2012
Інвестиційні помилки аналітиків
— Валюта
На початку року прийнято підбивати підсумки року минулого, а також отримувати уроки на майбутнє. Стосується це і ринку цінних паперів нашої країни. В Україні є прислів'я про те, що не помиляється лише той, хто нічого не робить.
Навряд чи можна чекати від вітчизняних фондових аналітиків і трейдерів постійного влучення "у десятку". Однак навіть у найдосвідченіших міжнародних експертів можуть виявитися провали, які виникають із висновків, побудованих на колишніх ефективних моделях. Не кажучи вже про досить молодих (у всіх відношеннях) аналітиків українського фондового ринку.
Ринок це жива істота, що постійно змінюється і підносить своїм учасникам сюрпризи. Моделі, які тривалий час настільки гарно вказували на прийдешній тренд, раптом перестають працювати, а вперті аналітики і трейдери продовжують ними користуватися.
До речі, особливо це було помітно на американському фондовому ринку в 2007 році, коли значна група фінансових компаній раптом перетворилася в машину з виробництва збитків. І думаю, що нашим аналітикам було б не зайвим ретельно вивчити американський досвід минулого року.
Головна проблема аналітиків всіх ринків (у всіх країнах, не тільки в Україні) полягає в тому, що вони намагаються застосувати досвід минулого, екстраполюючи його на майбутнє, замість пошуку змін у можливому майбутньому досвіді. Знову і знову ми виявляємо нездатність помітити зміни в навколишнім світі, хоча це і здається легким завданням. Люди схильні засновувати свої дії і висновки на колишньому досвіді та уроках, навіть якщо перед ними виникає що-небудь, що зовсім відрізняється від їхніх колишніх уявлень. Наслідки цього нерідко виявляються досить жорстокими, і вони можуть міцно відучити від безоглядного використання досвіду минулого.
Так, з кінця 2002 року і до початку 2007 року здавалося, що благополуччя котиться по прямих рейках і навіть набуло якогось чарівного відтінку. Здавалося, що ФРС США тримала інфляцію під контролем, продуктивність праці в найпотужнішій світовій економіці була на висоті, фондовий ринок рівномірно рухався нагору, падіння долара було цілком передбачуваним і незначним, ціни на будинки в Штатах поступово росли, а рівень безробіття продовжував падати. Більше того, інвестори одержали можливість купувати цікаві нові форми фінансових інструментів, які були введені в обіг "фінансовими інженерами", що обіцяли високу прибутковість при запевненнях рейтингових агентств про їхню низьку ризикованість.
Однак ніякого чаклунства не було. Запевнення в низькій ризикованості привели до того, що інвестори стали брати на себе ще більш високі ризики без оглядки на гарантії високої прибутковості. Уже до кінця 2006 року ФРС США боролася з інфляцією, що розігрівається цінами на продовольство та нафту, продуктивність праці перестала рости, ціни на будинки почали падати вже з літа 2006 року, а на ринку іпотечних боргів з'явилася тенденція до зниження.
До того ж, американські інвестори відмовлялися вірити в глибинні зміни під їхніми ногами, навіть на тлі того, що навколишнє середовище вже не було таким, яким вони його знали і розуміли. Вони ішли по тій доріжці, на якій їхні питання одержували далеко не ті відповіді, на які вони розраховували, вони ішли в напрямку великих сюрпризів, до яких не були готові.
Кажуть, що гарні прогнозисти завжди мають гарне знання історії. Думаю, що це саме так. Однак найкращий урок з попереднього досвіду полягає в тому, що необхідно забути про це, поки це не привело вас у пастку. І пам'ятайте, що сюрпризи і несподіванки завжди чекають вас у майбутньому. Чи не так міркують українські фондові аналітики?
Справді, якщо оглянутися на весь 2007 рік, то можна виявити безліч прикладів того, як різні аналітики, та й цілі фінансові компанії, уперто не бажали помічати ознак іпотечної, а потім і кредитної, кризи, що наближались. Погані звістки зі США почали приходити ще навесні, коли іпотечні компанії стали заявляти про труднощі у фінансуванні своєї діяльності. Потім улітку почалися проблеми в хеджевих фондів.
Американський фондовий ринок зробив глибоке падіння, але знову почав рости на рішеннях ФРС про зниження ставки. Однак у другій половині осені 2007 року настав "момент істини" і потік негативних новин від фінансових компаній досяг всеруйнуючої моці.
Мабуть, що лише інвестиційний банк Goldman Sachs зміг здивувати ринок тим, що почав грати "проти" нього (ринку) ще влітку, коли криза здавалася незначною. Із всієї п'ятірки провідних інвестиційних банків у Нью-Йорку Goldman Sachs виявився єдиним, хто завершив свій фінансовий рік (і останній його квартал) зростанням прибутку. Інші колеги по банківському цеху були змушені списати величезні збитки або повідомити про значне падіння своїх доходів. У низці випадків це навіть привело до голосних відставок керівників, як в історії з Merrill Lynch.
Звичайно, повністю заперечувати свій минулий досвід було б досить затратно і нерозумно. Однак здатність зауважувати зміни навколо є чи не найважливішою в роботі прогнозиста на ринку. Змінюється середовище, змінюються уявлення, змінюється сприйняття, що приводить до іншого розподілу потоків на фінансових ринках. Те, що ще вчора здавалося непорушним, може стати руйнівним відносно стратегій гри на ринку.
Хотів на цьому закінчити, але є ще одне важливе міркування, що варто застосувати до української ситуації. Наші інвестори будуть уважно стежити за звітами, які вийдуть у перші тижні року, де будуть опубліковані списки кращих акцій і фондів за минулий 2007 рік, але чемпіони минулого це далеко не найбезпечніший об'єкт інвестування в майбутньому.
Уявіть ефективність портфеля, активи якого 1 січня інвестуються в портфель, що виявився найбільш дохідним у попередній календарний рік (для бази візьмемо той же американський фондовий ринок). Ви будете вкрай здивовані, але, скажемо, протягом 17 років з 1991 року по листопад 2007 року сформований у такий спосіб портфель втрачав би за рік у середньому більше 20%. Протягом того ж періоду наприклад індекс Standard & Poor's 500, з урахуванням дивідендів, приніс би вам щорічний дохід у розмірі 11,5%.
Таким чином, інвестиції в портфель "All stars", що у попередній календарний рік показав найбільшу прибутковість, здається досить сумнівною ідеєю. Рейтинги це поганий порадник для вибору об'єктів інвестування. В українських умовах це стосується не тільки торгів акціями на ПФТС, але роботи з такими відносно новими інститутами, як пайові інвестиційні фонди (ПІФи). Але ж, уже навіть у київському метро пістріє рекламою - такий-то ПІФ у такий-то рік дав скільки-то відсотків прибутковості (причому, ці відсотки виглядають страшенно переконливо - і до 75% доходить!)
Багатьма авторитетними дослідниками доведено, що дуже часто переможці рейтингу прибутковості ПІФів з великою ймовірністю переміщаються в середину списку на наступний рік. Інакше кажучи, якщо лідери серед фондів стають переможцями цього року, після влучення в список кращих за попередній рік, то вони домагаються видатних результатів, якщо ж вони не перемагають, то їхня прибутковість різко знижується або навіть вони зазнають збитків.
Щоб не ганьбити всі фонди відразу, варто обмовитися, що існує безліч фондів, які показують непогані результати протягом декількох років. Їх рекламують і вони в багатьох на слуху. Однак разом з ними на ринку існують і негативні приклади. Звичайно, переходи від чарівної прибутковості до втрат не трапляються щороку, але вони відбуваються з певною періодичністю. Особливо це відбувається в ті часи, коли на ринку трапляються фундаментальні зміни або певні інвестиційні стратегії перестають працювати. Чи не це ми бачимо на світових ринках нині?
Відповідно до цього, напрошується висновок: вивчайте списки найбільш ефективних інвестиційних фондів, але, якщо ви не схильні до значного ризику, то не вважайте його панацеєю від ваших можливих інвестиційних невдач. Чемпіони минулого року цілком можуть стати аутсайдерами року, що настав.
При цьому аутсайдери минулого року мають шанси показати більш високу прибутковість. Це пов'язано багато в чому з тим, що при ефективності існуючої стратегії керуючі схильні "консервувати" свій розвиток, а в ситуації, коли стратегія перестає працювати, вони знову пожвавлюються і шукають найбільш ефективні шляхи поліпшення результатів своєї роботи.
У зв'язку з цим більшого значення набуває багаторічний рейтинг, тобто не ефективність роботи ПІФ за останні 2-3 роки, а те, як той або інший інвестиційний фонд працює протягом останніх 5 або 10 років. Якщо це фонд - одноденка, або скоріше однолітка, то цілком імовірний той варіант, що він зовсім не зможе подолати негативну тенденцію і повністю піде з ринку. Однак структури, які існують на ринку багато років і періодично показують високу прибутковість, мають більше шансів на те, щоб стати чемпіоном. Тому навіть використання базової стратегії інвестування в поганий рік може обіцяти більше доходів, ніж інвестиції в гарний рік.
Правда, поки для України вивчення діяльності того чи іншого ПІФа протягом не те, щоб 10, а навіть 5 років не є можливим. Так що, тільки консервативна обережність убереже вас від можливих збитків. Але - і не дасть можливість отримати рекордний прибуток. Що ж, вибирайте лінію поведінки на фондовому ринку у відповідності зі своїми пристрастями та темпераментом. Але, головне, незалежно від того, збираєтесь ви бути консервативним чи агресивним інвестором - не вкладайте в гру на фондовому ринку всі кошти. Щоб дещо залишити для інвестицій після гіркого усвідомлення своїх помилок, їхнього ретельного аналізу та висновків. Якщо такі виявляться правильними.
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
