404
Українці констатують відставання зростання доходів від інфляції
Останні півроку ціни росли швидше, ніж доходи українських сімей, вважають 93,7% опитаних Центром соціальних досліджень "Софія" у рамках проведеного наприкінці червня дослідження "Економічні орієнтації населення".
Як відзначається в оприлюднених в четвер його результатах, тільки 2,8% респондентів указали, що доходи сім'ї росли швидше, ніж ціни.
Значна частина (39,4%) опитаних указали, що матеріальне становище їхніх сімей за останні півроку в тій чи іншій мірі погіршилося. Причому 18,2% респондентів повідомили, що становище погіршилося "істотно". Про поліпшення матеріального становища сказали 14,5%, причому лише 1,2% респондентів вказали, що положення покращилося "істотно".
Близько половини (44,3%) опитаних повідомили, що матеріальне становище їхніх сімей "не змінилося", відзначає Центр "Софія".
Дослідження зафіксувало, що серед населення поширені очікування високої інфляції. Більшість опитаних очікує, що до кінця року ціни зростуть "істотно" або, принаймні, "деякою мірою". Зокрема, очікують, що "істотно" подорожчають житлово-комунальні послуги 45,9% респондентів, продовольчі товари - 45,6%, житло - 45,6%, основні промислові товари - 37,1%.
Експерти центру вказують, що інфляційні очікування супроводжуються песимізмом щодо перспективи збільшення реальних доходів. Лише 16,6% опитаних сподіваються, що доходи їхніх сімей в найближчі півроку хоч трохи зростуть. Майже половина (43,2%) респондентів схильні вважати, що їхні доходи не зміняться. Разом з тим, третина (34,8%) опитаних вважають, що доходи їхніх сімей деякою мірою знизяться.
На тлі песимістичних очікувань із приводу динаміки інфляції та особистих доходів перспектива української економіки в найближчі шість місяців сприймається також зі скепсисом. Дві третини (69,1%) опитаних вважають, що найближчі півроку будуть несприятливими для економіки. Тільки 14,8% респондентів висловили припущення, що найближчі шість місяців будуть сприятливими для економіки, відзначає центр "Софія".
За результатами дослідження, кількість тих, хто вважає для себе можливим звернутися за великим споживчим кредитом, істотно перевищує число тих, хто є платоспроможним для такого роду запозичення. Близько третини (27,6%) опитаних допускають для себе можливість взяти кредит у банку для здійснення великої покупки (наприклад, автомобіля, квартири).
Однак аналіз матеріального становища респондентів показав, що частка дорослого населення, що може формувати платоспроможний попит на великі споживчі кредити, не перевищує 11%. Відповідно до самооцінки, 10,0% респондентів "живуть забезпечено, хоча зробити деякі покупки (купити квартиру, автомобіль і т.п.) поки не в змозі". Ще 0,8% опитаних указали, що вони "можуть собі дозволити придбати практично все, що хочуть".
Серед цих "багатих" і "забезпечених" респондентів дві третини допускають для себе можливість взяти кредит у банку для здійснення великої покупки (придбання автомобіля, квартири). Для таких майнових груп як "середньозабезпечені", "малозабезпечені" і "бідні" цей показник становить менше третини (відповідно 32, 20 та 9%).
Значний потенціал для зростання має попит на невеликі споживчі кредити, цільове призначення яких - придбання побутової техніки, меблів, проведення ремонту і т.п. Серед майнових груп найбільш масова - це так звані "середньозабезпечені". Серед опитаних таких - 40%. Це ті, кому доходів "у цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого користування, таких як меблі, холодильник, телевізор уже викликають труднощі".
Незважаючи на те, що в останні роки реальні доходи населення помітно виросли, деякі з українських громадян готові реалізовувати інвестиційні стратегії. Тільки 4,9% опитаних указали, що мають досвід відкриття депозитного рахунку в банку, придбання акцій підприємств, вкладення коштів в інвестиційні фонди. Ще 18,9% респондентів у принципі допускають для себе можливість розпорядитися коштами подібним чином.
Відповідно до результатів дослідження, інвестування та нагромадження коштів - пріоритет багатих. Аналіз показав, що серед респондентів, які належать до числа "багатих", досвід відкриття депозитного рахунку в банку, придбання акцій підприємств або вкладення коштів в інвестиційні фонди мають більше половини (59%). Серед "забезпечених" таких - кожен п'ятий (21%). Менш заможні верстви населення до інвестування практично не вдаються.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
Також за темою
Митниця в січні виявила порушень на 361 млн грн
Україна та Греція запускають спільне виробництво найзахищенішої бронемашини MRAP
Air China купить 60 літаків Airbus за $9,5 млрд
Скільки працює акумулятор електромобіля: нові дані дослідників
Рейтинг надійності BMW — які моделі найкращі
Запуск 5G в Україні: НКЕК погодила частоти для операторів та спецзв’язку ЗСУ
