Позичальникам грошей не дістанеться

Після весняного простою українські банки знову почали виходити на міжнародні ринки капіталу. За перше півріччя там вдалося зібрати біля $1,8 млрд, однак фінансисти відразу попередили: левина частка цих коштів не дійде до кінцевого споживача. Ними банкіри збираються розрахуватися з іноземними кредиторами за старими боргами.

Накладні витрати виросли

Найбільш популярними в першому півріччі були синдиковані запозичення, в рамках яких фінустанови уклали 12 угод на загальну суму $890 млн. Найбільший кредит одержав Райффайзен Банк Аваль - $200 млн, скромніше були інші залучення: "Фінанси та Кредит" - $70 млн, ПУМБ - $50 млн. Як правило, фінансисти воліли позичати на європейському ринку, і лише УкрСиббанк був оригінальним, уклавши кредитний договір на $75 млн із Emirates Bank International PJSC з Об'єднаних Арабських Еміратів.

За півроку синдикати помітно додали в ціні. Якщо торік кінцева вартість іноземних кредитів для наших банків коливалася в коридорі 7-9% річних, то в цьому - 9-10,5%. Як правило, ця ціна не відображалася в публічних договорах: де-юре фінустанови залучали кошти під 1,5-3,85+Libor (3,22%), однак після додавання до цих ставок комісійних банків-кредиторів вартість запозичення піднімалася на додаткові 3-4% річні.

Втім, навіть за такими цінами вітчизняним фінансистам не давали довгострокових позик. Максимальний строк залучення ресурсів у першому півріччі - один рік. "Криза ліквідності переросла у кризу довіри. Причому мова йде не про недовіру до українських банків, а про принципову жорсткість вимог до всіх фінустанов на світових майданчиках", - пояснив нову політику запозичень директор казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирєв.

Значно скромніше були досягнення фінансистів із розміщення євробондів. Хоча на початку року про плани з випуску зовнішніх облігацій заявляло біля десятка фінустанов, здійснили їх лише три: двічі по $250 млн удалося залучити Альфа-банку, $250 млн - УкрСиббанку та $104,5 млн - Приватбанку.

Головна причина таких результатів - погіршення базових умов. "Ставки по євробондам за останній рік виросли на 1-2%. Якщо раніше фінустанови розміщали папери під 7-8%, то сьогодні мова йде про ставки від 9% і вище", - розповів "ДС" пан Козирєв. "За рахунок додаткових комісій витрати банків на розміщення збільшилися ще приблизно на 20%", - доповнив його заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит" Сергій Борисов.

За словами фінансистів, уникнути націнок на базові ставки в нинішніх умовах було практично неможливо. "Під час нестабільної ситуації на міжнародному ринку організаторам доводиться докладати більше зусиль для пошуку інвесторів. Так що і їхі послуги коштують дорожче, ніж раніше", - повідав начальник управління міжнародного бізнесу УкрСиббанка Вадим Миронюк.

Борги підпирають

Запопадливість фінансистів, які, незважаючи на високі ціни й низький рівень довіри, все-таки змогли залучити за перше півріччя $1,8 млрд, сьогодні вважають змушеною мірою. У них просто не було іншого виходу: адже цього року їм доводилося активно гасити торішні позики й здійснювати виплати за старими випусками єврооблігацій.

За підрахунками банкірів, всього за 2008 р. фінустановам доведеться виплатити закордонним кредиторам біля $3 млрд (при загальному кредитному портфелі в $27,9 млрд). "Банкам необхідно рефінансувати свої поточні зобов'язання у валюті. Вони просто змушені були знову виходити на зовнішні ринки й залучати дорогі ресурси", - відзначив в інтерв'ю начальник відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банку Україна Олександр Печерицин. "Фактично основне завдання запозичення грошей сьогодні - це заповнення ресурсів, які йдуть на погашення старих боргів", - підтвердив Олексій Козирєв.

Спостерігачі відразу попереджають, що левина частка притягнутих ресурсів не потрапить до кінцевого споживача. Очікується, що як тільки банкіри розрахуються за своїми боргами, вони почнуть організовувати запозичення й під клієнтів. Правда, у другому півріччі вони вже будуть коштувати трохи дорожче. "По синдикованих кредитах ставки навряд чи зміняться, а от по єврооблігаціях до кінця року підростуть із 9,25 до 10,5-11%", - вважає Сергій Борисов.

Активність фінансистів на зовнішніх ринках буде залежати й від ситуації на вітчизняному кредитному ринку. "Якщо ставки залучення залишаться на поточному рівні, а економіка зможе працювати при вартості валютних кредитів у рамках 15-19% річних, то в другому півріччі можна чекати активного виходу банків на зовнішні ринки. У протилежному випадку ми зможемо побачити лише кілька виходів для поточного рефінансування своїх зобов'язань", - сказав Печерицин. Згідно з оптимістичними прогнозами обсяги зовнішніх запозичень вітчизняних фінустанов у другому півріччі збільшаться на 25-30%, песимістичними - лише на 10-20%.

Антонина Собачко