659
Події тижня: інфляція, незадоволення Росії і передвиборний атракціон в Києві
— Казна та Політика
Як стверджують статистики, інфляція в першому кварталі склала 9,7%. Ситуація виглядає, як мінімум, образливою, адже президент Ющенко закликав, а прем'єр обіцяла не допустити виходу інфляції за однозначний показник за підсумками року. Втім, Юлія Володимирівна зберігає олімпійський спокій.
Під час "години питань уряду", що вперше пройшла у стінах парламенту, лідер БЮТ відмітила, що Кабінету міністрів за три місяці вдалося зробити неможливе, а для приборкування інфляції буде потрібно півроку. Обіцянка звучить красиво, але непереконливо.
Якщо боротьба з інфляцією може розтягтися на кілька місяців, то вільні кошти уряду Тимошенко потрібні вже сьогодні. Компенсаційну тисячу гривень одержали, за словами прем'єра, уже 4 мільйони 700 тисяч вкладників Ощадбанку, але операція буде мати сенс тільки в тому випадку, якщо фінансово облагодіяти вдасться максимальну кількість співгромадян. Установлення ціни державного пакета акцій "Укртелекому", що підлягає приватизації, на рівні 12 мільярдів гривень - єдина розрада для Юлії Володимирівни. Практично всі інші джерела майбутніх доходів - продаж обленерго, стратегічних підприємств на зразок "Турбоатому" і КГЗКОР - президент особисто блокує. Так що, закликаючи звільнити таки Валентину Семенюк-Самсоненко з посади голови Фонду держмайна, Юлія Тимошенко була не зовсім щирою. Саме президентські рішення зв'язують уряду руки.
Валентина Семенюк
До речі, соціалісти досить оригінально заступилися за свою соратницю, висунувши на позачерговому з'їзді партії Валентину Семенюк-Самсоненко кандидатом у президенти. Очевидно, це був кращий спосіб довести, що в Олександра Мороза немає президентських амбіцій. Зате Сан Санич пообіцяв координувати зусилля з лівоцентристами і негативно оцінив перспективу підвищення прохідного бар'єра на парламентських виборах.
Якщо Віктор Ющенко здійснює тиск на уряд і прем'єра в економічних питаннях, то Віктор Балога став гнівним гласом Банкової. Шеф президентського секретаріату видав максимально повний перелік гріхів глави уряду, що включає порушення коаліційних зобов'язань, загравання з політичними опонентами і прагнення роздути конфлікт із главою держави. Віктор Іванович навіть звинуватив Юлію Володимирівну в прагненні очолити земельну мафію.
Якщо врахувати, що уряд надзвичайно наполегливо прагне встановити власний порядок проведення земельних аукціонів, то в обвинуваченнях Балоги є раціональне зерно. Та й сам Віктор Ющенко порівняв урядову схему продажу землі з Тендерною палатою.
Куди цікавіше, ніж використання прем'єром некоаліційних політичних сил для проштовхування необхідних рішень, виглядає небувале єднання БЮТ і Партії регіонів навколо ідеї реформування Конституції. Парламентським гігантам поки не вдалося зареєструвати постанову про створення тимчасової спеціальної комісії, покликаної напрацювати зміни до Основного Закону.
Якщо вірити вітчизняним політичним прикметам, між реєстрацією комісії і початком процесу конституційних змін може пройти зовсім небагато часу. Розуміє це й спікер парламенту Арсеній Яценюк. Арсенію Петровичу неприємна можливість створення навіть ситуативної конституційної більшості, адже так і до заміни спікера парламенту недалеко. Закликаючи не змінювати Конституцію, парламентський голова не стільки бореться за інтереси президента Ющенка, скільки захищає власну політичну перспективу.
Юлія Тимошенко та Олександр Турчинов
Але не варто квапитися із прогнозуванням парламентського апокаліпсиса. За законами жанру більшості політичних сил необхідно спробувати свої сили в умовах максимально наближених до бойових. Тому дострокові столичні вибори підходять якнайдоречніше, а список претендентів на мерське крісло наповнюється претендентами, що разюче відрізняються за ступенем популярності і наявності шансів на перемогу. Потихеньку підтягуються важковаговики: компанію боксерові Кличкові вже склали перший віце-прем'єр Турчинов, колишній мер Омельченко (йому невідомі недоброзичливці "у навантаження" створили клон іменного виборчого блоку), сьогоднішній градоначальник Черновецький.
Киян протягом шести тижнів (якщо не буде судового рішення про перенесення дати голосування) очікує не тільки небувалий атракціон кандидатської щедрості, але й сувора правда життя про претендентів на право управляти столицею. З іншого боку, при будь-якому результаті столичної виборчої кампанії політична реструктуризація в масштабі країни навряд чи стартує раніше осені.
Тим часом українська еліта одержала прекрасний привід для консолідації. Представники російського керівництва один наперед одного роблять агресивні заяви на адресу нашої країни, при цьому не добираючи виразів. Раніше випади подібної тональності собі дозволяли хіба що політичні маргінали, але язик не повертається віднести до них президента сусідньої держави, главу її зовнішньополітичного відомства і начальника Генерального штабу Росії. У цьому випадку питання не стільки в майбутньому вступі України в НАТО (це дійсно віддалена перспектива), скільки в національній гордості.
Хочеться вірити, що заява українського МЗС, що спробувало спам’ятати росіян, знайде підтримку і серед вітчизняних політиків.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
