4228
Депозити в золоті: чи варто з ними зв'язуватися?
— Кредит&Депозит
Останнім часом усе більше банків пропонують населенню відкривати депозити в дорогоцінних металах. Аргументи більш ніж вагомі - золото стабільно дорожчає. Але, як з'ясував "Простобанк Консалтинг", заморожувати куплений злиток на банківському рахунку варто далеко не завжди.
Золоті депозити - пробуємо "на зуб"
За підсумками минулого року ціна золота на світових товарних біржах виросла на 26,4% - з $625 до $790 за тройську унцію. Більше того, ціни на цей благородний метал ростуть уже більше п'яти років підряд, тому експерти переконані в посиленні цього тренда в довгостроковій перспективі. Уже до кінця нинішнього року "жовтий" метал може подорожчати до $1000 за унцію.
Аналогічно ростуть ціни на інші дорогоцінні метали - платину, срібло та інші. Таким чином, населенню варто всерйоз задуматися про інвестування своїх заощаджень у дорогоцінні метали. Щоб "увійти" у таку інвестицію, досить просто купити злиток потрібного металу в банку. Вони продаються в більшості відділень багатьох банків. Далі - є, як мінімум, три варіанти розпорядитися придбаним металом.
Його можна забрати додому - і сховати під матрац. Але якщо впевненість у надійності такого способу зберігання відсутня, краще залишити злиток у банку на відповідальне зберігання або орендувати депозитарну комірку. Однак потрібно враховувати, що за надійність прийдеться заплатити комісійні банку, та й депозитарні комірки теж обкрадають. Тому, мабуть, найоптимальнішим є третій варіант - це покласти злиток на банківський депозит.
На сьогоднішній день таку можливість надають уже більше 15 банків. Серед них як "монстри" банківського ринку, наприклад, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, так і невеликі фінустанови - Таврика, Трансбанк, Дністер.
Нацбанк не публікує окрему статистику "дорогоцінних" депозитів, але банкіри вважають, що за підсумками минулого року обсяг металу, депонованого на депозити, виріс на 50% і склав порядку 7-8 тонн. Незважаючи на те, що деякі банки пропонують внески в сріблі та платині, левова частка припадає все-таки на "жовтий" метал.
Знайди п'ять відмінностей
Відразу ж відзначимо, що металеві депозити не варто розглядати як альтернативу традиційним банківським вкладам. Альтернатива традиційному депозиту - це сам факт покупки злитка, а розміщення цього злитка на депозит - це не більше ніж раціональний спосіб убезпечити куплений метал. Такий підхід до металевих внесків пояснюється декількома причинами.
По-перше, власне процентні ставки по золотих внесках не йдуть ні в яке порівняння із прибутковістю традиційних депозитів населення. Так, якщо середні ставки по гривневих внесках становлять 13-14%, доларових - 9-10% і внесках у євро - 7-8% річних, а максимальні - 17, 13 і 12 відповідно, то ставки по металевих депозитах суто символічні - зазвичай коливаються в діапазоні 1-5% річних.
По-друге, практично всі такі внески є довгостроковими, тобто їх можна відкрити не менше ніж на один рік. Тоді як грошові внески дуже часто відкриваються на 1, 3 і 6 місяців.
По-третє, банки встановлюють високий мінімально можливий розмір металевого внеску. Зокрема, покласти на депозит 50 г золота, тобто еквівалент 7500 тис. грн. - можна тільки у двох банках, у той же час, у більшості фінустанов мінімальна сума депозиту становить - 100 г (15 тис. грн.). А в окремих банків мінімальна планка становить 200-250 г, тобто еквівалент 30-37 тис. грн.
При цьому тільки одиниці серед банків надають можливість поповнювати такий внесок. Для порівняння, мінімально припустимі суми по звичайних внесках рідко перевищують 500 грн. Більше того, середня сума грошових внесків населення не перевищує 10 тис. грн. Таким чином, можна зробити висновок, що металеві внески - це інвестиції на досить тривалий термін на відносно великі суми.
По-четверте, при достроковому вилученні металевого внеску ставка буде перерахована більш жорстко, ніж по звичайних строкових вкладах. Таким чином, вкладник навряд чи одержить більше 0,25% річних. Так що, класти на такий депозит свою єдину "заначку" не рекомендується. Більше того, якщо ви все-таки достроково забрали свій злиток з банку, а ціна на золото не встигла підрости, ви і зовсім виявитеся в збитку. Справа в тому, що різниця між покупкою та продажем золотих злитків (спред) у вітчизняних комбанків дуже велика - до 20%. Це означає, що якщо ви захочете "перевести в готівку" злиток, то банк із великою ймовірністю виплатить вам менше, ніж коштував злиток при покупці.
По-п'яте, якщо традиційні депозити приймають практично у всіх відділеннях банків, то операції з дорогоцінними металами здійснюються комбанками в обраних підрозділах - часто це тільки головний офіс або регіональна філія. Так що, потрібно враховувати тимчасові втрати на візит у потрібне "відділення".
Як правильно покласти
Якщо ви все-таки вирішили інвестувати в золото і покласти метал на депозит, варто пам'ятати про те, що купувати злиток краще в тому ж банку, де плануєте відкривати депозит. Розрахунок: купити там, де подешевше, а потім покласти туди, де вища процентна ставка, може не виправдатися, тому що найчастіше по "чужих" злитках банки занижують процентну ставку.
У той же час, як виявилося, відкрити металевий депозит у багатьох банках можна без фізичної покупки металу. У цьому випадку золото є як би валютою обліку заощаджень, при цьому реально внесок робиться в гривнях за курсом НБУ або комбанку. Популярність подібної практики дуже легко пояснюється. Справа в тому, що в банкірів не багато варіантів розміщення в активних операціях залученого золота - це кредитування ювелірів у золоті або розміщення металу на коррахунках в іноземних банках.
Тому дуже часто банки змушені конвертувати ресурси, залучені в банківських металах, у більш "ходові" валюти, щоб потім направити їх на кредитування. Така практика приводить до порушення валютного балансу між пасивами та активами банку. Подібний дисбаланс відображається в збільшенні відкритої валютної позиції банку. Чим вищий цей показник, тим більші валютні ризики банку. Максимальна величина цього показника давно лімітується окремим нормативом НБУ.
Однак з метою подальшої мінімізації подібних ризиків, банківський регулятор недавно вніс зміни в методику розрахунку іншого нормативу - достатності капіталу (Н2). Новації привели до того, що банкірам стала вкрай невигідна наявність значної валютної позиції. Тому варто очікувати, що активність банків із залучення металевих депозитів істотно знизиться. У всякому разі, близько року тому Райффайзен Банк Аваль перестав приймати золото на депозити, мотивувавши своє рішення саме загрозою валютного дисбалансу.
За словами Ігоря Львова, заступника голови правління банку "Фінанси та Кредит", $1000 за унцію - це цілком реальна ціна на золото до початку 2009 року. Тому попит з боку населення на золоті злитки росте. При цьому якщо три роки тому на металевих депозитах осідало тільки 10-15% всіх золотих злитків, куплених населенням, торік - порядку 30%, то зараз половина всіх проданих банками злитків залишається на металевих депозитах.
"Що стосується розміщення залученого металу, то потрібно відзначити, що усе більше вітчизняних фінустанов виходять на міжнародний ринок банківських металів. Тому усе більше залученого металу розміщається не у вигляді кредитів ювелірам, а на коррахунках іноземних банків", - відзначає Львов. Вони платять по залишках мало - не більше 2% річних. Однак основний заробіток банку - це спекуляції на коливаннях ціни золота на світових ринках у короткостроковому періоді.
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
