Нацрада віддала цифру невідомим — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Нацрада віддала цифру невідомим

213
У результаті проведеного Нацрадою телебачення і радіомовлення конкурсу на місця в загальнонаціональному цифровому мультиплексі МХ-4 (стандарт MPEG-4) ліцензії одержали не 8, як планувалося раніше, а 10 нових телеканалів. Причому більш-менш відомими є тільки два переможці конкурсу: ЗАТ "Телеодин" (канал М2), що входить у телехолдинг Віктора Пінчука, і ТОВ "УНІАН-ТВ", новий проект групи "Інтер" Валерія Хорошковського. Інші телеканали - темні конячки.
"Парадокс полягає й у тому, що кількість загальнонаціональних каналів за один день виросла на 2/3, і при цьому 8 з 10 нових гравців на ринку нікому не відомі. І це при тому, що останні 3-4 роки становище на ринку залишалося відносно стабільним", - говорить Ольга Большакова, керівник центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників.
Крім уже згаданих телекомпаній у категорії "оригінальний проект" перемогли канали "5:0" (футбол), "Цукор" (молодіжний) і "Берегиня" (жіночий). В інших категоріях ліцензії одержали канали "Класика" (культура), "Котигорошко" (дитячий), "Лайкс" (кіно), "Мандрівник" (пізнавальний) і "Штепсель" (гумористичний). Можливо, Нацрада видала на дві ліцензії більше, намагаючись заробити кілька мільйонів на покупку ресиверів для населення, адже ліцензійний збір за присутність у МХ-4 становить 1,315 млн. грн. Таким чином, за 2 тижні проведення конкурсу Нацрада поповнила скарбницю на 13 млн. грн. за рахунок ліцензійних зборів і на 2,5 млн. грн. за рахунок конкурсної гарантії інших 38 учасників, яким не пощастило пробитися в МХ-4.
На думку фахівців, вартість ліцензії виправдана тому, що це ліцензія на загальнонаціональне мовлення. Вони відзначають, що, збільшивши кількість переможців, Нацрада вчинила нечесно відносно них самим. Адже телекомпанії брали участь у конкурсі на одну широту смуги, знаючи, що там буде 10, а не 12 каналів, а в результаті одержали значно меншу. Крім того, з огляду на наявність футбольного і музичного каналів, якість переданого сигналу дуже постраждає. Пропускна здатність цифрового стандарту MPEG-4 не дозволяє транслювати в мультиплексі більше 12-14 каналів з дуже нединамічною картинкою. Але це буде мінімум через 2 роки, тому хвилюватися через це Нацрада зараз не збирається.
Для вітчизняної економіки такі нововведення означають інвестиції в розмірі $75-100 млн. За словами Катерини Котенко, виконавчого директора Індустріального телевізійного комітету, "тільки контентне наповнення обійдеться кожному телеканалу мінімум в $5 млн.". До всього цього варто додати створення безлічі робочих місць для тележурналістів, мільйонні замовлення вітчизняним продакшн-студіям і зобов'язання кожної з телекомпаній, що брали участь у конкурсі, виділити 5-6 млн. грн. на впровадження цифрових технологій, зокрема на покупку цифрових передавачів і сет-топ боксів.
Однак варто відзначити і мінуси такого кроку. Основний - збільшення кількості загальнонаціональних каналів майже вдвічі. Сьогодні в аналоговому ефірному мовленні працюють 15 телекомпаній, а після початку повноцінної роботи МХ-4 їх стане 27. "Я вважаю, що нам варто очікувати обвалу ринку телемовлення, правда відстроченого і пом'якшеного поступовим збільшенням аудиторії цифрових каналів. Але на які кошти будуть існувати у дворічній перспективі 27 загальнонаціональних каналів, є повною загадкою. Можна прогнозувати, що доходи існуючих каналів та їхня ринкова вартість упадуть на 30-35%",- повідомила "і" пані Большакова.
"Звичайно, власникам великих каналів це невигідно, тому що зі збільшенням кількості каналів падає прибуток від реклами. Однак якщо ми не перейдемо на цифрове мовлення до 2015 р., то ризикуємо втратити 45% прикордонних територій, на яких стануть мовити закордонні телекомпанії", - відзначає Ігор Курус, перший заступник голови Нацради.
Артем Вакалюк
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас