239
Суттєве збільшення імпорту лікарських препаратів підштовхне вітчизняних фармацевтів до продажу бізнесу
Фармацевти не квапляться коментувати наслідки для галузі після вступу України до СОТ. Поки вони зважують всі можливі плюси та мінуси. До останнього можна віднести усунення митних бар'єрів, що викличе збільшення імпорту лікарських препаратів, що сьогодні і без того становить 75% місцевого споживання. На думку аналітиків компанії Concorde Capital, певний негатив у зв'язку із цим можуть відчути такі українські виробники, як "Дарниця", "Київмедпрепарат", "Фармак" та інші.
Серед позитивних сторін аналітики компанії в першу чергу називають підвищення конкуренції, що буде стимулювати консолідацію та активність у цьому секторі. "Ми очікуємо, що протягом трьох-п'яти років на ринок прийдуть глобальні світові гравці, які принесуть сучасні технології і методи продажів", - підкреслила аналітик Concorde Capital Поліна Хоменко.
Існує ще одне побоювання. Сьогодні вітчизняні виробники орієнтовані на випуск так званих дженерикових препаратів, не захищених міжнародними ліцензіями. Але із вступом до СОТ піде вдосконалювання захисту прав власності. Тобто виробництво типових екземплярів продукції, запатентованих за кордоном, стане для українських компаній проблематичним. На думку експертів, це ще одна із причин, що змусить вітчизняних виробників медпрепаратів продати частину свого бізнесу. Адже коштів на фінансування повного ланцюжка розробки нових медикаментів в українських фармацевтів немає. Крім того, повний цикл виробництва і просування принципово нового препарату може зайняти не один десяток років.
Для успішного розвитку галузі їй украй необхідні великі інвестиції. Вітчизняні інвестори у своїй більшості усе ще не готові очікувати повернення своїх вкладень протягом декількох десятків років, вважає провідний економіст відділу інвестиційного консалтингу донецької компанії "Юпрас Капітал" Олексій Білязе. На його думку, питання припливу інвестицій у галузь може бути вирішене завдяки або державному втручанню, або припливу капіталу з-за кордону. Вступ країни до СОТ - це ще один крок назустріч залученню іноземних інвесторів. До того ж це створить необхідну страховку від такого негативного сценарію, як заборона на імпорт фармацевтичної продукції, виробленої в Україні, у країни Західної Європи.
Без змін. Вступ України до СОТ в короткостроковій перспективі не принесе значних змін вітчизняним хімікам. "Сьогодні немає особливих обмежень на торгівлю в хімічній галузі, вона відкрита в плані торгівлі: Україна багато експортує та імпортує", - відзначила аналітик компанії "Драгон Капітал" Тамара Левченко. За її словами, вітчизняні підприємства займають 10-20% у світовому експорті карбаміду, імпортуються в основному калійні добрива та органічну хімію. Не варто очікувати зміни і цінових пропозицій. Як відмітили фахівці: "Ми і так торгуємо за світовими цінами".
Думку аналітиків розділяють і у ВАТ "Сумихімпром": вступ України до СОТ серйозно не відіб'ється на обсягах виробництва підприємства. "Більше 60% продукції, що випускається нашою компанією, експортується в 57 країн світу, і ми не маємо обмежень у роботі з іноземними партнерами, пов'язаних з тим, що Україна не учасник СОТ. Не очікуємо яких-небудь, тим більше негативних, змін у роботі з іноземними партнерами і після вступу України в торговельну організацію", - заявив голова правління "Сумихімпром" Євген Лапін. На його думку, із входженням до СОТ не зміняться і основні гравці на українському ринку міндобрив.
Тим часом експерти компанії Concorde Capital допускають, що негативні наслідки можуть торкнутися місцевих виробників полімерів, в основному ВАТ "Чернігівське Хімволокно" і концерну "Стирол". Це викличе істотне підвищення конкуренції на місцевому ринку. А також виробників шинної продукції - ці підприємства вже страждають від збільшення імпорту. Пом'якшувальним фактором може виявитися хіба що зниження вартості імпортованого каучуку. У більш довгостроковій перспективі аналітики компанії бачать позитивний ефект для "Чернігівського Хімволокна", оскільки можливе усунення торговельних бар'єрів з Росією, що також орієнтована на СОТ.
Крім того, хіміки сподіваються на зміни у веденні антидемпінгових розслідувань відносно вітчизняних виробників хімпродукції. Можливо, СОТ надасть ефективні інструменти для забезпечення інтересів українських експортерів.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
