427
Нацбанк скоротив розрив у строках активів та пасивів
— Кредит&Депозит
Сьогодні вступає в дію постанова Національного банку №458, що зменшить розрив між строками пасивів і активів українських банків.
Однак замість блага нормативка може принести зло - експерти очікують скорочення кількості довгих кредитів, що позначиться на темпах економічного зростання і стимулює інфляцію.
Відповідно до документа, при розрахунку адекватності регулятивного капіталу (Н2) довгострокові активні операції фінустанов, незабезпечені адекватною ресурсною базою, будуть додатково зважувати на коефіцієнт ризику 50%. Крім того, НБУ зажадав від банків при розрахунку нормативу збільшувати суму активів на розмір відкритої валютної позиції.
Такі дії центробанку були продиктовані розривом, що постійно розширюється, між строками пасивів і активів вітчизняних банків. Приміром, депозити громадян рідко лежать у банках довше одного року, а кредити іноземних банків і єврооблігації приносять фінансистам 3-5-річні ресурси.
Тим часом вітчизняні кредитно-фінансові установи видають позики також на 10-20 років, порушуючи золоте правило банкіра: "на скільки взяв, на стільки й дав".
У центробанку довго ламали голову, як зменшити ці ризики, поки рішення не підказали в Міжнародному валютному фонді (МВФ). Експерти фонду порадили підвищити норматив адекватності капіталу для банків, які зловживають розривами. У результаті недовгих міркувань НБУ прийняв 458-у постанову, що зараз дуже хвилює всіх учасників ринку.
На думку голови правління банку "Фінанси та кредит" Володимира Хливнюка, ці вимоги НБУ приведуть до скорочення обсягів кредитування. Фінансист вважає, що як тільки банки перерахують відповідно до нової вимоги свої нормативи, у них відразу ж "почне рватися норматив адекватності регулятивного капіталу".
У першу чергу від цього постраждають найбільші банки, які витримують адекватність капіталу на мінімальному комфортному значенні. "Процес нарощування капіталізації досить довгий, крім того, не у всіх акціонерів комерційних банків є можливість для активного нарощування капіталу", - відзначає Хливнюк.
Тому, на його думку, кредитно-фінансові установи будуть змушені стримувати темпи збільшення кредитування як населення, так і економіки. Причому ступінь стримування кредитної активності будуть досить відчутною - найбільші українські банки контролюють більше 50% всіх активів банківської системи.
На думку радника міністра економіки Сергія Яременка, введення в силу 458 постанови приведе до стимулювання інфляції. Адже в першу чергу скоротиться кількість об'ємних довгих кредитів (дорога іпотека, довгі інвестиційні кредити). Кількість коротких кредитів, які здебільшого є споживчими, збільшиться.
Банки будуть прагнути нагнати відставання в збільшенні активів. "Це повністю суперечить програмі антиінфляційних заходів, що повинен підготувати уряд разом із НБУ, - вважає економіст. - Зараз Нацбанк повинен активно стимулювати виробництво, щоб задовольнити зростаючий попит, заданий підвищеними соцзобов'язаннями бюджету. Центробанк же робить навпаки, пригноблюючи економічне зростання, він стимулює ще більше збільшення цін".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
