670
Генератори провалу
Уряд Віктора Януковича пакує валізи. Експерти ж починають підбивати підсумки його роботи. Як з'ясувала Ділова столиця, до числа явних провалів Кабміну, що йде, незалежні економісти віднесли інфляцію, що зашкалює, рекордне негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу та уповільнення зростання економіки. У той же час спостерігачі визнають, що саме нинішній уряд виявився найбільш послідовним провідником податкової реформи. Хоча її суть багато в чому була суперечливою.
Команди не вийшло
Спостерігачі вважають, що невдачі уряду були прогнозовані спочатку. "Для нормальної роботи Кабміну потрібно було прийняти програму дій і дотримуватися її. Робота уряду не може бути спонтанною. Однак такої програми в нього не було", - говорить керівник відділу моделювання і короткострокового прогнозування Інституту економіки і прогнозування НАНУ Ірина Крючкова. Не досягли успіхів на ниві планування своєї діяльності й окремі міністерства.
Про намір розробити комплексну програму розширення експортного потенціалу України оголосив тільки міністр економіки Анатолій Кінах, що прийшов у Кабмін навесні 2007 р. Але її проект з'явився лише місяць назад. Повна бездіяльність влади в частині поліпшення структури зовнішньоторговельного обігу привела до жалюгідних наслідків: за десять місяців цього року негативне сальдо торговельного балансу країни досягло рекордних $8,2 млрд, що на 68,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Негативну роль, на думку експертів, також зіграв квотний розподіл посад у складі уряду. У результаті про злагоджену роботу не могло йти мови з самого початку. "Його не можна розглядати як єдину команду. У Кабміні був досить сильний фінансовий блок під керівництвом першого віце-прем'єра Миколи Азарова. У той же час мало хто може сказати, чим займався енергетичний блок", - говорить директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
"Валентина Семенюк, приміром, є затятим супротивником продажу державних підприємств. І саме вона очолює Фонд держмайна, у завдання якого входить наповнення скарбниці від приватизації. У результаті приватизація була фактично законсервована (за підсумками десяти місяців у бюджет від приватизації надійшло 2,02 млрд грн., або 19% від плану. - ред.)", - доповнив колегу директор економічних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Василь Юрчишин.
Крім того, не змогли спрацюватися як єдиний механізм коаліційний уряд і парламентська більшість. Мабуть, один із найбільш яскравих прикладів цього - невдала спроба Кабміну подолати кризу в сфері тендерних закупівель. Наміри економічного блоку уряду під керівництвом Миколи Азарова обмежити права Тендерної палати неодноразово провалювалися в парламенті за участю депутатів від Партії регіонів, СПУ і Компартії.
"Система тендерних закупівель на сьогоднішній день стала настільки складною, що змінити її можна тільки при наявності сильної підтримки Кабінету Міністрів парламентом. Ця ситуація нагадує скасування пільг для спеціальних економічних зон при прем'єрі Юлії Тимошенко. Тоді це було дуже непопулярне і важке рішення. Але ініціативи Тимошенко були підтримані Верховною Радою - і скасування пільг було проголосовано як закон", - пояснив Бураковський.
Не склалися відносини в Кабміну і з місцевою владою. Обласні державні адміністрації кілька місяців підряд ігнорували вказівки уряду щодо обмеження цін на споживчі товари. У підсумку продукти харчування з початку року подорожчали на 21%. При цьому зростання по окремих видах було ще більш вражаючим. Рослинна олія виросла в ціні на 69,1%, вершкове масло - на 39%, борошно - на 34%. При цьому сказати, яку роль у підвищенні цін на продукти зіграла ситуація в АПК, а що залишається на совісті продавців, зараз не береться ніхто. Головним же результатом бездарного керівництва стала інфляція, що шокує, яка до грудня склала 14,2%.
Кого скривдив Кабмін
Втім, у спостерігачів є чимало приводів понарікати на незадовільну роботу й економічного блоку Кабміну. "Уряд Віктора Януковича взагалі не приділяв увагу питанням дерегуляції бізнесу. За час його роботи в цій сфері не було проведено жодних реформ. У результаті розвиток малого і середнього бізнесу був значно затруднений", - говорить Юрчишин.
Варто нагадати, що Микола Азаров завжди був послідовним супротивником спрощеної системи оподатковування, за якою працюють практично всі "малята". І лише коли попереду замаячіла перспектива відставки, Микола Янович змінив гнів на милість. За його особисту участь в проекті бюджету на наступний рік було прописано положення про надання п'ятирічних податкових канікул для малого бізнесу. А от полегшенням процедур ліцензування і розробкою чітких правил перевірок бізнесу численними контролюючими органами в цьому Кабінеті займатися було комусь.
Затаїли образу на уряд, що йде, і аграрії. "Аграрний сектор у Кабміну традиційно залишається на другому плані. Однак цього року його дії були гранично непрофесійними. Про те, що врожай в 2007 р. як в Україні, так і в світі виявиться значно меншим, ніж у попередньому, стало відомо ще навесні. Тобто подбати про запобігання нестачі сільгосппродукції можна було вже тоді. Зокрема, полегшити можливість імпорту сільгоспродуктів в Україну. Замість цього уряд терміново вирішив обмежити експорт, порушивши ринкові схеми, які вже склалися в країні, а зростання цін на продукти не було зупинено", - говорить Юрчишин.
Незадоволена роботою попереднього складу Кабміну і місцева влада. "На тлі попередників уряд Віктора Януковича відзначився ще більш сильною тягою до централізації управління. Місцева влада втрачає усе більше своїх повноважень. В 2007 р. розпорядниками коштів по програмах капітальних вкладень у регіонах стали міністерства. До цього єдиним розподільником був Мінфін і його роль зводилася до своєчасної передачі передбачених у бюджеті коштів. Тепер же відповідні міністерства практично в ручному режимі визначали кожен об'єкт, на який виділяються гроші. У результаті не були освоєні мільярди гривень, передбачених на фінансування регіонів. Така політика неминуче веде до колапсу системи державного управління. Крім того, значні проблеми для місцевої влади створило необґрунтоване збільшення соціальних виплат, оскільки відповідальність за своєчасність їхнього проведення перекладають на місцеві бюджети", - говорить експерт Асоціації міст України Юрій Ганущак.
Скромні досягнення
Проте уряду, що йде, є що записати у свій актив. Серед досягнень, якими він може пишатися, - значний приплив прямих іноземних інвестицій. За дев'ять місяців цього року їхній обсяг склав $5,3 млрд, що на 70,5% більше, ніж за відповідний період 2006 р. Саме це зафіксується в пам'яті спостерігачів. А от та обставина, що більша частина коштів пішли у фінансовий сектор і скупку нерухомості, забудеться дуже швидко. На частку промисловості дісталося близько 20% від загального обсягу вкладень. У фінансовий сектор за цей же час пішло близько 30% від всіх іноземних інвестицій. Ще близько 10% - у будівництво і 7,5% - у скупку нерухомості.
"Значна частина інвестицій - це кредитні кошти. Однак сам факт того, що нам позичають, означає, що довіра до економіки росте. Варто також відзначити значне зростання інвестицій в основний капітал. Причому цей процес не скорочувався під час виборчої кампанії. Зазвичай на час виборів у нас у країні наступає інвестиційна пауза. Цього разу такого не було", - говорить Крючкова.
Крім того, експерти відзначають прагнення фінансового блоку Кабміну провести реформу бухгалтерського обліку та роботу над створенням податкового кодексу. Однак епопея з розробкою проекту кодексу, покликаного спростити податковий облік, не увінчалася успіхом. Перебої в роботі Верховної Ради перешкодили розгляду його депутатами. А наступний Кабінет Міністрів може почати роботу над документом з нуля.
До безумовних успіхів експерти відносять прогрес у переговорах щодо вступу України до СОТ. За участі нинішнього уряду була закінчена робота над пакетом законопроектів, необхідних для вступу в цю організацію. Всі вони були прийняті Верховною Радою і підписані главою держави. Погодившись із Президентом, Кабінет прийняв вольове рішення задовольнити грошові домагання Киргизстану, що нарешті дозволило підписати двосторонній протокол із цією країною і почати переговори щодо тексту доповіді робочої групи.
"Негативну оцінку діяльності Кабміну варто розглядати як запит експертного середовища до уряду як такого. Тобто наступному складу Кабінету варто взяти до уваги ці зауваження при плануванні своєї роботи", - резюмує Бураковський.
Втім, цілком імовірно, що змінники нинішнього уряду можуть наступити на ті ж граблі. Новий Кабінет, як і той, що йде, також буде коаліційним, йому буде складно (при наявності сильної опозиції) проводити свої рішення через парламент. Нарешті, не факт, що КМ Юлії Тимошенко зможе швидко підготувати конкретний план дій. Так що після його відходу експерти цілком зможуть озвучити аналогічні претензії.
Катерина Прищепа
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
