Уряд вчиться рахувати


Уряд вчиться рахувати

У боротьбі з інфляцією уряд Юлії Тимошенко йде на радикальні заходи. Учора Кабмін затвердив порядок формування цін на соціально значимі продовольчі товари, у якому чітко прописується, що виробник може закладати в собівартість продукції, а що ні. Виробники називають ці методи антиринковими - тепер у держорганів буде більше можливостей для перевірок підприємств.

У прийнятій вчора постанові уряду описується порядок формування цін на продовольчі товари, на які зараз введене держрегулювання. У документі прописано, що формування цін здійснюється з урахуванням планового обсягу виробництва, планових і матеріальних витрат, техніко-економічних розрахунків, податкових ставок і цін у плановому періоді. Крім того, порядком передбачена чітка формула визначення ціни та прибутку.

Дотепер на законодавчому рівні затвердженого порядку формування цін на продукти не було. Відсутність такого порядку не давала можливості місцевим держорганам вживати заходів із запобігання необґрунтованих цін, а також знижувала ефективність державної цінової політики при встановленні граничних цін і нормативів рентабельності, відзначається в пояснювальній записці до документа. На думку розроблювачів проекту, відсутність цих норм давала оптовим торговцям можливість завищувати собівартість продукції, а роздрібним - приховувати її реальну вартість, за яку вона була куплена.

Інфляція в березні поточного року поставила восьмирічний рекорд - 3,8%, основною її причиною в Мінекономіки називають значне підвищення цін на продовольчі товари (на 5,6%). Тому зараз приймається ціла низка антиінфляційних заходів. Зокрема, недавно найбільші рітейлери країни, представники Кабміну і виробники соцпродуктів підписали меморандум, відповідно до якого роздрібна націнка на ці товари до 1 вересня не повинна перевищувати 10%. А цукрозаводчики пообіцяли, що відпускна ціна на цукор для роздрібних підприємств не перевищить 3,2 тис. грн/т. Для боротьби з інфляцією Кабмін вирішив удатися і до схем, які дозволяють завозити в країну товари за цінами нижче українських.

Хоча вчорашня постанова поки стосується тільки продуктів, регульованих державою (зараз це хліб масового споживання і борошно), в обговоренні проекту брали участь галузеві асоціації "Укрцукор", "Укрхлібпром", "Укрмолпром", "Укрм’ясо" та "Укролія". Справа в тому, що місцеві органи виконавчої влади можуть регулювати та установлювати оптово-відпускні ціни і тарифи на соціально значимі товари (борошно, хліб соціальних сортів, макаронні вироби, крупи, цукор, м'ясну та молочну продукцію, курячі яйця і соняшникову олію). Крім того, наприкінці минулого місяця Мінекономіки заявило про намір ввести граничний рівень рентабельності виробництва продуктів харчування - 12% і торговельних надбавок - 15%, що раніше самостійно встановлювали місцеві органи влади.

Виробники називають методи уряду з визначення порядку формування цін антиринковими. "Я бачив проект цієї постанови, але, якщо чесно, був упевнений, що його не приймуть. Установлювати регулюючі механізми в цьому випадку нонсенс, - журиться гендиректор ЗАТ "Галичина" Володимир Петрина. Є законодавчо визначений порядок калькулювання і розрахунку собівартості та установлення норми рентабельності на будь-який вид продукту", - відзначає голова ради директорів компанії "Цукровий союз 'Укррос'" Олексій Крутибич. "Ми закладаємо ціни в п'ятирічний план і показуємо його інвесторам. Що ми будемо робити, якщо уряд буде самостійно вирішувати, яка повинна бути ціна", - додає він. Тепер у держорганів буде більше можливостей для перевірок підприємств із метою змусити їх знизити ціни, відзначають експерти. "Ця постанова дає можливість державі давити на виробників і домагатися зниження цін. Але не потрібно думати, що це спосіб порятунку від інфляції", - говорить директор центру "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua
Опитування