6354
Що ми їмо, не знаючи самі: тартразин, азорубін і трансізомери
— Аграрний ринок
Дуже багато чого було, зокрема, сказано вже самою назвою прес-конференції з даного приводу, проведеної в Укрметртестстандарті: "Чи бачать очі, що купують?". Що ж побачили в продуктах харчування, реалізованих в Україні, очі експертів?
Більшість перевірених фахівцями Укрметртестстандарту видів йогуртів, кефірів і кисломолочних біопродуктів містили в собі або заборонені зовсім в Україні харчові добавки, або дозволені - але зі значним перевищенням допустимої норми. У багатьох видах цих продуктів були присутні сорбінова кислота, барвник тартразина, барвник синій патентований V, барвник азорубін і барвник понсо 4R, не припустимі для застосування в Україні. Крім того, в абсолютно всіх досліджених видах кефіру й у багатьох видах йогуртів містилася бензойна кислота зі значним перевищенням допустимої норми.
Так, масова частка бензойної кислоти не повинна перевищувати в цих продуктах 5 мг/кг, реально ж її було набагато більше. Приміром, у йогурті "Ведмедик полуничний" виробництва ТОВ "Молочний дім" міста Павлограда Дніпропетровської області бензойної кислоти містилося 22,3 мг/кг (в 4,5 рази більше від допустимої норми), у йогурті "Лісова ягода" ТОВ "Молочної фабрики "Рейнфорд" з міста Житомира - 39,3 мг/кг (в 7,8 разів), у біойогурті "Полуниця-ківі" виробництва ВАТ "Ковельмолоко" з міста Ковель Волинської області - 18,3 мг/кг (в 3,7 рази).
Також істотним виявилося перевищення вмісту бензойної кислоти й у сирі кисломолочному. Зокрема: у сирі кисломолочному "Домашній традиційний" від ВАТ "Звенигородський сирний комбінат", що в Черкаській області, даної кислоти було виявлено 24,4 мг/кг (майже в 5 разів вище від допустимої норми); у солодкому сирку вже згаданої вище "Молочної фабрики "Рейнфорд" з міста Житомира - 52,3 мг/кг (перевищення більш ніж 10 разів); у сирі кисломолочному солодкому від ВАТ "Кременчуцький міськмолокозавод", що в Полтавській області - 43,8 мг/кг (перевищення в 8,7 рази).
У восьми з дев'яти перевірених фахівцями Укрметртестстандарту видах цукерок різних цукеркових фабрик виявлені трансізомери олеїнової кислоти, що не припустимо. Найбільше її містилося в жирах, виділених з: цукерок "Лорд" виробництва "Рівненської цукеркової фабрики" - 20%; цукерок "Казковий Геркулес" від ВАТ "Полтавакондитер" - 33%; цукерок "Пірати асорті" від "Рівненської цукеркової фабрики" - 36%.
У всіх трьох узятих на випробування зразках вафель теж спостерігалася наявність трансізомерів олеїнової кислоти. Наприклад: у жирах, виділених з вафель "Артек згущене молоко" виробництва "Харківської бісквітної фабрики" виявилося 14% таких трансізомерів; у жирах вафель "Артек" від ЗАТ "Житомирські ласощі" - 19%.
У двох з п'яти обстежених видів морозива на молочній основі виявлений рослинний жир, хоча відповідно до маркування повинен бути винятково молочний жир. "Відрізнилися" ЗАТ "Геркулес" з Донецька і ТОВ "Три ведмеді" з Києва. А в морозиві "Пломбір", випущеному ТОВ "Бердичівська фабрика морозива" були виявлені навіть бактерії групи кишкових паличок.
Чотири з дев'яти перевірених видів соків містили в собі неприпустимі речовини - бензонат натрію, сорбінову кислоту та інше. У всіх же шести взятих на пробу видах цукатів виявлена присутність різних барвників (п'ять із цих цукатів - виробництва Росії, а один з Таїланду).
Всі шість перевірених видів сирків глазурованих мали ті чи інші відхилення. Найчастіше відзначене перевищення норми вмісту дріжджів і недостатність молочнокислих бактерій. А в сирках, виготовлених на ВАТ "Львівський міський молочний завод" і ВАТ "Вімм-Білль-Данн" (місто Вишневе Київської області), виявилися і бактерії групи кишкових паличок.
Відносно "благополучно" виглядала ситуація зі свіжими кавунами, динями та бананами, реалізованими в торговельній мережі столиці. З 16 позицій тільки по 3 виявлено перевищення вмісту нітратів (всі три - у динях).
Все вищесказане стосується якості продуктів харчування, перевірених в Україні зовсім недавно. А в лютому цього року Укрметртестстандарт оприлюднив відомості щодо згущеного молока, які також були досить сумними. Чотири з дев'яти підданих випробуванню зразків цього продукту - виробники: ВАТ "Ічнянський молочний комбінат", ТОВ "Городокконсервмолоко", ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", ЗАТ "Куп'янський молочно-консервний комбінат" - містили від 20 до 95% рослинних жирів.
Потім у квітні Держспоживстандарт перевірив уже 15 зразків згущеного молока, і лише в 2 з них було виявлено від 10 до 20% рослинних жирів. Здавалося б, стан справ виправляється. Але ба. У травні 2008 року представниками Укрметртестстандарту в супермаркетах, невеликих магазинах, кіосках м. Києва, Київської і Закарпатської обл. було закуплено 21 зразок молока цільного згущеного із цукром, вершків згущених із цукром і молока згущеного вареного 8 виробників. В 12 зразках виявлені рослинні жири в кількості 80-90% (!). Це знову виявилися ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" (2 зразки), ТОВ "Городокконсервмолоко" (1 зразок), ВАТ "Ічнянський молочний комбінат" (6 зразків), а також потрапили в цей список ВАТ "Білицький молочноконсервний комбінат" (в 2 зразках з 3) і ЗАТ "Лозовський молочний завод" (1 зразок).
Докладних відомостей щодо якості м'ясопродуктів цього року Укрметртестстандарт не оприлюднив, але картина з їхньою якістю не краща, ніж з йогуртами, кефірами, сирками, морозивом, цукерками, вафлями, соками, цукатами та згущеним молоком.
Наприклад, результати дослідження щодо складу українських ковбасних виробів, проведеного в березні в 2008 р. Інститутом екогігієни і токсикології імені Л. Медведя, досить невтішні. Сосиски, які продаються в українських магазинах у полімерній оболонці, на 45% складаються з емульсії (перемелені й зварені до стану ясно-сірої кашки шкіра, кості, субпродукти, відходи м’ясовиробництва) і на 25% із соєвого білка. Вміст м'яса в них - 7%, а м'яса птиці - 15%. Решту становлять борошно, крохмаль і смакові добавки. А сардельки на 35% складаються з емульсії, 30% продукту - соєвий білок, 15% - м'ясо, 10% - м'ясо птиці. У вареній ковбасі емульсії і соєвого білка міститься по 25%, м'яса - 10%, м'яса птиці - 30%. Навряд чи до цих цифр потрібні ще якісь коментарі.
Тут варто сказати кілька слів про харчові добавки взагалі. Харчові добавки - це речовини природного або синтетичного походження, які спеціально додаються в продовольчу сировину, напівфабрикати або готові продукти з метою додання їм певних технологічних властивостей (кольору, стійкості до псування, збереження структури та зовнішнього вигляду). Вони не є джерелом енергії для організму як їжа і не використовуються в чистому вигляді. У харчовому виробництві за даними 2000 року кількість найменувань харчових добавок використовувалася: у США - 1500, у країнах ЄС - 1200, у Росії - більше 400, у Німеччині - 350, в Україні - 221. Список дозволених харчових добавок для виробництва продуктів харчування постійно оновлюється - у зв'язку з одержанням нових наукових даних, у тому числі, про негативний вплив на людину з погляду медицини.
У невеликих кількостях легальні харчові добавки не завдають шкоди людському організму. Приміром, бензойною кислотою (яку зараз понад норму додають у молочні продукти) багаті плоди журавлини і брусниці, де вона міститься як у вільному вигляді, так й у вигляді глікозида вакциниїна. Однак перевищення припустимих норм цієї кислоти в продуктах харчування завдає шкоди здоров'ю людини.
До речі, у звіті Укрметртестстандарту нічого не сказано про шкоду для людського організму від великої концентрації бензойної кислоти, зате викладена інформація про небезпечний вплив трансізомерів олеїнової кислоти, що містяться в цукерках. Говориться, що в організмі людини трансізомери викликають порушення життєдіяльності багатьох клітин, збільшують ризик виникнення серцево-судинних та онкологічних захворювань, особливо в новонароджених і дітей молодшого віку.
Ну й, нарешті, просто приголомшила інформація, представлена в липневому недільному випуску новин на телеканалі "ICTV" (“Факти тижня”). Виявляється, у більшості видів питної води (газованої), якою зараз заповнені всі кіоски, магазини і супермаркети, містяться антибіотики, додані туди з метою знезаражування напою і продовження строку зберігання.
От такі, можна сказати, кошмарні відомості про якість продуктів харчування та напоїв в Україні вихлюпуються зараз на голови бідних співвітчизників. І не потрібно нікому пояснювати, що вносяться в неймовірній кількості всілякі харчові добавки (дозволені і заборонені) у продукти харчування з єдиною метою - одержання додаткового прибутку власниками підприємств харчової галузі. Також всім зрозуміло, що в умовах всеохоплюючої корупції в країні не варто чекати швидких та ефективних заходів боротьби із цим свавіллям від контролюючих органів - санепідемстанцій, органів МВС, прокуратури і т.п. А що ж робити людям?
Пораду можна дати на найближчу перспективу тільки одну: потрібно намагатися якнайменше купувати продуктів харчування і напоїв, у виготовленні яких брали якусь участь фірми, кооперативи, заводи і підприємства сфери громадського харчування. Безпечніше для здоров'я буде придбання промислово не переробленого м'яса, риби, овочів, фруктів, молока і т.д. Звичайно, це ускладнить життя багатьох українців, але що робити?..
Михайло Маркелов
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
