504
Ловці перлин
У середині 2007 року Контракти визначили сім компаній - найбільш імовірних кандидатів на поглинання в 2007-2008 р. Критерій відбору - інвестиційно-привабливі підприємства, ціна яких може перевищити $500 млн. До списку увійшли Криворізький залізорудний комбінат, Мотор Січ, Запорожсталь, Рівнеазот, Одеський припортовий завод, Інком і Fozzy Group.
Нового власника в році, що минає, знайшла тільки одна із семи компаній - Криворізький залізорудний комбінат. 45% акцій підприємства, підконтрольного Привату, сконцентрувала група SCM.
Журналісти Контрактів проаналізували, чому перлини української економіки дотепер не продані, і прийшли до висновку: власники великих компаній набивають ціну своїм активам і шукають щедрих інвесторів.
Криворізький залізорудний комбінат
Останні три роки за КЗРК боролися відразу кілька бізнес-груп. В 2005 році група "Інтерпайп" домовилася із Приватом (контролює підприємство) про продаж компанії в обмін на акції Південного ГЗКу. Але купивши ПГЗК, Ігор Коломойский відмовився виконувати свою частину зобов'язань, угода зірвалася. Через два роки частку в КЗРК купила SCM. Рано або пізно КЗРК дістався б стратегічному інвесторові, впевнені внвестаналітики. "Група "Приват" практично не інвестувала в розвиток підприємства, очікуючи підходящого моменту для його продажу. В SCM, навпроти, є чіткі плани щодо розвитку своїх активів", - говорить аналітик однієї з інвесткомпаній.
Мотор Січ
В'ячеслав Богуслаєв, директор найбільшого в Україні виробника двигунів для авіатехники - компанії "Мотор Січ", - давно шукає інвесторів. Російська держкомпанія "Рособоронекспорт" була зацікавлена в покупці українського постачальника двигунів для російських вертольотів. За словами Олексія Невроди, аналітика ІК Galt and Taggart Securities (Ukraine), у Росії не зможуть знайти заміну українським двигунам ще мінімум п'ять років. Союз із держкомпанією міг би розширити ринки збуту Мотор Січі та поповнити її стіл замовлень. Компанії вели переговори з 2006 року, каменем спотикання стала ціна угоди. Богуслаєв навіть зважився на приватне розміщення, щоб визначити ринкову вартість підприємства. Інвестори оцінили завод в $311 млн. Росіяни не стали платити настільки високу, на їх думку, ціну і відмовилися від союзу з компанією "Мотор Січ". І прогадали: зараз капіталізація підприємства, за оцінками Олексія Невроди, досягає $700-800 млн.
Запоріжсталь
Схоже, власники меткомбінату "Запоріжсталь" Алекс Шнайдер і Едуард Шіфрін готові до продажу активу: після великої допемісії в 2006 році у вільному обігу не залишилося ні однієї акції заводу. Акціонери збільшили статутний капітал підприємства на 450 млн грн, приєднавши до меткомбінату кілька торговельних будинків бізнесу-групи. "Запоріжсталь знаходитсья в стані перманентного продажу", - жартують аналітики. Чому власники заводу дотепер не продали актив? Проблема в його вартості: власники компанії просять за підприємство непомірно високу ціну.
Чекаючи інвесторів Алекс Шнайдер і Едуард Шіфрін зайнялися девелоперським бізнесом і рітейлом: бізнесмени розвивають в Україні роздрібну мережу "Амстор", будують два офісних центри в Москві вартістю $350 млн. А в грудні 2007 року бізнесмени домовилися про покупку контрольного пакета акцій одного із провідних футбольних клубів Ізраїлю - "Маккабі". "Ще трохи - і завод продадуть за безцінь", - впевнені аналітики. Проекти групи "Запоріжсталь" (особливо футбольний клуб і будівництво офісів у Москві) вимагають серйозних капіталовкладень, причому негайно.
Рівнеазот і Одеський припортовий завод
Дмитро Фірташ відмовився від продажу частки в одному зі своїх хімічних активів - компанії "Рівнеазот" (компанія Group DF, яка належить бізнесмену, контролює понад 50% акцій підприємства). За офіційною версією, підприємець вирішив самостійно розвивати завод. На підприємстві планують запустити виробництво метанолу та карбаміду. Однак сума інвестицій поки не відома. При цьому другий акціонер Рівнеазотц Вадим Новинський (Смарт-групп) не збирається інвестувати в завод.
"Якщо актив хочуть продати, то краще поспішити. Вартість хімічних підприємств буде падати через зростання цін на газ (для хіміків вона зросла до $219,5 за тис. куб. м з урахуванням транспортування газу)", - вважає аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. За оцінками ІК, валова рентабельність Рівнеазота може знизитися на 35,4%. Керівництво Рівнеазоту вивело підприємство на найнижчий у галузі коефіцієнт видатку газу при виробництві аміаку, однак у компанії слабка продуктова лінійка і більші витрати на транспортування газу. До того ж завод не підключений до аміакопроводу Тольятті-Горлівка-Одеса.
Одеський припортовий завод збиралися приватизувати в 2007 році, однак процес продажу припинений указом президента Віктора Ющенко. Серед потенційних покупців активу - Дмитро Фірташ.
Інком
"Інком не продається", - говорять в одній з найбільших IT-компаній України. Дійсно, нерозумно відмовлятися від $143,4 млн прибутків - саме стільки в 2006 році принесла компанія її власнику Олександру Кардакову. Оберти компанії щорічно ростуть на 30%. Кардаков зважився на продаж іншого активу - 10% акцій Датагруп. У такий спосіб він з'ясував ринкову вартість свого бізнесу. Заплативши за пакет $21 млн, покупці оцінили телекомунікаційну компанію "Датагруп" в $210 млн.
Fozzy Group
Президент найбільшої роздрібної компанії в Україні Fozzy Group Володимир Костельман поки не збирається продавати свій бізнес, про IPO не мріє. Бізнесмен нарощує вартість групи, завойовує нові ринки. У році, що минає, на покупку регіональних мереж і будівництво магазинів Fozzy Group витратила $128 млн. В 2008 році, за прогнозами самого Костельмана, оберти Fozzy Group досягне $2 млрд. "Fozzy - дуже привабливий об'єкт для поглинання", - говорять аналітики: російські або європейські мережі супермаркетів зможуть закріпитися в Україні, лише купивши одного з місцевих гравців.
Олена Струк
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
