Кредити обкрають — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Кредити обкрають

Кредит&Депозит
2833
Нацбанк має намір скоротити терміни кредитування. У лютому він вводить нові методики розрахунку адекватності банківського капіталу, які змусять фінустанови істотно вкоротити довжину позик, а в деяких випадках і зовсім згорнути кредитні операції. Головними потерпілими від новацій регулятора стануть пересічні українці, що планують оформлення іпотеки та автокредитів. Банкіри знайдуть спосіб відмовити, причепившись до застави або зарплати.
За ризики запитають
Керівництво НБУ протягом останнього півріччя погрожувало ускладнити життя банкам, що надають довгострокові позики. Чиновники неодноразово говорили про небезпеку розривів ліквідності, у рамках яких працювала наша банківська система в 2007 р., - залучаючи грошові ресурси на один-три роки, фінустанови кредитували населення на термін до 25-30 років. Щоб зменшити ризики, у центробанку навіть подумували про введення обмежень на терміни видачі позик населенню, однак у підсумку з високоризиковим довгостроковим кредитуванням вирішили боротися за допомогою введення нових фінансових нормативів.
Відповідно до постанови Нацбанку №458, що вступає в силу 13 лютого, при розрахунку адекватності капіталу (відношення капіталу до активів) довгострокові активні операції фінустанов, не забезпечені адекватною ресурсною базою, будуть додатково зважувати на коефіцієнт ризику 50%.
"Інакше кажучи, якщо раніше іпотечний кредит ураховувався банком при розрахунку адекватності капіталу як 100% його розміру, то сьогодні, якщо під цю позику немає довгострокового ресурсу, вона буде врахована уже з коефіцієнтом 150% (його обсягу. - ред.)", - розповів Діловій столиці заступник голови правління АКБ "Укрсоцбанк" Вадим Березовик.
Попутно регулятор вирішив приборкати і банкірів-спекулянтів, які активізувалися наприкінці минулого року. Створюючи додатковий попит на інвалюту наприкінці 2007 р., вони неодноразово змушували НБУ виходити на міжбанк із продажем долара, ніж, схоже, не на жарт його розсердили. Якщо новий коефіцієнт ризику по кредитних операціях склав 50%, то по валютних - 100%.
Відмови обставлять красиво
Новації регулятора змусять фінансистів у найближчі півтора місяця переглянути свою кредитну політику. Причому експерти не відкидають гіршого. "Вітчизняна банківська система сьогодні стоїть перед загрозою припинення довгострокового кредитування", - пояснив ситуацію Вадим Березовик.
Хоча більшість фахівців все-таки сподіваються, що справа дійде лише до скорочення термінів банківського кредитування, до якого прагне НБУ. Згідно з нинішніми прогнозами довжина вітчизняної іпотеки може зменшитися з нинішніх 25-30 до 5-15 років (залежно від фінустанови), автокредитування - з 5-7 до 3-5 років. "У такій ситуації конкурентну перевагу будуть мати дочірні структури іноземних банків, оскільки ті, як правило, споконвічно одержують довгострокові ресурси, якщо мова йде про фондування довгострокових кредитних операцій", - відзначив в. о. начальника департаменту управління ризиками VAB Банку Олександр Омельченко.
Втім, привселюдно розписатися у своїй безпорадності та офіційно переглянути строки кредитування зважаться не всі. Напевно більшість буде і далі вказувати в рекламних буклетах старі терміни, однак частіше, ніж абиколи, стануть відмовляти в наданні такого роду позик. Приводом може бути що завгодно - від незадовільного фінансового стану позичальника, до якого практично завжди можна причепитися, до недостатньо ліквідних застав. Причому не виключено, що довгі кредити будуть надаватися під більш високий відсоток, ніж зараз (плюс 0,5-1,5% до базової ставки).
Щось подібне вже спостерігалося в нашій банківській системі зовсім недавно. "В 2007 р. деякі фінустанови йшли на припинення активних операцій (хоча вона була неповною) - зниження темпів кредитування або на видачу позик у рамках погашення поточних кредитів", - розповів начальник казначейського управління ПУМБ Олексій Савченко.
На уклін до акціонерів
У тому, що деяким банкам прийдеться спустити на гальмах свої активні операції, сьогодні не доводиться сумніватися.
"Прийняття нової постанови НБУ спричинить автоматичне зниження розрахункового значення адекватності регулятивного капіталу для всіх без винятку фінустанов. Воно може скласти в середньому 1-2%", - відзначив директор казначейства Райффайзен Банку Аваль Володимир Кравченко. "У середніх і малих банків, що активно кредитують населення по іпотеці та автокредитуванню без довгострокових пасивів падіння адекватності капіталу може досягти відразу 1,5-2,5%, у великих фінустанов, що мають доступ до міжнародних ринків, - 1%", - доповнив його директор казначейства ВАТ "КБ "Хрещатик" Олексій Козирєв. І це притім що торік даний показник і без того залишав бажати кращого.
За даними Нацбанку, протягом січня-листопада адекватність капіталу банківської системи зменшилася з 14,9 до 13,92%. Нагадаємо, що вона не може бути нижчою 10% - як тільки адекватність наближається до цієї позначки, банк зобов'язаний згорнути всі активні операції і зможе видавати нові кредити лише на суму повернення за раніше наданими позиками. У протилежному випадку НБУ може застосувати до нього санкції - від штрафів до відкликання ліцензії.
Найближчі півтора місяця фінансисти присвятять оперативним переговорам зі своїми акціонерами, яким знову прийдеться змиритися з відсутністю дивідендів за результатами роботи за рік (прибуток напевно зарахують у капітал) і новими витратами - переважна більшість вітчизняних фінустанов будуть мати потребу в позачерговому збільшенні капіталів.
Адже як не крути, а банкам хоча і не в колишніх обсягах і не на рекордно довгі терміни, але все-таки прийдеться видавати довгострокові кредити. Причому фінансистам складно обнадіяти своїх хазяїв - незважаючи ні на що, обсяги кредитування населення будуть падати, а відповідно, і доходи банків від них. Адже стрімко нарощувати обсяги надання позик пересічним українцям дозволяли саме дуже великі терміни кредитування. Далеко не всі позичальники зможуть дозволити собі виплати за більш короткими кредитами, які, як відомо, супроводжуються великими щомісячними внесками. Одночасно фінансисти будуть змушені коректувати свою ресурсну політику.
"Багато банків з вітчизняним капіталом стануть переглядати депозитну політику убік розширення продуктового ряду за рахунок довгострокових депозитів (1,5-2 роки і вище). Крім того, оживиться ринок боргових інструментів, емітованих фінустановами (терміном на три-п'ять років)", - розповів Олександр Омельченко.
Незважаючи на все це, банкіри продовжать випрошувати в регулятора відстрочки і потурання. "Для виконання даної постанови, на мій погляд, необхідна зміна термінів її введення. На такого роду новації банківській системі необхідно надавати півроку-рік, а не 45 днів. Зараз багато фінустанов намагаються дискутувати з Нацбанком, щоб одержати компромісне рішення", - повідомив Вадим Березовик.
Олена Лисенко
За матеріалами:
Деловая Столица
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас