Великими ковтками


Великими ковтками

2007 рік - знаковий для українських бізнес-груп і ринку злиттів і поглинань в Україні. В 2006-му на вітчизняному ринку M&A панував затишок: олігархи продавали активи, практично не розширюючи межі свого впливу в країні і за кордоном.

У минулому році тактика вітчизняного бізнесу змінилася: підприємці купували дрібні та великі активи в Україні і за кордоном, виводили компанії на IPO, вели переговори про злиття з іноземними конкурентами, об'єднувалися з місцевими гравцями.

Істотно виросли обороти ринку M&A і суми угод. В 2005-2006 р. угоди на суму понад $1 млрд проводили лише іноземці, що купують українські активи. Торік у боротьбу за найдорожчі світові компанії вплутались українці.

2008-й стане переломним для українських бізнес-груп, упевнені аналітики ринку M&A. Саме цього року вітчизняним капіталістам прийдеться визначитися: чи готові вони до поглинання великими гравцями світового ринку чи все-таки збираються об'єднатися з конкурентами з України або СНД.

Зливати та поглинати

За попередніми оцінками аналітиків, обсяг українського ринку M&A в 2007 році склав $14,5 млрд. За світовими мірками - це крапля в морі: агентство Thomson Financial оцінює світовий ринок M&A-2007 на суму $4,4 трлн. Разом з тим нинішній обсяг українського ринку злиттів і поглинань - абсолютний рекорд для нашої країни. В 2006 році українські компанії купили/продали активів на суму майже в три рази меншу - на $4,9 млрд.

Збільшення обсягів вітчизняного ринку злиттів і поглинань - наслідок глобальних тенденцій в M&A. Світова тенденція-2007 - поглинання компаніями-лідерами більш дрібних конкурентів. Найбільші угоди торік - покупка вуглевидобувним гігантом BHP Billiton гірничорудної Rio Tinto (сума угоди - $193 млрд) і Royal Bank of Scotland датської фінансової групи ABN Amro ($99 млрд).

Причина глобальної скупки активів - світова конкуренція компаній за ринки збуту та сировину і, як наслідок, укрупнення бізнесу. Міжнародні корпорації прагнуть стати центрами консолідації, поглинаючи більш дрібних і слабких гравців ринку, або шукають покупців на свої активи.

Зливайся хто може. Ринок M&A в Україні В 2007-му українські капіталісти йшли в ногу з часом. Група "Інтерпайп" (нині EastOne) Віктора Пінчука продала Укрсоцбанк, вирішивши, що великий гравець фінансового ринку, італійська група UniCredit, зможе розвивати актив швидше і якісніше. Група "Приват" позбулася від своїх підприємств у металургійному секторі. Компанії купив гравець № 1 російського металургійного ринку корпорація "Евразхолдинг". До речі, ці угоди стали одними із найбільших на ринку M&A торік: Укрсоцбанк проданий за рекордні на вітчизняному банківському ринку $2,2 млрд, шість підприємств Привата, за оцінками аналітиків, - за $3,3-3,5 млрд.

Шляхом укрупнення йде група SCM Ріната Ахметова. Злиття року - об'єднання металургійної компанії "Метінвест" (входить у групу SCM) зі Смарт-груп Вадима Новинського. У Метінвест увійшли Інгулецький ГЗК, Макіївський метзавод і прокатний завод Promet Steel (Болгарія), а Вадиму Новинському дісталися 25% + 1 акція Метінвеста. Сума угоди, за оцінками аналітиків ІФГ "Сократ", - $4,5 млрд.

Тривала експансія західних банків на український ринок знову-таки стратегія масової скупки активів по всьому світі. Торік на вітчизняний банківський ринок припадало 30% обсягу всіх угод M&A у країні, або приблизно $3 млрд. "Особливість банківських M&A в 2007 році - скупка невеликих банків вартістю до $300 млн", - говорить Іван Угляниця, аналітик DCH Investment Management. "Невеликі банки швидше і простіше "переучувати" - для таких компаній дешевше проводити ребрендінг", - пояснює аналітик логіку західних банкірів. За словами фахівця, дрібні банки відносно легко просувати, вони присутні в перспективних регіонах, наприклад, у Харкові та Запоріжжі. Схожа ситуація склалася на російському фінансовому ринку: іноземні та місцеві гравці усе більше уваги звертають на невеликі регіональні банки.

Ще одна тенденція на банківському ринку M&A - вихід на український ринок західних банків -другого-третього ешелонів. Наприклад, кіпрський Marfin Popular Bank придбав Морський транспортний банк, а грузинський Bank of Georgia -Універсальний банк розвитку та партнерства. "Невеликим іноземним банкам складно конкурувати із глобальними гравцями за активи і нові ринки. Цілком імовірно, що покупка дрібних банків в Україні -привід наростити капіталізацію та продатися подорожче серйозним гравцям світового фінансового ринку. Або навпаки - захиститися від поглинання", - міркує Іван Угляниця.

До речі, великі українські банки тепер і самі не проти поглинути невеликих закордонних операторів. ПриватБанк (входить у п'ятірку банків-лідерів за активами) купив торік 75% акцій грузинського Таобанку за $24 млн.

В 2007-му українські металурги вийшли на закордонний ринок M&A. На думку старшого аналітика ІФГ "Сократ" Дмитра Хорошуна, імпульс масштабним угодам M&A в українській промисловості дало злиття компаній Arcelor і Mittal Steel в 2006 році. "В 2006-му російський мільярдер Роман Абрамович увійшов до складу акціонерів Евраза, власники компанії заявили про плани створити на базі Евраза найбільший у світі гірничо-металургійний холдинг", - нагадує Дмитро Хорошун. На тлі таких масштабних злиттів українські бізнес-групи стали діяти рішучіше. Крім того, посилилася світова боротьба за залізорудну сировину: аналітики прогнозують дефіцит ЗРС через глобальне зростання виробництва металургійної продукції.

Компанія "Метінвест" після багаторічної перерви придбала відразу два іноземних активи: завод Trametal Sp в Італії і Spartan UK у Великобританії за $600 млн. Компанія Palmary Геннадія Боголюбова (група "Приват") купила найбільшого австралійського добувача марганцевих руд Consolidated Minerals за $1,1 млрд. Palmary уже контролює дві марганцеві компанії - Ghana Manganese Company Limited і Nsuta Gold Mining Limited (Гана) - і феросплавні Highlanders Alloys (США), Feral CA (Румунія) і Чіатурмарганець (Грузія). У рамках стратегій SCM і Привата покупки логічні: SCM укрупнюється та завойовує нові ринки збуту, а Приват прагне до світового лідерства на ринку феросплавів.

Деякі українські корпорації вирішили доповнити існуючі структури до вертикально-інтегрованих ланцюжків. Наприклад, група "ІСД" купила польську судноверф Stocznia Gdansk: будувати судна ІСД збирається з металу, зробленого українськими метпідприємствами групи.

А Костянтин Жеваго (група "Фінанси та Кредит") першим серед вітчизняних капіталістів провів IPO: вивів Полтавський ГЗК на Лондонську біржу (через компанію Ferrexpo). Причому з осені 2007-го говорять про консолідацію інших напрямків бізнесу Жеваго (шинних, машинобудівних і ін. підприємств) - для виводу на фондові майданчики.

До 2007-го телебачення, радіо та друковані ЗМІ були скоріше засобами пропаганди політичних інтересів олігархів, ніж реальним джерелом прибутку та повноцінним бізнесом. Торік співвласник групи "Приват" Ігор Коломойський купив 3% східноєвропейської медіакомпанії Central European Media Enterprises, якій належить телеканал "1+1". За пакет акцій Коломойський заплатив $110 млн. На думку аналітиків, угода знакова. Український бізнесмен став портфельним інвестором великої західної компанії і, схоже, визнав привабливість медіабізнесу.

Валерій Хорошковський до призначення головою Державної митної служби вважався великим українським медіамагнатом. Хорошковський сконцентрував сім телеканалів (остання покупка - 60% акцій телеканалу "НТН", за які бізнесмен боровся з російською групою "СТС Медіа"). Правда, після призначення керівником Держмитслужби Хорошковський відійшов від оперативного керівництва. Директором холдингу U.A. Inter Media Group Limited (входять телеканали "Інтер", "К1", "К2", "Мегаспорт", "Ентер-фільм", "Ентер-музика", "НТН") стала дружина бізнесмена-політика Олена Хорошковська. А недавно керівництво холдингу U.A. Inter Media заявило про плани вивести компанію на IPO.

Новий для українських капіталістів напрямок діяльності - будівництво та девелоперський бізнес. Group DF Дмитра Фірташа купила столичний торговий центр "Мандарин Плаза" і офісний центр "Парус". А колишній банкір Олександр Ярославський (екс-група "Укрсиб") разом з російською компанією "Базовий Елемент" мільярдера Олега Дерипаски та австрійським будівельним концерном Strabag SE заснував компанію Strabag Ukraine. Холдинг займеться реконструкцією Харківського аеропорту, розвитком доріг в Одеській і Харківській областях, будівництвом нових цементних заводів, інвестує у видобуток гравію, піску та щебенів.

Непродані надії

На думку аналітиків, 2007-й повинен був стати роком великого переділу ринку азотних мінеральних добрив. Планувався продаж чотирьох із шести азотних виробників. Власники Рівнеазоту (Дмитро Фірташ) і Дніпроазоту (Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов) заявили про продаж своїх активів. З'явилася інформація про зміну власника на Черкаському Азоті (Олександр Ярославський і Ернест Галієв). Одеський припортовий завод був у списку приватизованих підприємств. Однак угоди зірвалися. Приватизацію ОПЗ відклали, конкурси із продажу Рівнеазоту і Дніпроазоту скасували. Черкаський Азот дістався Ярославському. На світовому ринку мінеральних добрив склалася сприятлива кон'юнктура, а тому власники хімпідприємств вирішили не продавати заводи та нарощувати їхню капіталізацію.

У списку угод, що зірвалися, - злиття групи "ІСД" з російським Газметаллом Алішера Усманова і Трубно-металургійної компанії Дмитра Пумп’янського з Інтерпайпом. Про плани злиття з ІСД заявив Алішер Усманов на початку минулого року, але в самому Індустріальному союзі Донбасу довгий час не коментували цю інформацію. Нарешті, в українській компанії підтвердили факт переговорів з росіянами, однак протягом року угода так і не була закрита. Підсумки переговорів, за словами Сергія Тарути, голови ради директорів і співвласника ІСД, стануть відомі наприкінці лютого 2008-го. Аналітики вважають, що об'єднання двох компаній навряд чи можливе. Основна перешкода для M&A Газметалла та ІСД - намір Алішера Усманова одержати контроль над українською компанією, тоді як власники ІСД не бажають задовольнятися становищем міноритаріїв.

ТМК не вдалося домовитися з Інтерпайпом з іншої причини. Група "Інтерпайп" розглядала два варіанти розвитку бізнесу в найближчі кілька років: злиття із профільним інвестором (великим виробником трубної продукції) або IPO і залучення капіталу портфельщиків. "Інтерпайп вирішив іти на IPO, отже ніяких консультацій і переговорів (між ТМК і Інтерпайпом. -Прим. Контрактів) не було" - так прокоментував перспективи злиття гендиректор ТМК Костянтин Семериков у листопаді минулого року. Схоже, власник корпорації Віктор Пінчук вирішив капіталізувати компанію: довідатися її реальну вартість за допомогою IPO. Після розміщення бізнесмен може продовжити переговори зі стратегічними інвесторами або на виручені від IPO гроші купити активи за кордоном.

В 2007 році було заявлено про продаж Кредитпромбанку (належить групі "Енерго" Віктора Нусенкіса) грецькому комерційному National Bank of Greece. Угода зірвалася: за інформацією аналітиків, власники запросили непомірно високу ціну за актив, греки зволіли відмовитися від покупки банку.

2008 рік поб'є рекорд 2007-го за обсягами ринку M&A і кількістю угод, прогнозують аналітики. Обсяг ринку виросте мінімум на 50% - до $16-17 млрд. Деякі українські компанії вже ухвалили рішення щодо продажу своїх активів іноземцям. У січні російська інвестиційна компанія "Миринвест" (асоціюється з депутатом Держдуми РФ Вадимом Варшавським) купила український міні-металургійний завод "Істіл". Власник Істіла - виходець із Пакистану Мохаммад Захур - разом з українським заводом продав росіянам прокатні потужності в ОАЕ, Великобританії, США. А власник групи "Фінанси та Кредит" Костянтин Жеваго купує найбільший у Болгарії металургійний комбінат Kremikovtsi.

Головними об'єктами для поглинання в металургійному секторі цього року стануть Запоріжсталь і ММК ім. Ілліча (за інформацією конфіденційних джерел, компанія шукає покупця на свої активи з літа 2007-го). Компанії не входять у великі бізнес-групи, не мають власної сировинної бази.

Не відкидається об'єднання Індустріального союзу Донбасу з одним з великих гравців російського або українського ринку. У плани компанії не входить IPO або продаж частки акцій портфельному інвесторові: на тлі глобальної консолідації ІСД прагне до регіонального лідерства та шукає стратегічних партнерів, однак не бажає бути поглиненим світовою меткомпанією.

"Можливо, концерн "Енерго" вирішить об'єднати активи зі стратегічним гравцем металургійного ринку - українським (SCM, ІСД, ММК ім. Ілліча) або російським", - розмірковує Дмитро Хорошун. Енерго володіє декількома шахтами (у тому числі в Росії), металургійним заводом "Донецьксталь", Ясинівським і Макіївським коксохімами. Втім, M&A групи найближчим часом малоймовірно - Енерго розвиває свої компанії, планує подвоїти обсяги видобутку на приналежній групі шахті "Червоноармійська-Західна № 1", інвестує в будівництво центрально-збагачувальної фабрики біля шахти.

Скупка українських банків в 2008 році продовжиться, прогнозують аналітики. Іноземці візьмуться за банки середньої величини - другого-третього ешелонів, вважає керуючий директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК Concorde Capital Віталій Струков. На думку Івана Угляниці, найбільш імовірні претенденти на злиття в банківській сфері: Кредитпромбанк (у січні з'явилася інформація про продаж банку французькій групі Societe Generale), Укрпромбанк, Банк Київ, Укргазбанк. Можливі M&A невеликих українських банків, що належать бізнес-групам (наприклад, Донгорбанку і Першого міжнародного українського банку, що належать SCM). Згодом об'єднані банки можуть продати. На думку аналітика, обсяг угод в українському фінансовому секторі в 2008 році залишиться на торішньому рівні - біля $3 млрд.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua