816
Чому небагаті українці запасаються консервами?
— Казна та Політика
Дійсно, важко посперечатися із членами фракції БЮТ, уряду і незалежними експертами, що стверджують, що нинішню високу інфляцію в значній мірі підстьобнули заяви не тільки представників опозиції, але й президентської сторони. Через ЗМІ озвучуються останнім часом просто кошмарні інфляційні прогнози.
Втім, це речі настільки очевидні, що багато депутатів навіть із пропрезидентської фракції НУ-НС не сміють сьогодні їх заперечувати. Не можна, приміром, не погодитися з доводом екс-міністра оборони Анатолія Гриценка, що прокоментував на останній "Свободі слова Савіка Шустера" одну заяву Віктора Ющенка із цієї обойми.
Гриценко розповів, як тиждень тому на один з телеканалів Президент України вийшов із графіками і заявив "на всю країну, а, практично, на увесь світ", що інфляція може досягти більше 34%, на продовольство - більше 42%. "Президент не може собі таке дозволяти! Тим більше, Президент Ющенко, що має базову освіту - економічну... Це, напевно, не злочин, але це - аморальний учинок", - таку оцінку дав депутат даній заяві глави держави, наполягаючи, що вона безсумнівно спровокує додатковий сплеск інфляції. А якби Президент і справді хвилювався про проблеми інфляції, вважає Анатолій Гриценко, то він повинен був би йти на засідання уряду і там показувати свої графіки.
Не менш резонансно, ніж вищенаведені прогнози Віктора Ющенка, пролунали недавно слова голови НБУ Володимира Стельмаха - про те, що Україні загрожує стагфляція. Адже якщо Президент оперував хоча б зрозумілими більшості населення термінами і називав конкретні, нехай, і страхаючі прогнозні цифри, то головний банкір зробив взагалі безпрецедентний крок. Стельмах як обухом по голові вдарив українців дотепер нечуваним, але дуже загрозливим у звучанні у контексті його виступу терміном.
Але ж голова Нацбанку як ніхто інший повинен усвідомлювати вкрай негативний вплив на ту ж інфляцію такої інформації, що шокує народ. Ну що можуть подумати пересічні громадяни, почувши це нове і незрозуміле для більшості з них слово - стагфляція? У розум мимоволі прийдуть відомі приставки та епітети до інфляції - гіперінфляція, інфляція, що галопує, і т.п. А тут, напевно, назріває щось ще більш страшне, подумають люди - якщо раніше такого не чули...
Насправді ж стагфляція (від лат. stagno - роблю нерухомим та inflatio - здуття) - це всього лише економічне поняття, що означає стан економіки, при якому відбуваються одночасно спад виробництва та зростання цін (поєднання економічної кризи з інфляцією). Для України таке економічне становище зовсім не є щось незвідане - економічний спад з високою інфляцією мали місце протягом всіх 90-х років минулого сторіччя. І лише з перших років нинішнього століття реальний ВВП, нарешті, став рости в нашій країні, хоча розміри інфляції за мірками економічно розвинених держав залишалися дуже високими (за винятком 2002 року, коли індекс споживчих цін склав 99,4% - тобто, спостерігалася дефляція).
І що найбільш разюче в даній ситуації - голова НБУ настрашив всю країну терміном, що навіть не має строгого економічного значення. Стагфляція - на відміну, скажімо, від інфляції або дефляції, економічного зростання або спаду і т.п. - не вимірюється в якихось цифрах взагалі. Це - не показник, а всього лише загальна оцінка економічної ситуації.
Останнім часом про це, можна сказати, абстрактне економічне визначення згадали, швидше за все, з подачі колишнього голови ФРС США Алана Грінспена, що зараз активно коментує кризові явища у світових фінансах, що відбуваються у 2007 і 2008 роках, а журналісти охоче його цитують. "Ми, безсумнівно, зіткнемося з неабиякою дозою стагфляції в 2008 році, і я сумніваюся, що в найближчі три місяці ситуація покращиться", - таку, зокрема, оцінку економіки США дав Грінспен у грудні минулого року. Перед цим про стагфляцію говорили відносно періоду 1970-х років, коли після нафтових криз спостерігався зліт цін і рівня безробіття в індустріально розвинених країнах.
Якщо ж під стагфляцією мати на увазі поєднання високої інфляції не з рецесією економіки, а лише з уповільненням її росту (а дане тлумачення стагфляції також зустрічається), то в такому випадку вона мала місце в Україні протягом усього минулого року. Так, показник зростання ВВП у січні 2007 року дорівнював 109,3%, потім він практично регулярно знижувався і досяг по року 107,3%, а інфляція встановила рекорд нинішнього сторіччя - 16,6%. Тоді як в 2008 році економіка демонструє зростаючий тренд - приріст ВВП у січні був 4,9%, а в січні-березні вже 6,0% (березень до березня - 6,5%).
Чим же тоді можна пояснити досить, м'яко кажучи, "дивний" факт уживання Володимиром Стельмахом настільки сумнівного економічного терміна, як стагфляція? Невже такий великодосвідчений фінансист, що займає до того ж дуже відповідальний державний пост, просто захотів блиснути своєю ерудицією?..
Ні, навряд чи таке пояснення комусь здасться правдоподібним. Та обставина, що подібні заяви глави держави і керівника НБУ, незалежно від причин їхнього оголошення, викликають додатковий інфляційний тиск, у цьому випадку, психологічний - поза всяким сумнівом. Повірити тому, що названі чиновники цього не розуміють, неможливо. До речі, саме Президент Ющенко видав 18 липня 2006 року Указ і саме Нацбанк цим документом пропонується "вживати у встановленому порядку заходи щодо недопущення формування в суспільстві негативного очікування щодо рівня інфляції, валютного курсу і стану банківської системи...". Чи не правда, досить парадоксальними здаються дії Ющенка і Стельмаха у світлі вимог згаданого акту?..
Природно, що уряд прекрасно розуміє сутність того, що відбувається. "Кожен лемент вищих посадових осіб про інфляцію приводить до її збільшення", - висловилася із цього приводу в недільному ефірі телеканалу "ICTV" Юлія Тимошенко. А постійні заяви про інфляцію з боку політиків і керівництва держави вона назвала безвідповідальними та аморальними.
Виглядає все це дійсно дуже некрасиво. Вищі посадові особи держави усвідомлюють, що вони своїми фразами, адресованими широкій публіці, розкручують ще сильніше інфляцію і завдають, відповідно, шкоди всій економіці. І, виходить, їм для чогось це потрібно? Адже складається враження, начебто Президент (і Секретаріат Президента), а також підконтрольне йому керівництво Нацбанку одержують якесь задоволення від того, що завдяки їхнім діям погіршується економічна ситуація в країні? Причому, вони вільно або мимоволі (але, скоріше - перше) підіграють тим самим "регіоналам", що уже давно та активно розповідають у ЗМІ народу, що гроші стрімко знецінюються, що потрібно купувати про запас продукти харчування та інші товари, і т.п.
До речі, опозиція з великим задоволенням прийняла пас Володимира Стельмаха. Зокрема, під час згаданої "Свободи слова" про прийдешню стагфляцію із захватом віщав заступник керівника фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Він, щоправда, трохи оконфузився в прямому ефірі, не вивчивши ще правильної вимови цього дивовижного слова (у його виконанні пролунало "станфляція"), але вже самовіддано лякав ним українських телеглядачів.
А от Голова Ради Нацбанку Петро Порошенко вирішив, схоже, заткнути за пояс навіть Володимира Стельмаха. Він не тільки повторив у своїй статті, опублікованій в останньому номері "Дзеркала тижня", пасаж про стагфляцію ("... сповзання української економіки в прірву стагфляції..."), але додав і ще один новий, до того невідомий в Україні, термін - "агфляція".
"Індекс світових цін на продовольство, що розраховується інвестиційним банком Goldman Sachs, в 2006 році виріс на 26%, в 2007-му - на 41%, у зв'язку із чим експерти банку ввели термін "агфляція" (різке зростання цін на аграрну продукцію)", - як би мимохіть повідомив у тексті пан Порошенко.
Який резон у нього був витягати на світ божий в теперішніх українських умовах ще й це слівце, залишається тільки здогадуватися. Але можна не сумніватися, що тепер "доброзичливці" уряду Тимошенко із захватом затрублять ще й про високу агфляцію в Україні. У букеті з гіперінфляцією та стагфляцією, звичайно. До речі, напевно можна відшукати десь у спеціальній літературі або навіть придумати ще багато всяких "-фляцій".
Ну а чим конкретно небезпечний для української економіки такий спів в унісон опозиції та Президента з керівництвом НБУ про жахи інфляції-стагфляції-агфляції, очевидно будь-якій розсудливій людині. Небагаті громадяни, чуючи такі страшні терміни і не надто розбираючись у премудростях економіки, просто починають панікувати і намагаються закупити про запас хоч щось - крупи, консерви, соняшникову олію, борошно, макарони та інші продукти, що швидко не псуються. А для бізнесу, що починає вже про всяк випадок підвищувати ціни на свій товар або збирається це зробити найближчим часом, високі державні мужі як би кажуть: "Вірною дорогою йдете, товариші!".
Результати ж цієї кампанії народ бачить по цінниках, що швидко змінюються на полицях магазинів. І напевно не менше половини з тих 9,7% інфляції за перші три місяці 2008 року накручено завдяки саме описаним вище заявам різних політиків і державних діячів...
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
