2702
Глобальна фінансова криза: світ стає іншим
— Казна та Політика
У світі лютує фінансова криза. Глибина її буде набагато істотнішою, ніж в 70-х, 80-х, 90-х та у першому десятилітті нинішнього століття. Все, що відбувається на наших очах, вже порівнюють з глобальною економічною катастрофою кінця 20-х - середини 30-х років XX століття.
Більшість експертів причинами цієї кризи називають проблеми в американській економіці, що виникли в результаті різкого скорочення заощаджень, зростання дешевих кредитів, неадекватного споживання та формування великої мильної бульбашки насамперед на ринку ризикованих іпотечних цінних паперів, так званих “subprime mortgages”.
В цілому з такою оцінкою можна погодитися, хоча і з деякими істотними уточненнями, на яких я хотів би зупинитися докладніше.
Споживання випередило можливості
Американська економічна модель значною мірою розвивається завдяки споживачам, оскільки споживчі витрати формують близько 2/3 ВВП Сполучених Штатів. Саме постійне зростання споживання визначало останні тридцять років приріст ВВП, доходів населення та державного бюджету США. І якщо до середини 80-х американці відкладали близько 7-9% своїх поточних доходів, то пізніше норма поточних заощаджень почала неухильно скорочуватися, впавши в 2001 році нижче 0% (за рахунок кредитів).
Пізніше заощадження трохи відновилося, але в 2005-2006 роках люди знову припинили відкладати гроші і навіть стали витрачати накопичене в попередні роки. Не сприяли ощадливості американців і низькі процентні ставки по кредитах, які майже в необмежених обсягах одержували американські банки у Федеральній резервній системі, що, у свою чергу, приводило до практично нульових, з урахуванням інфляції, розмірів реальних відсотків по депозитах.
Добре відомо, що головним джерелом фінансування надмірних витрат за останні 30 років у Сполучених Штатах стало кредитування. Із середини 80-х американці фактично не тільки не повертали кредити, а навпаки, нарощували їх темпами, які значно випереджали як темпи зростання їхніх доходів, так і темпи зростання ВВП. Особливо зростання обсягів кредитування почалося з часу виникнення мильної бульбашки, пов'язаної з різким зростанням кількості та наступним банкрутством так званих "доткомів" у період з 1998-го до 2001 року.
З того часу боргові зобов'язання основної маси американців стали рости не просто з прискоренням, а взагалі в арифметичній прогресії щодо зростання доходів. На сьогодні обсяг фінансових зобов'язань основної маси американських громадян перевалив вже за 140% їхнього річного доходу. Одні лише виплати за відсотками перевищили 10% доходу населення - що вже казати про повернення основних сум.
Очевидно, що це в якийсь момент не могло не привести до ситуації, коли більшість простих американців вже не могли брати нові кредити. Їм довелося припинити нарощувати обсяги споживання і почати займатися винятково поверненням накопичених боргів. Багато хто і цього вже робити не могли та почали відмовлятися від придбаних у кредит будинків, автомобілів і т.д. Це, у свою чергу, почало обвалювати ринки автомобілів, нерухомості і по ланцюжку інші сектори американської економіки. І це не могло не привести до різкого падіння курсу більшості цінних паперів на американському фондовому ринку.
Закономірно, що почалося це з ринку ризикованих іпотечних паперів, що формувався за рахунок сек’юритизації ризикованих іпотечних кредитів, які видавалися найменш забезпеченим американцям, головним і майже єдиним джерелом доходів яких є заробітна плата. Втрата роботи означає для цієї категорії американців втрату можливості обслуговувати зобов'язання за іпотечними кредитами, що означає виставляння їхніх будинків і квартир на продаж та, як наслідок, з огляду на масовість цього явища, істотне падіння цін на них. Обвал цін на іпотечні папери привів до здешевлення активів безлічі іпотечних та інвестиційних банків, стали падати акції та цінні папери цих фінансових інститутів, а потім інших корпорацій, і не тільки в Сполучених Штатах.
Крах "центрального банку світу"?
Ось тут ми підходимо до ще однієї особливості світової фінансової кризи, на яку набагато менше звертають увагу експерти. Справа в тому, що післявоєнна світова економічна система опиралася на виконання Сполученими Штатами функції центрального банку світу. Саме долар був і залишається зараз головною розрахунковою валютою в міжнародній торгівлі. І поки частка США в загальному обсязі світового ВВП превалювала, а розмір міжнародної торгівлі був відносно незначним, долар впевнено виконував функцію засобу платежу.
Статус центрального банку світу давав США можливість одержувати дохід, так званий "сеньйораж". Випускаючи в обіг нічим не забезпечені грошові знаки, американський уряд і всі фізичні та юридичні особи Сполучних Штатів могли купувати товари та послуги практично в будь-якій країні світу.
На підтвердження цього приведу такі дані. На сьогодні борг уряду США перевищив 9,5 трильйонів доларів, а після реалізації так званого плану порятунку економіки міністра фінансів США Полсона, цей борг перевищить 10,5 трильйонів доларів.
Цей випуск в обіг доларів має не такий однозначний характер. Справа в тому, що в результаті зростання та глобалізації світової економіки і нарощування обсягів міжнародної торгівлі виникає потреба в додаткових коштах як засобі платежу. Якщо цих коштів мало, їхня ціна починає рости, що тягне зростання обмінного курсу цієї валюти до інших валют. А це, у свою чергу, погіршує умови для експортерів і стимулює здешевлення та збільшення обсягів імпорту.
Тобто заради недопущення зростання курсу долара США відносно інших валют американський уряд повинен емітувати все більше грошових знаків. А зростання попиту на основні ресурси (нафта, метал, продукти харчування і т.п.) з боку економік Китаю, Індії, Бразилії та інших країн світу, не могло не провокувати підвищення цін на них та, як наслідок, потреби в ще більшій кількості оборотних коштів, необхідних для забезпечення розрахунків у міжнародній торгівлі.
Крім того, функція грошей як засобу платежу сполучається з ще однією функцією - бути засобом заощадження. Зрозуміло, якщо в тебе немає можливості зберігати та накопичувати якусь валюту, то не будеш зацікавлений і розраховуватися нею. Ось тут починається нове коло проблем американської економіки.
Частина доларів США, що тимчасово не використовулись як засіб платежу в міжнародній торгівлі, потрапляє на американський фондовий ринок, що тягне зростання доходів простих громадян і бізнес-структур, а також бюджету США. Так, спочатку доходи одержують інвестиційні банки, які надають комісійні послуги з випуску цінних паперів та їхнього продажу американським та іноземним інвесторам (доходи від цих послуг щорічно становили мільярди і навіть десятки мільярдів доларів). Збільшення попиту на цінні папери та зростання цін на них приводить до різкого зростання доходів всіх інвесторів. А це, у свою чергу, стимулює кредитування під покупку цих цінних паперів.
З одного боку, зростання спекулятивних доходів сприяло зростанню споживчого попиту, з іншого боку - ще більше розігрівало американський фондовий ринок і формувало величезну мильну бульбашку не підкріплених реальною вартістю фондових активів. Таким чином, виконуючи функцію центрального банку світу, Сполучені Штати потрапили в пастку, з якої не так просто знайти вихід.
Очевидно, що світове співтовариство зіткнулося з дуже складною проблемою. Суть її полягає в тому, що одна навіть дуже економічно потужна країна не може виконувати функцію центрального банку світу. При цьому очевидно, що європейські країни та європейський центральний банк не готові взяти на себе таку функцію. І якщо хтось вважає, що ЄЦБ у захваті від заяв тих чи інших країн про перехід у міжнародних розрахунках з долара США на євро, то помиляється. Тому що там прекрасно розуміють і переваги такої ситуації, і величезні ризики, яким піддається єдина Європа та її об'єднана економіка.
Чим загрожує послаблення ролі США
Обсяги боргу уряду США, а також і юридичних і фізичних осіб настільки значні, що деякі з експертів не виключають варіанта, коли американський істеблішмент погодиться на накачування американської економіки надзвичайно великою кількістю грошових знаків, що приведе до дуже значного знецінювання національної валюти і всіх боргових зобов'язань. Побоювання саме такого сценарію, а план Полсона у відомій мірі закладає такий розвиток подій, схоже, ще більше обвалює не тільки американський, але й всі фондові біржі світу.
Зниження надійності долара США як засобу платежу та засобу заощадження неминуче приведе до паралічу всієї системи міжнародних розрахунків. Імовірно істотне скорочення обсягів міжнародної торгівлі - як наслідок падіння попиту на основні види ресурсів і зростання економічної кризи у великій кількості країн, економіка яких більшою мірою залежить від експорту сировинних ресурсів. Це багато в чому стосується й України, але це тема окремої статті.
Є й інші ризики. Криза американської економіки не може не привести до істотного скорочення впливу США на події у світі. На деякий час уряду США, хто б не став президентом країни - Обама чи Маккейн, буде не до міжнародних проблем, їм доведеться займатися проблемами у власній країні. Це може привести до скорочення ролі США як міжнародного поліцейського, якого багато хто не любить, але з позицією якого змушені рахуватися.
Враховуючи, що роль ООН і Ради Безпеки ООН істотно обмежена протиріччями між США та Росією, можна чекати ескалації напруги в багатьох точках світу, де регіональні вожді спробують підсилити свій вплив, у тому числі силовими засобами. Саме такий розвиток подій ми всі могли побачити під час останніх подій на Кавказі. (Але тоді криза, що вдарить насамперед по сировинних державах, ще не розгорнулася).
Таким чином, у найближчі роки увесь світ, і Україну зокрема, очікують великі зміни, які вплинуть на наступний розвиток світової економіки та геополітику.
Борис Кушнірук
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
