1420
Мертві душі
— Фінтех і Картки
Українські банкіри випустили майже 15 млн. незатребуваних пластикових карт, на емісію яких було витрачено $8 млн. Навіщо банкіри продовжують збільшувати емісію мертвих карток?
У нас існує негласний план, відповідно до якого кожен співробітник зобов'язаний щомісяця продавати мінімум одну пластикову карту. Залежно від кількості та рівня проданих карт щомісяця нараховуються бонуси", - поділилася з нами співробітниця одного з найбільших українських банків.
Щоправда, так звані бонуси на практиці становлять приблизно 7 грн. за оформлення пластику. Ще стільки ж банківський співробітник одержує у випадку, якщо карта буде активована клієнтом. Однак отриманий у результаті доход підлягає обов'язковому оподатковуванню і в підсумку до зарплати додасться лише 12 грн. До речі, якщо хтось вважає, що можна заробити на масштабі операцій, змушені будемо засмутити. Найчастіше на місяць складно знайти навіть одного платоспроможного українця, який бажає отримати пластик.
Навіщо тоді витрачати час і кошти на це, поцікавилася "Інвестгазета" у співбесідниці. "Керівництво довело такі плани, і у випадку невиконання співробітник підлягає істотному депреміюванню. Оскільки великі кредити сьогодні недоступні більшості населення, було ухвалене рішення "розсіяти" гроші шляхом видачі кредитних карт", - почули у відповідь.
У випадку з нашим банком кредитний ліміт за пропонованою картою коливався в розмірі 500-1000 грн. Чи може середньостатистичного киянина зацікавити така сума в кредит? Навряд чи. Однак продавати подібні карти банківським співробітникам все-таки доводиться шляхом поширення їх серед родичів, сусідів та знайомих. Яка подальша доля цих карт, вже мало кого хвилює, головне, щоб клієнт забрав карту.
До речі, активація карти є наступною проблемою для банку після згоди клієнта оформити карту. Сьогодні в банківських відділеннях чекають на своїх власників сотні пластикових "сиріт". Останні кілька років багато хто з фінустанов навіть створили штатні місця для спостерігачів за картковим рухом. Регулярно співробітники банківських відділень отримують нагадування про так звані залежані карти, які необхідно вручити клієнтам. Багато банків активно практикують відправлення карт поштою або у вигляді бонусів до різних послуг.
Учасники ринку нарахували двадцятку вітчизняних банків, яким властива така агресивна політика. А це пряма підстава того, що третина пластикових карт на сьогоднішній день не затребувана серед українців. Директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем "ЕМА" Олександр Карпов конкретизує ще дві причини: отримана поштою не замовлена карта найчастіше виявляється непотрібною потенційному клієнтові або ж клієнт отримав дві карти різних класів і/або платіжних систем, але для переважного використання вибрав одну з них (частіше більш відомого бренду). Таким чином, реально активними можна назвати не більше 40 млн. карт. За словами експерта, у сусідній Росії ситуація не менш драматична. Так, за даними Банку Росії, до 50% карткових портфелів становлять "сплячі" карти. В Європі ці цифри коливаються в проміжку 20-40%.
Картковий інкубатор
За даними "EMA", кількість емітованих комерційними банками карт платіжних систем Visa та MasterCard на 1 серпня склала 60,7 млн. штук. Тим часом, дані Національного банку істотно відрізняються.
За даними НБУ, у першій половині цього року українськими банками було емітовано лише 44,8 млн. карт. Учасники ринку пояснюють настільки значну різницю зацікавленістю самих банків у тому, щоб показувати більш високі цифри. Приміром, за даними "ЕМА", тільки за липень обсяг випуску карт MasterCard й Maestro виріс на 15,8% - до 22,3 млн. штук, а обсяг випуску карт Visa - на 1,3%, до 38,4 млн. штук.
Однак банкіри впевнені, що й це ще далеко не межа. Під кінець року ринок кредитних карт зросте і за кількістю гравців, і за кількістю пропозицій від банків. Першість серед пластикових гаманців буде належати кредитній карті. "Конкурувати банки будуть не стільки процентними ставками та іншими умовами, скільки додатковим сервісом для клієнта, новими для нього можливостями (наприклад, одержання знижок при оплаті картою в торговельних мережах) і підтримкою його лояльності.
На кінець 2008 року кількість емітованих банками кредитних карт і карт з кредитними лімітами в Україні може зрости на 40-50%", - вважає віце-президент Родовід Банку Вікторія Васильєва. За даними "ЕМА", на сьогоднішній день у топ-5 найбільших банків-емітентів входять ПриватБанк, Надра Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк та УкрСиббанк. На їх частку доводиться понад 60% всіх карт.
Однією з основних тенденцій минулого року стало не тільки активне збільшення емісії кредитних карт, але й просування цього продукту за допомогою співробітництва банків з торговельними точками. За словами заступника голови правління Правекс-Банку Дмитра Ценькуша, у цей час помітна істотна тенденція до збільшення частки карт з кредитною функцією - за три останніх роки частка кредиток зросла з 16 до 27%. Спільні (кобрендингові) проекти з торговельними мережами також дозволяють банкам нарощувати значні обсяги кредитних карт. За словами Вікторії Васильєвої сьогодні в Україні близько десяти банків емітують кобрендингові карти. "У більшості гравців ринку лише по одному такому проекту. На рік банки-гравці емітують близько 20 тис. карт у рамках кобрендингових проектів", - уточнює Васильєва. Олександр Карпов відзначає, що на сьогоднішній день істотна частина "кредиток", які випускаються, - це кобренди. "За цими картами майбутнє, тому що саме з них відбувається найбільше число покупок, тобто в їх випуску зацікавлені і банки, і торговельні мережі", - впевнений глава "ЕМА".
Не більш ніж
Учасники ринку спокійно сприймають той факт, що пластикових карт емітовано набагато більше, ніж це необхідно українцям. "Випущені карти - не показник, оскільки багато українців можуть не користуватися кредитними лініями, а користуватися додатковими перевагами таких карт", - вважають в Родовід Банку.
За словами Карпова, собівартість пластикової карти становить від $0,4 до $4 залежно від типу карти і наявності функціонально просунутого чипу. Щоправда, поки чипові карти випускаються неактивно. "На українському ринку домінують карти з магнітною смугою, що говорить про те, що українські банкіри тільки придивляються до нових технологій карткового бізнесу.
Однак у найближчі чотири-п'ять років будуть переважати картки з магнітною смугою, або змішані - чип і смуга, тому що багато банків перебувають на різних стадіях сертифікації або етапах впровадження чипових проектів", - вважає заступник голови правління Правекс-Банку Дмитро Ценькуш. Таким чином, за найпростішими підрахунками, на непотрібні карти банкірами було витрачено близько $8 млн.
Менеджер з розвитку бізнесу представництва MasterCard Europe в Україні Ганна Потапенко пояснює, чому пластикових карт випущено так багато. "Є частка клієнтів банків, які самостійно прийшли для придбання карти, тому що їм це потрібно постійно, щоб не носити із собою багато готівки.
Вони використовують карту порівняно часто. Є група, що оформляє карту для однієї мети: наприклад, поїхати за кордон у відпустку, щоб не брати готівку і не боятися крадіжок, втрат, штрафів на кордоні. Традиційно карти в таких людей малоактивні, тому що після повернення з-за кордону необхідність в цих картах відпадає. Частина карток просто випускається як подарунок або бонус, що не стимулює людину її активувати", - говорить Потапенко. Дуже активно використовують карти багаті люди, в них це вже елемент необхідності. Якщо говорити про масового споживача, це найчастіше кредитні карти, які клієнт оформив усвідомлено.
Якщо говорити про карти, які не використовуються взагалі, то найчастіше це карти, які були видані на додачу до якогось продукту, просто вислані поштою, одним словом нав'язані клієнтові. Він не просив її, не мав потребу в продукті, відповідно не знає, що саме повинен з нею зробити. Крім того, такі карти лякають українців і високими процентними ставками, реальні розміри яких часто перевищують 50% річних.
Ще один ризик для клієнта - це пластикове шахрайство, розміри якого з кожним роком ростуть. Останнім прецедентом стало викрадення номерів та паролів понад 40 млн. кредитних і дебетових карт хакерами з країн колишнього СРСР. Місяць тому американці заарештували 11 чоловік, серед яких виявилися громадяни Бєларусі, України, Естонії, а також Китаю і самих США. Загальна сума збитку, за оцінками експертів, досягає сотень мільйонів доларів. Тому не дивно, що українці так обережні.
"З практики: лише невеликий відсоток людей активує карти, які прислані поштою або подаровані якимось іншим чином. Щодо зарплатних карт, їх також використовують в Україні досить рідко. Але це позв'язане, скоріше, з культурою використання пластикових карт. Мало людей все ще сприймають їх, як повноцінний платіжний інструмент", - продовжує Ганна Потапенко.
Якщо мова йде про невикористаний пластик, варіантів, що з ним роботи, декілька. Традиційно такий пластик належить досить неактивним клієнтам і, плануючи свої дії відносно цього пластику, потрібно виходити з портрета клієнта. Зокрема, якщо більше року неактивна картка клієнта і є його контакти, бажано нагадувати про себе або запропонувати що-небудь нове. Якщо контактів людини немає, про цей пластик можна забути. Якщо ж людина не використовує карту більше двох років, можна спробувати запропонувати їй якусь нову послугу, а ще краще - новий продукт. З кожним новим клієнтом потрібно виробляти свою програму. Якщо ця програма виявиться ефективною, то невикористаний пластик "запрацює" знову, якщо ні, то так і залишиться шматочком пластику.
Ян Чарни, генеральний директор MasterCard Europe в Україні, Чехії та Словаччині
У західних країнах спостерігається зсув уваги людей з дебитних продуктів на кредитні. Люди звикли жити без готівки та оформляють картки, якими мають можливість користуватися постійно. Відповідно до дослідження Datamonitor, іноземці мають більше чотирьох пластикових карт. Одна - постійна, інші для одиничних покупок (наприклад, кобрендингова карта з певною мережею супермаркетів, яку клієнт використовує тільки в одному певному місці). Зростання за кількістю випущених карток не так помітне, як в Україні, оскільки картка супроводжує людину постійно, вона не поспішає її міняти на будь-яку іншу. В Україні випускають багато безкоштовних карт як бонус або подарунок. Але люди не активують їх. Тобто карта де-факто випущена, але не використовується за призначенням, оскільки людина одержала її не зі своєї ініціативи.
В Україні пластикова картка часто виявляється першим досвідом спілкування клієнта з банком. Скажемо, ви просто одержали карту в рамках зарплатного проекту. А до цього в банк навіть не заходили. В Європі традиційно картки є доповненням до будь-якої іншої послуги, інструментом управління фінансовими коштами в банку. Коли в Україні картка була отримана для зарплати, у клієнта не було усвідомленого бажання користуватися банківським продуктом, тому цілком природно, що вона не активна як банківський продукт. У такому випадку картка активна як однофункціональний продукт для зняття готівки у банкоматі. Разом з тим ця ситуація продовжує змінюватися: жителі України все частіше використовують картки замість готівки.
Олександр Карпов, директор асоціації "ЕМА"
В цей час більше 14 млн. карт - це "кредитки", карти з овердрафтами або кредитні карти. З них Маестро та Електрон становлять до 25%. Інші - класичні і преміальні карти. Поки приріст "кредиток" вищий, ніж в Європі. Це пов'язано, в тому числі, з жорсткістю політики НБУ у відношенні споживчого "магазинного" кредитування, що призвела до заміни споживчих кредитів "кредитками". Крім того, значимим фактором є відповідний догляд банків, супроводжуваний падінням оборотів роздробу, з торговельних мереж, раніше фінансованих за рахунок кредитів, що видавалися банками в торговельних мережах. Через те, що клієнти все ще "недокредитовані", обставини (регуляторні і відносини з партнерами - торговельними мережами) підштовхують банки до масової емісії "кредиток". У цей час мета банків - один працюючий громадянин - дві карти (зарплатна до поточного рахунку й кредитна).
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
