672
Важкий рахунок
— Енергетика
Костянтин Жеваго хоче стати найбільшим
залізорудним магнатом в країні. Але ризикує втратити контроль над своїм ключовим активом - компанією Ferrexpo.
Для України 2012 рік буде знаковим - країна прийматиме чемпіонат Європи з футболу. У тридцатичотирирічного мільярдера Костянтина Жеваго своя гра і свої знаки - до цього року він має намір побудувати і запустити в Україні ще один великий гірничо-збагачувальний комбінат і стати найбільшим українським залізорудним магнатом.
Він може стати чемпіоном, але амбіційна гра вимагає відповідних ставок. Жеваго ризикує багатьма, у тому числі й своєму ключовому активі - Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом. Влітку минулого року компанія Ferrexpo, що володіє підприємством, продала на Лондонській біржі близько 25% акцій за $460 млн. На початку 2008 року Костянтин Жеваго, якому належать 73% акцій Ferrexpo, замість на $2,247 млрд. заклав свій пакет акцій в Deutsche Bank.
Сьогодні він має багато грошей і планів. Наймасштабніший проект - освоєння перспективного Єристіського родовища, де, за оцінками експертів, "закопано" більш ніж на $11 млрд. залізорудної сировини. Не менш важливий і "нематеріальний" фактор - Жеваго повинен переконати інвесторів і партнерів у серйозності своїх планів і можливостях стати гравцем №1 на залізорудному ринку. Втім, молодому бізнесменові, що першим ризикнув вивести українську компанію на основну площадку Лондонської біржі, до цієї ролі не звикати.
Мета №1
На даний момент вигідними об'єктами капіталовкладення Костянтин Жеваго обрав Полтавський ГЗК (ПГЗК) і болгарський металургійний комбінат "Креміковци".
Плани щодо збільшення виробництва залізорудної сировини до 32 млн. тонн на рік Жеваго планує здійснити за рахунок Полтавського ГЗКу. На сьогоднішній день обсяги його виробництва становлять 9 млн. тонн ЖРС, при тому, що виробничі потужності комбінату розраховані на 12 млн. тонн. Учасники ринку називають плани компанії амбіційними, оскільки, приміром, три гірничо-збагачувальних комбінати найбільшого виробника "Метінвест Холдингу" - Північний, Центральний та Інгулецький - торік зробили 33 млн. тонн сировини. Однак якщо плани Жеваго збудуться, Ferrexpo розділить український ринок з "Метінвестом" на "паритетних початках".
Керівництво Полтавського ЗКу вже почало перші кроки до досягнення цієї мети. Минулого тижня на чергових зборах акціонерів підприємства вирішили створити на його базі ТОВ "Еристовський ГЗК", що буде займатися розробкою Еристовського родовища. Частка Полтавського комбінату в статутному фонді складе 51%, а друга половина буде віддана стратегічному інвесторові. "Як було оголошено раніше, компанія "Феррекспо plc" шукає партнерів для ведення робіт з розробки Еристовського та Беланівського родовищ. Хоча структура угоди з потенційним стратегічним партнером ще підлягає узгодженню в процесі переговорів, ТОВ "Еристовський гірничо-збагачувальний комбінат" створюється як проміжну ланку для того, щоб виконати функції інструмента при здійсненні такої угоди. На цьому етапі, однак, компанія не буде мати значних активів і вести господарську та комерційну діяльність", - повідомив "Інвестгазеті" генеральний директор ВАТ "Полтавський ГЗК" Віктор Лотоус.
Попередня потужність Еристовського родовища при повнім завантаженні передбачається на рівні 12 млн. тонн на рік. Собівартість видобутку тут нижча, ніж на інших родовищах Полтавського ГЗКу. Запаси сировини становлять 872,124 млн. тонн. Саме з освоєнням Еристовського родовища і пов'язані плани ПГЗКу із збільшення обсягів виробництва до 32 млн. тонн ЖРС до 2012 року.
Ідея будівництва ЕГЗКу, як і будь-якого іншого гірничо-збагачувального комбінату, споконвічно була приречена на успіх, тому що попит на залізорудну сировину в усьому світі стрімко росте. За словами учасників ринку, прагнення Костянтина Жеваго наростити обсяги цілком виправдане, оскільки вітчизняна сировина сьогодні користується попитом на світовому ринку, а 90% продукції ПГЗКу йдуть на експорт. Серед споживачів вітчизняних гірничовидобувачів - Китай, Туреччина, країни Центральної Європи. Тому протягом п'яти років українські гірничодобувні компанії будуть активно нарощувати обсяги виробництва.
У цьому плані не варто розглядати тільки Полтавський ГЗК. Комбінати "Метінвест холдингу", продукція яких користується великим попитом, також у найближчому майбутньому буде планомірно нарощувати обсяги виробництва і освоювати нові родовища. У такий спосіб Україна до 2013-2015 може закріпитися в десятку світових маркетмейкерів залізорудної сировини з обсягом виробництва близько 100 млн. тонн. на рік.
За оцінками Ernst & Young, 2007 рік став рекордним за кількостю угод M&A у гірничодобувній і металургійній галузях у світі: компанії цього сектора уклали 903 угоди і залучили понад $210,8 млрд. І це незважаючи на фінансову кризу на світовому ринку. 2006 рік відрізнився меншою кількістю угод - 701 на суму $175,7 млрд. У цілому з 2000 року ринок M&A у цьому секторі виріс на 444%. Тому інвестиції в дану галузь експерти називають максимально виправданими.
Україна торік також намагалася не відставати від світового ринку. Торік відбулося об'єднання активів групи "Метінвест" та "Смарт-холдингу", у результаті якого утворилася компанія вартістю близько $25 млрд., а "Смарт-холдинг" одержав блокпакет акцій "Метінвесту". Крім того, Evraz Group викупила активи групи "Приват" за $3,7 млрд., а компанія Palmary Enterprises Ltd Геннадія Боголюбова придбала акції Consolidated Minerals - австралійської компанії з видобутку марганцевої руди.
Мета №2
Друга заповітна мрія Костянтина Жеваго - побудувати свій меткомбінат, що буде споживати продукцію Полтавського ГЗКу. Ще два роки тому український бізнесмен мав намір здійснити плани разом з Магнітогорським металургійним комбінатом, яким керує Віктор Рашніков. Партнери планували побудувати комбінат потужністю 3 млн. стали на рік за $500 млн. Однак незабаром Полтавський ГЗК розірвав партнерство із ММК через фінансову неспроможність останнього. Хоча в магнітогорського підприємства на цей рахунок є своя версія: мовляв, українська сторона навіть не надала техніко-економічне обґрунтування будівництва. Тому не дивно, що ММК не поспішав приймати рішення про інвестиції на сотні мільйонів доларів.
Через якийсь час Полтавський ГЗК почав переговори з австрійської Voest-Alpine і люксембурзької Arcelor, причому з першої навіть було досягнуто згоди про поставки обладнання для майбутнього заводу. Але переговори з обома компаніями так і не прийшли до логічного завершення.
Не дуже давно Костянтин Жеваго "поклав око" на болгарський меткомбінат "Креміковци", за який зараз ведеться боротьба із власником ArcelorMittal Лакшмі Мітталом. Частина взятих під заставу грошей піде саме на його покупку. І хоча керівництво Ferrexpo заперечує, що металургійний комбінат увійде в структуру компанії, проте включення підприємства до складу Ferrexpo істотно збільшить її капіталізацію.
А тим часом, поки Костянтин Жеваго оголошує плани і бореться за "Креміковци", вартість його компанії росте, як на дріжджах. З моменту торгів і до сьогодні капіталізація Ferrexpo збільшилася з $3,07 млрд. до $4,47 млрд., тому на сьогоднішній день бізнесмена, що збільшив вартість своєї компанії за кілька місяців на $1,4 млрд., можна вважати успішним.
Майкл Оппенгеймер, генеральний виконавчий директор компанії Ferrexpo
Наприкінці минулого і початку цього року ви говорили, що Ferrexpo шукає партнерів. Якого роду партнерство ви мали на увазі?
У нас великі плани щодо розширення та збільшення обсягів виробництва "Полтавського ГЗКу". Ми вже оголосили про плани розробки Еристовського родовища, що подвоїть обсяги нашого виробництва. А також є плани щодо розробки Бєланівського родовища, що дозволить збільшить обсяги виробництва в чотири рази. Природно, це вимагає істотних інвестицій - понад $4 млрд. Якщо ми хочемо реалізувати це оперативно, то нам необхідно буде задіяти партнерів, щоб вони розділили з нами фінансування. Ми, у свою чергу, готові піти на поділ запасів сировини. А якщо взяти поетапну розробку, то в такому випадку ми згодом здатні розробити кар'єр власними силами. А на даному етапі у зв'язку з ростом попиту на окатиші на світовому ринку ми розглядаємо можливість залучення стратегічних партнерів для прискорення процесів розробки родовищ. В принципі, на Еристовському кар'єрі можливі кілька варіантів партнерства: або поділ продукції - запасів руди, які ще перебувають у землі, або продаж пакета акцій кар'єру зовнішньому інвесторові.
Чи є у вас плани щодо покупки гірничо-збагачувальних комбінатів?
Наша основна стратегія - розробка наявних кар'єрів. Однак ми оглядаємося навколо: якщо в Україні або де-небудь у світі з'явиться що-небудь варте, то серйозно будемо розглядати і такі можливості.
Металургійний комбінат "Креміковци", за контроль над яким сьогодні бореться Костянтин Жеваго, буде одним з найбільших ваших споживачів. У випадку покупки меткомбінату чи можливо його включення в компанію Ferrexpo?
У минулому цей комбінат був споживачем Полтавського ГЗКу. Ми поставляли окатиші на болгарський завод протягом двадцяти років. Я знаю, що Жеваго зацікавлено в покупці цього комбінату, але це зовсім не має відносини до Ferrexpo.
Чи є ризиком для Ferrexpo те, що Костянтин Жеваго заклав 73% акцій компанії?
Він оголосив, що як власник контрольного пакета акцій він закладає свої акції в Deutsche Bank. Це робиться для того, щоб розвивати інші напрямки бізнесу. Вартість даних акцій сьогодні перевищує $2 млрд. Це звичайна практика. І це несе ризик лише для Жеваго, оскільки якщо він не виплатить суму в зазначений термін, то акціонером Ferrexpo може стати Deutsche Bank. Для компанії Ferrexpo зміна акціонерів не має значення. На який термін і під які відсотки одержав кредит Жеваго - я не знаю.
Тарас Жирош
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
