461
Глобальні гіганти
Річний оборот великих концернів, розташованих переважно в США, перевищує ВВП багатьох країн світу
Суботній день на Канал-стріт у Нижньому Манхеттені. Маси людей не поспішаючи рухаються по вузьких тротуарах повз магазини, які під дах забиті товарами з Китаю: годинники, кулькові ручки, яскраві кепі, чотири теніски "I-Love-NY" за десять доларів, кульки зі статуєю Свободи, усілякі сумки. Щось підроблене, щось справжнє. Той, хто пробирається через тісноту Китайського кварталу Нью-Йорка, одержує уявлення про те, наскільки важливі Сполучені Штати як ринок збуту для всього іншого світу. У кожному американському Wal-Mart, магазині будматеріалів або одягу полиці заповнені дешевим товаром, зробленим на Далекому Сході, у Східній Європі або Латинській Америці. Зараз Сполучені Штати перебувають у фазі економічної слабості. Згідно із прогнозами Організації економічного співробітництва та розвитку, цього року темпи економічного зростання країни знизяться до 2,0% після і так низького рівня 2,2% торік.
Що буде, якщо американці стануть купувати менше китайських пластикових іграшок, японської електроніки і шкіряних сумок індійського виробництва? Можуть США "потягти за собою" у кризу Китай, Індію та країни Східної Європи, які поки ще динамічно розвиваються? "Світ залежить від Америки" - десятиліттями це речення було мантрою економістів. В акціонерів є правило біржі: "Коли Уолл-Стріт чхає, Європа одержує нежить". Однак здається, що всі ці правила більше не працюють.
Decoupling ("відділення") - так звучить чарівне слово, що буде досить вживане на світових фінансових ринках цього року. "Біржі будуть відокремлюватися від Сполучених Штатів, що слабшають,", - так звучить теза багатьох фінансових авгурів. Вони сподіваються, що порогові країни, що динамічно зростають, насамперед Китай, стануть "рятівниками" світової кон'юнктури і будуть задавати тон світовому біржовому курсу.
"Ми залишаємося оптимістично налаштованими, що світова економіка зможе витримати ослаблення кон'юнктури в США", - сподівається Алекс Пателіс, глава департаменту світової економіки Merrill Lynch. Аналітики голландського ING стверджують, що кон'юнктура в Німеччині і Японії з 2006 року більше не розвивається паралельно з кон'юнктурою США. "Хоча більша частина німецького і японського експорту усе ще йде в США, порогові країни стають усе більш важливими для промислово розвинених країн. Це привело до відокремлення цілої низки економік. Якщо кон'юнктура в США ще більше ослабне, то це не обов'язково приведе до її охолодження в інших країнах", - говорять експерти ING. Навіть впливові американські економісти більше не вірять у домінування США у світовій економіці і на ринках акцій. Фред Бергстен, директор Petersen Institite for International Economics, вважає сильну взаємну залежність феноменом учорашнього дня. На це сподіваються й німецькі капітани індустрії. Юрген Хамбрехт, голова світового хімічного концерну BASF, упевнений: "Фундаментальні сили в Азії такі сильні, що вони можуть компенсувати можливий спад у Північній Америці".
Попит ринків, що зростають, не можна зупинити, але чи буде його досить, щоб запобігти рецесії в США, імовірність якої, за оцінками Deutsche Bank, становить "від 30 до 50%?
Якщо теорія "відокремлення" вірна, це буде революцією
А поки інвестори дотримуються правила: якщо економіка США впаде, біржовий курс упаде в усім світі. Як це було під час останньої рецесії 2001 року, коли Сполучені Штати домінували у світовій економіці, а світові біржі були прив'язані до Уолл-Стріту і до Nasdaq. Власники акцій повинні бути сьогодні обережними. Тому що вже не перший раз Уолл-Стріт використовує економічні теорії, щоб заспокоїти вкладників. Прийшов час скептиків.
"Дурниця", - так оцінив Дональд Ханна, експерт з порогових країн Citigroup, теорію, відповідно до якої порогові країни можуть відокремитися від ринку США. Зрозуміло, що в цьому напрямку є певний прогрес. Однак сильний ринок споживання Сполучених Штатів, що забезпечує близько 70% економіки країни, як і раніше має великий вплив на всі держави, що поставляють сюди свою продукцію. У Штати, наприклад, іде 20% усього експорту з Китаю. Точно так само скептично налаштований й Едвард Бонхам Картер, голова керуючої компанії Jupiter Asset Management: "Азіатські економіки зможуть пережити бурю, якщо зростання економіки США всього лише сповільниться". Якщо Сполучені Штати зісковзнуть у рецесію, він буде дуже здивований, якщо азіатські економіки продовжать рости: "Я сумніваюся, що купівельної спроможності середнього класу в Азії вистачить, щоб компенсувати серйозний провал споживчого попиту в США".
Світова економіка потребує США
Погляд на карту глобалізації показує, наскільки важливі Сполучені Штати. І не тільки завдяки своїм розмірам. 20% всіх світових товарів і послуг виробляються саме тут. Каліфорнія має таку ж економічну міць, як Франція. Флорида володіє таким же високим ВВП, як Корея. Україна порівнянна зі штатом Айдахо.
Світові, глобально активні підприємства - у топ-50 входять дев'ятнадцять американських компаній - представляють показники обороту, порівнянні з річним ВВП цілих країн. Exxon обертає на нафті стільки ж, скільки Саудівська Аравія. Найбільший роздрібний продавець світу Wal-Mart з оборотом $351 млрд. є таким же сильним, як Австрія. Один тільки Wal-Mart імпортує за рік більше китайських товарів, ніж вся Федеративна Республіка Німеччина - третя за розміром економіка світу. Однак високий попит гігантів торгівлі на китайську продукцію не буде вічним.
Більш низькє зростання у США означає зменшення споживання і тим самим зниження обсягів імпорту із граничних країн. Ще небезпечніший "ефект доміно": від більш низького попиту в Сполучених Штатах страждають порогові країни. Тому вони змушені менше замовляти і менше купувати товарів в інших, що не залежать від США, країнах. Наприклад, у зв'язку з тим, що американці купують менше китайських іграшок, китайським виробникам потрібно менше машин з Німеччини. Так може виглядати "ефект доміно" у глобалізованому світі.
Якщо в США запалення легенів, то Азія хворіє на грип
Уже зараз угоди порогових країн з Дядьком Семом сповільнилися. Це видно, наприклад, з експорту Китаю в США. У першому кварталі 2007 року його зростання склало 20,5%, а в третьому - тільки 12,4%. Криза в Штатах особливо торкнулася китайських виробників текстилю, меблів та електроніки - про теорію "відокремлення" немає й мови.
За рахунок втрат азіатських економік європейські біржі недоодержують гостро необхідні уливання капіталу. У Китаю, наприклад, сальдо торговельного балансу за десять місяців 2007 року склало 212 млрд. Однак в 2008 році ця сума може помітно знизитися. Але справа в тому, що саме ці "надлишки" Китаю та інших азіатських держав підтримували останнім часом біржі західних промислових держав. І насамперед курси банківських цінних паперів, що провалилися внаслідок фінансової кризи. У їхню покупку азіатські державні фонди вклали мільярдні суми. Крім часток азіатських інвесторів, банківські курси підняли звістки та чутки про майбутні угоди. Однак ці фантазії державних фондів азіатських держав можуть зникнути так само швидко, як вони й виникли.
Фактом залишається те, що за останні місяці двозначні втрати в курсі банківських паперів зафіксували вкладники не тільки в США, але й у Великобританії, Німеччині, Австралії і Японії. Експерти поки не можуть знайти вихід. "Ціни, що піднімаються, на сировину розпалюють небезпеку інфляції настільки, що емісійні банки не поспішають реагувати на кризу зниженням процентних ставок", - говорить Міхаель Хуме, аналітик Lehman Brothers.
На Уолл-Стріт до цього готові, а на Канал-стріт у Китайському кварталі питання банківських ставок поки нікого не цікавлять. Там торговець рибою кидає на ваги лосося, що б’ється в агонії. У кошику перед крамницею коричневі краби борються за своє життя, поруч у невеликому акваріумі плаває пластикова жаба на батарейках. Батарейка поступово слабшає, жаба рухається ривками. Однак вона не може "відокремитися" від повної зупинки, коли життєва сила повільно йде.
Дмитро Ярош
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
