1503
Євросоюз поверне в українські банки штрафи за дострокове погашення кредитів?
— Валюта
Слідом за Європою в українських банках знову можуть з'явитися штрафи за дострокове погашення кредиту.
Про підтримку зазначених стандартів споживчого кредитування, прийнятих Європарламентом, уже заявила Асоціація українських банків (АУБ).
Головне ж, поновленню колишніх непопулярних серед населення норм, сприяє і загальна політична стратегія держави, спрямована на поступове приєднання до Євросоюзу.
Відповідно до загальних стандартів споживчого кредитування, затверджених Європарламентом, при достроковому погашенні кредиту на споживача може накладатись штраф у розмірі не більше 1% суми кредиту. Незважаючи на те що загальні стандарти будуть застосовувати фінансові організації країн-членів ЄС, передовий досвід може торкнутися і України ще до приєднання країни до європейського співтовариства.
"Політика штрафів цілком обґрунтована не тільки для європейських банків, але і для України. Банки повинні мати можливість планування, співвідносити доходи та видатки. Асоціація підтримує таке рішення, і думаю, слідом за Європою ми будемо також намагатися повернути колишню норму", - повідомив голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Нагадаємо, практика стягнення штрафів за дострокове погашення кредиту з українських позичальників не нова. Фінустанови дійсно таким способом карали своїх клієнтів за дострокове погашення кредиту до 2006, поки не з'явилася нова редакція Закону "Про захист прав споживачів". Відповідно до останнього, умови кредитного договору більше не можуть обмежувати права споживачів і повинні надавати позичальникові безумовне право дострокового погашення кредиту, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. У цьому випадку банки зобов'язані провести коректування кредитних зобов'язань позичальника убік їх зменшення. Таким чином, якщо договір містить які-небудь обмеження на дострокове погашення кредиту або встановлює санкції за такі дії, він вважається недійсним.
Втім, не всі банки тоді погодилися додержуватися нововведення. Офіційні штрафи перетворилися в "комісію за перерахування грошей при достроковому погашенні". "Штрафу може і не бути, однак позичальникові прийдеться зазнати додаткових витрат у вигляді збільшення комісій, - розповів голова правління банку НРБ Владислав Кравець, - Гроші потрібно рахувати, співробітникам банку працювати та у підсумку штраф можна перетворити в логічну комісію за перерахування грошей за дострокове погашення кредиту".
За словами експерта, логіку банків зрозуміти нескладно, адже вони планують свої доходи та видатки. "Видаючи гроші, банк розраховує на дохід від них. Якщо їх повертають достроково, то виникає проблема: потрібно оперативно їх куди-небудь вкласти. Адже там, звідки вони були взяті, банк повинен платити відповідно до зобов'язань. А при достроковому поверненні вони вже не приносять коштів для цього", - пояснює Кравець.
На думку експерта, рівень дострокового погашення кредитів серед українських позичальників становить як мінімум 20%, а в автокредитуванні - всі 25%. "При кредитуванні автомобілів на термін 5 - 7 років, позичальники виплачують кредит у середньому за три роки. З одного боку, це пов'язане з ментальністю: українці бояться жити в борг і тому при найменшій можливості поспішають погасити кредит.
З іншого боку, це проблема зарплат у конвертах, які дозволяють виплатити кредит швидше, адже в людей більше готівкових коштів. Крім того, кредит - вигідний спосіб хоч якось пояснити навколишнім дорогі покупки при офіційно невеликих зарплатах. У підсумку кредит - це лише формальність. Позичальники беруть кредит і виплачують його набагато раніше", - відзначає експерт.
За оцінками Олександра Сєдих, фінансового директора компанії " Простобанк Консалтинг", масштаби дострокових погашень кредитів в Україні ще більш великі. Адже потрібно говорити не тільки про дострокове погашення всієї суми кредиту відразу: майже половина позичальників намагаються платити завжди на кілька місяців уперед, щоб не переплачувати відсотки. Як результат, європейські тенденції можуть стати зручним приводом для українських банкірів поправити своє становище.
"Імовірно, рішення Європарламенту викликане іпотечною кризою в США, що привело до зменшення зростання активів і доходів банків Європи. Швидше за все, норма штрафів - лобі європейських банків, серед яких значаться і найбільші у світі, - прокоментував Сєдих. - А оскільки рішення прийняте в ЄС, то, з огляду на зовнішньополітичну стратегію України, питання може стати актуальним уже цього року та у стінах українського парламенту.
Причини цілком об'єктивні: присутність в українському парламенті банкірів у числі правлячих партій - банк "Фінанси та кредит", "Брокбізнесбанк", "Приватбанк", "ПУМБ", і присутність на українському ринку іноземних банків - "Укрсиббанк", "Райффайзен Банк Аваль", "UniCreditBank". Останні не в меншій мірі постараються повернути в Україні відповідну норму, якщо вона прийнята в ЄС".
Втім, домогтися поновлення штрафів парламентаріям і банкірам буде непросто з тих же внутрішньополітичних причин. "Потрібно визнати досить низьку працездатність нинішнього парламенту, але ж повернення штрафів вимагає внесення змін у Закон про захист прав споживачів і в Цивільний кодекс. З іншого боку, у правлячих партій досить сильна опозиція. Крім того, прийдеться витратити чимало сил на виконання своїх обіцянок. Тобто питання повернення штрафів може і буде поставлене на порядок денний парламентаріями, однак те, що їх все-таки введуть найближчим часом, досить сумнівно", - резюмував експерт.
За матеріалами: ЛігаБізнесІнформ
Поділитися новиною
