3342
Все-таки воно крутиться
— Енергетика
Українські промислові підприємства поки не готові вкладати мільйонні інвестиції в альтернативні джерела енергії. У свою чергу, оператори ринку не вважають свій бізнес надприбутковим, але з надією дивляться в перспективу. Коли почнуть заробляти на альтернативній енергії в Україні?
Звичайно люди, коли бачать купу гною, вони бачать тільки купу гною. Ми ж бачимо в ній можливість для фермерів, для комунальних служб, для всієї Каліфорнії", - говорить співвласник каліфорнійської ферми Vintage Dairy Девід Елберс. Заповзятливого фермера навряд чи турбують цінові коливання на енергетичному ринку. А все тому, що він завчасно подбав про енергобезпеку свого бізнесу, зробивши ставку на альтернативні джерела енергії.
Каліфорнійські молочарі винайшли новий спосіб вироблення електроенергії для домогосподарств. Для цього потрібен резервуар з рідким коров'ячим гноєм глибиною 33 фута і розміром з п'ять футбольних полів, що дозволить забезпечувати електрикою близько десяти домогосподарств. У своєму розпорядженні заповзятливий фермер має п'ять тисяч корів - основну "силу " для власної розробки, що називається Vintage Dairy Biogas project.
В Україні проблем із гноєм начебто б не спостерігається, як і з технологіями його переробки. Зате є дефіцит іншого роду - не вистачає бізнесменів, готових ризикнути та інвестувати в порівняно довгострокові проекти з окупністю через сім-дванадцять років. Однак у міру збільшення цін на традиційні енергоносії їхня кількість збільшується.
Українські альтернативники
На відміну від американських фермерів наші підприємці живуть в "підвішеному" стані - ціни на енергоносії для них підвищуються регулярно. А виробники альтернативних джерел енергії ремствують на те, що українські підприємства поки не готові інвестувати кругленькі суми в устаткування.
Те, що в Україні альтернативна енергетика поки не одержала широкого розповсюдження, експерти ринку пов'язують із тим, що в країні дотепер немає відповідного законодавства, що дозволяло б субсидіювати альтернативну енергетику (у порівнянні з тією ж Німеччиною і Данією, де держава субсидіює покупку альтернативних джерел енергії в розмірі 20%). До того ж в Україні в цей час існує профіцит електроенергії, тому вона й іде на експорт. Виходить, заощаджувати державі нема чого.
Однак варто враховувати і те, що електричні мережі в країні дуже слабкі з погляду потужностей. Також дає про себе знати і нестача лімітів, які можуть надати обленерго у віддалені населені пункти. А оскільки в Україні розвивається будівництво, у тому числі котеджне, населення починає розуміти, що автономні енергонезалежні джерела є тим фактором, що дозволить згодом без проблем дивитися телепередачі, у той час коли Росія заявляє, що ціна на газ для України буде не $179, а $320.
Готові не всі
Юрій Фаворський, експерт з техніко-економічних питань одного з найбільших гравців ринку вітроенергетики - компанії "Аванте" - розповів, що за час існування компанії, а це ні багато ні мало десять років, було встановлено більше трьохсот різноманітних об'єктів для одержання енергії альтернативними шляхами. Це переважно комплексні гібридні системи, які використовують енергію вітру, сонця, гідроенергію, енергію землі (наприклад, тепловий насос). Іноді компанія береться за проекти, де комбінує традиційні джерела, наприклад дизельний або бензогенератор з вітрогенератором або сонячною панеллю. За словами пана Фаворського, це пов'язане з тим, що дуже важко ламати стереотипи людей. Не багато хто готовий вкладати інвестиції в інновації.
Його підтримує директор компанії "Українська альтернативна енергія" Богдан Визенок. Він повідомив, що за день до них приходить 30-40 запитів і пропозицій про співробітництво від потенційних клієнтів. Як правило, з них до "фінішної стадії" доходять 1-2%. А все тому, що вартість даних систем висока. "Не кожна людина готова викласти $20 тис. за вітрогенератор, при тому, що його окупність становить сім-дванадцять років. Якщо ж у людини не проведена електрика, то строки окупності скорочуються до двох-трьох років", - розповів пан Визенок. У приморських, гірських, вітряних районах строки окупності - досягають п'яти-семи років. Подібна установка функціонує 20-25 років - за цей час вона окупає себе тричі. Вартість одного кіловата становить сім-десять копійок.
Компанія "Аванте" виконувала замовлення із забезпечення маяка на острові Тендровська коса. Раніше маяк і проживання двох сімей забезпечували електроенергією два дизельних агрегати. Солярку для них возили на баржі. Сама баржа споживає 55 літрів солярки на годину, а везти - години три. Компанія фактично замінила дизель-станції на три вітрогенератора і дев'ять фотопанелей. У результаті економія солярки досягла майже 90%. Фотопанелі - це пристрою, які перетворюють випромінювання сонячного світла в електроенергію. Причому генерування вітроенергії в п'ять разів дешевше, ніж сонячної.
Диверсифікувати ризики
Для компанії "Українська альтернативна енергія" альтернативні джерела - усього лише диверсифікованість бізнесу, оскільки основний вид її діяльності - продаж будівельних матеріалів. При цьому компанія займається складанням вітрогенераторів із закордонних комплектуючих. В основному китайських. Її споживач - приватні особи, які купують продукцію компанії для електрифікації житлового сектора. У середньому замовлення оцінюється в $20 тис.
Найближчим часом, вважає Богдан Визенок, продаж альтернативних джерел енергії буде інтенсивно розвиватися у зв'язку з постійним підвищенням цін на енергоносії - нафту, газ, вугілля та ін., а також у зв'язку з виснаженням їхніх запасів. З кожним днем спостерігається все більший попит на генератори альтернативної енергії, відзначає директор компанії "Українська альтернативна енергія".
У той же час конкуренція на даному ринку не дуже жорстка, оскільки в Україні сьогодні присутні всього кілька компаній, що займаються подібним родом діяльності. "Бізнес тільки зароджується, тому ніша вільна. Дуже прибутковим цей бізнес назвати не можна, тому що альтернативна енергетика як така в нас перебуває на стадії зародження. У результаті великого прибутку, а тим більше регулярного, на даному етапі не варто очікувати", - говорить пан Визенок.
Проте з кожним роком на ринку альтернативної енергетики збільшується як попит, так і пропозиція. Так, в 2007 році виробництвом сонячних батарей в Україні зацікавився один з найбільших виробників цієї продукції в Східній Європі. Компанія EnergoSolar заявила про наміри побудувати в нас у країні п'ять заводів з виробництва сонячних батарей. Вартість одного такого підприємства становить 12 млн. євро. Подібний проект може окупити себе протягом трьох років.
Попит росте
За словами Юрія Фаворського, компанія "Аванте" обладнала об'єкти в Німеччині, Бельгії, Македонії. Це говорить про те, що українські "розуми" і технології затребувані за кордоном. Директор компанії-дистриб'ютора Winder Іван Сидоренко також стверджує, що з кожним роком попит на вітряні установки росте. Зараз Winder готується до відправлення третьої партії установок у кількості 34 одиниці. У порівнянні з попередніми партіями - шість і п'ять одиниць - зростання відчутне. Клієнтами компанії є в основному власники приватних будинків. Середня вартість одного вітрогенератора досягає 25 тис. грн. Вітряна установка, за словами Івана Сидоренка, ефективна в декількох ситуаціях. У першу чергу, якщо об'єкт віддалений від лінії електропередачі і доводиться прокладати нові лінії, тобто встановлювати трансформаторні підстанції, стовпи. Клієнтові це обходиться в значну суму, тому дешевше встановити вітряк і при цьому розрахувати необхідну потужність. Такий варіант досить економічний. Сьогодні компанія приступила до освоєння інших сегментів ринку альтернативної енергетики, зокрема, продажу фотоелементів.
Якщо говорити про поновлювану енергетику в цілому, то вітроенергетика в усім світі вважається найбільш комерційно прибутковим сектором. Відповідно в великих мережевих масштабах економія на альтернативній енергетиці більш відчутна для низки країн. Для порівняння: в Україні сьогодні сумарна потужність альтернативної енергетики становить усього 96 Мвт, у той час як у США - 16,8 тис. Мвт.
Закордонний досвід
У деяких країнах частка поновлюваних джерел енергії в загальному постачанні електроенергії вже зараз досягає десятка відсотків. Голландія переступила 10%-ву межу в 2000 році. У Німеччині рівень поновлюваних джерел енергії перевищив 10% в 2005 році. Європейський Союз планує доведення частки поновлюваних джерел енергії до 2010 року до 15%. Найбільш енергоємне виробництво Китаю стимулює замовлення на роботи з виробництва поновлюваних джерел енергії. Китай заявив про плани одержувати до 2020 року до 15% енергії в країні, використовуючи поновлювані джерела. Частка нетрадиційних поновлюваних джерел енергії в балансі Росії сьогодні не перевищує 1,5% (питома вага нафти, природного газу і вугілля сумарно становить близько 90%). Тут Росія значно відстає від багатьох країн.
Багато провідних нафтових компаній завчасно готуються до тих часів, коли розробка та видобуток вуглеводневої сировини перестане приносити вигоду. Наприклад, BP розраховувала до 2007 року одержувати $1 млрд. на рік від продажів електроенергії, отриманої від сонячних батарей. Shell разом з німецькими компаніями Siemens та E.Оn також створили торік нове підприємство для пошуку економічних способів створення та експлуатації сонячних батарей. Англо-голландський нафтовий гігант Royal Dutch/Shell збирається щорічно інвестувати від $500 млн. до $1 млрд. у нетрадиційну енергетику. Проекти стосуються переважно сонячної і вітряної енергії - основних напрямків альтернативної енергетики. Компанія розраховує завоювати позиції в сегменті ринку, що найшвидше росте, але вивчає також перспективи геотермальної енергетики, заснованої на одержанні тепла із земної кори, і методи використання біомаси. Зокрема, Shell уже створила самостійну компанію, що займається водневою енергією
Тарас Жирош
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
