621
Корпоративна скарбничка
Збільшення обороту бізнесу та жорсткість норм для залучення зовнішніх інвестицій змушує великі компанії створювати власні фінансові центри. Порівняно невеликі витрати на обслуговування казначейства компанії одночасно дають широкі можливості оптимізації і планування її фінансових потоків
Кілька років тому список 25 найвпливовіших бізнесменів Європи за версією журналу Fortune очолив тодішній генеральний директор BP (British Petroleum) лорд Джон Браун, торік - скарбник цієї групи. Напевно його приклад слугує гарним стимулом у роботі десяти співробітникам відділу казначейства українського офісу "ТНК-ВР Коммерс", що був створений у компанії кілька років тому у процесі реструктуризації системи управління. У будь-якому разі, сьогодні, за твердженням менеджменту компанії, утримання внутрішнього казначейства виправдано з комерційної точки зору навіть не на сто, а на тисячі відсотків.
Створювати в себе "внутрішні банки" (ще одна часта назва казначейства. - Ред.) - модне нині віяння у вітчизняному бізнес-середовищі. "Инвестгазета" зацікавилася, навіщо і для чого ці підрозділи були виділені в структурі фінансових департаментів "Київстару", "Інтерпайпу", "ВВН" і багатьох інших "акул" українського бізнесу.
Коли він потрібний
До створення корпоративного казначейства бізнес прийшов внаслідок ускладнення функцій бухгалтерії та викликаної цим еволюції фінансових підрозділів. Адже ще зовсім недавно на головних бухгалтерах "висіли" різнопланові завдання - ведення податкового та бухобліку, управління грошовими потоками, робота із кредиторами, дебіторами і т.д. Згодом відбувся поділ зон відповідальності, їхнє виділення в окремі напрямки - контроллінг, бюджетування, бухгалтерію і т.д. І от настала черга інституту казначейства.
"Сучасні умови ведення бізнесу вимагають постійного контролю грошових потоків, і "бухгалтерські" методи управління ними вже не є ефективними. Функціонування казначейства дозволяє зробити бізнес більш гнучким і продуманим", - вважає директор казначейства ТОВ "ТНК-ВР Коммерс" Віктор Чужик. Згодний з ним і головний фінансовий директор компанії "XXI Століття" Тарас Кутовой, що також додав, що в українських компаній завдяки міжнародним інвестиціям починають з'являтися гроші, якими необхідно управляти. "При цьому динаміка зростання компаній сьогодні настільки велика, що виникає необхідність у значних обсягах додаткових коштів. Тому усе більше підприємств намагаються виділити окремо казначейський підрозділ, який би займався питаннями залучення коштів і формування правильної структури капіталу. Це необхідно, щоб відповідати швидкій динаміці розвитку і зайняти лідируючі позиції на ринку", - упевнений експерт.
Як показує практика, казначейство затребувано в першу чергу у великих українських і міжнародних компаніях, де спостерігається інтенсивний рух грошових потоків. За твердженням експертів компанії "Делойт" в Україні, особливу актуальність даний відділ набуває в холдингових структурах. Наявність там централізованого казначейства дозволяє вирішувати питання ліквідності шляхом перерозподілу коштів від структурних одиниць із їхнім надлишком до підрозділів, що зазнають дефіцит готівки.
У нас же поки до впровадження "внутрішніх банків" вдаються скоріше вимушено, як до способу вирішити проблеми, що нагромадилися, серед яких - труднощі із плануванням руху грошових коштів більш ніж на тиждень, відсутність оперативної інформації про стан короткострокових активів і пасивів, постійні ризики при проведенні торговельних операцій.
Банк внутрішньої прописки
Як показує практика, сфера відповідальності казначейства в різних компаніях відрізняється - все залежить від специфіки конкретного бізнесу. У класичному варіанті цей орган виконує дві основні функції: управляє ліквідністю підприємства і його ринкових ризиків. Правда, часом цей інститут також може частково виконувати обов'язки відділу контроллінгу (перевіряти цільове використання коштів та ін.), бюджетування (становити і консолідувати бюджети). Але в будь-якому разі, головне завдання казначейства - забезпечувати ефективне використання коштів фірми. Це досягається за допомогою вирішення різних завдань, які покладені на цей орган.
"Одна із ключових функцій казначейства - управління оборотним капіталом підприємства. Це включає щоденну роботу із забезпечення компанії достатніми ресурсами для ведення бізнесу та уникнення дорогих простоїв. Тут і питання товарно-матеріальних запасів, і рівні кредиторської та дебіторської заборгованості, і управління коштами при надлишку ліквідності", - пояснює Тарас Кутовой. Останній аспект діяльності казначейства має особливе значення - по суті, даний підрозділ має повноваження інвестувати тимчасово вільні кошти в різні фінансові інструменти або проекти з метою одержання прибутку. Тому своєю діяльністю "внутрішній банк" здатний принести компанії істотні додаткові доходи, стати додатковим "профіт-центром". У цьому плані цікаве дослідження провела недавно компанія KMPG у Росії, під час якого з'ясувалося, що з понад сотні найбільших російських компаній лише в 5% казначейства здатні отримувати прибуток з потоків ліквідності. Так що про ефективність роботи українських казначейств у ролі "центрів прибутку" говорити і поготів не доводиться - це саме той випадок, коли ми йдемо "у ногу" зі своїм "північним сусідом".
У функції казначейства також входить управління різними видами ризиків, з якими стикається організація - процентними, валютними, фондовими. Сюди також належать, приміром, ризики збільшення цін на виробничі ресурси, неплатоспроможність дебіторів та інші ринкові "загрози". Заходи щодо мінімізації подібних ризиків для організації включають їх хеджування (придбання валютних контрактів), а також створення чітких внутрішніх політик взаємин з контрагентами (установлення лімітів по дебіторській заборгованості, авансах та ін.).
"Казначейство дає можливість компаніям мінімізувати свої витрати: у випадку утворення надлишків грошових потоків - оперативно переводити кошти на депозити, при нестачі грошових ресурсів - їх залучати, заздалегідь відкривати кредитні лінії, а також планувати фінансові потоки як у короткостроковому, так й у довгостроковому періоді", - упевнений фінансовий директор групи підприємств ВВН в Україні Олександр Гов’ядін. До цього можна додати, що наявність подібного підрозділу дозволяє компаніям зміцнити свою фінансову стабільність, знизити різні фінансові ризики, що в остаточному підсумку приводить до поліпшення її іміджу в очах інвесторів і фінансових установ (це, у свою чергу, приводить до здешевлення позикового капіталу).
Як відзначають експерти відділу управлінських консультацій компанії "Делойт" Олександра Бречко і Дмитро Сазонов, для групи компаній казначейство дозволяє, у тому числі, консолідувати кілька банківських рахунків у єдиний рахунок, через який відбувається управління всіма грошовими потоками. Це дозволяє максимізувати процентний дохід по депозитах (у випадку позитивного балансу), а також мінімізувати процентні витрати по овердрафту (при негативному балансі). У випадку ж з міжнародними компаніями здійснюється консолідація валютних ризиків, що істотно скорочує витрати на дорогі інструменти хеджування.
З недоліків створення "внутрішнього банку" - збільшення тимчасових рамок різних процедур і необхідність утримувати та втримувати висококваліфікованих фахівців, які працюють у даному підрозділі. Правда, за твердженням представників компаній, останній фактор назвати "мінусом" язик не повертається. Наприклад, заступник голови правління банку "Контракт" Сергій Алексеєнко зізнався, що внутрішнє казначейство (у банках це взагалі невід'ємний елемент оргструктури. - Ред.) приносить фінустанові прибуток, обчислювальний мільйонами гривень, у той час як витрати на утримання цього інституту - у п'ятнадцять разів менші. Подібне співвідношення називали й інші, не фінансові компанії.
Місце під сонцем
В Англії в XVI столітті посада скарбника королівського дому була однією із найвищих державних позицій. Лорд-скарбник був третім по старшинству серед церемоніальних посадових осіб королівства, він фактично концентрував у своїх руках основні важелі управління державною адміністрацією Англії і de-facto був головою уряду цієї країни. А на Русі в цей же час діяльність скарбників знайшла таку значимість, що ці люди мали право суду і брали участь у переговорах з іноземними місіями.
Але часи змінюються, і сьогодні казначейства (а з ними і скарбники) виконують не більш ніж обслуговуючу функцію, у них також є свої "начальники". За словами керівника фінансового управління компанії "Інтерпайп" Андрія Кузьменка, хоча скарбник сьогодні і є значимою фігурою, перебуваючи на другому рівні менеджменту після правління, ці люди в більшості випадків підкоряються керівникові фінансової служби.
Як пояснив партнер консалтингової компанії "Діалог-Класик" Артем Новіков, вплив скарбників у сучасних компаніях багато в чому обумовлений та обмежується їхніми функціями: якщо людина, що перебуває на цій позиції, бачить низку зловживань або проблеми з ефективною організацією руху грошових коштів, вона має прямі повноваження доповідати про це вищому керівництву. Напевно, саме тому представники однієї із найконсервативніших професій навіть сьогодні проходять жорсткий відбір: якщо ви не стресостійкий, не вмієте аналізувати та співвідносити інформацію з різних джерел, несерйозні, згідливі, і у вас немає звички перевіряти ще раз усе по десять разів, у скарбники вас не візьмуть.
Фінансовий директор ВВН в Україні Олександр Гов’ядін про корпоративне казначейство
Департамент казначейства в компанії ВВН з'явився не відразу. Про історію його створення, важливість і переваги діяльності розповів фінансовий директор групи підприємств ВВН в Україні Олександр Гов’ядін.
Олександр, розкажіть, казначейство у вашій компанії функціонувало із самого початку її діяльності?
Як окремий департамент - ні. Але спочатку були люди, які виконували функції казначейства. Згодом росли обсяги платежів, додавалися нові операції, ставали більш складними існуючі (забезпечення дебіторської заборгованості банківськими гарантіями, розширення сфер страхового покриття, диверсифікованість кредитного портфеля та ін.). Виникла об'єктивна необхідність у певному виділеному ресурсі, щоб всім цим управляти. Для будь-якої великої компанії казначейство - це дуже важливий напрямок, і я думаю, що будь-який бізнес рано чи пізно приходить до усвідомлення того, що такий відділ йому просто необхідний для подальшого ефективного розвитку.
У нашому випадку основна функція казначейства - це підтримка ліквідності компанії. Потім ідуть інші завдання - здійснення платежів, управління робочим капіталом, страховий менеджмент і т.д.
Яким чином казначейство взаємодіє з іншими відділами фінансового департаменту та іншими функціональними департаментами компанії?
Взаємодія з іншими відділами фінансового департаменту здійснюється як у щоденному режимі (щодо робочих питань), так і на піку активності всього фінансового департаменту - у процесі бюджетування та планування. У нас, як й у багатьох інших компаній, є бюджет, що формується раз на рік, а потім протягом року кілька разів уточнюється у вигляді прогнозів. Крім того, ми розробляємо і довгострокові плани - план діяльності компанії на три роки. На кожному етапі планування розраховується не тільки звіт про прибуток і збитки, але й інші важливі звіти - баланс, рух грошових коштів і т.д. Виходячи з них, казначейство визначає, чи необхідно компанії додаткове фінансування, у яких обсягах та ін.
З іншими функціональними департаментами казначейство найчастіше взаємодіє при здійсненні платежів за контрактами. При цьому фахівці цього підрозділу наділені досить істотними повноваженнями. Так, якщо виявиться, що платіж здійснюється з порушенням умов контракту або взагалі без наявності договору, казначейство вправі його блокувати.
Те, що ваша компанія - частина міжнародної групи, не ускладнює роботу вашому казначейству?
Ні, не ускладнює. Основна взаємодія відбувається під час бюджетного процесу, коли наше казначейство затверджує додаткові обсяги кредитування, які необхідні компанії на наступний рік. Навпаки, наявність досвідчених професіоналів-скарбників у компаніях власників нам навіть допомагає. Ми завжди можемо звернутися за порадою, наприклад, відносно великих контрактів. А завдяки глобальним проектам, які веде центральне казначейство, нам вдається одержати вигідні умови кредитування по окремих проектах. Як приклад - торік під час такого проекту ми реструктуризували свій кредитний портфель та одержали довгостроковий кредит від ЄБРР на сім років з гарними для нас умовами.
Тетяна Роїк
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
