1160
Фондовики приготували нову азартну гру
— Фондовий ринок
Вітчизняні компанії управління активами (КУА) збираються освоювати ще одну форму роботи з фізособами і корпоративними клієнтами. Зібравши гроші вкладників у так звані фонди pre-IPO, КУА будуть інвестувати їх в акції підприємств, які мають намір провести публічне розміщення своїх акцій, але поки навіть не пройшли лістинг на біржі.
При цьому послуги з виводу компанії на IPO інвестиційники зможуть робити навіть без додаткової плати, але натомість зажадають в емітента як мінімум блок-пакет акцій. Фізособам, що розмістили гроші в такі фонди, обіцяють прибутковість до 300% річних. Само собою зрозуміло, і ризики вкладення у фонди pre-IPO будуть пропорційні розміру можливого прибутку
Уже в наступному році в наших громадян уперше з'явиться можливість вкладати гроші у фонди pre-IPO. Про свій намір створити такий інвестиційний фонд уже заявило керівництво КУА "Сократ". Розглядають можливість створення фонду pre-IPO і у КУА "Конкорд Есет Менеджмент". Стратегія таких інститутів спільного інвестування (ІСІ) полягає в тому, що вони придбають акції тих компаній, які в майбутньому збираються провести публічне розміщення акцій (IPO) або вийти на біржу.
При цьому одним із завдань керуючого фондом pre-IPO є пошук для інвестицій компаній, що найбільш динамічно розвиваються у перспективних галузях економіки. Необхідно відзначити, що стратегії ІСІ, націлених на покупку ЦП компаній, що готуються до розміщення акцій, можуть відрізнятися. Наприклад, КУА можуть створювати галузеві фонди pre-IPO. В активах такого фонду будуть перебувати компанії тільки одного сектора економіки.
Відмінною рисою всіх фондів pre-IPO є їх висока потенційна прибутковість. При ефективному управлінні вона може в 2-3 рази перевищувати прибутковість звичайних фондів. "Якщо, допустимо, на фондовій біржі можна заробити 20-30% річних, то в цей же час фонд pre-IPO повинен дати прибутковість як мінімум 50%", - упевнений Андрій Золотухін, керуючий директор КУА "Драгон Есет Менеджмент" (м.Київ; з 2006 р.; активи під управлінням - більше 20 млн грн.).
Саме висока прибутковість фондів pre-IPO, на думку експертів, буде стимулювати фізособи вкладати в них гроші. За оцінками аналітиків, через п'ять років частка таких ІСІ буде перебувати на рівні 10% від усього ринку публічних фондів. А розмір їхніх чистих активів складе близько 10 млрд грн.
Настільки оптимістичний прогноз аналітики пояснюють тим, що українські громадяни віддають перевагу ризикованим вкладенням. "Із трьох наших фондів інвестори найчастіше вибирають фонд із найбільш ризиковою стратегією. Судячи з того, як українці люблять ризик, фонди pre-IPO будуть користуватися популярністю", - прогнозує Богдана Ярова, заступник генерального директора КУА "Конкорд Есет Менеджмент" (м.Київ; з 2006 р.; 21 чол.).
Дані Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) підтверджують слова аналітиків. Станом на 1 листопада 2007 р. майже 85% (2,23 млрд грн.) активів всіх публічних фондів, розрахованих на фізосіб, були інвестовані в закриті ІСІ, що є найбільш ризиковими. Необхідно відзначити, що на даний момент багато закритих ІСІ керуються такими ж стратегіями, як фонди pre-IPO. Зокрема, вони також купують акції компаній, які не пройшли лістинг на біржі. Наприклад, відповідно до свого інвестиційного регламенту, закритий недиверсифікований інвестиційний фонд "Синергія-5" (КУА "КІНТО") має право купувати ЦП, що не котируються на біржі, однак сумарна вартість таких паперів, відповідно до Закону "Про ІСІ", не може перевищувати 50%.
Примітно, що на даний момент уже існують фонди pre-IPO, що інвестують в акції українських компаній. Але це поки тільки нерезидентські структури. Наприклад, КУА "Драгон Есет Менеджмент" зареєструвала в одній з офшорних зон (у якій саме, у компанії не називають) Ukraine Virgin Fund I. Активи цього фонду становлять близько $70 млн. А найбільш відомими придбаннями фонду є акції підприємства "Колос Лтд." (виробник продукції під торговельною маркою "Віденські булочки") і компанії "Жовті сторінки України". Ці компанії, за словами співвласників, будуть виводитися на IPO або продаватися стратегічному інвесторові. Сьогодні "Драгон Есет Менеджмент" планує створити ще один фонд - Ukraine Virgin Fund II, активи якого складуть $250 млн.
Крім українських компаній фонди pre-IPO, орієнтовані на покупку вітчизняних підприємств, створюють й іноземні компанії. Наприклад, російська інвестиційна компанія "Ренесанс Капітал" через Renaissance Russia Pre-IPO Fund купує акції компаній СНД (у тому числі й України), які в найближчі роки планують провести IPO. Польський інвестбанк Capital One Advisers почав працювати над створенням взаємного фонду, що буде інвестувати в малі та середні українські компанії, що готуються до виходу на Варшавську фондову біржу.
Однак інвестують в іноземні фонди pre-IPO винятково нерезиденти. Справа в тому, що, відповідно до Декрету Кабміну "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і низки положень Нацбанку, на кожну операцію купівлі ЦП емітентів інших країн необхідно одержувати індивідуальну валютну ліцензію. Але її одержання займає не менше місяця. Тому на практиці придбати акції іноземних фондів громадянам України досить проблематично.
Про стратегії
Віктор Постоєнко, начальник департаменту прямих інвестицій КУА "Сократ" (м.Київ; з 2003 р.; 15 чол.):
- Інвестиційна стратегія фондів pre-IPO припускає вкладення активів у підприємства, які через кілька років планують провести публічне розміщення своїх акцій на українській і міжнародній фондовій біржах. Особливістю таких фондів є те, що компанія управління активами купує ЦП не на торговельних майданчиках, а безпосередньо в акціонерів компанії. При цьому активи таких фондів інвестуються або в блок-пакети (від 25%), або в контрольні (від 50%+1 акція) пакети акцій. Після придбання пакетів КУА вводить своїх представників у наглядову раду компанії-емітента. І новий акціонер бере активну участь в управлінні підприємством, допомагаючи йому готуватися до IPO.
Така стратегія, як правило, приводить до збільшення капіталізації в рази. Звичайно, інвестиційна стратегія фондів pre-IPO більш ризикована, ніж стратегія фондів, що купують акції емітентів, які котируються на біржі. Але фонд диверсифікує свої ризики і в один проект вкладає не більше 10-15% від загальної суми активів. Крім того, компанії підбираються з різних секторів економіки. Що дозволяє в значній мірі знизити ризики.
Про проблеми
Віктор Ботте, керуючий інвестиційними фондами КУА "КІНТО" (м. Київ; з 1992 р.; 125 чол.):
- Ідея створення фондів pre-IPO досить популярна у світі. Деякі великі інвесткомпанії в Росії вже створили їх. Безумовно, рано чи пізно повинен з'явитися і перший вітчизняний фонд. Але чи "дозріли" так звані нерозкручені перспективні українські підприємства до того, щоб протягом декількох років провести публічне розміщення акцій на українських біржах? Спірне питання. І великі ФПГ, і більш "дрібні" підприємства вибирають західні біржі і виводять на IPO не самі ВАТ, а їхні дочірні структури - зареєстровані за кордоном компанії. При цьому компанії, які провели IPO на іноземній біржі, як правило, не мають акцій у вільному обігу усередині країни.
Тобто, якщо і вкладати кошти у фонд pre-IPO, потрібно запастися терпінням. Крім того, такий фонд важко зробити публічним. Адже, відповідно до українського законодавства, закриті корпоративні фонди, акції яких мають право купувати фізособи, повинні мати не менше 50% активів у паперах, допущених до торгів на фондовій біржі.
З ризиком по життю
Незважаючи на всю принадність створення фондів pre-IPO в Україні для фізосіб, багато хто з великих інвесткомпаній не збираються цим займатися. Наприклад, у компаніях "КІНТО" та "Амадеус" Бізнесу однозначно відповіли, що не будуть створювати фонди, націлені винятково на покупку акцій компаній, що готуються до розміщення своїх паперів на біржі. Подібну позицію учасники ринку пояснюють тим, що при створенні подібних ІСІ перед КУА виникає ціла низка проблем, які не так легко вирішити. Перша перешкода виникає на стадії пошуку і відбору компаній, що планують IPO. "Щоб ефективно управляти активами фонду pre-IPO, необхідно постійно співробітничати з компаніями, що планують проводити публічне розміщення", - відзначає Богдана Ярова.
Основними гравцями на ринку послуг із проведення IPO зараз є компанії "Конкорд Капітал", "Драгон Капітал", "Ренесанс Капітал Україна", "ІНГ Банк Україна". Таким чином, КУА, які не афільовані з яким-небудь із перерахованих вище установ, буде дуже важко створювати подібні фонди та управляти ними.
Другою перешкодою для створення фондів pre-IPO для резидентів України є те, що велика частина підприємств, які вже збираються проводити розміщення, планують виходити не на українську фондову біржу, а на торговельний майданчик за кордоном. У такому випадку фонди навряд чи зможуть взяти участь у покупці-продажі ЦП українського емітента. Третьою та основною перешкодою на шляху створення нових фондів може стати те, що власники компанії будуть відмовлятися продавати блок-пакети, а тим більше контрольні пакети акцій до проведення IPO. Продавати підприємство за заниженою ціною власникам не має сенсу.
Адже мажоритарний акціонер усвідомлює, що після виходу на IPO зможе продати ті ж самі пакети набагато дорожче. "Я дуже сумніваюся, що власники продадуть фонду гарні підприємства", - говорить керівник однієї з фондових компаній, що побажав залишитися неназваним. Не виключено, що в зв'язку з цим в обмін на пакет акцій інвесткомпанії будуть пропонувати провести безкоштовну підготовку компанії до виходу на біржу. А ціна такої послуги іноді коливається від $1 млн до $10 млн.
Експерти відзначають, що інвестування грошей у фонди pre-IPO є дуже ризикованим заняттям для фізосіб. Тому що при вкладеннях у невеликі, але на перший погляд перспективні компанії, високий ризик того, що емітент не досягне показників запланованого зростання. "Обрана стратегія розвитку компанії може виявитися нереалізованою", - відзначає Золотухін. Крім ризиків якості ЦП емітента, вкладник несе і ризики зриву IPO. Тому що чимало компаній при несприятливій кон'юнктурі ринку воліють відкласти публічне розміщення на потім. Наприклад, концерну "Стирол" довелося відстрочити IPO через підвищення ціни на газ.
Якщо ж у такому випадку IPO не відкласти, то інвестори зазнають гарантованих збитків. Приміром, якийсь час назад у Росії Магнітогорський меткомбінат вийшов на фондовий ринок перед самим початком корекції (спаду). "Після їх виходу ринок пішов униз, і ті, хто інвестував у це підприємство в період pre-IPO, втратили досить багато грошей", - розповідає Богдана Ярова.
Ще одним ризиком для вкладників, що купують акції або сертифікати фонду pre-IPO, є їхня непрозорість. Адже при інвестуванні в ЦП, які котируються на біржі, інвесторові нескладно оцінити ситуацію на ринку виходячи з біржових котирувань. І в такий спосіб проконтролювати керуючу компанію і зрозуміти, наскільки ефективно вона управляє портфелем фонду. Якщо ж фонд вкладає в акції позалістингових компаній, то фізособа фактично не може контролювати свої інвестиції. "Хто і як буде оцінювати вартість чистих активів такого фонду? Якщо це буде робити афілійований з КУА оцінювач, то високий ризик того, що компанія буде маніпулювати прибутковістю фонду", - упевнений Михайло Ройко, президент інвестиційних фондів КУА "Амадеус" (м.Київ; з 2005 р.; близько 10 чол.).
Виходячи з високоризикованої стратегії фондів pre-IPO, деякі експерти вважають, що вкладати гроші в такі фонди повинні тільки професійні інвестори. Крім того, частка таких інвестицій у портфелі інвестора не повинна перевищувати 10%.
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
