2740
Теорія виживання
— Казна та Політика
КМДА розродилась черговим проектом, що повинен значно поповнити міський бюджет за рахунок підприємців. По суті, столична влада хоче ввести новий податок на бізнес, що складе як мінімум 120 грн. з кожного квадратного метра використовуваних під господарську діяльність приміщень. Депутати Київради і юристи вважають цей проект безграмотним і таким, що суперечить законодавству, а представники Держкомпідприємництва заявляють, що його введення приведе до знищення бізнесу як такого.
Чиновники з мерії вирішили, що столичні бізнесмени занадто мало платять у міську скарбницю, і хочуть ввести ще один податок. Якщо Київрада затвердить Порядок утримання та експлуатації об'єктів, у яких відбувається господарська діяльність, то з 1 січня всі підприємці - від власників дрібних ларьків до власників великих офісних і торгових центрів, банків, ресторанів і виробничих підприємств - щорічно стануть відраховувати в місцевий бюджет як мінімум 120 грн. за кожен квадратний метр площі своїх робочих приміщень.
Причому вартість буде варіюватися залежно від якості об'єкта, його місця розташування, поверховості та цільового призначення. З казино, салонів ігрових автоматів, ломбардів, пунктів продажу лотерей та обміну валют планують стягувати подвійно. Звільнять від нового збору хіба що бюджетні організації. За несвоєчасну сплату внесків бізнесменам загрожує пеня в розмірі 0,5% за кожний прострочений день, а злісним неплатникам - штраф: дві дисконтні ставки НБУ (зараз 12%) від призначеної суми внеску.
Чітку відповідь на головне питання - за що саме будуть платити підприємці, - схоже, не може дати ніхто. "Це плата за утримування самих об'єктів і благоустрій території поруч із ними. У проекті все прописано", - відповіли в Головному управлінні з питань регуляторної політики та підприємництва КМДА, що і є автором даного документа. У проекті дійсно написано, що його розробили для "наведення порядку із установленням об'єктів госпдіяльності та благоустрою прилеглих до них територій, а також для наповнення міського бюджету з метою подальшого фінансування... незахищених верств населення".
Зважаючи на все, саме пошук додаткових коштів для "бідних" за рахунок "багатих" і є основним мотивом введення додаткової плати. Адже впорядковувати місто влада зобов'язана і без цих зборів. Багато депутатів Київради висловили із приводу появи цього документа здивування.
"Тарифи чітко не прописані. Виходить, якщо об'єкт знаходиться в центрі міста, у вигідному місці, і там зроблений гарний ремонт, то із власників будуть брати і 1 тис. грн. за кв. м? - запитує член постійної комісії міськради з питань торгівлі та підприємництва Наталя Новак. - Авторство ГУ з питань підприємництва дивує не менше. Вони завжди говорили, що стоять на боці бізнесменів, а тут уводять такий незрозумілий збір. Це якийсь міський рекет".
"Я вже обговорив даний проект із багатьма підприємцями. Ніхто не може зрозуміти, за що саме вони повинні платити. Направлене ж це нововведення тільки на латання дір у бюджеті. А далі вони встановлять плату за право дихати повітрям?" - обурюється голова представництва Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва в Києві Віталій Апостолов. Ефектом від прийняття даного документа, побоюється Апостолов, буде "вимивання" і знищення в столиці малого та середнього бізнесу, якому складніше знайти кошти на додаткові витрати.
"Бізнесменам уже підвищують в 10 разів плату за водопостачання, водовідведення і тепло. Тепер ще цей оброк. Схоже, всіх малих підприємців хочуть просто знищити", - вважає він, додаючи, що це може привести до підвищення цін в об'єктах торгівлі і сфері послуг для населення. Втім, найбільші надходження в місцеву скарбницю чиновники очікують від великих компаній, які займають не одну тисячу квадратів. Генеральний директор Ruuki Україна (виготовлення покрівельних матеріалів) Юрій Обух говорить, що їхнє виробництво розташоване на 5 тис. кв. м.
"Виходячи із проекту влади нам доведеться платити близько EUR100 тис. на рік. Чесно кажучи, це дуже багато. Тут два виходи: або підвищувати ціну на свою продукцію, або виводити виробництво з міста. Думаю, якщо такий податок введуть, то багато підприємців задумаються про відхід з Києва", - вважає він.
За словами керівника маркетингового департаменту Real Estate Solutions Андрія Борща, в управлінні їхньої компанії перебувають декілька ТРЦ у столиці, тому введення подібного збору відіб'ється в першу чергу на орендарях торговельних площ. "У нас приблизно 200 тис. кв. м. Навіть якщо рахувати по мінімуму (120 грн. за кв. м), то ми повинні будемо платити в бюджет 24 млн грн. на рік. Сподіваємося, що це рішення все-таки не пройде", - відзначає Борщ.
На думку старшого партнера юридичної компанії "Ільяшов і партнери" Романа Марченка, введення податку суперечить декрету Кабміну "Про місцеві податки та збори" від 1993 р. Адже це є прерогативою державних органів влади.
"Місцеве керівництво може лише встановлювати і змінювати процедуру стягнення прописаних у декреті податків і зборів (наприклад, за паркування, утримання собак, ринкові збори), а також їхній розмір, але в жодному разі не додавати нові. А такого податку, як "плата за утримування та експлуатацію об'єктів госпдіяльності", у декреті не згадується. Тому є всі підстави оскаржити подібне рішення київської влади в суді", - говорить Марченко.
Антон Задорожний
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
