148
Російськомовним ЗМІ Ізраїлю не вистачає інвестицій і контенту
У газетних кіосках Ізраїлю вибір російськомовної преси дуже широкий: суспільно-політичні, науково-популярні, жіночі, бульварні і молодіжні видання. У них багато спільного, адже це інформаційне поле у своєму сьогоднішньому виді оформилося 17-18 років тому з початком основної хвилі репатріації євреїв з колишнього СРСР.
Створений "російський" медіапростір повинен був стати для російськомовної громади Ізраїлю інформаційним мостом між колишньою і новою батьківщиною. Але чи вдалося російськомовним ЗМІ впоратися із цим завданням?
Інформаційне фіаско і фінансовий крах російськомовним ЗМІ Ізраїлю пророкують ледве не з моменту їхнього виникнення. Прогнози поки не виправдалися, але глобальні тенденції не обійшли стороною й Ізраїль. Російськомовна аудиторія активно користується мережевими та аудіовізуальними ЗМІ і проявляє усе менше інтересу до друкованих масмедіа.
Змінюються запити читачів, і видання не завжди успішно адаптуються до нових умов. Так, прогорів і закрився заснований в 1991 році перший російськомовний ЗМІ, що займався серйозною журналістикою, - газета "Час". Багато видань зволіли аналітиці більш популярну "бульварщину".
Як відзначає соціолог та експерт з російськомовних ЗМІ Ізраїлю Алекс Епштейн, за минулі роки незмінним у російській пресі Ізраїлю залишилася лише пристрасть до плагіату.
"До появи кабельного телебачення передруковувалися статті з російськомовних ЗМІ, часом із тримісячним запізненням. А через інтернет сьогодні все доступно в режимі онлайн. І це дозволяє ізраїльським ЗМІ підтримувати піратство. У них завжди будуть автори - просто треба зайти на потрібний сайт", - стверджує Епштейн.
Прецеденти, коли російські ЗМІ на подібну поведінку ображалися, уже є. Газета "Коммерсантъ" подала судовий позов на мільйон шекелів проти власників газети "Вести". Як стверджує позивач, "Вести" передрукували в російського видання не менше півсотні статей.
Популярні інтернет-портали новин, безкоштовні рекламні газети та ефір піратських російських радіостанцій буквально забиті "контентом" другої свіжості. Редактори лише розводять руками: мовляв, бізнес цей не прибутковий, а на власне виробництво ізраїльські медіамагнати серйозних коштів не виділяють.
Не поспішають із інвестиціями і вихідці з Росії. Володимир Гусинський у свій час розвитку російськомовних ЗМІ обрав акції івритського видавничого дому "Маарив". Винятком став проект вихідця з Узбекистану Льва Леваєва. Саме з його легкої руки в 2002 році в країні з'явився перший російськомовний телеканал.
На самооплатність дітище Леваєва вийшло лише торік, та й то ціною, як гострословили юристи, "судового терору" проти своїх головних конкурентів - міжнародних каналів RTVI і НТВ-світ, які в результаті позовів позбулися частини рекламного ринку. Відчувши приплив нових сил і коштів, "9-й канал" почав мовлення на території США та Австралії. У планах - російські глядачі
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
