377
Чи стане фунт другим доларом?
— Валюта
Імовірність дуже велика. Зміни валютних курсів зараз, м'яко говорячи, непередбачені. Але цей прогноз, швидше за все, виправдається. До того ж, багато хто розраховують на це. Саме така можливість - стати другим доларом - стала головною причиною, з якої Великобританія зволіла триматися осторонь від Єврозони.
Як і в США, у Великобританії активно розвивалося кредитування, скажено росли ціни на житло, повільно накопичувалися приватні та державні заощадження і збільшувався в розмірах дефіцит поточного рахунка. Як і в США, Великобританія з початку 2000 увібрала в себе більшу частину вільних коштів іншого світу.
Коротко говорячи, це одна з канонічних "англо-саксонських" економік. І все-таки, з багатьом аспектів положення Великобританії набагато гірше, ніж положення США. Марафон цін на житло у Великобританії, до речі кажучи, був набагато довший, ніж у США. Майже за всіма показниками оцінка житла і заборгованість домогосподарств як і раніше тяжіє до екстремальних значень.
Наведемо один приклад: наприкінці 2006 року заборгованість приватних осіб з іпотечних кредитів становила 126% від розташовуваного доходу в порівнянні лише з 104% у США. Більш того, дефіцит поточного рахунка у Великобританії в третьому кварталі 2007 року склав 5.7% від ВВП, і це знову більше, ніж у США. У дійсності ж він був ще більше. Як вважає Ендрю Смітерс із лондонської дослідницької компанії Smithers & Co, розмір дефіциту сильно недооцінюється через використання прийнятих у даний момент статистичних методів розрахунків.
Нерозподілений прибуток від прямих інвестицій включається в дані з інвестиційного доходу, а портфельних інвестицій - немає. Оскільки в портфелях іноземних інвесторів знаходиться велика частка акцій багатонаціональних підприємств із центром у Лондоні, це перебільшує чистий дохід від інвестицій у Великобританії. Реальний дефіцит поточного рахунка Великобританії, можливо, наближався до 7% від ВВП.
Проте, донедавна фунт залишався дуже сильною валютою. Навіть у грудні минулого року зважений з торгівлі реальний валютний курс, розрахований JPMorgan, на 7% перевищував середній курс із 1970 року. За рік до цього він перевищував середнє значення майже на 14%. За останні 37 років реальний валютний курс фунта був такий же високим, як і рік тому тільки на початку 2004 року, у період із середини 1997 року до середини 2000 року та із середини 1980 року до середини 1981 року.
Проти долара фунт досяг вершини в листопаді минулого року на рівні $2.11. Це стало найвищим значенням з 1981 року, більш ніж на 50% вище курсу в середині 2001 року. Однак валюта може довгий час утримувати такі високі рівні. Зміцнення було обумовлено стабільною економікою країни, відкритими ринками капіталу і найвищими номінальними процентними ставками серед провідних країн Великої Сімки. Але тепер економічне зростання, схоже, почне різко уповільнюватися, короткотермінові процентні ставки - падати, а ринки капіталу - вгасати на тлі кредитної кризи.
Чи потрібно турбуватися через те, що фунт продовжує падати? Моя відповідь - звичайно немає. Ті, хто звик недорого відпочивати за кордоном, будуть засмучені. Однак, як говорить народна мудрість, не все коту масляна. Цілком імовірно, що кредитна криза й викликана ним корекція на ринку житла призведуть до різкого скорочення споживання цього року. Але, з огляду на той факт, що дефіцит приватного сектора Великобританії становить 3% від ВВП, а заощадження домогосподарств у третьому кварталі 2007 року склали лише 3.4% від розташовуваного доходу, це також вкрай бажано. У короткотерміновій і середньотерміновій перспективах така корекція, швидше за все, викличе істотне уповільнення темпів розвитку економіки, а можливо і скорочення протягом одного або більше кварталів. Скорегувати фінансову політику практично неможливо без скасування фінансових правил.
Насправді, якщо відкинути їх убік, низькі показники інфляції можуть виявитися недостовірними, що зробить будь-які політичні дії вкрай ризикованими. Однак коментарі прем'єр-міністра Гордона Брауна та міністра фінансів Алістера Дарлінга відносно перспектив інфляції та кредитно-грошової політики подібні тим, які були озвучені на початку місяця, і є не що іншим як загроза, особливо беручи до уваги, що переобрання голови Банку Англії все ще залишається під сумнівом (прим. ProFinance.ru: виступаючи 7 січня Браун заявив, що країну чекає "небезпечний" рік з економічної точки зору).
Він підкреслив, що зростаючі ціни на енергоносії та вимоги підвищення заробітної плати можуть звести нанівець його спроби обробитися з інфляцією. Однак Браун вважає, що ослаблення економіки буде незначним, і вже в 2009 році почнеться відновлення).
Проте, я не хочу бути занадто критичним щодо Брауна, оскільки він урятував Великобританію від євро. Труднощі наступного року, а може і двох років, без сумніву, знову розбудять від сну прихильників єдиної валюти. Але якби Великобританія входила до Єврозони і, у зв'язку із цим, володіла б ще більш низькими процентними ставками, то кредитний бум став би ще більш масштабним, а майбутня корекція - ще більш хворобливою. У даний момент Великобританії необхідно перейти на економіку, що характеризується більш низькими реальними цінами на житло, збільшенням накопичень, скороченням дефіциту поточного рахунка і більш низьким реальним валютним курсом.
Така зміна буде набагато більш ефективною, якщо знизити номінальний валютний курс, а не проводити роки в стані "конкурентної дефляції", що, приміром, може чекати Іспанію. Британські політики повинні сконцентруватися винятково на збереженні вірогідно низької інфляції.
Це конче потрібно, щоб відступ фунта не перетворилося в панічну втечу. Йдучи з поза коректуванням, швидше за все, не зможуть компенсувати уповільнення внутрішнього попиту, особливо, з огляду на обмеження фінансової політики. Отже, висновок такий: незбалансоване зростання не може тривати вічно. Великобританія просто повинна триматися мужньо, дивлячись як економіка і валюта спускаються з небес на землю. Те ж саме я раджу й уряду.
текст посилання
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
