771
Рік олігархів
В 2007 році у всіх українських фінансово-промислових груп були свої успіхи і поразки. Однак всі вони продемонстрували чітку тенденцію дрейфу убік поліпшення якості управління, спроби вийти на західні ринки капіталу, підвищення прозорості звітності, покупки західних активів, особливо в країнах ЄС.
У цих кроках закладений чіткий прагматизм - подальше зростання капіталізації активів можливе тільки при виконанні правил гри, прийнятих на західних ринках, оскільки активи будь-якої корпорації (банку) - це не стільки матеріальні цінності, скільки оцінка нематеріальних активів (репутація, прозорість управління і т.д.). Саме нарощуванням вартості нематеріальних активів займалися українські бізнесмени. Потенціал зростання фізичних активів уже вичерпаний або не піддається управлінню (світова ціна на метал, наприклад).
Із цього погляду найбільшого успіху в цьому напрямку домоглася група Костянтина Жеваго. Підконтрольні йому структури все-таки вийшли на IPO (первинне публічне розміщення акцій) на Лондонській біржі, обігнавши структури Віктора Пінчука і Ріната Ахметова. Не відставала від Жеваго і група "Приват", організувавши свою експансію на австралійський ринок.
По-іншому завойовували ринок ЄС група ІСД ("Індустріальний союз Донбасу") і група Таріела Васадзе. І якщо перша вже давно скуповує в Польщі більш-менш привабливі активи (цього року знамениту Гданьську судноверф), то близькі до Васадзе структури почали працювати в Польщі тільки цього року, викупивши автоскладальне виробництво для організації продажів автомобілів на ринку ЄС. Таких прикладів дрейфу українського бізнесу на Захід чимало.
< p>У зв'язку з цим не випадковий інтерес найбільших ФПГ до мас-медіа. Це не стільки бізнес, скільки спроба взяти під контроль головних виробників репутації - ЗМІ. Той факт, що український бізнес починає замислюватися про репутацію, дозволяє з оптимізмом дивитися і на майбутнє політичної системи країни. Адже нестабільність - головний ворог нематеріальних активів, тому хаотичність у політиці стає вже невигідним бізнесом.
"Главред" вирішив розглянути, як прожили цей рік олігархи, які успіхи супроводжували їх і яких невдач зазнали.
ЗАТ "Сістем Кепітал Менеджмент" Ріната Ахметова
Найбагатшим і впливовішим бізнесменом України вже кілька років поспіль стає Рінат Ахметов. В 2007 році польський журнал Wprost оцінив статки українського олігарха в $18,7 млрд. і поставив його на 4-е місце серед найбагатших людей Центральної і Східної Європи (ЦСЄ). Ахметов поступається тільки трьом росіянам, серед яких Олег Дерипаска і Роман Абрамович.
Результати дострокових парламентських виборів для Ахметова не найгірші. Втрата ПР контролю над Кабміном активізувала відцентрові тенденції в партії. Ахметов усе більше зближається із Президентом Ющенком, тоді як Янукович уже розглядається як "політичний неліквід". Про це свідчить призначення Раїси Богатирьової главою РНБОУ. Богатирьова є креатурою Ахметова, що він уже давно "вирощує" як заміну Януковичу. Хід з висуванням Богатирьової показав, що чутки про розкол у ПР починають набувати конкретних обрисів і виражатися в діях, а не тільки на словах. Безсумнівно, гра з Богатирьовою демонструє, що Секретаріат Президента намагається зняти з порядку денного будь-які можливі комбінації Ахметова з Тимошенко, що зробить програш Ющенка в 2010 році неминучим.
Але зараз відносини Ахметова з Тимошенко далеко не безхмарні. У нього можуть виникнути труднощі у зв'язку з бажанням прем'єра переглянути результати конкурсу з відбору інвестора під час процедури санації "Дніпроенерго". Втім, 21 грудня Апеляційний господарський суд Запорізької області визнав недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Дніпроенерго" від 27 серпня 2007 року про збільшення статутного капіталу на 52,1%, до 149,2 млн. грн. шляхом проведення додаткової емісії акцій.
Протягом року структури СКМ успішно нарощували свої оберти і проводили організаційні перестановки. СКМ заявляла про свій намір вийти на IPO у липні, але далі розмов справа не пішла. При цьому в липні СКМ через BNP Paribas (Suisse) SA залучила кредит терміном на 4 роки на суму $545 млн. для інвестиційних цілей.
У цей час всі металургійні активи Ахметова об'єднані під брендом "Метінвест". Приєднання активів "Смарт-холдингу" Вадима Новинського до групи "Метінвест" дозволить Ахметову стати партнером Романа Абрамовича, що володіє 72,89% акцій найбільшої металургійної групи СНД Evraz Group.
У середині року на ринку з'явилися чутки про дефолт його "мобільного" активу ТОВ "Астеліт" - ТM life:), на що пішла негайна реакція - компанію очолив Тансу Єен, що зміг вивести її на рівень прибутковості.
Крім того, Рінат Леонідович почав освоювати нові сфери - зокрема, запустив роздрібний проект - мережа супермаркетів "Брусниця", у яку він має намір вкласти протягом 5 років $200 млн. Бізнес, як і слід було сподіватися, почався з охоплення магазинами Донецької області.
В інших сферах успіхів було трохи менше. Його улюблене "дітище" - ФК "Шахтар" - в 2007 році програв усе, що тільки можна: Чемпіонат України, Кубок країни, вилетів з Ліги чемпіонів і Кубка УЄФА.
У році, що минає, СКМ запам'ятався розгортанням двох соціальних проектів - благодійного фонду "Розвиток України" і Фонду "Ефективного управління", що повинен зосередитися на розробці концептів економічних реформ. Це ще раз підтверджує думку, що український великий бізнес став усвідомлювати важливість іміджу не тільки з погляду економічного просування, але і соціальних ризиків.
"Інтерпайп" Віктора Пінчука
Зять екс-президента України Леоніда Кучми - Віктор Пінчук, що відійшов від активної політики, як і раніше активно проявляє себе в бізнесі і благодійності. Причому, зважаючи на все, в останній навіть більшою мірою.
В економічній сфері 2007 рік для Пінчука і його корпорації "Інтерпайп" можна назвати цілком успішним. В 2007 році польський журнал Wprost оцінив його статки в $7,5 млрд. і поставив на 17-е місце серед найбагатших людей ЦСЄ (3-є серед українських бізнесменів). Хоча його корпорація оголошувала плани виходу на IPO ще з березня, але плани так і залишилися такими.
Більш вдалим можна вважати продаж його головного фінансового активу - "Укрсоцбанку" за $2,07 млрд. італійській групі UniCredit Group. Перша спроба продати банк за $1,16 млрд. Banca Intesa "завдяки" внутрішньому опору групи "Приват" і нерозторопності потенційних покупців зірвалася, але в остаточному підсумку цей актив був проданий ще дорожче.
З інших бізнес-подій "Інтерпайпу" можна відзначити реструктуризацію, у результаті якої активи, що входили в неї, виділені в самостійні напрямки під управлінням компанії EastOne LLC (Лондон). Зокрема, виведений трубно-колісний дивізіон планується вивести на IPO.
У політиці Пінчук продовжує диверсифікувати ризики, воліючи співробітничати відразу з декількома політичними силами. У нього непогані відносини як із Президентом, так і з регіоналами. Креатура Пінчука Інна Богословська навіть виявилася в першій п'ятірці Партії регіонів під час перевиборів у парламент. Але Пінчук не зациклюється винятково на політиках старої формації. Він через свій фонд запустив кілька програм, завдання яких зібрати перспективних молодіжних лідерів, які будуть формувати новий порядок денний для України. Мова йде про ініціативи YES і Aspen Institute.
В 2007 році Пінчук зміцнив за собою реноме найбільш "просунутого" мецената України.
Виставки в музеї сучасного мистецтва PinchukArtCentre у Києві мають колосальний успіх. Пінчук привіз в Україну роботи кількох культових художників, допомагав з підготовкою української експозиції до Венеціанського Бієнале, де вона увійшла до числа таких, що запам'ятовуються. Його дружина Олена Франчук - президент фонду "АнтиСНІД" стала ініціатором проведення концерту Елтона Джона на головній площі країни, що мав колосальний успіх. Крім того, Пінчук організував стипендіальну програму "ZAVTRA.UA", що розрахована на молоду українську наукову еліту.
Ігор Коломойський і група "Приват"
Ігор Коломойський украй непублічна людина, сама ФПГ "Приват" має досить складну структуру, де партнери займаються окремими напрямками бізнесу. На дострокових парламентських виборах йому приписували фінансову підтримку Блоку Юлії Тимошенко і НУНС. Як і інші українські олігархи (Гайдук, Ахметов і т.д.), фінансуючи конкуруючі групи впливу, Коломойський страхує себе від можливих неприємностей. Тому ситуація, що склалася в українській політиці, у наступному році для нього очевидних ризиків не принесе.
В 2007 році польський журнал Wprost оцінив статки українського олігарха в $8,9 млрд. і поставив його на 14-е місце серед найбагатших людей ЦСЄ (2-е серед українських бізнесменів). В 2007 році Ігор Коломойський вирішив улаштувати розпродаж своїх активів. Ще навесні був оголошений конкурс із продажу "Дніпроазот", потім перенесений на невизначений час. Уже в грудні була закрита угода придбання російською Evraz Group за $2-2,2 млрд. гірничо-металургійних активів групи "Приват".
Незважаючи на те, що майже всі великі українські банки вже продані нерезидентам, "Приватбанк", що MasterCard Europe назвав найбільш надійним українським банком, завзято не продається. Більше того, крім розвитку на внутрішньому ринку, банк починає скуповувати фінустанови в інших країнах. Так, цього року банк придбав 75% акцій грузинського "Тао банку" і виношує плани потрапити через рік у першу п'ятірку грузинських банків.
Співвласник групи "Приват" Геннадій Боголюбов придбав найбільшого австралійського видобувника марганцевих руд Consolidated Minerals, що дозволить збільшити частку у світовому виробництві феросплавів з 20 до 30%.
Варто також сказати, що як така група "Приват" організаційно не виражена, тому що є власники, які спільно володіють одними активами та одночасно окремо працюють у різних сферах.
Крім того, Коломойський хоч і програв всі суди в справі телекомпанії "Студія 1+1", але придбав 3% акцій компанії Central Europian Enterprises, що контролює "Плюси", і в такий спосіб одержав доступ до управління каналом.
Через свою структуру, Марганецький ГЗК, Коломойський намагався брати участь у приватизації "Луганськтепловоза", але зусиллями ФДМ і "Укрзалізниці" перевагу віддано "Трансмашхолдингу" Іскандера Махмудова.
До речі, ще один український олігарх - Костянтин Жеваго висловлював зацікавленість у приватизації "Луганськтепловоза", але його структуру, "Автоккраз", не допустили навіть до участі в конкурсі.
Група "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго
Поточний рік для бізнесу Костянтина Жеваго можна назвати цілком успішним. Його політичні позиції найближчим часом ще більше зміцняться, оскільки він є народним депутатом від фракції БЮТ. Жеваго виступав із критикою висування на міністерські посади Йосипа Вінського, Георгія Філіпчука та низки інших. Деякі аналітики вважають, що це свідчення посилення тертя між бізнес-групою Тимошенко і політичним крилом БЮТ.
Костянтин Жеваго - наймолодший у списку українських олігархів (в 2007 році польський журнал Wprost оцінив його статки в $3,1 млрд.), але це не заважає йому дивувати своїх більш досвідчених колег. Улітку глава фінансово-промислової групи "Фінанси та кредит" (за назвою однойменного банку) став першим з українських мільярдерів, хто вивів акції своєї компанії (Ferrexpo) на основний майданчик Лондонської фондової біржі. Ferrexpo - Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат з виходом на IPO став головним активом групи "Фінанси та кредит".
Ще Костянтин Жеваго мав намір в 2007 році консолідувати нафтогазові активи на базі холдингу Ferrexpo Petroleum. Група Жеваго вела переговори з ДАО "Чорноморнафтогаз" про створення спільного підприємства з розробки чорноморського шельфу.
Індустріальний союз Донбасу
Представниками ІСД традиційно прийнято вважати Сергія Таруту і Віталія Гайдука, які фактично є співвласниками ІСД. У рейтингу польського Wprost Тарута виявився на 21-му місці з показником $5,2 млрд. Незважаючи на такий стан справ, Тарута анітрошки не боїться воювати проти великих риб українського бізнесу.
Чого тільки коштували його голосні заяви в 2007-му. На початку року Тарута запам'ятався своїми звинуваченнями на адресу Коломойського, Жеваго та Ахметова. Вони нібито хотіли відібрати в Тарути його заводи. Потім з'явилися чутки про російсько-українську олігархічну дружбу: ІСД і "Газметал" Алішера Усманова мали намір злити свої активи в одну транснаціональну компанію. Про результати цих переговорів обіцяли повідомити до березня 2008 року.
ІСД залишив свій слід і в політиці. Його партнер у бізнесі Віталій Гайдук встиг попрацювати на посаді секретаря Ради національної безпеки та оборони. Але, як говорять наші джерела в Секретаріаті, Гайдука "пішли" з РНБОУ за те, що він занадто багато займався своїм бізнесом на шкоду інтересам Президента. Після цього Гайдук зблизився з Тимошенко, а її він знає ще із середини 90-х, коли ЄЕСУ займалася поставками газу на меткомбінати "Донбасу". Низка експертів вказують, що Гайдук уже зробив ставку на Тимошенко напередодні 2010 року. Але, швидше за все, це не зовсім так. Гайдук досвідчений гравець, що завжди диверсифікує ризики.
На додачу до своїх металургійних активів у Польщі та Угорщині ІСД придбав знамениту Гданську судноверф, на яку і буде поставляти продукцію своїх меткомбінатів. Варто відзначити, що Гайдуку вдалося відстояти експорт дешевої електроенергії в країни Центральної Європи. Кабмін Януковича спробував позбавити ІСД такої цінної преференції, але не досяг на цьому поприщі успіху. Завдяки цьому метзаводи ІСД в Угорщині і Польщі мають можливість зробити дешевшою свою продукцію.
Дмитро Фірташ і DF Group
До 2006 року про Дмитра Фірташа, власника 45% акцій ексклюзивного імпортера туркменського газу компанії RosUkrEnergo практично нічого відомо не було. Після укладання газових угод у січні 2006 року Фірташ став відомий широкій публіці.
У рейтингу польського журналу Wprost він виявився на 27-му місці з показником $3,4 млрд. У список його основних активів входять "Кримський титан", "Рівнеазот", "УкрГаз-Енерго" і т.д.
Втім, газовому бізнесу Фірташа загрожує прем'єр Тимошенко, що пообіцяла усунути компанію-посередника "РосУкрЕнерго" з газового ринку. Однак це буде складно зробити, тому що наявність "РосУкрЕнерго" влаштовує "Газпром". За інформацією джерел "Главреда" у РУЕ, Фірташ спокійно зустрічає 2008 рік. У наступному році "РосУкрЕнерго" поставить в Україну більше 50 млрд. куб. метрів туркменського газу, що означає фактичну неможливість реалізації планів Тимошенко з витіснення РУЕ з газового ринку.
В 2007 році Дмитро Фірташ формально продав канали К1, К2 і "Мегаспорт" холдингу "Інтер". Втім, пізніше ЗМІ повідомляли, що насправді Фірташ разом з Гайдуком купили контролюючий пакет "Інтера". Із цього погляду, продаж Фірташем каналів К1, К2 і "Мегаспорт" "Інтеру" є спробою згрупувати медіа-ресурс у рамках однієї структури.
В 2007 році Фірташ більше увагу приділяв розвитку проектів у сфері нерухомості, хімії ("Рівнеазот") і нафтогазових активів своєї групи. Він одержав під свій контроль низку облгазенерго. Однак, багато аналітиків впевнені, що в цьому випадку за Фірташем стоїть "Газпром", що намагається взяти під свій контроль розподільні газові мережі в Україні.
У небізнесовій сфері Фірташа переслідували скандали. У травні року, що минає, його пасинок Сергій Калиновський потрапив в автоаварію, у результаті якої загинуло 2 людей. Потім була історія з аеропортом "Жуляни", чартерним рейсом якого Сергія Калиновського намагалися вивезти із країни. Потім Сергій Калиновський просто зник, і тепер його шукає Інтерпол. Цю неприємну історію супроводжував голосний скандал навколо розлучення із дружиною. Тому, можна вважати, у публічній сфері 2007 рік був для Фірташа не найвдалішим. Може бути, тому, бачачи приклад Пінчука та Ахметова, Фірташ в 2008 році має намір запустити кілька соціальних проектів, у тому числі і благодійного спрямування.
Юрій Григоренко, "Економічні новини", для "Главреда"
За матеріалами: Glavred.info
Поділитися новиною
