Небезпечні зв'язки. Україні не загрожує іпотечна криза — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Небезпечні зв'язки. Україні не загрожує іпотечна криза

Кредит&Депозит
1885
Високий рівень рентабельності банківського бізнесу в Україні поки нівелює ризик неповернення кредитів. Крім того, пік спекулятивних угод на вітчизняному ринку нерухомості припав на 2006-2007 р., до наступного року зростання цін сповільнилося, більшість спекулянтів повернули борги і пішли з ринку нерухомості.
На початку року аналітики міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's опублікували звіт з оцінкою частки "поганих" або потенційно проблемних кредитів у загальному кредитному портфелі українських банків. На думку закордонних аналітиків, на початку 2008-го на проблемні кредити доводилося 75% всього кредитного портфеля (за оцінками НБУ - близько 1,3%). У серпні агентство поліпшило оцінку якості кредитної системи України, знизивши рівень проблемних позик до 35-50% (серпнева оцінка НБУ - 1,6%). Заступник директора паризького офісу Standard & Poor's Катерина Трофимова відзначає кілька причин для покращення оцінки української банківської системи: в 2008-му банки більш ретельно зважують ризики неплатоспроможності клієнтів, поліпшують якість ризик-менеджменту і, головне, видають менше кредитів населенню.
Спокій, тільки спокій
В 2007 році в США вибухнула іпотечна криза. В наступному - у Прибалтиці та Казахстані. Ціни на нерухомість у Штатах, Литві, Латвії та Казахстані в останні 3-5 років росли бурхливими темпами - у середньому по 15-20% на рік. При цьому вартість іпотечних кредитів у цих країнах була невисокою - від 3,5% річних. Місцеве населення почало масово використовувати позиковий капітал як для вирішення своїх житлових проблем, так і для спекуляцій на ринку нерухомості. Спекулянти залучали дешеві кредити, купували житло і, дочекавшись подорожчання квадратних метрів, - продавали квартири та повертали банкам позики. Але в 2006-2007 р. зростання цін на нерухомість сповільнилося та американські банки були змушені підвищити кредитні ставки (наслідок боротьби Федеральної резервної системи США з інфляцією), як результат - багато позичальників не змогли розплатитися з боргами. Іпотечна криза в США перекинулася на інші країни - багато банків зазнають великих збитків. Криза ліквідності вразила практично всі фінансові ринки. Інвестори почали виводити гроші з країн, що розвиваються. В Естонії, Литві, Латвії, Казахстані обвалилися ціни на нерухомість.
"Поганих" стає менше
Україні іпотечна криза не загрожує, впевнені аналітики. Пік спекулятивних угод на вітчизняному ринку нерухомості довівся на 2006-2007 р., до наступного року зростання цін сповільнилося, більшість спекулянтів повернули борги і пішли з ринку нерухомості.
Іпотечні кредити займають невелику частину в кредитному портфелі банків, а тому неповернення з них навряд чи підкосять фінансову систему країни, вважають експерти. За інформацією Олексія Пилипця, директора Української національної іпотечної асоціації (УНІА), за підсумками першого півріччя частка іпотеки становила близько 13% кредитного портфеля банків, або 69,4 млрд грн (36% кредитів, виданих фізособам). "Відношення іпотеки до ВВП в Україні менше 10%. В США в передкризовий період цей показник досягав 75%, іпотечний бізнес відігравав важливу роль в економіці країни", - оперує цифрами Олексій Пилипець. До того ж з початку року ростуть ставки з кредитів населенню (у тому числі з іпотеки), тому аналітики прогнозують уповільнення темпів зростання кредитування цього року. В І кварталі темпи зростання іпотечних кредитів склали 18,7%, у другому - 6,6%. В 2007-му іпотечний ринок виріс на 110%. За прогнозами аналітиків, в 2008-му темпи зростання української іпотеки сповільняться до 40%.
Обсяг потенційно проблемних та "поганих" позик у сегменті іпотечного кредитування невеликий. За оцінками Олександра Ільчука, генерального директора Європейського агентства з повернення боргів, середній рівень неповернень з житлових кредитів коливається на рівні 2,5-3% від загального іпотечного портфеля, за даними Олексія Пилипця, і того менше - 0,4-1%. (Офіційних даних НБУ або інших регуляторних органів про обсяги проблемних кредитів за різними видами позик в Україні немає.)
В цілому масові невиплати з іпотечних позик на українському фінансовому ринку малоймовірні. За словами банкірів, зараз вітчизняні фінустанови мають досить якісну базу іпотечних позичальників. Олександр Павлов, старший керівник проектів у банківському секторі Європейського банку реконструкції та розвитку, запевняє, що вимоги українських банків до платоспроможності іпотечних позичальників вищі, ніж у США. З ним погоджується Максим Нефьодов, старший радник відділу інвестиційно-банківських послуг ІК Dragon Capital: "На відміну від західних країн іпотека в Україні - це кредит для багатих. У нас іпотечні кредити видають в основному yuppy - молодим професіоналам, які заробляють вище за середнє на ринку. Такі позичальники справно погашають позички".
До того ж в Україні практично відсутнє явище home equity, або кредитування під незакладену частину житла. "Кредити home equity активно беруть позичальники в тих країнах, де спостерігаються високі темпи зростання ринку нерухомості. Home equity міститься в наступному. Наприклад, при ринковій вартості житла $100 тис. іпотека під заставу квартири становить $90 тис. Якщо згодом ціна житла збільшується до $150 тис., то позичальник може одержати ще один кредит - під вільні від застави $50 тис. Другий кредит і є home equity", - розповідає Максим Нефьодов. Банк, що надав home equity, несе істотні ризики - у випадку неповернення кредиту спочатку будуть погашені вимоги першого банку (що видав $ 90 тис.) і лише потім другого. Крім того, ці угоди особливо ризиковані на стагнуючому або падаючому ринку нерухомості. Якщо вартість житла знизиться з $150 тис. до $75 тис., то у випадку неповернення кредитів позичальником відразу два банки не зможуть повернути гроші в повному обсязі. В Україні банки звичайно видають іпотеку під купівлю квартири, вартість якої перевищує суму кредиту на 10-20%.
Кредитом єдиним
Фінансові аналітики не виключають в нас можливість дефолтів з інших видів кредитування. Найризикованіший вид кредитного бізнесу - споживче кредитування. На споживчі кредити доводиться близько 20% загального кредитного портфеля (приблизно 100 мдрд грн), або близько 50% всіх позик, виданих населенню. Левова частка їх видається банками за спрощеною схемою: позичальникові досить надати фінустанові мінімальний набір документів (паспорт, ідентифікаційний код і довідку про зарплату з місця роботи), і кредит видадуть протягом декількох годин. Українські банки ще тільки почали впроваджувати скорингові системи (розраховують імовірність погашення кредиту позичальником у повному обсязі та вчасно), тому вони мало ефективні і часто "пропускають" проблемних позичальників.
За оцінками Олександра Ільчука, середній відсоток неповернень із споживчих кредитів досягає 15% (близько 15 млрд грн). До 2012-го цей показник може зрости до 18%. У деяких банках, що інтенсивно розвивають споживче кредитування, частка проблемних позик досягає 30% від загального обсягу. "30% - критичний поріг частки проблемних кредитів. При такому показнику проблемних позичок банки починають відчувати великі проблеми з ліквідністю", - попереджає Олександр Ільчук.
Поки ж ризики споживчого кредитування перекриваються високим рівнем рентабельності цього бізнесу. "В ефективних процентних ставках за потребами закладений високий прибуток банків. Навіть якщо фінустанови залучають ресурси для їх видачі на внутрішньому ринку під 15-20% річних, кредитна ставка в 50-60% перекриває ризики неповернення частини позик", - вважає Олексій Дударенко, аналітик КУА Parex Asset Management.
До того ж Нацбанк у рамках боротьби з інфляцією зараз намагається максимально обмежити видачу споживчкредитів: змінив норму ранжирування позичальників за групами ризику (тепер відповідно до нової градації позичальників банки змушені резервувати більше коштів під ці кредити), а до кінця року збирається збільшити вимоги і до позичальників.
Автомобільне кредитування, кредити юрособам менш ризиковані в порівнянні зі споживчими кредитами: автокредити та кредити компаніям, як правило, забезпечені заставою. До того ж на кредити під купівлю автомобілів доводиться не більше 10% всіх позичок фізособам. В цілому неповернення з будь-якого виду кредитування зараз перекриваються високим прибутком банків. В І півріччі 2008-го сумарний чистий прибуток банків склав 4,2 млрд грн проти 2,5 млрд у січні-червні 2007-го.
Зараз банки одержують надприбутки від кредитів, виданих рік-два тому. В 2006-2007 р. банки залучали іноземну валюту за кордоном під 6-7% річних, в Україні (за допомогою депозитів) - під 8-10%. Гривневі ресурси коштували 11-13% (депозити) і 4-5% на міжбанківському ринку. При цьому ставки, наприклад, з авто кредитів становили 13-14% у доларах і 16-18% у гривні. Маржа (різниця між відсотком з кредиту і вартості притягнутих коштів) з автокредитів торік становила від 5 до 10 процентних пунктів".
Фактор страху
Висока прибутковість кредитного бізнесу в останні 2-3 роки дозволяла банкам заощаджувати на системах ризик-менеджменту. "Українські банки втратили розум від високих темпів зростання фінансової системи і прибутковості кредитування. У банки стабільно надходили гроші з-за кордону, від населення та НБУ (за допомогою міжбанківських позик), тому наші банки стали вважати нормальним видавати іпотеку на 20 років, фінансуючи її, наприклад, за рахунок міжбанківських кредитів, притягнутих на 1 місяць", - дивується Максим Нефьодов з Dragon Capital. Один з наслідків незбалансованості між термінами залучення капіталу і видачі кредитів банками - весняно-літня криза ліквідності, коли в умовах ресурсів, що подорожчали, банкам довелося терміново підвищувати ставки з депозитів і кредитів і навіть припиняти кредитування.
Серйозні фінансові проблеми в українських банків виникнуть тільки в ситуації, якщо населення масово припинить платити з кредитів. Такий сценарій імовірний в умовах гіперінфляції або істотного падіння доходів українців. "Звичайно доходи населення ростуть повільніше інфляції. Тому в умовах гіперінфляції може збільшитися кількість позичальників, нездатних розплатитися за кредити - якщо в умовах зростаючих цін їх доходів не вистачить на поточні витрати і погашення позики", - вважає Олександр Павлов з ЄБРР. Втім, більшість економістів вважають, що в найближчі роки тризначна інфляція Україні не загрожує, а доходи населення до 2015-го будуть рости на 10-15% на рік.
Тягнеш - відтягнеш!
Ще один ризик - відтік грошей з депозитних рахунків при виникненні зовнішніх або внутрішніх (більшою мірою) фінансових, економічних або політичних шоків. Наприклад, під час помаранчевої революції українці масово знімали гроші з банківських рахунків і депозитів. Тоді деякі банки заморозили рахунки на кілька днів, інші звернулися до НБУ за фінансовою допомогою. В результаті банківська система країни не постраждала.
В 2008-му українські банки змушені активно залучати гроші населення та компаній: через світову фінансову кризу вони відчувають гострий дефіцит кредитних коштів - подорожчали як внутрішні позики (на міжбанку), так і зовнішні ресурси. За оцінками експертів, влітку темпи зростання депозитного ринку прискорилися в 3-5 разів у порівнянні з весняними місяцями. Більшість внесків залучається на рік - це значить, що в середині 2009-го багато банків зіштовхнулися з необхідністю відразу виплатити своїм вкладникам велику суму грошей. Якщо один з банків, що перестарався в 2008-му із залученням грошей населення, не зможе розплатитися за своїми зобов'язаннями і збанкрутує, може звалитися вся банківська система, оскільки налякані прецедентом українські вкладники почнуть у масовому порядку забирати гроші з рахунків.
Імовірність виникнення проблем у вітчизняних фінустанов збільшує високий рівень заборгованості банків перед закордонними кредиторами. Торік банки залучили кредитів на $16,9 млрд, в 2006-м - $7,7 млрд.
Деякі аналітики вважають, що проблеми з поверненням боргів не торкнуться закордонних банків, які працюють в Україні, оскільки при необхідності іноземні материнські структури допоможуть українським "дочкам" (у липні 2008-го частка іноземного капіталу в українській банківській системі становила 37,2%). Втім, в умовах світової фінансової кризи допомога може і не прийти. Західні банки зараз зазнають багатомільярдних збитків: за даними Bloomberg, загальна сума втрат американських та європейських банків із січня 2007-го (початок фінансової кризи) становить $485 млрд.
Втім, внаслідок кредитних коштів, що подорожчали, на світових ринках банки зараз позичають за рубежем менше, ніж торік. В І кварталі було притягнуто $3 млрд, за оцінками аналітиків, за підсумками року обсяг іноземних кредитів, отриманих українськими банками, навряд чи перевищить $10 млрд.
Серед макроризиків, що негативно впливають на банківську систему, - курсові коливання. При девальвації гривні підвищується ризик неповернень доларових кредитів, оскільки здебільшого українці одержують зарплати в гривні, при цьому половина кредитів населенню видана в доларах. Однак здешевлення гривні до 5 UAH/USD (деякі аналітики прогнозують девальвацію з осені) істотно не вплине на погашення доларових кредитів, оскільки багато хто з них були видані ще до травневого подорожчання гривні, коли офіційний курс нацвалюти був на рівні 5,05 UAH/USD.
Дай мільярд
"В українських банків зараз складний період. Замість того, щоб звично нарощувати обсяг кредитів, їм доводиться під тиском Нацбанку та в умовах зовнішньої кон'юнктури, яка погіршилася, підвищувати якість кредитного портфеля. Банківська система проходить період оздоровлення, оскільки банки вчаться заробляти в складних умовах", - вважає Олександр Павлов. У порівнянні з першим півріччям 2007-го в січні-червні 2008-го темпи зростання кредитування населення сповільнилися на 13 процентних пунктів, юросіб - на 6 (у цілому кредитування - на 8 п.п.). За оцінками аналітиків, в 2008 році кредитний портфель зросте максимум на 40% (у минулому - на 75,5%).
Фахівці вважають, що деякі дрібні банки не виживуть, якщо НБУ продовжить стримувати кредитування, наприклад, посилювати норми резервування коштів під кредити та адекватності капіталу. У таких умовах невеликі фінустанови будуть продані великим місцевим або закордонним гравцям. Але, з іншого боку, падіння темпів зростання кредитування і поліпшення якості кредитного портфеля банків ще більше знизить ризики виникнення на українському ринку іпотечної кризи, подібної американській.
Американська трагедія
Останні 5 років на американському ринку нерухомості спостерігалося бурхливе зростання цін. Попит на житло був дуже високий (цьому багато в чому сприяли спекуляції з житлом), квадратні метри в Штатах щорічно дорожчали на 15-20%. Разом з тим процентні ставки з іпотеки були мінімальні - від 3,5% річних. До початку 2008-го американці залучили іпотечних кредитів на $3 трлн. Частина цих кредитів була в категорії sub-prime - високоризикові позички проблемним позичальникам.
В більшості американських банків ставки з іпотеки були плаваючими і залежали від ставки LIBOR і дисконтної ставки Федеральної резервної системи США. В рамках боротьби з інфляцією ФРС почала піднімати процентну ставку: з 1% в 2004 році до 5,25% в 2006-му. Подорожчав і LIBOR. До 2006 року вартість іпотечних позичок в Америці подвоїлася (у тому числі виданих кредитів). Під кінець року кількість позичальників, нездатних розплатитися за іпотечні кредити, досягла 40% (у грошовому вираженні - $1,2 трлн).
В результаті банкрутства майже половини позичальників банки стали виставляти об'єкти застави на продаж. У багатьох штатах кількість пропозицій нерухомості різко зросла, ринкові ціни на квадратні метри впали. У декількох банків, що спеціалізуються на іпотеці, виникли серйозні фінансові проблеми, під загрозою банкрутства опинилися найбільші іпотечні агентства США - Fannie Mae й Freddie Mac. А оскільки цінні папери, забезпечені американськими іпотечними кредитами, купували банки всього світу (обсяг цього ринку оцінюється в $5 трлн), іпотечна криза, що вибухнула в США, спровокувала загальносвітову фінансову кризу. Із середини 2007-го великі західні банки зазнають збитків.
Серед країн колишнього соцтабору іпотечна криза в США найсильніше відбилася на ринках Казахстану, Латвії, Литви та Естонії. Коли в липні 2007 року в США почалися масові невиплати з іпотечних кредитів, інвестори почали виводити свої інвестиції з країн, що розвиваються (багато хто володіли тут об'єктами нерухомості). Зокрема, інвестори розпродавали іпотечні облігації казахстанських і прибалтійських банків. Процентні ставки на міжбанківських ринках цих країн підвищилися в 1,5 рази, з виданих і нових кредитів - на 5-7 процентних пунктів. Багато позичальників припинили платити за боргами, а банки не змогли продати заставні об'єкти на ринку: незважаючи на істотне падіння цін на житло (на 10-40%), попит на нерухомість у Прибалтиці та Казахстані на той момент знизився вдвічі. За даними Global Рroperty Guide, в І кварталі 2008-го Латвія стала світовим лідером за рівнем падіння цін: квадратні метри подешевшали на 38,9% (в І кварталі 2006-го зростання цін становило 69%). В І кварталі 2008-го ціни на нерухомість у США впали на 18,07%, в Ірландії - на 13,24%, у Литві - на 7,5%, Естонії - на 6,5%.
Ризик - банківська справа
Європейське агентство з повернення боргів оцінило рівень ризикованості кредитних програм українських банків
Споживче кредитування
Найризикованіший вид кредитування. У середньому у банківській системі близько 15% споживчих кредитів вважаються проблемними. У деяких банках заборгованість із споживчих кредитів досягає 30% виданих позичок. Банкіри визнають: банківські службовці в Україні поки не навчилися працювати зі скоринговими системами (оцінюють ризик неповернення кредиту позичальником), а тому рівень "поганої" заборгованості із споживчих кредитів буде рости.
Кредитні карти
Досить ризикований вид кредитування. Відсоток неповернень за картковими позиками становить 10%. Існують два канали видачі кредиток. Перший: оформлення карток корпоративним клієнтам. У цьому випадку кредитки оформляються на зарплатний рахунок. У випадку прострочення з кредиту банк списує необхідну для погашення позики суму з рахунку клієнта. Другий канал видачі кредиток - кредитна лінія відкривається постійному клієнтові. Нерідко банки надають таку послугу як "подарунок" - тобто на додаток до інших фінансових продуктів. Тому клієнти часто сприймають кредитки як безоплатний подарунок банку - за послугу можна не платити...
Автокредити
Рівень неповернень з автокредитвів становить приблизно 7%. Частка проблемних позичок у загальному обсязі автокредитування невелика, оскільки банки в більшості випадків кредитують нові автомобілі, що в обов'язковому порядку страхують за програмою КАСКО. У випадку викрадення або ушкодження машини кредит може погасити страхова компанія. Автомобіль при цьому є запорукою на весь термін кредитування.
Іпотека
Рівень неповернень з іпотеки невеликий - від 1% до 3% від виданих житлових позичок. Невисокий рівень проблемних кредитів з іпотеки в Україні пояснюється тим, що житлові позики в основному видають забезпеченим українцям, які справно погашають кредити та які намагається напрацювати позитивну кредитну історію.
Кредитування юросіб
Найбільш низькоризиковий вид кредитного бізнесу - компанії не повертають лише від 1,5% до 2,5% всіх корпоративних позичок.
Найчастіше корпоративні кредити не віддають малі підприємства - особливо якщо кредит був виданий під товар в обороті (він може зіпсуватися, згоріти і т.д.). Маючи страховку на товар кредит може погасити страхова компанія, але часто суми поліса не вистачає на повернення банківської позики. Масові неповернення з кредитів малого бізнесу спостерігалися на початку 2000-х, коли частка проблемних позик у загальному кредитному портфелі банків зашкалювала за 10%.
Зараз банки намагаються кредитувати більш надійні великі підприємства під заставу основних фондів (обладнання, нерухомого майна та ін).
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас