1118
Захід зірки ПФТС
— Фондовий ринок
Часті технічні збої, малорепрезентативний індекс, а також повільність керівництва ПФТС із впровадженням нових технологій створюють передумови для створення альтернативного торговельного майданчика і появи нового фондового індексу України, що зможе адекватно інформувати інвесторів про "погоду" на фінансовому ринку країни
Біржа ПФТС, багато років утримуючу пальму першості серед інших вітчизняних фондових майданчиків, може втратити своїх клієнтів, поступившись місцем молодим, але досить амбіційним операторам біржової торгівлі цінними паперами в Україні. Створення альтернативних майданчиків з більш технологічними платформами спричинить появу в країні нових фондових індексів. Чи закотиться зірка ПФТС на українському фондовому небоcхилі і за ким підуть українські брокери?
Фондова ротація
Прийдешній переділ вітчизняного фондового ринку став ще більш очевидним на минулому тижні, що ознаменувався відразу двома важливими новинами. Російська фондова біржа РТС разом із групою найбільших українських інвестиційних компаній (багато з яких були поблизу витоків створення ПФТС) заснували новий майданчик - ВАТ "Українська біржа". А трохи раніше стало відомо про те, що Держкомісія цінних паперів (ДКЦПФР) після тривалих судових розглядів видала Національному депозитарію України (НДУ) ліцензію на розрахунково-клірингову діяльність. Як стало відомо "Инвестгазете", НДУ вже домовився із двома невеликими українськими біржами проводити розрахунки за угодами з цінними паперами.
"Ми підписали два договори про кліринг і розрахунки за угодами із цінними паперами - з нещодавно створеною Східно-Європейською фондовою біржею і фондовою біржею "Перспектива", - повідомив в інтерв'ю "Инвестгазете" голова правління НДУ Володимир Ульянов.
Нова ліцензія дозволяє НДУ надавати цілу низку розрахунково-клірингових послуг, зокрема проводити розрахунки з біржових угод в режимі "поставка проти платежу", що є однією з умов для функціонування ліквідного біржового ринку заявок.
Подібну торговельну технологію планують впровадити багато вітчизняних бірж, які бажають перехопити жовту майку лідера в ПФТС. Останню серйозну поразку в "гонці озброєнь" найбільший організатор торгівлі цінними паперами (87,38% всіх організованих угод за підсумками 2007 року) зазнав від молодої і поки невеликої за обсягами угод (1,18%) біржі "Перспектива".
Наприкінці минулого місяця група торговців, що ініціювали впровадження технології інтернет-трейдингу на ПФТС, через відсутність реального ринку заявок на цьому майданчику перейшла на біржу "Перспектива". Остання вже пообіцяла через три місяці почати реальні торги з можливістю доступу через інтернет, розраховуючи тим самим переманити до себе торговців із "завислої в повітрі" ПФТС.
Російський прецедент
Голова спостережної ради групи компаній "ТЕКТ" Вадим Гриб упевнений, що найбільше число брокерів зможе залучити та біржа, що першою почне проводити реальні угоди за допомогою нових технологій. Історія розвитку фондового ринку наших північних сусідів прекрасно пам'ятає, як колись монополіст організованого ринку - фондова біржа РТС - в один момент втратила свої позиції, коли її основний конкурент - Московська міжбанківська валютна біржа (ММВБ) першою впровадила ринок заявок та інтернет-трейдинг. Зараз ММВБ займає 70% ринку.
В Україні в міру вкрай низького розвитку біржових технологій вільних ніш для провайдерів торгівлі цінними паперами а занадто. Наприклад, геть-чисто відсутній ринок похідних цінних паперів, таких як ф'ючерси та опціони. Не виключено, що саме це поки ще неоране українське поле вже обмилували для себе росіяни із РТС. Хоча поки що завдання ставляться більш приземлені, а саме - запуск на "Українській біржі" (49% належать РТС) ринку заявок, через який потроху розпадається ПФТС. Серйозною підмогою в реалізації планів україно-російського біржового СП може стати Національний депозитарій. Напевно, обкатавши свій новий розрахунково-кліринговий "софт" на угодах, які вже найближчим часом збираються проводити ВЕФБ і "Перспектива", НДУ, наступаючи на п'яти своїм колегам із МФС, продовжить завойовувати нові ринки. Наступною на черзі цілком логічно може стати саме "Українська біржа". З чуток, раніше НДУ вже вів переговори про співробітництво з її стратегічним інвестором - РТС.
Ренесанс для НДУ
Поява Національного депозитарію на ринку розрахунково-клірингових послуг неминуче призведе до пожвавлення інфраструктури всього фондового ринку і появи на ньому реального конкурентного середовища, впевнені експерти. Голова біржової ради "Перспективи" Сергій Антонов вважає, що на депозитарному ринку обов'язково повинна бути конкуренція.
"Якщо НДУ надасть ринку гарний софт, то в нього з'являться клієнти", - відзначає біржовик. Якщо бути далеким від намірів вгадати результат конкурентної війни "НДУ - МФС", складно не помітити її приємних наслідків для профучасників фондового ринку: "Нас дуже потішила, і, я думаю, потішить й інших учасників ринку тарифна політика НДУ, - розповідає керівник Східно-Європейської фондової біржі Андрій Казаков. - Розрахунково-клірингове обслуговування в НДУ в середньому на 30% дешевше, ніж у МФС".
Втім, коли мова заходить про якісно інший рівень депозитарно-біржевого сервісу, якого вже давно заждалися багато українських інвесторів та емітенти, цінова політика найчастіше відходить на другий план. Через десятиліття існуюча інфраструктура у вигляді тандема МФС - ПФТС сьогодні тріщить на швах, демонструючи свою профнепридатність. Як відомо, обсяг біржових торгів з року на рік не перевищує позначки 6%, тобто левова частка угод у країні укладається поза біржею, по суті в тіні. Але варто копнути трохи глибше, як стає очевидним, що навіть жалюгідні 6% далеко не відповідають дійсності. Останнім часом експерти все частіше відзначають, що вітчизняний ринок цінних паперів втрачає свою привабливість для інвесторів.
Багато з них, переконавшись у тому, що ціни на папери найчастіше не відповідають їх реальній вартості, рух котирувань не піддається прогнозам, а ринок не має реальної ліквідності, раз і назавжди розчаровуються і залишають небезпечну гру, закриваючи при цьому очі на червоне сальдо свого інвестиційного рахунку. Яскравий приклад - масова передтравнева втеча з фондового ринку вкладників ПІФів, яких відразу охрестили некваліфікованими інвесторами, оскільки в них здали нерви спостерігати, як тривале круте піке біржових котирувань ПФТС з'їдає їх інвестиції. А як тут не здати нервам, якщо тільки за один день індекс ПФТС втрачає понад 7%, у той час як індекси основних світових фондових бірж впевнено демонструють зростання?!
Проблема різких і непрогнозованих коливань поки єдиного організованого ринку цінних паперів, на якому щодня здійснюють торги, полягає саме в тому, що найчастіше ці торги мають винятково бутафорський характер. На ринку вже давно без особливого сорому говорять про те, що більше 85% угод, які відбуваються на ринку котирувань ПФТС, згодом скасовуються сторонами в депозитарії МФС.
Для того щоб у цьому переконатися, досить було б просто порівняти дані щодо кількості укладених угод на ПФТС і кількості біржових угод, за якими були зроблені розрахунки дружнім депозитарієм. Проблема тільки в тому, що свіжих даних на сайті МФС пересічний інвестор не знайде. Є, щоправда, за 2006 рік. Отож, кількість угод, за даними ПФТС, за весь рік склала більше 19,8 тис., а за даними МФС - тільки 1,6 тис. Отже, в 2006 році через депозитарій зробили розрахунки тільки за 8% всіх угод, нібито укладених на біржі.
Схема взаємодії МФС із ПФТС виглядає приблизно так: протягом сесії на ПФТС укладаються угоди, у МФС періодично надходять дані, але розрахунки з цих угод депозитарій не поспішає проводити, чекаючи кінця сесії, коли із ПФТС повторно прийде підсумкова звітність, але вже з урахуванням анульованих угод. Цікаво: з більшої частини анульованих угод в остаточному підсумку все-таки проходять розрахунки, тільки вже поза біржею - тобто розрахунки здійснюються через хоронителів покупця і продавця, замкнутих на МФС. Фактично така угода є позабіржовою, хоча начебто б як і домовилися про неї на біржі.
"Чому так відбувається, однозначно сказати важко - очевидно, софт МФС не може обпрацювати всі угоди (наприклад, у силу їх "великої" кількості, хоча із цим показником ПФТС ще рости і рости). Або просто тому, що через хоронителів проводити угоди надійніше, якщо згадати про часті збої в торговельній системі", - розповідає на умовах анонімності співробітник бек-офіса однієї зі столичних інвесткомпаній. До того ж, за словами співрозмовника "Инвестгазеты", такий підхід до розрахунків дозволяє легко спотворювати статистику - та сама угода може бути врахована як біржова і як позабіржова одночасно або ж позабіржові угоди можна пропускати як біржові.
Новий індекс?
Організація торгів на нових майданчиках спричинить і появу нових біржових індексів. На сьогоднішній день індекс фондової біржі ПФТС є основним індикатором українського ринку акцій. Однак експерти неодноразово говорили про те, що він не відображає тенденції розвитку економіки України. Майже більше третини індексного кошика ПФТС формують компанії енергетичного сектора (32,91%). Другу позицію займає металургія (23,47%), а банківський сектор лише на третьому місці (10,11%). Найбільш наближеним індексом до структури економіки країни, за словами торговців, є індекс Ukrainian Traded Index (UTX), що розраховує австрійська біржа Wiener Borse на базі котирувань десяти найбільш ліквідних українських акцій. Найбільшу частку в UTX займають банки (27,85%; Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк), підприємства металургійного (26,61%; "Азовсталь", "Інтерпайп") і енергетичного секторів (15,72%; "Центренерго", "Дніпроенерго", "Західенерго"). Меншу частку одержали енергоресурси (15,09%; "Укрнафта"), телекомунікації (12,98%; "Укртелеком") і машинобудування (1,75%; "Мотор Січ").
Однак акцій дев'ятнадцяти найбільш ліквідних українських емітентів ПФТС, говорять фондовики, недостатньо для фундаментального аналізу ринку і пропонують більше уваги приділити акціям так званого другого ешелону, які мають великий запас зростання в середньотерміновій перспективі. Тому крім біржових індексів, в Україні існує і безліч фондових індексів, які розраховує мало не кожна інвестиційна компанія. Однак всі вони базуються на тих самих підсумках щоденних торгів у системі ПФТС і відрізняються тільки кошиком емітентів або їх вагою. От і постає питання: чи зможуть нові біржі сформувати більш об'єктивний індекс?
Як би там не було, але найсерйознішою перешкодою на шляху реалізації планів молодих та амбіційних біржовиків може стати реальний дефіцит якісних фінансових інструментів, якими можна було б торгувати, у першу чергу - на ринку заявок. Рівень корпоративного управління в Україні як і раніше залишає бажати кращого - вітчизняні емітенти не поспішають виходити на внутрішній біржовий ринок, а існуючий відсоток акцій, що перебувають у вільному обігу, настільки малий, що для нормального ліквідного ринку не вистачає. Певні незручності в організації ліквідних ринків, мабуть, будуть створювати відсутні кореспондентські відносини між НДУ і МФС - тобто фактично біржі змушені будуть укладати договори з обома депозитаріями одночасно.
"Необхідно, щоб між депозитаріями були встановлені корвідносини - від цього виграють і депозитарії, і весь ринок", - вважає Андрій Казаков.
В'ячеслав Канишевський
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
Також за темою
91 компанія видалила росіян з власників (інфографіка)
Прибутки українських підприємств у 4,4 раза перевищили збитки в першому півріччі 2025 року
Nvidia інвестує $100 млрд в OpenAI
Стриманість та технології: BMW готує нову епоху дизайну
Nvidia відкриває перший центр штучного інтелекту на Близькому Сході
HSBC протестував квантові комп’ютери в торгівлі облігаціями
