762
Інвестиційна пауза
Чому нинішня політична криза є небезпечнішою для економіки, ніж торішня. Протистояння між президентом Віктором Ющенком і прем’єром Юлією Тимошенко пришвидшило падіння фондового ринку.
Протистояння між президентом Віктором Ющенком і прем’єром Юлією Тимошенко пришвидшило падіння фондового ринку. Лише за тиждень, з 2 по 9 вересня, індекс ПФТС знизився на 11,8% - до 479,16 пункту. Політична нестабільність відлякує іноземних інвесторів, констатують працівники інвесткомпаній. Дров до вогню підклали високопоставлені іноземні чиновники, які у серпні заявляли, що Україна може стати наступним об’єктом тиску з боку Росії.
Деякі економісти побоюються, що політична нестабільність сповільнить приплив капіталу не лише на фондовий ринок, а й в економіку. "Через неможливість спрогнозувати розвиток подій значно знижується конкурентний рівень привабливості України", - каже президент Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі. "Частину проектів буде заморожено. Багато інвесторів беруть паузу до з’ясування політичного розкладу", - уточнює Олександр Охріменко, радник голови правління Укргазбанку.
Політичні кризи 2006 і 2007 років не ставали приводом для економічного песимізму, а приплив грошей в Україну не припинявся. Багато бізнесменів стверджували, що в економіки виробився імунітет до постійних політичних потрясінь у країні. У квітні 2007-го після указу Віктора Ющенка про розпуск парламенту індекс ПФТС знизився лише на 6,9% і швидко відновився до попереднього рівня. А 24 травня, у розпал протистояння, коли міліцейський підрозділ Беркут виламував двері в будівлі Генпрокуратури, значення індексу майже на 7% перевищувало квітневі показники. Зростали і вкладення в економіку. Якщо в січні - березні 2007 року в Україну надійшло $1,25 млрд прямих іноземних інвестицій, то у квітні - червні - $1,74 млрд.
У той період ще не було масштабної міжнародної фінансової кризи, пояснюють банкіри оптимізм 2006-2007 років. "У 2006-му, наприклад, склалася зовсім інша фінансова ситуація: за надлишкової ліквідності у банківських системах більшості європейських країн та США у світі намітилися тенденції до зниження кредитних ставок, тож позики українським банкам та корпоративному сектору давали значно охочіше", - каже директор казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирев.
Фінансова криза, яка призвела до подорожчання позик та ускладнила залучення капіталу, вибухнула тільки в другій половині 2007-го. Є ще одна відмінність: за останній рік в Україні істотно зросли макроекономічні ризики. У 2008-му інфляція побила восьмирічний рекорд (26% у річному вимірі за підсумками серпня). Швидке зростання кредитного портфеля фінустанов підвищує уразливість банківської системи України, вважають аналітики міжнародної рейтингової агенції Standard & Poor’s. Крім того, від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу країни у січні - червні 2008-го збільшилося в 3,1 разу (порівняно з аналогічним періодом минулого року) - до $7,2 млрд.
Тобто зменшення припливу інвестицій зараз є імовірнішим сценарієм, ніж рік-два тому. Поки що приплив інвестицій і кредитів з-за кордону дає змогу цілковито покрити зовнішньоторговельний дефіцит. За даними Держкомстату, в I півріччі обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну сягнув рекордного рівня - $6,92 млрд. Валютні надходження були такими великими, що в січні - липні Національний банк зміг наростити золотовалютні резерви на $5,45 млрд. У квітні - травні гривня зміцнилася до 4,60-4,65 UAH/USD. Однак із серпня, схоже, все стає на свої місця. За місяць резерви НБУ збільшилися лише на $0,15 млрд, а курс гривні знизився: з 27 серпня до 3 вересня на міжбанківському ринку національна валюта подешевшала з 4,62 до 4,73-74 UAH/USD. Раніше економісти прогнозували, що до кінця року вона зменшиться в ціні до 5,00 UAH/USD. Якщо приплив інвестицій знизиться, цей процес пришвидшиться.
У серпні швейцарський банк Lombard Odier, що спеціалізується на наданні послуг VIP-персонам, повідомив, що відкладає відкриття офісу в Україні на 2009 рік через російсько-грузинський конфлікт. Поки що таких рішень небагато. Частина компаній, попри політичну невизначеність, і далі вкладатимуть гроші у нашу країну через високу дохідність інвестицій в українські активи, вважають бізнесмени. "Інвестиційний клімат в Україні аж ніяк не ідеальний. Але інвесторів, які довго тут працюють, не так легко злякати. Україна - країна великих можливостей, й інвестори, присутні на ринку тривалий час, уже звикли до політичної нестабільності та драматичних подій", - каже Тронд Мое, керівник представництва Telenor в Україні. Але рівновага на валютному ринку може бути порушена, навіть якщо рішення заморозити інвестиції прийме лише частина інвесторів.
Ще одним наслідком політичної нестабільності може стати подальше подорожчання іноземних кредитів. "Останнім часом credit default spread (показник імовірності дефолту за борговими зобов’язаннями. – ред.) для України почав різко збільшуватися і з початком чергового витка політичної кризи продовжує зростати. Отже, якщо вітчизняні компанії або уряд вийдуть на міжнародний ринок з єврооблігаціями, їм доведеться платити вищу ціну, оскільки ризик України в очах інвесторів зріс", - каже Дмитро Сологуб, начальник відділу аналізу і досліджень Райффайзен Банку Аваль.
У довгостроковій перспективі наслідком політичної кризи стане сповільнення зростання економіки. Утім, негативні варіанти розвитку подій поки не є неминучими. Усе залежить від того, наскільки далеко зайдуть протиборчі сторони і як швидко буде вичерпано конфлікт.
Костянтин Кравчук, Ганна Сайченко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
