1776
В умовах кризи можуть з'явитися нові світові фінансові центри
Ще до початку поточної фінансової кризи, що стала причиною краху Bear Stearns, Lehman Brothers та Merrill Lynch, Нью-Йорк почав втрачати свої позиції світового фінансового центру, поступаючись в чомусь Лондону. Американський фондовий ринок як і раніше залишається найбільшим у світі, однак найбільш інтенсивні торги валютами та деривативами почали переміщатися з Уолл-стріт, пише газета International Herald Tribune.
Зараз, коли Goldman Sachs і Morgan Stanley припиняють своє існування як інвестиційні банки в чистому вигляді, можливості відкриваються перед конкуруючими фінансовими компаніями з інших країн - і не тільки в основних фінансових центрах, таких як Лондон, Гонконг або Токіо. У той же час, є шанс, що Уолл-стріт відродиться після поточної кризи, як ще більш сильний і привабливий фінансовий центр.
Щоб стати фінансовим центром потрібні три речі: пул коштів для кредитування або інвестування, відповідна правова структура і висококваліфіковані кадри, пише газета. Фонди коштів протягом декількох років формувалися в країнах Близького Сходу, Китаї та Індії, завдяки комбінації високої норми заощаджень, збільшення цін на паливо та високих темпів економічного зростання. Зараз, з огляду на несподівану нестачу ліквідності в США і Європі, ці фонди стали ще більш важливими.
"Можливості, які вже були там, розширюються", - відзначає директор-засновник консалтингової фірми Bankable Frontier Associates у Бостоні, що працює з emerging markets, Девід Портос.
Китай, за його словами, має найбільш потужний потенціал, з огляду на величезний обсяг резервів плюс робочі кадри, які швидко набувають навички, необхідні для надання послуг у сфері інвестиційної банківської діяльності. Іншим центрам, якими можуть стати Сан-Паулу або Йоганнесбург, буде важче відповідати, як умовам ліквідності, так і наявності висококваліфікованих кадрів.
На думку Д.Портоса, ці центри можуть збільшити вплив у своїх регіонах, однак, ще протягом багатьох років вони навряд чи будуть становити загрозу для Нью-Йорка або Лондона.
І навіть Китаю буде потрібний якийсь час, щоб увійти у вищу лігу фінансових центрів, вважає професор міжнародної фінансової політики Амстердамського університету Стін Классенс. Дотепер навички китайських кадрів не були повністю доведені на міжнародній арені.
"Шанхай іде нагору, але я не можу сказати, що зараз він уже на одному рівні з Гонконгом", - відзначив С.Классенс.
За даними опитувань, Гонконг і Сінгапур дійсно відвойовують позиції в Нью-Йорка та Лондона, і фінансова криза, імовірно, дозволить прискорити цей прогрес, говорить С.Классенс. Однак для фінансового сектора Індії, Південної Кореї та Малайзії буде потрібно ще 10-15 років, щоб дотягтися до того ж рівня. "Все це вимагає не тільки наявності людей, але й цілої інституціональної інфраструктури законів, правил, контрактів і т.д., - відзначає він. - Для розвитку цієї інфраструктури необхідний якийсь час".
Тим часом, комерційні банки в країнах emerging markets можуть одержати деяку підтримку. З огляду на скорочення робочих місць у сфері інвестиційної банківської діяльності, найбільш кваліфіковані співробітники можуть направитися в сектор комерційного кредитування, вважає Д.Портос. Це дозволить створити молодий ринок для кредитів малому бізнесу, іпотечних і споживчих кредитів.
Зараз, однак, основна увага зосереджена на майбутньому Уолл-стріт, важливість якої знижується, з огляду на те, що іноземні фінансові інститути, такі як Nomura та Barclays купують пакети акцій своїх американських конкурентів, серйозно постраждалих в умовах фінансової кризи. Обидва кандидати в президенти США говорять про необхідність введення термінових змін у банківські правила. Питання в тому, чи зможуть нові регулятивні заходи дійсно зробити Уолл-стріт зразком для інших світових фінансових центрів, пише газета.
За словами С.Классенса, заходи, що вживаються урядом США, мають тенденцію заходити занадто далеко.
Після того, як Конгрес відреагував на корпоративні скандали в 2001 та 2002 році упровадженням закону Сарбанейса-Окслі, багато американських та іноземних компаній скаржилися, що нові регулятивні заходи є занадто обтяжливими".
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
