1061
Колективна неслухняність
— Фондовий ринок
Стиснення ринку спровокувало невтішні коментарі регулятора на адресу фондовиків. Яку альтернативу запропонував ринку регулятор і чи готові учасники ринку прийняти ці умови?
У сезон літнього затишшя на фондовому ринку прийнято підбивати підсумки попередніх місяців. Правда, цього разу радіти нема чому: індекс ПФТС знизився майже до рівня початку 2007 року. От тільки те, що відбувалося між початковою і кінцевою датами періоду, учасники торгів запам'ятають надовго, будь то несподіваний обвал акцій чи невеликі сплески зростання, за якими пішло плавне зниження.
Борговий ринок також перебував під тиском: оферти "з'їли" значну частину розміщених раніше випусків. Проте, за підрахунками Cbonds, сектор корпоративних облігацій навіть збільшився в обсязі. Однак через погану ситуацію з гривневою ліквідністю, викликаною антиінфляційними заходами Національного банку та Кабміну, кон'юнктура внутрішнього облігаційного ринку в першому півріччі була вкрай неблагополучна.
Через неадекватні ставки емітентам та андерайтерам доводилося відкликати пакети документів з ДКЦПФР. "Це широко розповсюджений випадок, у той час як готувалися необхідні документи - ставки виросли, а в проспекті передбачений продаж облігацій за ціною не нижче номіналу", - говорить член комісії ДКЦПФР Сергій Бирюк. Однак, на думку члена Держкомісії, у вітчизняних емітентів є альтернатива і цю проблему можна вирішити завдяки випуску облігацій, по яких передбачена як виплата купонів, так і розміщення облігацій з дисконтом.
Премія до купона
В Україні найпоширенішим видом бондів є саме купонні облігації. У той же час за кордоном більше поширення мають дисконтні облігації - папери без регулярних виплат купона, але продавані нижче номіналу. Доход інвестору приносить різниця між ціною покупки і номіналом. Таких паперів в Україні практично немає, тому що інвестори надають перевагу одержувати періодичний дохід замість одноразового наприкінці терміну обігу паперів.
Сергій Бирюк запропонував учасникам ринку альтернативний або "гібридний" фінансовий інструмент, при випуску якого передбачена як виплата купонів, так і можливість розміщення з дисконтом. "Тут мова йде про можливості продажу процентних облігацій з дисконтом від номінальної ціни. Останнім часом у багатьох емітентів виникла проблема - внаслідок зростання процентних ставок вони фізично не можуть розмістити свої облігації, навіть якщо готові підняти прибутковість.
Адже поки ухвалене рішення про випуск, поки проходить реєстрація - весь цей час прибутковість по облігації вже повинна бути встановлена. І виходить, що у випадку збільшення процентних ставок розмістити їх по номіналу з номінальною прибутковістю неможливо", - констатує начальник управління інвестиційно-банківських послуг Укрсоцбанку Ерік Найман. На думку експертів, саме через нестабільну ситуацію на фінансовому ринку - незрозуміло, яку прибутковість варто вказувати в проспекті.
"Це, скоріше, тимчасове явище і пан Бирюк підказав, як можна його пережити, використовуючи можливості існуючого законодавства з мінімальними тимчасовими втратами", - говорить генеральний директор "Cbonds Україна" В'ячеслав Харченко.
Чи варта гра свічок?
Ключові гравці облігаційного ринку та експерти приходять до думки, що цей вид боргових паперів - скоріше скороминуща необхідність, ніж гостра потреба. На думку В'ячеслава Харченка, у цього фінансового інструмента не дуже гарні перспективи. "Сенс ускладнювати собі життя в розрахунки по паперах?! Зараз цей вид облігацій може бути в цю хвилину затребуваний, але навряд чи багато емітентів будуть його активно використовувати. Не більше 5-10 випусків до кінця року - це максимум", - прогнозує експерт.
"Процентно-дисконтні облігації - це "проміжний варіант" між дисконтними та купонними облігаціями, тобто що передбачають і різницю між ціною купівлі-продажу, і процентні виплати", - говорить начальник управління корпоративних фінансів УкрСиббанку BNP Paribas Руслан Кильмухаметов. Відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", українським законодавством не заборонено використовувати та випускати такий "гібридний" фінансовий інструмент, як процентні облігації з можливістю дисконту.
Виходячи із заяви пана Бирюка, українські емітенти "не дуже добре читають закони" і тому не скористалися цим фінансовим інструментом. Насправді, досконально прочитавши і вивчивши закон, нічого про цей вид облігацій - як про схему, так і структуру розміщення - знайдено не було. "З юридичної точки зору процентно-дисконтних облігацій на внутрішньому ринку немає. Законодавство виділяє лише два види: процентні та дисконтні облігації і забороняє продаж процентних облігацій нижче номіналу.
Однак процентно-дисконтні облігації випускалися на зовнішніх ринках. Приклад - випуск Міністерством фінансів процентно-дисконтних облігацій у швейцарських франках в 2006 році", - говорить Руслан Кильмухаметов. Багатьом облігаційникам незрозуміла структура та схема такого розміщення, а також багато хто просто не звертав уваги на можливість такого розміщення, задовольняючись "класичними" видами облігацій. "Якби в Україні так само, як в усьому нормальному світі, реєстрація випуску облігацій проводилася за фактом їхнього розміщення і прибутковість установлювалася також при їхньому розміщенні, тоді такої проблеми не було б. Однак зараз ми маємо те, що маємо, - законодавчу заборону продавати облігації при первинному розміщенні за ціною нижче номінальної", - ремствує Ерік Найман.
"Процес реєстрації випуску триває 2-3 місяці. За цей період кон'юнктура ринку може змінитися, і зафіксована в проспекті емісії ставка купона може виявитися занадто низькою. Для того щоб підвищити прибутковість, необхідно продати облігації нижче номіналу, але це заборонено законодавчо. Виходів може бути декілька: дозволити продаж нижче номіналу з можливістю віднесення дисконту на валові витрати емітента, тобто де-факто дозволити випуск процентно-дисконтних облігацій або дозволити визначати купон по облігаціях перед розміщенням, як це робиться при розміщенні єврооблігації або облігації в Росії. Однак обидва варіанти цікаві, тому що підвищать гнучкість розміщення облігацій", - вважає Руслан Кильмухаметов.
"Можна тільки привітати пропозиції ДКЦПФР, тому що вони наблизять нормативні документи до ринкових реалій, - говорить Ерік Найман. - Однак яскраво-виражених перспектив даного фінансового інструмента, без відпрацьованої схеми та законодавчої підтримки, - поки не видно".
Олексій Харченко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
