252
Депутати низько "отклонились"
Учора парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відхилив проект постанови про вираження недовіри генпрокурору Олександру Медведькові і тим самим відмовився вносити питання про його відставку на розгляд у Верховну раду.
Спеціальному кореспондентові Комерсант-України вдалося побувати на засіданні комітету і стати свідком того, як пан Медведько зберіг посаду генерального прокурора.
Незважаючи на те що питання про вираження недовіри генпрокурору в повістці було останнім, саме з нього почалося вчорашнє засідання комітету. Олександр Медведько прибув вчасно, а от народний депутат Святослав Олійник (БЮТ), що, власне, і подав проект постанови про вираження недовіри главі Генпрокуратури, на засідання не з'явився. "До нас надійшов лист від депутата Олійника із проханням відкласти розгляд цього питання у зв'язку з тим, що йому необхідно додатково його доопрацювати", - повідомив глава комітету Віктор Швець (БЮТ).
- Зняти це питання взагалі! - відразу ж зашуміли депутати.
- Але те, що Олійник не з'явився, не означає, що це питання не потрібно розглядати, - наполягав пан Швець. - Він лише один з 187 депутатів, що підписали проект постанови.
Виступ народного депутата Юрія Прокопчука (БЮТ), що відповідав за аналіз звіту, попередньо наданого генпрокурором, був досить стриманим. Головні претензії були пов'язані переважно з низьким розкриванням злочинів, у тому числі резонансних. "Дуже багато скарг - потрібно працювати могутніше", - м'яко пожурив він генпрокурора. При цьому жорстких претензій до роботи пана Медведька у виступі депутата не пролунало. "Особисто я не бачу підстав для звільнення Олександра Івановича", - резюмував пан Прокопчук.
Потім слово надали Олександру Медведькові - перед депутатами він виступав сидячи. "Я згодний, що в роботі є й недоліки, і порушення, але ми на це реагуємо і вживаємо всі необхідні заходи", - запевнив генпрокурор. Під час свого виступу він погоджувався із претензіями, висловленими на адресу генпрокуратури, при цьому не забуваючи наводити статистичні дані, що свідчать про успіхи роботи ГПУ. "Недоліки в роботі Головного слідчого управління, звичайно, є, однак торік було завершено та направлено в суд найбільшу за останні десять років кількість кримінальних справ", - захищався Медведько.
Він готовий був говорити і про резонансні справи, але тут йому похвастати не було чим. "Мені дійсно соромно говорити про це, але конкретних результатів, таких, щоб ми сказали, що в нас є обвинувачувані або особи, яких ми можемо притягти до відповідальності, - такого, на жаль, нема", - зізнався Олександр Медведько.
Щоразу, коли Олександр Медведько не міг повідомити результати розслідувань, він говорив, що "певні наробітки" у слідства все-таки є. При цьому, розповідаючи про якусь конкретну кримінальну справу, генпрокурор уживав звороти "на мою думку" або "моє особисте переконання".
Так, говорячи про хід слідства в справі про загибель лідера Народного руху України В'ячеслава Чорновола, пан Медведько зненацька заявив: "Моє особисте переконання, що це був дорожньо-транспортний випадок, а не вбивство".
Найбільш цікавим для депутатів був етап дебатів. Всі вони хотіли задати генпрокурору як мінімум по три-чотири питання, більшість із яких використовувалися або як усний депутатський запит, або як вираження своєї позиції.
- Як генеральний прокурор кваліфікує дії народного депутата Лук'янова з крадіжки картки голови Верховної ради, що вплинуло на результати голосування щодо ухвалення державного рішення? - поцікавився народний депутат Володимир Стретович (НУНС).
- Якщо кваліфікувати всі дії, які робляться у Верховній раді... - багатозначно почав пан Медведько.
- Тоді давайте вирішимо заодно, як кваліфікувати дії із захоплення електрощитової! - втрутився хтось із представників Партії регіонів.
- Для того щоб кваліфікувати дії, потрібно провести дослідчу перевірку, а ми її не проводили, тому що до нас із цього приводу ніхто не звертався, - припинив дискусію генпрокурор.
Усього панові Медведькові довелося відповісти трохи більше ніж на десять питань. Депутати, схоже, залишилися задоволені.
- І все-таки я Олександру Івановичу не заздрю, тому що знаю, як його тягають то туди, то сюди - мене так само тягали, - взяв слово колишній генпрокурор, народний депутат Святослав Піскун (Партія регіонів). - Він знає, що завтра президент може просто так, раптом, зняти його своїм указом в обхід Верховної ради!
- Та не може! - заперечив йому Віктор Швець.
- Ще й як може - один раз уже знімав! - зі знанням справи сказав пан Піскун.
Відмовився від претензій на адресу пана Медведька і представник "Народної самооборони" Віктор Шемчук, якого називали одним з можливих претендентів на крісло генпрокурора у випадку відходу пана Медведька. "Олександр Іванович, у принципі, як мені здається, зумів переконати нас у тому, що не так багато проблем у прокуратурі, тому постанову (про вираження йому недовіри) я підтримувати не буду", - заявив він.
Не менш несподіваною виявилася позиція заступника голови фракції БЮТ Андрія Кожем’якіна, чий підпис також стоїть під проектом постанови про вираження недовіри генпрокурору. "Я вважаю, за цей короткий час ми змогли переконатися, що Олександр Іванович - найбільш аполітичний, справжній професіонал і, як здається не тільки мені, але й більшості членів нашої фракції, дійсно намагається діяти за законом", - заявив Кожем’якін. Слід зазначити, що з 187 підписів під постановою про вираження недовіри генпрокурору 135 належать членам БЮТ. "Постанову пропоную відкликати", - твердо сказав пан Кожем’якін.
- Загалом, я зробив висновок, що постанову ніхто не підтримує, - резюмував глава комітету. І дійсно, під час голосування майже всі присутні на засіданні проголосували за те, щоб рекомендувати Верховній раді відхилити проект постанови про вираження недовіри генпрокурору. Єдиний, хто продовжував наполягати на зміні голови ГПУ, був Володимир Стретович. "Баба-яга проти!", - голосно заявив він, піднявши руку.
Історія питання
Хто хотів відставки генпрокурора Олександра Медведька
З виступу міністра оборони Анатолія Гриценка на Житомирському полігоні (9 листопада 2006 року):
"Не може країна жити при такому генеральному прокурорі - ця людина повинна піти у відставку. Якщо в нього є залишки порядності, він напише заяву сам... Доти, поки Генпрокуратуру очолює Олександр Медведько, ніякої боротьби з корупцією в нас не буде".
Відповідь президента Віктора Ющенка на питання, чи буде відправлений у відставку генпрокурор Олександр Медведько (20 квітня 2007 року):
"Це проблема, і я не даю поки на неї відповіді". Із проекту постанови Верховної ради "Про вираження недовіри генеральному прокуророві України", підготовленої народним депутатом Юрієм Луценком (НУНС) (7 грудня 2007 року):
"Реалізація комплексної реформи правоохоронних органів не може бути ефективною за умови перебування на посаді генпрокурора Олександра Медведька, що за два роки не зробив нічого реального в побудові ефективного механізму роботи органів прокуратури".
З виступу народного депутата Леся Танюка (НУНС) (14 січня 2008 року):
"Олександр Медведько працює під замовлення кланів, гальмує важливі рішення, тому його відставка - закономірна та логічна річ. Медведько - нерішуча людина, необ'єктивна".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
