1436
Емітентам загрожує дефолт
— Фондовий ринок
Закордонні інвестори скорочують обсяги вкладень у корпоративні облігації. Однак відсутність у банків вільних ресурсів призводить до того, що більша частина облігацій пред'являються до оферти. До кінця року експерти чекають на перші дефолти рітейлерів та будівельників.
Початок поточного тижня ознаменувався масованими продажами корпоративних облігацій на ПФТС. Загальний обсяг торгів за три дні склав 656 млн. грн. та обіцяє збільшуватися далі. Звичайно, іноземні інвестори виходили з облігацій і влітку, однак це було не так помітно, як в останні дні.
"Різке загострення світової фінансової кризи, що збіглося з негативними змінами в політичній обстановці в Україні, викликало масовий вихід закордонних інвесторів з українських активів минулого тижня. При цьому корпоративні облігації стали одним з інструментів, від якого нерезиденти позбувалися найбільш активно", - говорить аналітик Альфа-банку Олександр Вєдєнєєв.
Незважаючи на глобальну переоцінку ризиків іноземними інвесторами, по суті, кредитні ризики з облігаційх в обігу практично не змінилися. Значне підвищення прибутковості з деяких паперів при незмінній якості емітентів залучило фінансові інститути резидентського походження.
Таким чином, основними покупцями облігацій, які "скидають", стали фінустанови, що мають вільний запас ліквідності, - в основному це великі банки. Вони переважно купують облігації інших банків з гарною прибутковістю. Наприклад, облігації "Райффайзен Банку Аваль" та Укрсоцбанку зараз дають по бідах (агресивний продаж за цінами покупки) прибутковість 18-20% річних.
Аналітик компанії Foyil Securities Володимир Габріелян відзначає, що на сьогодні досить привабливі на ринку папери "Фуршету" (серія В) з прибутковістю близько 20% по бідах. Подібну прибутковість також забезпечують "Кернел-Трейд" (серія З), "Союз-Віктан" (серія А) та інші компанії сектора "Рітейл і споживчі товари".
За словами виконавчого директора ФГ "Консалтинг та інвестиції" Дмитра Піддубного, для банків корпоративні облігації стали частиною ринку міжбанківських ресурсів, інструментом для проведення угод з ресурсами на міжбанківському ринку, що дозволяє уникнути необхідності формувати резерви під кредити.
Однак дуже багато чого залежить від загального ліміту, відкритого банками на ту чи іншу корпоративну облігацію. Якщо папір не має відкритого ліміту в низці великих банків, то, незважаючи на його високу прибутковість, він не цікавий ринку. Тому зараз можна без проблем знайти облігації великих та рентабельних компаній, з яких біди коштують на рівні 25-28% річних, у той час як облігації, популярні серед банків, котируються по бідах не вище 18% річних.
Втім, високий попит серед банків не гарантує емітентам спокою. На думку голови правління Ощадбанку Росії В'ячеслава Юткіна, у найближчі місяці багато банків зіштовхнуться з проблемою низької ліквідності. Закриття лімітів на українські банки, яким буде необхідно погашати синдиковані кредити, призведе до скорочення обсягів вільних ресурсів на ринку. Наслідком цього процесу стане пред'явлення більшості корпоративних облігацій до оферти.
"Практично всі папери, термін оферти за якими наступить найближчим часом, піддані ризику передчасного погашення. При цьому з оферти може бути пред'явлено від 40 до 100% всього обсягу випуску, тоді як в 2007 р. до викупу в середньому пред'являлося тільки 5-10% кожного випуску.
Особливо негативні перспективи в компаній з низькою кредитною якістю "оферти з їх цінних паперів найбільш імовірні", - відзначає Олександр Вєдєнєєв. За його оцінками, компанії вже зараз напружено проходять через оферти, що підвищує ймовірність виникнення технічних дефолтів.
У свою чергу, голова ради директорів КУА "Інвестиційний капітал Україна" Валерія Гонтарєва вважає, що говорити доведеться не про технічний (тобто затримку в оплаті), а про реальний дефолт. На думку експерта, до офертів будуть пред'явлені багато облігацій невеликих банків і будівельних компаній.
Дмитро Піддубний вважає, що найвищі ризики сконцентровані в будівельній галузі та виробництві будівельних матеріалів. "Не виключено, що незабаром ми станемо свідками банкрутства низки будівельних компаній, тому облігації цих підприємстві мають найвищий ризик. На другому місці за рівнем ризику перебувають облігації хімічних компаній. Високі ціни на нафту та газ можуть призвести до істотного зниження рентабельності цього бізнесу, і компанії опиняться перед проблемою технічного дефолту по своїх цінних паперах", - відзначає Піддубний.
Глава департаменту аналізу фінансових ринків "ІНГ Банк Україна" Олександр Печерицин додає до списку найбільш ризикованих облігацій папери торговельних компаній (рітейлу електроніки). В Україні поки не було голосних дефолтів емітентів (якщо не рахувати банкрутства компанії "Агропродукт"), тому реакцію ринку на низку дефолтів спрогнозувати складно. Щоправда, вже зараз можна припустити, що банкрутство компаній з перерахованих вище секторів ще більше підірве довіру населення до фондового ринку і призведе до банкрутства окремих КУА.
Більшості фондовиків вдається втримувати кошти населення у своїх компаніях за рахунок облігаційних фондів. Це єдиний вид ІСІ, який із січня 2008 р. показував стабільну прибутковість. У випадку ж дефолту емітента, облігації якого перебувають у портфелі фонду, ІСІ будуть оцінювати таку інвестицію в нуль і показувати збиток. "В результаті буде відбуватися зменшення вартості чистих активів фонду (цього року багато показали зменшення ВЧА на 20-30%). Викуп і погашення сертифікатів/акцій фонду відбувається по ВЧА", - відзначає Валерія Гонтарєва.
При цьому експерти відзначають, що ринкові інвестиційні фонди, як правило, дуже уважно підходять до покупки корпоративних облігацій. "Багато фондів позбулися ненадійних корпоративних облігацій, тому очікувати банкрутства облігаційних ринкових фондів не доводиться. Але не виключені великі проблеми в кептивних інвестиційних фондах (обслуговують дочірні компанії промислових або торговельних монополій або банків) і фондах під управлінням непрофесійних керуючих. В цих фондах активи складаються з безлічі неякісних цінних паперів, і тому ризик дефолта в них великий", - резюмує Дмитро Піддубний.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
