По Microsoft вдарять контрпрограмуванням — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

По Microsoft вдарять контрпрограмуванням

380
Мінінформзв’язку Росії опублікувало проект концепції розвитку вільного програмного забезпечення в країні.
У відомстві відзначають, що вже цього літа концепцію повинен прийняти уряд, після чого почнеться її реалізація. Якщо концепція буде прийнята в нинішньому вигляді, це буде означати підтримку на державному рівні програмних продуктів, що конкурують із ПЗ від Microsoft.
Проект концепції був схвалений на засіданні колегії мінінформзв’язку ще на початку грудня минулого року. На початку тижня він опублікований на сайті мінінформзв’язку. Найближчим часом концепція буде направлена в уряд Росії, де її можуть затвердити влітку цього року, розповіли вчора в прес-службі мінінформзв’язку.
Це перший офіційний документ у Росії, що дав чітке визначення тому, що розуміється під вільним програмним забезпеченням (ВПЗ). Відповідно до тексту концепції, ВПЗ - це програмне забезпечення, користувач якого має право не тільки одержувати доступ до початкового тексту програми і модифікувати його, але й поширювати (у тому числі і продавати) екземпляри зміненої програми.
За задумом чиновників розвиток ВПЗ дозволить забезпечити "обороноздатність і національну безпеку країни", розвиток індустрії розробки ПЗ і зменшення числа злочинів у сфері авторських прав у Росії. Документ також обіцяє підсилити конкуренцію на ринку, де в сегменті операційних систем та офісних додатків домінують продукти американського розроблювача Microsoft.
Для реалізації концепції мінінформзв’язку планує доопрацювати російське законодавство, оскільки воно "у низці випадків має на увазі оплатне використання результатів інтелектуальної діяльності, у тому числі на підставі договору в письмовій формі". Приміром, ст. 1235 ГК Росії встановлює п'ятирічний термін ліцензійного договору у випадку, якщо в договорі він не визначений. У концепції передбачається також створення єдиної бази даних (репозитарій), де розроблювачі зможуть скачати еталонне середовище зборки ПЗ (компілюють із коду програми), початкові тексти, готові програми та готові дистрибутиви, які включають операційну систему і базовий набір ПЗ.
У мінінформзв’язку не можуть сказати, скільки бюджетних грошей зажадає реалізація концепції, але відзначають, що розробка ВПЗ в країні буде відбуватися при фінансовій підтримці учасників ринку. "Держава повинна забезпечити правову базу для розвитку моделі ВПЗ, надати допомогу в створенні еталонної інфраструктури розробки і забезпечити створення та впровадження в рамках освітніх установ всіх рівнів навчальних програм, націлених на розробку і використання ВПЗ", - говориться в коментарі прес-служби мінінформзв’язку. У відомстві відзначають, що згодом на вільне ПЗ можуть перевести й інші держустанови.
В Microsoft називають плани мінінформзв’язку "нереальними" і вказують на те, що такого роду концепції не сприяють оздоровленню конкурентного середовища на ринку. "Ця концепція фактично направлена на підтримку компаній, які стоять за Linux, наприклад IBM. IBM офіційно спонсорує розробку Linux, щоб потім продавати цей продукт разом зі своїм апаратним забезпеченням", - розповів менеджер зі стратегії платформ Microsoft Владислав Шершульський. Гендиректор IBM у Східній Європі та Азії Кирило Корнільєв це твердження спростовує: "IBM дотримується збалансованого підходу в просуванні програмних продуктів. Наші апаратні засоби підтримують як вільне ПЗ, так і закрите ПЗ, включаючи продукти Microsoft".
Розвиток вільного ПЗ не приведе до істотного збільшення IT-потенціалу Росії, стверджує пан Шершульський: "Вільне ПЗ не дозволяє контролювати результат своєї роботи - готовий програмний продукт. Якому російському розроблювачеві захочеться відмовлятися від прав на інтелектуальну власність?"
Якщо в Росії при держзакупівлях буде віддаватися перевага вільному ПЗ, російські розроблювачі будуть активніше шукати клієнтів за кордоном, вважає Владислав Шершульський: "У Росії немає світових розроблювачів вільного ПЗ. Зате є компанії ABBYY, "Лабораторія Касперського" та інші. Їм невигідно робити свою інтелектуальну власність загальнодоступною". З ним погоджується і гендиректор ABBYY Григорій Липич: "Ми не готові до вільного ПЗ. Наші технології унікальні, і ми не хочемо їх розкривати. Навпаки, ми їх патентуємо".
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас