороченням припливу валюти в країну, що призвело до зниження курсу гривні з 4,65 до 5,10-5,20 UAH/USD у серпні-вересні. Надходження валюти зменшилося переважно внаслідок падіння світового попиту на основну українську експортну продукцію - сталь. Наприкінці цього року фінансова система зіткнеться із ще однією потенційною проблемою - банкам треба буде рефінансувати закордонні кредити (отримати нові позики замість тих, що віддадуть). За даними НБУ, на 1 липня зовнішні борги вітчизняних банків становили $38,5 млрд, а їхня частка у зобов’язаннях - 30,4%. За словами аналітика інвесткомпанії Dragon Capital Віталія Ваврищука, наприкінці цього року та в першій половині 2009-го українські банки мають рефінансувати близько $5 млрд щокварталу. Якщо вони не зможуть залучити нові позики, їхнє фінансове становище похитнеться.
Зовнішня загроза змусила українську владу вживати перших заходів для протидії кризі. Національний банк зняв з 27 жовтня цінові обмеження на зовнішні позики, які фінустанови залучають на термін більш ніж рік. Раніше вони могли залучати кредити за кордоном тільки за ставкою не більш ніж 11% річних. За офіційною версією, це звичайний запобіжний захід. Перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов заявив, що банки зможуть рефінансувати раніше взяті позики: "Ми не бачимо причин для особливого занепокоєння... Сальдо погашення й отримання (позик до кінця року. - Прим. Контрактів), по суті, за укладеними договорами додатне". Надавати банкам гроші готовий і уряд. За словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, Кабмін розглядає можливість розміщення на фінансовому ринку вільних коштів Держказнайчества, на рахунку якого на 21 вересня було 16,78 млрд грн.
Більшість експертів упевнені, що банки зможуть успішно рефінансувати іноземні позики. Основна частина зовнішніх кредитів видана іноземними банками своїм дочірнім українським структурам - "мати" за потреби допоможе своїй "доньці". А в більшості банків з вітчизняним капіталом частка іноземних позик у структурі зобов’язань невелика. Навіть якщо їм не вдасться залучити позики, допомогти з рефінансуванням обіцяє Національний банк. Щоправда, воно здійснюватиметься за вищими ставками, які підскочили через фінансову кризу. Якщо в середині березня ставка LIBOR за двомісячними кредитами у доларах становила 2,53%, то до 30 вересня вона підвищилась до 5,13%. За оцінкою аналітика ІК "Альфа Капітал Україна" Андрія Зарипова, на початку наступного року кредити в Україні можуть подорожчати на 0,5-1 п. п.
Крім того, приватним особам і підприємствам стане складніше отримати кредити через брак ресурсів у фінустанов. "Банки, швидше за все, зможуть рефінансувати вже отримані позики, але відкрити нові кредитні лінії їм буде складно", - прогнозує Віталій Ваврищук. Торік кредитний портфель банків збільшився на 74%. У 2008-му темпи зростання знизяться до 40-45%, у 2009-му - до 19-22%, вважає аналітик.
Андрій Зарипов припускає, що найскладніше буде отримати кредит приватним особам. Торік банки активно розвивали споживче кредитування - воно дає більше прибутку, але є ризикованішим. У 2008-му фінустанови зосередилися на менш ризикованому кредитуванні компаній. При цьому складніше отримати кредит буде середнім і невеликим підприємствам - банківські ризики вищі.
"Ця криза призведе до виникнення ситуації, за якої переможець отримує все. Добре керовані компанії, які не залежать від кредитних ринків, заберуть частку на ринку в компаній, які керовані не так добре і залежать від кредитів", - вважає Джейсон Треннерт, головний інвестиційний аналітик Strategas Research Partners.
Офіційно
Петро Порошенко, голова Ради НБУ:
- Попри деяке напруження у вітчизняному фінансовому секторі, банківській системі України нічого не загрожує. Незважаючи на певні розриви, рівень ліквідності українських банків залишається високим, а частка проблемних кредитів - низькою.
На тлі світової фінансової кризи політична криза в Україні є малозначущою і непомітною для великих закордонних інвесторів. І це можна вважати позитивним моментом.
Однак в умовах світової фінансової кризи українська економіка потребує протекціоністських заходів. Вони мають бути тимчасовими, на 0,5-1,5 року, попри те що суперечать зобов’язанням, взятим Україною під час вступу до СОТ. Є багато прикладів, коли країни - члени СОТ тимчасово вживали заходів із захисту своєї економіки.
Світова криза з фінансового сектору почала переходити у реальну економіку нашої країни. Про це свідчить зниження на 10-25% котирувань акцій ресурсних компаній, зокрема й гірничо-металургійного комплексу.
Віктор Пинзеник, міністр фінансів:
- Ризики, які зараз переживає світ, неминуче позначаться на українській економіці. Вона сильно прив’язана до зовнішніх позик, а на сьогодні цей сектор практично закритий. Світова фінансова криза позначиться на вітчизняних експортоорієнтованих галузях, передусім металургійній. У цих умовах Україна має робити дуже консервативні кроки. Зокрема, треба встановити зважений дефіцит бюджету й уникати серйозних навантажень на економіку, допоки світові процеси не стабілізуються.
Костянтин Кравчук
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
