1320
Як заплатити з кредиту менше?
— Кредит&Депозит
На початку червня виповнився рік від тоді, як Нацбанк зобов'язав всі банки інформувати клієнтів про реальну вартість кредитів. Однак журналістський рейд "Денег" показав, що за рік мало що змінилося. Банкіри як і раніше приховують від клієнтів справжню вартість позик і нав'язують їм незрозумілі додаткові платежі. Зате позичальники навчилися витягати із цього вигоду і вже почали оскаржувати кредитні договори в суді.
Як судитися з банком-кредитором?
Постанова Нацбанку №168 від 10 травня 2007 року наробило багато шуму відразу після його опублікування. У розпал банківських рекламних кампаній, яка голосно обіцяла кредити під 0% річних, Нацбанк зажадав розкривати клієнтам всю інформацію про вартість позик. Мова йшла не тільки про номінальні ставки, але й про додаткові комісії, платежі страховикам, оцінювачам і нотаріусам.
Інформувати споживачів пропонувалося в письмовому вигляді, вказуючи при цьому розраховану за спеціальною методикою реальну (ефективну) ставку, до якої входять всі витрати на позику за весь термін кредитування. А ще банкам заборонялося змінювати ставку з кредитів в однобічному порядку, встановлювати платежі на свою користь (на ведення справи, договору йітак далі) і багато чого іншого.
Якби Україна була дійсно правовою державою, то незабаром у нас з'явилася б реклама автокредитів під 30% і іпотеки під 15,5% річних у доларах. Саме така середня ефективна ставка з цих позик, якщо користуватися для її розрахунку методикою НБУ. Зникли б і додаткові комісії -, платежі банку, які зустрічаються суцільно і поруч, за так зване ведення кредитної справи. Але не склалося.
Колишній президент ПравексБанку Леонід Черновецький оскаржив постанову НБУ, і 12 листопада 2007 року Окружний адміністративний суд міста Києва частково задовольнив його позовні вимоги. Зокрема, "підвисло" питання про включення в ефективну ставку послуг третіх осіб і можливості банку самовільно змінювати кредитну ставку. Однак судові баталії тривають - попереду ще апеляційні позови, і ще невідомо, чим вони закінчаться.
Проте, інші вимоги центробанку про інформування позичальників - в силі. Як же вони виконуються банкірами?
Партизанські таємниці
Для того щоб це перевірити, журналісти обійшли нимзку столичних супермаркетів побутової електроніки та магазинів із продажу мобільних телефонів, у яких міцно влаштувалися кредитні інспектори різних банків. А ще заглянули в офіси банків першої десятки, розташовані в центрі Києва. Скрізь ми дізнавалися, як взяти кредит на покупку товару, квартири або авто і мотали на вус все, що нам говорили.
Результати такого обходу збіглися з нашими припущеннями: за рік практично нічого не змінилося. Так, при відвідуванні офісу банку, клієнтам (на їх прохання) можуть роздрукувати графік кредитних платежів, пам'ятку про те, які документи потрібно зібрати для оформлення позики, і перелік всіх видатків з кредитів.
Однак ефективна ставка і розмір подорожчання товару як і раніше замовчуються. За методикою же Нацбанку ставку взагалі ніхто не рахує, як із включенням послуг третіх осіб, так і без нього! Це вимога НБУ просто ігнорується.
Ще більш смутна історія спостерігається в мережах продажів. Кредитні інспектори в магазинах називають тільки розмір щомісячного платежу з кредиту та розмір переплати (у гривнях). Ніхто не наважився озвучити нам розмір переплати у відсотках, щоб чітко було видно, наскільки дорого обійдеться позика. Ми порахували - у середньому не менше 40-48% за рік при досить привабливих номінальних ставках у 9,9-12% річних.
Поняття ж "ефективна ставка" було й зовсім незнайоме більшості опитаних нами магазинних кредитних менеджерів.
Прохання показати зразок кредитного договору і роздрукувати графік платежів з кредиту також викликала неоднозначну реакцію. "Як ми вам можемо показати договір, якщо ми не знаємо, будете ви оформляти кредит чи ні?" - заявила нам менеджер одного з банків. Дивна логіка. А як можна зважитися на оформлення кредиту, не прочитавши текст кредитної угоди?
Але факт залишається фактом - нам не показали зразок кредитного договору в жодному (!) з майже десятка пунктів експрес-кредитування в магазинах. Як нам вдалося довідатися, у більшості випадків текст угоди клієнт одержує вже після того, як отримане позитивне рішення кредитного комітету і починається процедура оформлення позики. Тобто після того, як він вже витратив час, зібрав документи й подав їх до банку. До цього споживач довідається про умови кредитування винятково зі слів менеджера, звичайно матеріально зацікавленого в тому, щоб "всучити" майбутньому позичальникові цю послугу.
Нам вдалося все-таки роздобути цей "секретний" документ в одному з банків. Виглядає він досить смутно: половина аркуша А4 із вказівкою ставки, комісії та предмета договору. Інформація про санкції у випадку прострочення платежів просто була відсутня. "Там невеликі штрафи", - пояснив нам відсутність належного пункту менеджер. Все це чудово, але як про їх розмір повинен дізнаватися й клієнт?
Контроль не обов'язковий
Цікаво, що, приймаючи свою Постанову №168, Нацбанк споконвічно припускав перевірку його виконання виїзними інспекціями. Про це сказано в самому документі. Керівництво НБУ також неодноразово загрожувало штрафами тим банкірам, хто насмілиться проігнорувати настільки важливе приписання.
Однак віз і нині там. Клієнти одержують інформацію про кредити лише частково і в тому обсязі, який вирішить надати сам банк, а не в тому, що передбачено нормативним актом, обов'язковим для виконання. Виконавчий директор НБУ з питань банківського нагляду Олександр Кірєєв жорстко карати банкірів за такі фінти поки просто не може.
"Ми застосовуємо санкції при всіх перевірках. Але штрафи для більшості банків не критичні. Напевно, треба просто застосовувати суворіші заходи, аж до введення обмежень на споживче кредитування. Однак поки це питання на правлінні не піднімався", - говорить досвідчений банківський чиновник.
Очевидно, що ніяких особливих важелів йому в руки не дадуть доти, поки обурені та неприємно здивовані позичальники не почнуть бешкетувати під стінами НБУ, Верховної Ради та Кабміну.
Ну а зараз нам що робити? Можна бомбити скаргами Нацбанк, а можна просто вимагати повної інформації із кредитів у банкірів, посилаючись на діючу постанову. Якщо відмовлять - звертатися в регіональні управління НБУ та Держкомітету з захисту прав споживачів , а також до суду. Іншого способу відстояти свої права, схоже, немає.
Будемо ж відверті!
Як банки інформують клієнтів про вартість експрес-кредитів:
|
Умови впізнавалися в мережі магазинів "Ельдорадо" і City.com. "Гроші" не затверджують, що у всіх інших крапках продажів кредитні інспектори поводяться так само. Однак споживач вправі розраховувати на єдині стандарти обслуговування у всіх сервісних крапках банку, чи не так?
Так, ми - жадібні
Кредити дорожчають - зрозуміло чому. У банків стало менше гривні, та й ріст цін змушує банкірів піднімати ставки по депозитах, інакше грошей вкладників їм не видать. Відповідно, ростуть і ставки по кредитах. Із цим все ясно й сперечатися важко.
Але от сперечатися із приводу "мутних" умов кредитних договорів, згідно яким у самий невідповідний момент спливають несподівані комісії, штрафи й платежі за неринкової ціни поліси обов'язкового страхування... Про цьому можна й потрібно сперечатися. Тому що Нацбанк у цьому випадку - на стороні клієнта. Та й Госпотребзащиты теж може допомогти. І суди частенько займають сторону позичальника.
Так що жадібним бути не соромно - адже гривня зекономлена є гривня зароблена. Втім, все сказане не скасовує обов'язку позичальника уважно читати текст кредитного договору й права шукати банк, більше лояльний до нього.
Разом: Про щиру вартість кредиту клієнти банків як і раніше довідаються, тільки якщо самі підрахують всі витрати на калькуляторі. Однак ніщо не заважає зажадати від банкірів провести такі розрахунки, посилаючись на вимоги НБУ.
За матеріалами: Деньги.ua
Поділитися новиною
