548
Оператори зв'язку почали боротьбу в законі
Так, на початку березня народні депутати Віталій Корж і Юрій Мороко зареєстрували у ВР законопроект про внесення змін у закон про телекомунікації в сфері інтерконнекта.
Другий законопроект у тій же сфері зареєстрований наприкінці березня народним депутатом Борисом Шияновим.
На перший погляд обидва документи виглядають зовсім однаково. Але при детальному їхньому розгляді з'ясовуються деякі цікаві деталі. Перший законопроект вигідний для відносно невеликих учасників ринку, насамперед - "Голден Телеком", "Астеліт" і "Українських радіосистем", оскільки обмежує в регулюванні ставки на доступ тільки лідерів ринку - "Київстар", "МТС-Україна" та "Укртелеком". Другий законопроект - це відповідь на перший. Він фактично забезпечує статус-кво і тим самим захищає лідерів.
Відзначимо, реєстрація даних законопроектів фактично збігається із затяжним конфліктом ГТ і МТС щодо ставок взаєморозрахунку. Звідси можна робити висновки, для кого з перерахованих вище операторів поява даних документів була найбільш принциповою. Офіційного коментарю про лобі від когось із ініціаторів проектів одержати не вдалося, але неофіційні джерела також вказують, у першу чергу, на дві компанії.
У законопроекті Коржа-Мороко запропоновано ввести визначення "оператор з істотним впливом на ринок послуг доступу". Компанія називається такою у випадку, якщо за 9 місяців її дохід перевищує 25% від загального доходу телеком-галузі. А це 3 компанії: МТС, "Київстар" та "Укртелеком". Їхні ставки, відповідно до законопроекту, НКРЗ зобов'язана регулювати. Законопроектом Шиянова ця ініціатива анулюється.
"Ринкові відносини працюють доти, поки хтось із учасників ринку не одержав у силу різних обставин конкурентні переваги. Якщо визнається монополія, то вона вже підпадає під норми антимонопольного законодавства. На ринку телекомунікацій цей принцип не діє. Так, навіть "Укртелеком" і той не є офіційно монополістом. Деякі оператори мають переваги, тому що за структурою ринку невеликі компанії не можуть обійтися без послуг великих гравців. У зв'язку із цим з'являється диспропорція на ринку, і в цьому випадку держава законами повинна вводити якісь обмеження, прописувати правила гри для операторів, які користуються наявними конкурентними перевагами", - так пояснює свою ініціативу Мороко.
Є й інша думка: у результаті з'являється перевага в дрібних операторів. Корж і Мороко пропонують прорахувати собівартість послуг в організації точки з'єднання мереж, і на цьому рівні встановити розрахункову таксу. Це зовсім не відображає економічних реалій, оскільки мережа не будується тільки на стику - у точці доступу. Потрібно дивитися на мережу як на цілісність. "Тому ми пропонуємо визначати ставку, виходячи не тільки із собівартості, але й прибутковості, що склалася на ринку доступу. Повинні бути перелічені витрати на всій ділянці з'єднання. НКРЗ, виходить, наділяється невластивими функціями визначати оператора з істотним впливом на ринку.
Ці функції, скоріше, схожі на функції АМКУ. Тобто НКРЗ правою рукою визначає оператора з істотним впливом, а лівою - встановлює йому розрахункову таксу. Усе зосереджено в одних руках. Виходить гра в одні ворота. Що, відбувається: комісія встановлює трьох операторів, і із принципу нового ціноутворення встановлює їм свідомо низьку таксу. З іншого боку, три інші, більш дрібні оператори - life:), УРС і ГТ - які не попадають у регульовану трійку, спокійно можуть встановлювати на свої мережі будь-яку таксу доступу у світлі конвергентних послуг", - відзначає керівник робочої групи щодо законопроекту пана Шиянова - Олександр Шевченко.
З висловлюванням Мороко не згодний і директор корпоративного управління і контролю МТС Андрій Березний "Ми завжди вважали, що найкращим регулятором є ринок. Якщо на ринку створені умови для прозорої і чесної конкуренції, це, з одного боку, стимулює компанії працювати більш ефективно, з іншого боку - від конкуренції виграють кінцеві споживачі. Але вже якщо піднімається питання про введення державного регулювання, то, на наш погляд, будь-які відповідні зміни, внесені в закон "Про телекомунікації", повинні базуватися на принципах паритетності і рівних умов для всіх гравців", - вважає він.
Генеральний директор "Голден Телекому" Андрій Міліневський бачить у законопроекті Шиянова спробу закріпити сформовану ситуацію на ринку і більше підтримує ініціативу Мороко: "Законопроект Мороко намагається вирішити силою проблему зловживань. Це стосується великих операторів. Мороко визначає суб'єкт, порядок регулювання у двох головних точках: питання ціни і можливості розширення, підключення, відключення. Мороко пропонує регулювати ставку, оглядаючись на собівартість, і регулювати питання підключення тим, що великі не можуть відмовити меншим у підключенні. А такі принципи дію скрізь у Європі.
Законопроект Шиянова вирішує питання збереження статус-кво, що грає на руку тим, кому подобається поточна ситуація", - відзначає він. З ним погоджується пан Мороко "У мене таке враження, що в іншому законопроекті поставлені розмиті глобальні завдання, які реалізовані не будуть. Але взагалі всі питання ще потрібно буде обговорювати разом з Борисом Шияновим. У його законопроекті зацікавлені великі оператори, які займають домінантне становище на ринку", - резюмує він.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
