520
Винороби побоюються, що вступ України до СОТ знищить їхню галузь
— Аграрний ринок
Вадим Бадашин, голова Клубу банківських інформаційних технологій, глибоко переконаний, що жителі України повинні пити вітчизняне вино.
- Мені важко уявити угорця або болгарина, які віддають перевагу вину іноземного виробництва. Я вже не говорю про французів і греків - вони п'ють тільки свої вина! - міркує він, потягуючи кримське червоне сухе.
Виноградний Майдан
Але нинішнього літа над українським хмільним продуктом нависла загроза. Принаймні, так стверджують винороби. Щоб звернути увагу громадськості й влади на свої проблеми, вони йдуть на радикальні заходи - проводять прес-конференції з голосними назвами як-от "Держава вмиває руки українським вином" і навіть обіцяють викласти виноградом на столичному Майдані імена політиків, які шкодять галузі.
Причину неминучої загибелі вітчизняного виноробства вбачали в першу чергу у вступі України до Світової організації торгівлі. "Нас приєднали до СОТ, але навіть не дали часу на адаптацію!" - скаржиться перший заступник гендиректора корпорації "Укрвинпром" Володимир Кучеренко. За його словами, більшість країн, що вступали до міжнародного торговельного клубу, отримували для свого виноробства тривалий перехідний період і солідну державну підтримку.
"В Європі катастрофічне надвиробництво вина"
Україна ж, відповідно до умов СОТ, повинна знизити мита на імпортні вина майже в 10 разів вже з 1 січня 2009 року, а мита на ввіз коньяку з 2011-го скасувати взагалі. Це значить, що пляшка імпортного вина вартістю до 100 грн. у роздробі може подешевшати в середньому на 20 грн., коньяку - на 15.
При цьому фахівці стверджують, що ціни на вина дорогого сегмента з Франції, Італії та Іспанії відразу не знизяться - на цей продукт є платоспроможний попит, а тому навряд чи імпортери відмовляться від додаткової маржі. За словами виноробів, найбільше постраждають українські виробники вин і коньяків, продукція яких представлена в середньому ціновому сегменті. Для вин це 40-60 грн., для коньяків - 100-150 грн. за пляшку.
Потік із Заходу
Імпортери дійсно здатні залити Україну вином і коньяком середнього цінового сегмента. Причому ріка ця буде повноводною.
- В Європі катастрофічне надвиробництво вина. І саме низького й середнього цінового сегмента. Тепер воно зможе безперешкодно потрапляти на наш ринок, - пояснює Володимир Кучеренко, стоячи посередині винотеки Коктебельського заводу марочних вин.
Втім, на заводі "Коктебель" абревіатура СОТ не викликає жаху, хоча тут виробляють вина в основному середнього цінового сегмента.
- У нас є свій лояльний покупець, а цей сезон взагалі виявився дуже гарним з продажів, - говорить голова правління заводу Олександр Гаран.
Не побоюється конкуренції з боку іноземців і директор з виробництва Першого національного виноробного холдингу (ТМ "Інкерман") Лариса Шимчук. Вона переконана, що сильні й чесні виробники виживуть навіть в умовах твердої конкуренції з боку імпортних вин, що подешевшали.
- Принаймні, перша трійка прославлених українських виробників вина ("Інкерман", "Массандра", "Коктебель") точно не боїться ніякого СОТ, - стверджує Шимчук.
Камінь у пляшці
Правда, відповідно до правил СОТ, все виробництво вина повинне відповідати світовим стандартам, тому нашим підприємствам загрожує обов'язкова й досить тверда сертифікація. У першу чергу це торкнеться так званого первинного виноробства, тобто вирощування винограду, адже міжнародні вимоги до посадок виноградників дуже строгі. Але й сертифікація виробництва самого вина буде не менш строгою.
Втім, за деякими параметрами у вітчизняних винзаводів навіть є переваги. Так, згідно українським ДСТ, після потрапляння вина в продаж не допускається утворення в ньому осаду, що ще називають "винним каменем". У той же час для європейських вин наявність у пляшці такого осаду - звичайна справа.
- За технологією ми зобов'язані заморожувати вино перед розливом по пляшках, це запобігає появі винного каменю, - розповідає Олександр Гаран. - Адже, як правило, наші магазини не мають умов для правильного зберігання вина.
Це може стати ще одним аргументом для споживача на користь вітчизняних вин. Багато українців не звикли до того, що на дні пляшки з вином є осад. Та й за смаковими властивостями вітчизняні вина значно відрізняються від закордонних аналогів. Це не означає, що імпортні напої гірше, просто їхній смак може здатися незвичним.
Темний бік
Що стосується чиновників, вони взагалі не бачать нічого страшного для українського вина.
- Це навіть корисно: наші винороби хоч навчаться нормально працювати, без халтури, - говорить директор департаменту вина й виноробства Міністерства аграрної політики Михайло Агафонов.
- А те, що багато компаній, які виробляють явну підробку, підуть з ринку, так це ж добре!
Дійсно, за словами самих же виноробів, частка фальсифікату серед українського вина становить від 30 до 60% всієї продукції залежно від цінового сегмента. Під фальсифікатом тут мають на увазі не кустарні підробки під вина відомих брендів, а видавані за вино неякісні спиртні напої, зроблені на вин заводах, що продаються під відомими торговельними марками. Звичайно ж, найбільше неліквіду осідає в низькому ціновому сегменті.
- Я недавно в магазині побачив вино за 5,50 гривень і був настільки ражений ціною, що навіть очам не повірив! - згадує Олександр Гаран.
- Яке ж це вино може бути за такі гроші?
У нас навіть собівартість набагато вище. Зрозуміло, що це чистий фальсифікат.
Гроші на бочку
Якісне вино не буває дешевим, впевнений Олександр Гаран. У продажі він особисто бачив вина всього за 5 грн. за пляшку
Але, як показує практика, багато наших співвітчизників готові купувати дешеві "компоти", навіть здогадуючись, що перед ними фальсифікат. Нерозбірливість покупців та їхнє прагнення до дешевини створює сприятливий ґрунт для виробників "бормотухи" - за оцінками виноробів, частка такого вина на українському ринку досягає 45%.
Виннагляд
Саме для боротьби з фальсифікатом учасники ринку нинішнім летом ініціювали створення Держінспекції з виноробства, що буде контролювати якість виробленої й імпортованої до України продукції. У цій шляхетній справі їх готово підтримати і Міністерство агрополітики. По ідеї, новий орган своїми діями повинен допомогти позбутися тих компаній, які не дотримуються технології виготовлення вина. А заразом Держінспекція дозволить найбільшим гравцям ринку встояти перед експансією світових виноробів.
Створити при Мінагрополітики відповідний орган запропонувала асоціація "Укрвинпром", що поєднує найбільших виробників вина. Втім, винороби, не чекаючи створення Держінспекції, вирішили самі з'ясувати, які вина пити можна, а які краще взагалі не купувати. Із цією метою група професійних технологів і виноробів наприкінці липня влаштувала велику дегустацію. І з'ясувалося, що деякі вина, що займають передові позиції на українському ринку, винами, по суті, зовсім не є.
У народі такі напої іменують "порошковими винами". Насправді ж це суміш цукру, спирту, води, барвників та ароматизаторів. У найкращому разі горе-виробники просто заливають водою вже вичавлену виноградну макуху, і з отриманого "компоту" роблять те, що потім гордо називають вином. Звичайно ж, грішать фальсифікатом не тільки українські виробники, чимало контрафакту везуть до України з Молдавії та Грузії. А от європейське вино, як стверджують фахівці, повністю "чесне" - багаторічний твердий контроль якості дозволив європейцям позбутися поняття "фальсифікат".
Своя сорочка
Але навіть будучи впевненими в якості європейського вина, лояльні покупці вітчизняних брендів нікуди не подінуться, переконані фахівці. А з фальсифікатом вже зараз споживачі можуть боротися власними методами. "Я знаю, що в нас багато підробленого вина. Тому купую тільки вина перевірених виробників", - ділиться нехитрим секретом Вадим Бадашин.
Келих здоров'я
Банкір Вадим Бадашин запевняє, що п'є вітчизняні вина не тільки з патріотичних спонукань, але й заради користі для здоров'я. "Вчені вже давно довели, що для людини корисні ті продукти, які вирощені на його землі", - резюмує Вадим Бадашин, замовляючи черговий келих червоного сухого.
Ганна Симоненко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
