Буря в склянці води чи провісник великих катаклізмів?


Буря в склянці води чи провісник великих катаклізмів?

У далеких Токіо, Сінгапурі та Гонконгу, у Москві, Алмати та Києві, столицях країн Євросоюзу і далі знову за океаном - у Нью-Йорку, Оттаві та латиноамериканських столицях....

Не вдаючись у докладне перерахування окремих втрат, відмітимо тільки, що до середини середи акції на провідних світових біржових майданчиках знецінилися більш ніж на 8 трильйонів доларів! Подібної паніки (як із розжарення, так і за тривалістю) на фінансових ринках не спостерігалося, мабуть, із уже далекого 11 вересня 2001 року, коли разом з вежами-близнюками в Нью-Йорку впала й ілюзія невразливості Сполучених Штатів для атак ззовні.

Серйозність сформованого становища підтверджується хоча б тим, що могутній Федеральний резерв (американський центробанк) уперше з того ж пріснопам'ятного вересня 2001-го був змушений знижувати базові ставки кредитування в поспішному, позачерговому порядку, усього за тиждень до чергового планового засідання. Причому розмір зробленого зниження (відразу на три чверті процентного пункту) виявився безпрецедентним з початку 80-х років минулого століття.

Завдяки щедрому насиченню ринку ліквідністю, а також оголошеному наміру підтримати американську економіку спеціальною стимулюючою програмою, що обійдеться американському бюджету як мінімум в 140 млрд. дол., паніку на ринках вдалося вгамувати. Але чи надовго?

Нинішня криза розвіяла залишки ілюзії непогрішності американської фінансової системи та обслуговуючої її грошової одиниці - долара США. Зазнаючи величезних втрат внаслідок іпотечної кризи, що вибухнула в країні, учорашні зарозумілі хазяї світу з Уолл-стріт - найбільші американські фінансові установи, серед яких і такі кити, як Merrill Lynch & Co. і Citigroup Inc., щоб вибратися з нинішніх колотнеч змушені "жебрати по світу", залучаючи багатомільярдне фінансування в Сінгапурі, з фондів "комуністичного" Китаю та у саудівського принца Альваліда бін Талала.

Одночасно американська економіка, поза всякими сумнівами, поки залишається найбільш потужною на планеті, незважаючи на всі "зміни розкладів" у структурі світової економіки. А американський долар - ключовою резервною світовою валютою. Так буде ще не один рік і навіть не десятки років. Без них поки ніяк, як би не хотілося іншого.

Але, як дуже справедливо відмітив у недавній статті для Financial Times один з найбільш авторитетних американських економістів Стівен Роуч, "в останні роки США є основними винуватцями появи світових дисбалансів".

Величезний дефіцит американського поточного рахунку поглинає близько 75% світових заощаджень. Багато хто вважає, що слабкий долар являє собою оптимальний спосіб вирішення проблеми цих дисбалансів. Але дефіцит американського поточного рахунку більшою мірою обумовлений "бульбашками" на ринку активів, а не курсом долара. Щоб вирішити цю проблему, необхідно ужити заходів, які дозволять скорегувати ситуацію на ринку активів, а не знецінити долар.

Повернути баланс американській економіці допоможе різке падіння вартості активів. Тому стратеги та політики з Вашингтона повинні відійти убік і не заважати завершенню процесу такої корекції. Однак американські політичні органи панікують - вливаючи величезну кількість ліквідності, у результаті чого утвориться нова "бульбашка" активів. Подібні дії можуть тільки ускладнити проблеми, які й утягнули Америку в дану кризу.

Стверджуючи, що новини про обвал світових фінансових ринків у понеділок "підірвали" вітчизняний інформаційний простір, ми б, звичайно, сильно перебільшили значимість того, що відбувалось. І все-таки новини з фондових майданчиків удостоїлися честі бути згаданими в прайм-таймових випусках новин провідних телеканалів - що вже чимало.

Звичайно, переважній більшості "пересічних" українців абсолютно фіолетово, що там відбувається на американських або європейських біржах. І все-таки більшість із них зберігає левову частину своїх заощаджень у валюті. Зокрема, 40% внесків населення в банках є валютними. А серед підматрасних заощаджень ця частка як мінімум у півтора, а то й два рази вища. Тому не дивно, що, наприклад, доля обмінного курсу долара не те що до гривні, але й до євро хвилює українців значно більше, ніж, наприклад, тих же американців.

У тіньовій сфері, щорічний оборот якої в Україні деякі експерти оцінюють в 60 млрд. дол., однією з головних розрахункових одиниць залишається американський "зелений".

Ну і звичайно, вся ця криза прийшлася досить недоречно для ефективності очоленої самим главою держави української місії на форумі в Давосі.

Мабуть, під враженням спілкування з іноземцями президент Ющенко прямо з Давосу закликав рідний уряд розробити національну антикризову програму, яка б мінімізувала наслідки обвалу на світових фондових ринках.

При цьому президент відзначив, що обвал на фондових ринках не може не позначитися на ринку України. "Ми сьогодні починаємо зіштовхуватися із серйозною рецесією, що може змусити переглянути низку економічних планів багатьох країн світу", - сказав Ющенко.

Наскільки насправді серйозні масштаби посталої перед вітчизняною економікою і її фінансовою системою загрози?

"ДТ" звернулося в київське представництво МВФ із проханням прокоментувати ситуацію на світових ринках, а також конкретизувати оцінки фонду відносно нашої країни. Ексклюзивні коментарі нами отримані від постійного представника цієї організації в Україні Балажа Хорвата:

- У понеділок глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Домінік Стросс-Кан відзначив, що кредитна криза в США може позначитися на економіці країн, що розвиваються. При цьому він підкреслив, що "сформована ситуація серйозна: всі країни світу страждають через спад темпів зростання економіки США". Не могли б ви прокоментувати цю заяву?

- Стросс-Кан правий. Хоча основні наслідки цих подій сконцентрувалися головним чином на зрілих ринках внаслідок їхньої прямої уразливості до структурованих фінансових продуктів, що мають відношення до іпотечних інструментів США, але будуть спостерігатися також і опосередковані наслідки, більш відстрочені в часі. Вони можуть виявитися значними для багатьох країн, що розвиваються, особливо якщо ці країни:
а) надзвичайно залежні від іноземного фінансування;
б) мають низький рівень валютних резервів;
в) дотримуються недостатньо пруденційної макроекономічної політики.

- Наскільки серйозні наслідки для України можуть мати події на світових ринках у середньо- і довгостроковій перспективі?

- Турбулентність на фінансових ринках, початок якій поклали події на ринках США та інших розвинених ринках, у короткостроковій перспективі не зробила прямого впливу на ситуацію в Україні. У першу чергу це пояснюється тим, що фінансова система України дотепер зосереджувала свою увагу на відносно простих фінансових продуктах, тому не була прямо піддана істотному впливу, пов'язаному зі структурованими фінансовими продуктами, які перебували в центрі цих "завихрень". Крім того, останнім часом в Україну прийшли значні потоки капіталу. Так що вона не постраждала від обмеженості у фінансуванні.

Однак міжнародні фінансові ринки продовжують вирувати: останнім проявом ускладнення ситуації стало короткочасне падіння, що спостерігалося на провідних ринках акціонерного капіталу на цьому тижні. Голова правління Федеральної резервної системи США знизив процентну ставку, що є інструментом монетарної політики цієї країни, на 75 базових пунктів, вийшовши за межі звичайного циклу Комітету операцій на відкритому ринку. Це є сигналом про істотні труднощі економіки Сполучених Штатів. На такому тлі малоймовірно, щоб Україні вдалося залишатися повністю імунною до впливу турбулентності, що має місце.

- У чому конкретно ви бачите основні ризики?

- Серед домінуючих каналів трансмісії цих шоків в українську економіку можна виділити наступні:
а) уповільнення зростання світової економіки. Істотне уповільнення світового економічного зростання в 2008 році вже виглядає невідворотним, причому ризики, що визначають це уповільнення, продовжують переважати. Залежно від того, який вплив це зробить на основних торговельних партнерів України (Європа, найімовірніше, відчує уповільнення економічного зростання, у той час як російська економіка може бути менш піддана цьому впливу, якщо світові ціни на енергоносії будуть залишатися високими), Україна може зіштовхнутися зі зниженням попиту на свою експортну продукцію. Це може вплинути на перспективи економічного зростання для країни;
б) жорсткість доступу до іноземного фінансування. Це знаходить своє відбиття головним чином у підвищенні ставок для українських позичальників, хоча деякі з них можуть зіштовхнутися і з кількісними обмеженнями. Підвищення ціни на залучення іноземних кредитів означає для України підвищення вартості фінансування дефіциту поточного рахунка. Крім того, це може загальмувати темпи розвитку поточного буму кредитування, що значною мірою покладається на іноземні запозичення банків. Не можна сказати, щоб ця тенденція була досить небажаною, оскільки - як показує досвід інших країн - пролонгований бум кредитування спричиняє зниження якості кредитів;
в) спад цін на товари споживання та енергоресурси в міру ослаблення глобального попиту. Зниження цін на метал негативно позначиться на економіці України (металопродукція становить дві п'яті її експорту). Падіння цін на нафту обмежить вартість імпорту, однак спричинить зниження попиту на продукцію України з боку Росії;
г) у світлі розвитку подій на міжнародних ринках очікування відносно економічного зростання можуть виявитися менш оптимістичними. Це може негативно позначитися на інвестиціях.

- Чи може український уряд вжити якісь контр-заходи?

- Україна може мінімізувати несприятливі середньо- і довгострокові наслідки, вживши рішучих заходів для подальшого забезпечення макроекономічної стабільності в умовах зростаючого інфляційного пресу, а саме:
а) жорсткість фіскальної ситуації, включаючи структуризацію підходу до виплати внесків колишнього Ощадбанку СРСР таким чином, щоб це не привело до додаткового збільшення інфляційного тиску;
б) стримування темпів зростання заробітної плати таким чином, щоб вони не перевищували темпи збільшення продуктивності праці;
в) забезпечення більшої гнучкості обмінного курсу та перехід до режиму інфляційного таргетування в монетарній сфері, підтримувані тісною координацією діяльності уряду та НБУ;
г) впровадження в життя структурних реформ. Як приклад можна згадати поліпшення клімату для підприємницької діяльності, забезпечення прозорої приватизації на принципах конкурентності, поглиблення фінансових ринків, а також посилення нагляду за фінансовим сектором у ступені, адекватну кредитному буму.

Також "ДТ" звернулося за коментарями до провідних аналітик фінансових і промислових груп з України, а також близького і далекого зарубіжжя.

Катерина Малофеєва, головний економіст по Росії і СНД аналітичного управління інвестиційного банку "Ренесанс Капітал"

- Як нам здається, припускати, що ринки вже стабілізувалися, ще занадто рано. Наслідки останньої фінансової кризи для найбільших світових економік ще потребують додаткової оцінки надалі і відбиті в очікуваннях аналітиків відносно корпоративних фінансових звітів (доходів і прибутків). У найближчі кілька місяців напрямок подальшого руху на ринку буде проглядатися важко, що приведе до значної волатильності; інвесторам прийдеться діяти в умовах значної невизначеності.

Економіки країн Центрально-Східної Європи, а також СНД будуть відчувати вплив глобальних проблем у двох формах: більш висока вартість залучення ресурсів і низький попит на продукцію експортних галузей. Україна, як нам здається, перебуває у відносно більш сприятливому становищі: вона експортує продукцію в основному в країни, що розвиваються, а також продовольчі товари. А виходить, зможе скористатися відносно високим попитом, що зберігається, тому що уповільнення економіки США, як очікується, не зробить миттєвого негативного ефекту на зростання економік, що розвиваються.

У той же час українські компанії зіштовхнуться зі зростанням вартості залучення грошових ресурсів як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Проте для України наслідки глобальної фінансової кризи будуть компенсуватися прийдешнім вступом до СОТ, що, на наш погляд, повинен відбутися в найближчому майбутньому.

Це повинне допомогти зберегти український експорт на високих рівнях.

Найбільшою мірою криза позначиться на українській банківській системі, що, на нашу думку, буде демонструвати більш низькі темпи зростання і буде змушена сконцентруватися на більш високій операційній маржі та пошуку більш якісних клієнтів.

Компанії, які розраховували одержати недороге фінансування для відновлення своїх основних фондів, будуть змушені шукати інші шляхи підтримки своєї прибутковості.

Ганс Гольцхакер, головний економіст Austria Creditanstalt (UniCredit Group) (Відень)

- Останні події на ринках акцій недвозначно сигналізують про дуже високу нервозність інвесторів. І все-таки ми продовжуємо вірити, що макроекономічні показники в Центральній і Східній Європі не змінилися кардинально і не є підставою для настільки негативного розвитку подій. Більше того, деяку корекцію місцевих фондових ринків після більш ніж упевненого зростання останніх років ми вважаємо сприятливою. Відносно перспектив реальної економіки ми сподіваємося, що, завдяки усе ще сильним макроекономічним передумовам і відсутності прямої причетності до ринку subprimes, країни регіону залишаться досить стійкими до можливого подальшого погіршення міжнародного сценарію.

Дисбаланси, однак, присутні, і вони можуть стати передавальними каналами впливу світової кризи на реальні економіки країн регіону. Переоцінка ризиків на світових ринках на тлі зрослої залежності від зовнішнього фінансування, а також підвищення ставок на внутрішніх ринках може привести до помірного дефіциту кредитних ресурсів. Це найбільш актуально для країн Південно-Східної Європи і Балтії. Чутливі до цього впливу будуть і ринки Росії, Казахстану та України, що швидко ростуть.

В Україні, крім банківського сектора, вплив кризи на світових ринках може позначитися, хоч і з меншою ймовірністю, на сталеливарній промисловості.

В умовах обмеженої глобальної ліквідності і високого неприйняття ризику в банків, що мають високу залежність від зовнішнього фондування, можуть збільшитися складнощі з рефінансуванням боргів. Як мінімум, зросте вартість такого рефінансування і трохи сповільняться темпи нарощування кредитування (з нинішніх дуже високих темпів). Гарна новина для власників депозитних рахунків: у пошуках компенсації дефіциту фінансування банки будуть змушені, імовірно, підвищити ставки по внесках. Гарна новина для економіки в цілому - перегріву через надмірне збільшення кредитування вдасться уникнути.

Погані новини для власників акцій, безсумнівно, полягають у тому, що в останні дні вони втратили відчутну частини свого статку.

Погана новина для існуючих і потенційних позичальників полягає в тому, що ростуть ставки кредитування. Це також справедливо і для компаній, які до того ж зіштовхнулися зі значними труднощами або витратами при доступі на світові фінансові ринки, і тому, імовірно, будуть змушені урізати свої інвестиційні плани.

Економічне зростання в Україні у зв'язку з цим, за нашими прогнозами, трохи сповільниться - ми очікуємо зниження темпів зростання ВВП до 5,6% в 2008 році. Що, втім, ще дуже навіть пристойний показник.

Україна може постраждати більшою мірою, якщо світова економіка сповільниться більш серйозно, ніж ми очікуємо (1,5% для США і 1,4 - для єврозони), в основному, природно, за допомогою зниження попиту на сталь.

У такому випадку уповільнення, звичайно, буде більш яскраво вираженим, а збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу перевищить очікуване (ми прогнозуємо 5,5% ВВП за базовим сценарієм).

Але на даний момент ми вважаємо несприятливий сценарій малоймовірним.

Олександр Морозов, головний економіст по Росії і СНД HSBC Bank (Москва)

- Поки для України події в США аукаються через підвищення вартості та скорочення обсягів запозичень на світових ринках і зрослу волатильність трансграничних капітальних потоків. З погляду макроекономіки Україна позиціонована краще, ніж країни Центральної та Східної Європи, тому поки можливі наслідки для економіки країни не виглядають загрозливими. "Поганий" сценарій буде реалізовуватися, якщо почнуть падати ціни на сталь і хімікати, а ціни на енергоносії залишаться високими.

Найбільшою мірою події на світових ринках позначаться на галузях і компаніях, зав'язаних на кредитному фінансуванні, особливо закордонному. При цьому той факт, що приблизно половина банківського сектора країни належить іноземцям, повинен зіграти стабілізуючу роль, тому що фінансові потоки в рамках глобальних фінансових груп менше піддані впливу зовнішніх факторів.

Загрози девальвації гривні за рамки валютного коридору НБУ в 2008 році немає. Ризики ослаблення курсу національної валюти підвищаться в 2009-2010 роках через прогнозоване ослаблення платіжного балансу країни. Правильніше було б захищати заощадження від інфляції. Для цього потрібно, щоб депозитні ставки по внесках населення в гривнях перевищували або перебували на рівні інфляції. Швидше за все, це зажадає лібералізації валютного курсу.

Валерій Гладкий, генеральний директор аналітичного центру "Бюро економічних і соціальних технологій" (Центр заснований в 2005 році компаніями СКМ і СКМ-Фінанс), Київ

- Стимульована іпотечною кризою в США криза, що збільшується в масштабах, на світових фінансових ринках, безумовно, вплине на трансграничний рух капіталів і зовнішньоекономічну діяльність України, відкрита економіка якої, маючи порівнянний з розміром ВВП зовнішньоторговельний обіг, дуже глибоко інтегрована у міжнародні економічні відносини.

Основний ризик для України полягає в погіршенні перспектив припливу капіталів. Зниження дисконтних ставок у США не зробить істотного впливу на зниження вартості позикових коштів. Зазнані великими інвестиційними банками збитки від операцій на американському іпотечному ринку змушують їх урізати бюджети інвестування на більш ризиковані ринки країн, що розвиваються. Не стане винятком і Україна, для підприємств і банків якої можна чекати підвищення вартості позик на величину премії за ризик і вимог до надійності позичальників. З цих же причин в 2008 році погіршаться перспективи виходу українських підприємств на IPO. Можна припустити, що частина з раніше запланованих на 2008 рік публічних розміщень буде відкладена до кращих часів через потенційно менші в порівнянні з очікуваними обсягів залучених інвестицій.

Різкого скорочення зовнішнього попиту на український експорт і збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі не прогнозується. За оцінками міжнародних фінансових організацій, спад темпів зростання економіки США (джерела кризових явищ) вплине на уповільнення темпів зростання світової економіки. Стабілізуючий ефект зроблять стійкі темпи зростання економік Китаю, Індії, Росії, що швидко розвиваються. Хоча уповільнення зростання в США може знизити темпи зростання інших економік, на скороченні попиту на український експорт це відіб'ється слабко.

У результаті звуження доступу до зовнішніх позикових коштів може знизитися ліквідність українського банківського сектора, однак критичною вона не стане. Борги банків і підприємств не перевищують третину власного капіталу, а частка зовнішнього боргу становить третину загальних обсягів залучень боргового та акціонерного капіталу. Накопичена надлишкова ліквідність банківського сектора вдвічі перевищує виплати за зовнішніми боргами, пік виплат за якими припадає на період після 2008 року.

Ступінь негативних наслідків світової фінансової кризи для України залежить від того, наскільки затяжним буде період підвищеної нестабільності на світових фінансових ринках, від ступеня глибини уповільнення темпів зростання світової економіки і здатності Національного банку адекватно реагувати на зовнішні шоки заходами монетарної політики.

Дмитро Сологуб, начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль"

- Проблеми на світових фінансових ринках внаслідок іпотечної кризи в США не зробили прямого впливу на економіку країн Східної Європи і СНД, оскільки фінансові інститути в цих країнах не інвестували в іпотечний ринок США. У той же час мали місце непрямі ефекти, наприклад, банківські системи Казахстану та Росії зазнали труднощів внаслідок погіршення доступу до світових фінансових ринків.

В умовах тривалої нестабільності деякі країни Східної Європи можна віднести до зони підвищеного ризику через несприятливі показники платіжного балансу, такі, як значне негативне сальдо поточного рахунку та велика частка короткострокових запозичень у структурі капіталу, а також недостатній рівень валютних резервів. За несприятливого сценарію це може викликати різкі коливання на фінансових ринках цих країн і привести до значного відтоку капіталу. Також внаслідок дії психологічного фактору ці панічні настрої можуть поширитися і на інші країни регіону. Проте ми вважаємо такий сценарій малоймовірним на даний момент.

Економіка України в цьому аспекті виглядає набагато більш стійкою, беручи до уваги незначний дефіцит поточного рахунку, великий обсяг міжнародних резервів і незначну частку спекулятивного капіталу в загальному обсязі капіталу.

Крім того, погіршення доступу до іноземних запозичень внаслідок проблем на світових фінансових ринках поки не зробило значного впливу на українську банківську систему. У другій половині 2007 року українські банки змогли зберегти високі темпи зростання, частково замінивши іноземні ресурси внутрішніми джерелами - депозитами населення та корпоративними цінними паперами.

Паніка на світових фондових ринках у січні 2008 року вплинула на український фондовий ринок і викликала падіння котирувань. Однак, з огляду на нерозвиненість українського фондового ринку (низький рівень капіталізації та незначний free float), це не зробить ніякого впливу на реальний сектор економіки.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування