Торговцям наступлять на прибуток — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Торговцям наступлять на прибуток

1243
Минулого тижня стали відомі подробиці плану дій уряду з приборкання інфляції. Для початку буде встановлений контроль над формуванням цін виробників харчової продукції та введена стеля цінових надбавок для роздробу. Другим, більш дієвим способом стримати апетити харчовиків повинно стати зниження ввізних мит на продукти. Після того як ринок заповниться їжею, необхідність у ручному регулюванні цін відпаде сама собою.
Ціни візьмуть у руки
Ідея приборкання цін на продукти виглядає цілком здоровою: у споживчому кошику, виходячи з якого розраховується індекс інфляції, вони становлять 52%. При цьому саме продовольство цього року виявилося лідером цінового зростання. За даними Держкомстату, індекс цін на нього за два місяці виріс на 8,6%, тоді як загальний рівень інфляції - на 5,7%. Відповідно, утихомиривши ціни на продукти, удасться вгамувати інфляцію. Для цього уряд збирається ввести жорсткий адміністративний контроль над цінами.
Минулого тижня на офіційному сайті Мінекономіки був розміщений проект постанови, яким передбачається встановити граничний рівень рентабельності для виробників продуктів харчування - не більше 12%, а також стелю торговельних надбавок - 15%. Ці обмеження торкнуться виробництва і продажу найбільш ходових продуктів: пшеничного борошна вищого, першого і другого сортів, житнього борошна, хліба, макаронних виробів, круп, цукру, яловичини, свинини, птиці, ковбасних виробів, молочних продуктів, соняшникової олії та яєць.
"Адміністративні способи приборкання цін уже давно довели свою неефективність. Мало користі буде і від цієї постанови. Документом намагаються обмежити рентабельність виробництва. Але виробники завжди знайдуть можливість роздути кошториси і накрутити накладні витрати. У такий спосіб вони зможуть зберегти свої прибутки, формально не перевищуючи встановлену межу рентабельності", - вважає експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук.
І все-таки в Кабміну є можливість поставити рентабельність під контроль: для цього досить відстежити, як формується собівартість продукції, що випускається. Однак проект постанови "Про затвердження порядку формування цін виробників продовольчих товарів, щодо яких діє державне регулювання", підготовлений Мінекономіки ще в січні, не наважилися затвердити дотепер. Нагадаємо, що документ пропонує ввести вичерпний перелік витрат, які виробник може включати у вартість своєї продукції. Виходу у світ "шкідливої" постанови перешкодили бурхливі протести харчовиків.
Ознайомившись із текстом документа, вони влаштували справжню істерію, запевняючи, що дії влади можуть привести до масових руйнувань підприємств. Як пояснив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, після вступу в силу постанови виробників можуть змусити разово задекларувати свої витрати і на підставі цієї інформації калькулювати ціни на продукцію, що в умовах вартості сировини, яка постійно збільшується, приведе до колосальних збитків. Якщо уряд дотепер ішов на поводу в харчовиків, відкладаючи у довгий ящик введення адміністративного регулювання цін, то тепер, з огляду на ахове становище з інфляцією, цілком може прийняти обидві постанови разом.
Ненадійні помічники
Але для того щоб їхня дія принесла очікуваний ефект, Кабінету Юлії Тимошенко прийдеться взяти в помічники місцеву владу. Саме вони в силах проконтролювати продавців, щоб не були перевищені встановлені межі цінових надбавок.
Однак чиновники на місцях дотепер ставилися до своїх обов'язків абияк. Уряд Віктора Януковича максимально розширив перелік продуктів, на які поширюється державне регулювання, а також зобов'язав торговців погоджувати з місцевими адміністраціями цінові надбавки. Чиновники ж для галочки встановили граничні торговельні надбавки на хліб - не вище 10%, а в деяких регіонах, наприклад у Криму, знизили їх до 5%. Але справа в тому, що вартість хліба практично не впливає на інфляцію (його частка в споживчому кошику становить усього 5%).
Що стосується інших видів продовольства, то тут продавцям дали розгулятися по повній. Як заявив перший заступник міністра економіки Сергій Романюк, місцеві адміністрації зафіксували торговельні надбавки, але зовсім не стежать за виконанням своїх рішень. У деяких регіонах націнки в роздрібних мережах можуть на 50% перевищувати встановлений владою граничний рівень. У Державній інспекції з контролю за цінами наводять приклад Краснодона (Луганська обл.), де надбавка на птицю становила 76%, що неможливо без сприяння або потурання місцевого керівництва.
На думку директора економічних програм Центру ім. Разумкова Василя Юрчишина, на місцях навмисно ігнорують вказівки Кабміну, оскільки у випадку їхнього виконання областям загрожує дефіцит продуктів харчування. Скептики ж убачають у діях регіональної влади банальний фінансовий інтерес. Не знайшовши підходів до чиновників, уряд почав переговори з торговцями. Як повідомила минулого тижня Юлія Тимошенко, Кабміну вдалося домовитися із власниками найбільших супермаркетів про обмеження торговельної націнки на соціально значимі товари до 10%.
Прем'єр особливо підкреслила, що вони добровільно пішли на цей крок, забувши, щоправда, згадати, що напередодні АМК порушив антимонопольне розслідування проти найбільших торговельних мереж у столиці. Втім, досягнуті домовленості навряд чи вирішать проблему накручування цін. Досить згадати, чим звичайно закінчувалися аналогічні домовленості з нафтотрейдерами або аграріями.
Митами по своїх
На думку експертів, найбільш ефективними засобами в боротьбі з підвищенням цін на продукти може стати лібералізація імпорту. "Необхідно сприяти збільшенню ввезення основних продуктів харчування, що дозволить наситити внутрішній ринок", - вважає керівник групи радників голови Національного банку Валерій Литвицький. "Нам варто знижувати або взагалі прибирати імпортні мита на дефіцитні продукти, щоб збалансувати внутрішні монополії на виробництво і реалізацію товарів першої необхідності та наповнити ринок товарами за нормальними цінами", - заявив прем'єр-міністр, пообіцявши в найближчий час ініціювати масове зниження ввізних мит на продукти. Експерти вважають, що скасування або значне зниження імпортних мит у першу чергу може збити ціни на м'ясо.
"Зростання цін на нього, що почалося в грудні минулого року, не мало під собою ніяких реальних підстав. Тому при зрослій конкуренції в боротьбі за споживача українські виробники будуть змушені знижувати ціни", - говорить керівник аналітичного відділу ААА Consulting Agency Марія Колесник. За даними Державної інспекції з контролю за цінами, у грудні минулого року вартість свинини і яловичини за місяць піднялася до 15%, м'яса птиці - до 10%. "Різкий грудневий стрибок не був обумовлений збільшенням собівартості. Ціни просто підвищувалися перед Новим роком.
У період свят населення продовжувало купувати м'ясо, що подорожчало, однак незабаром значна частина споживачів переключилася на більш дешеву птицю, що у свою чергу викликало подорожчання курятини. Потрібно сказати, що птахівники традиційно є найбільш лояльними до споживачів виробниками і збільшують ціни в останню чергу. Однак у ситуації різкого підвищення попиту вони не пропустили можливості скористатися ситуацією", - підкреслює Колесник.
Відкриття нашого ринку з нетерпінням очікують найближчі сусіди. "Ми вважаємо, що обсяг експорту польського м'яса в нашу країну повинен відповідати потенціалу польських виробників та українських споживачів. На мою думку, реальний рівень експортних можливостей відповідає обсягу, що був до 2005 р., - 20-30 млн євро. На даний момент експорт становить 2 млн євро. Такий низький рівень викликаний високим захистом ринку з боку України", - заявив заступник польського міністра сільського господарства Анжей Диха.
Крім м'яса, зниження мит зможе вплинути на вартість плодоовочевої продукції. "В Україні діють сезонні імпортні мита практично на всі фрукти, що споживаються в країні. Так що після 1 квітня варто очікувати чергового подорожчання. На деякі фрукти ціни почали поступово підніматися вже зараз. Так що скасування мит на ці продукти теж могло б стати досить ефективним заходом", - говорить Колесник.
Інша справа, що благі наміри уряду можуть знову розбитися об фінансовий інтерес найближчого оточення. Серед близьких БЮТ бізнесменів є чимало виробників продуктів, яким зовсім не посміхається перспектива відкритої конкуренції із закордонними постачальниками. Втім, Юлія Володимирівна вже продемонструвала вміння жертвувати бізнес-інтересами соратників у пікових ситуаціях. Досить згадати її відмову підтримувати повноваження Тендерної палати в сфері держзакупівель. Питання лише в тому, чи зуміють підтримати це жертвопринесення парламентарії - без їхньої згоди знизити імпортні мита практично неможливо.
Катерина Прищепа
За матеріалами:
Деловая Столица
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас