330
Goldman Sachs чекає нафту на позначці $200 і хвалить спекулянтів
Ціна на нафту може вирости до $150-$200 за барель WTI протягом двох років через слабке збільшення видобутку, вважають аналітики Goldman Sachs Group Inc. під керівництвом Арджун Н. Мурті.
Ще в березні 2005 року Мурті відзначав можливість різкого зростання ціни на нафту до $50-$105 до 2009 року. В 2005 році середня ціна за барель нафти марки WTI склала $56,71, в 2006 $66,23, а в 2007 піднялася до $72,36. Уже на торгах 6 травня 2008 року ціна на нафту кілька разів оновлювала рекорд і перебувала вище $120,5 за барель.
"Імовірність збільшення ціни на нафту до $150-$200 здається усе більш очевидною в найближчі 6-24 місяці, хоча прогнозування певного піка і тривалості циклу зростання відрізняється високою невизначеністю", - пишуть аналітики Goldman у доповіді від 5 травня.
Високі ціни на нафту розглядаються в якості одного з факторів, що стримують зростання попиту. Однак дотепер вони не змогли зупинити збільшення обсягів споживання енергоносіїв на ринках, що розвиваються. Зростання попиту триває в Китаї та Індії, а також у країнах, які добувають нафту, включаючи держави Перської затоки і Росію. Приміром, споживання нафти в Китаї виросло у два рази із часу, коли WTI торгувалася по $16,70 за барель 19 листопада 2001 року.
Неухильне збільшення попиту і ціни на нафту змусило Goldman Sachs переглянути свої прогнози на найближчі роки. Так, на 2008 рік аналітики інвестиційного банку прогнозують середню ціну $108 за барель WTI у порівнянні з попереднім прогнозом на рівні $96, на 2009 $110 у порівнянні з попереднім прогнозом на рівні $105, а на 2010-2011 роки прогноз був піднятий до $120 з $110.
Насамперед, на ринок нафти тиснуть обмеження, які пов'язані з пошуком нових родовищ, особливо поза країнами ОПЕК, а також невтримним зростанням споживання нафти в країнах, що розвиваються, а також у самих країнах ОПЕК, зокрема, на Близькому Сході. Резервні потужності ОПЕК перебувають на низькому рівні та експорт може знизитися через повільне збільшення видобутку і швидке зростання внутрішнього споживання в країнах-членах організації, відзначають аналітики Goldman Sachs. Ситуація виглядає цілком серйозною, оскільки стало відомо, що Індонезія навіть розглядає можливість виходу з ОПЕК, оскільки збільшення внутрішнього споживання фактично може перетворити країну в імпортера нафти з її експортера. “Збільшення видобутку нафти поза ОПЕК зазнає серйозних проблем, які найбільш помітні в Мексиці та Росії, де видобуток починає знижуватися після періоду бурхливого збільшення”, - відзначають аналітики.
Аналітики також відзначають, що на зростання цін впливають обмеження, які основні добувні країни накладають на іноземні інвестиції в нафтовидобувну галузь. При цьому збільшення попиту поза державами ОЕСР триває бурхливими темпами, підвищуючи дефіцит на ринку палива. “Основною ідеєю нашого суперпіка зростання цін є те, що нестача адекватного зростання поставок разом зі збільшенням, що ігнорує ціни, попиту поза ОЕСР веде до підвищення ціни на нафту”, - пишуть аналітики. Втім, вони також відзначають, що занадто різкий підйом цін може привести до різкої корекції попиту.
Одночасно з негативним впливом високих цін, аналітики Goldman Sachs відзначають і позитивні моменти. Зокрема, у доповіді говориться про те, що роль спекулянтів невірно трактується оглядачами. "На жаль, ми не бачимо вихід з енергетичної кризи через покарання яких-небудь великих спекулянтів на ринку нафти", - відзначають експерти. Інвестори в сировинні контракти допомагають прискорити процес збільшення видатків компаній на розробку нових родовищ, одночасно стимулюючи підвищення ефективності використання енергоресурсів.
За матеріалами: K2Kapital
Поділитися новиною
