956
Столичну забудову чекає розширення та ущільнення
— Нерухомість
Будь-які плани зі збільшення рівня забезпеченості киян житлом обмежуються нестачею вільних ділянок під масштабну забудову.
Не столицею єдиної...
Сьогодні Україна одна із найбільш урбанізованих країн у світі - більше 70% її населення живе в містах. Для порівняння, у середньому у світі число міських жителів становить приблизно 50% від чисельності населення. Крім того, Україна, у порівнянні з іншими державами, має на своїй території відносно багато міст-мільйонерів - звичайно таких у країні два-три.
Таким чином, відбувається концентрація населення не тільки в Києві, а одночасно в декількох містах - Харкові, Одесі, Донецьку, Дніпропетровську та інших. Приміром, на Донбасі вже сьогодні 80% населення проживає в містах.
Тому, і будівельно-житлові проблеми Києва, і шляхи їх вирішення можуть бути актуальні і для інших великих міст України.
Де будуть жити кияни
В Україні в цілому, і в її столиці, зокрема, досить низький за європейськими мірками рівень забезпеченості міського населення житлом - усього близько 20 кв. м на людину, тоді як у Європі це приблизно 40, а в окремих країнах - 50-60 кв.м і більше.
Виходячи із цього показника, ще розроблювачі Генплану 1986 року намічали резервування територій навколо столиці. Планується, що їх освоєння, а також ущільнення забудови в межах міста дозволить довести житловий фонд столиці до 100 млн. кв. м.
"Генеральним планом розвитку Києва до 2020 року, - говорить Володимир Чекмарьов, ДАП ТОВ "Київпроект", директор ДП "Інституту Київгенплан", - передбачається забезпечити киян житловою площею по 27 кв. м на душу населення. Для того, щоб наблизитися хоча б до показників європейських країн колишнього соцтабору - Польщі, Словаччини, Румунії (там це приблизно 22-27) - ми вирішили орієнтовно взяти 25 кв. м на людину. З огляду на дефіцит землі, це виглядає нереально, але, прорахувавши резерви міських територій, з'ясували, що практично є можливість вийти і на 27кв. м.
Це означає, що до 2020 року ми повинні побудувати близько 26 млн. кв. м житла". Якщо врахувати, що в цей час на балансі міста приблизно 42 млн кв.м житлової площі, виходить, що потрібно заново побудувати ще половину Києва. При цьому в межах міста ділянки є для спорудження 18 млн кв.м, а інші 8 млн кв.м можна розмістити в передмісті: 5-6 мнл кв.м планується побудувати в Південно-Західному напрямку і по 2 млн кв.м - у Північному та Південному напрямках.
У тісноті, та не в образі
Зараз Київ займає площу близько 85 тис. га, з них під забудовою близько 40 тис. га - інша земля зайнята лісами, заплавою Дніпра, зеленою зоною.
Щільність забудови в центральній частині Києва сьогодні нижча від середньо-нормативної навіть за показниками Сніпа: у середньому близько 300 чоловік на гектар. За розрахунками, у межах існуючої "плями" міста може розміститися не більше 60-70 млн. кв. м житлової площі. З них приблизно 10 млн. кв. м можна одержати за рахунок освоєння під житлове будівництво територій нині промислових районів, санітарно-захисних зон, за рахунок винесення ЛЕП і т.д.
За твердженням архітектора Миколи Дьоміна, реконструкція районів масової забудови періоду 60-70-х років, так званих "хрущовок", великого приросту житла не дасть. Значно збільшувати їхню ємність сьогодні не дозволяють зношені інженерні комунікації, погане транспортне обслуговування і багато чого іншого. При збільшенні щільності забудови ці території різко втрачають привабливість, як для жителів, так і для інвестора.
"У цілому, - стверджує Микола Дьомін, - на існуючій міській території є реальна можливість збільшити житловий фонд міста приблизно в півтора рази. Але навіть якщо це вдасться зробити, проблема територіального зростання залишається. Щоб довести показник забезпеченості житлом населення Києва хоча б до 30 кв. м на людину, необхідно на 30-40% збільшити площі забудови в межах міста. І це за умови, що забудовуватися вони будуть максимально щільно. Якщо ні, буде потрібно збільшення території міста в 1,5-2 рази".
Аглютинація неминуча
Як показує історія, процес аглютинації (поглинання містом передмість) - явище неминуче. Колись Нивки, Відрадне і Троєщина були за межею міста, і сьогоднішні дачні селища неминуче незабаром стануть частиною Києва. На думку Миколи Дьоміна, у майбутньому Київ поглине район села Ходосовка - на півдні убік Обухова, район Вишгорода - поблизу Новопетрівців та інші. "Ці території мають статус резервних, - стверджує містобудівник, - тому їхня забудова і відведення обласною владою повинні строго узгоджуватися з керівництвом Києва. Очевидно, що місто більш ефективно буде використовувати ці території".
Але є й інша думка. "Розширювати межі Києва, як це припускає чинний Генплан, не зовсім правильно, - вважає Сергій Казарянц, заступник директора КО "Центр містобудування та архітектури". - Склалися адміністративні межі міста та області, кожна ділянка землі сьогодні має чималу ціну і, мабуть, що просто так ніхто ділитися не буде. Доцільно продовжувати роботу над Генеральним планом міста в ув'язуванні зі Схемою планування області, що дасть повноцінний продукт взаємодії суміжних територій. Можна і потрібно на території області створювати життєво важливі для Києва об'єкти інфраструктури, але робити це за узгодженням із власниками земельних ділянок і керівництвом області. На даному етапі між адміністраціями міста та області є певне взаєморозуміння. Один із прикладів - проектування і будівництво Великої Окружної дороги довжиною 217 км. І спорудження пришляхової інфраструктури".
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
