351
Блоги - як шлях до кар'єри
Вести блог чи ні? Чи витрачати дорогоцінні хвилини і години на "зависання" у чатах і на форумах? При розумному підході ця "порожня трата часу" може допомогти в кар'єрі та у збільшенні доходів.
Один з "батьків" ICQ Йосі Варді заявив авторам книги "Розмова дорожча за гроші": "Друга за популярністю розвага у світі - розповідання історій, але перша - це розмови". Люди обожнюють спілкуватися один з одним і роблять це всіма можливими способами. Спілкування в Інтернеті - один з найефективніших каналів комунікації в сучасному світі. Але, як і будь-які інші види розмов, інтернет-спілкування забирає час і не завжди корисні для роботи.
Чи потрібний мені блог, і навіщо він?
Кожен блоггер хоч раз, на самому початку, таки замислювався над цим питанням. Позитивна відповідь у кожного своя. Приміром, український видавець, фотограф і блоггер Костянтин Донін, коли кореспондент "Денег" запитала його: "Навіщо Вам блог?", відповів: "Для того ж, навіщо і телефон, - це засоби спілкування".
Більшість людей, з якими в процесі підготовки статті кореспондент "Денег" спілкувалася у всіляких співтовариствах (ком’юніті), форумах та особисто, відповідали, що заводили блог для себе. Не виняток навіть ті люди, професія яких безпосередньо пов'язана з комунікацією, - журналісти і психологи.
"Завела просто так. Пишу про що завгодно. Але що найдивніше, хоча блог для мене - не спосіб реклами, люди приходять до мене через нього - говорять, що подобається журнал, тому і звертаються", - розповідає inbell, психолог Ольга, що живе в Ізраїлі.
"Моєму блогу 1,5 роки. Я заводив його для себе, але з'ясувалося, що це досить зручний інструмент", - розповів "Деньгам" шеф-редактор проекту "Великі українці" телеканалу "Інтер" і блоггер Вахтанг Кіпіані.
"У мене блоги на LiveJournal і на сайті нашого видання. На першому вивішую переважно власні спостереження на різні теми - від політики до культури. Другий блог - більш професійний, пишу там в основному про міжнародне життя", - розповіла "Деньгам" київська журналістка Тетяна Харченко.
Як його використати?
Простіше всього - для самопросування, чим більшість блоггерів і займаються. Як би не намагався Віктор Пелевін у своїй книзі Empire V переконати народ, що "ведення блогу - захисний рефлекс покаліченої психіки, що нескінченно блює гламуром і дискурсом...", блоггери йому не вірять. І правильно роблять, адже самопросування - не таке вже і зло, запитайте будь-якого "піарщика".
У літературі та Інтернеті є маса історій про те, як "простий хлопець завів собі блог і став ДУЖЕ АВТОРИТЕТНИМ або ДУЖЕ ПРОДАВАНИМ хлопцем". Не будемо все переказувати, краще напишемо, як саме можна просунутися.
По-перше, на просування прийдеться витрачати масу часу - обновляти блог якнайчастіше, щоб у пошуковиках він був повище. По-друге, за принципом "я - тобі, ти - мені" можна активно обмінюватися з іншими користувачами посиланнями (на інші блоги, а також на всілякі новини, фото і так далі, які пов'язані з темами блогів). По-третє, бути живою людиною, а не намагатися зображувати "віртуальний персонаж".
Невід'ємні атрибути успішного блоггера - відкритість і щирість, а невід'ємні риси гарного тематичного блога - пристрасть та авторитетність. Але можливі і маленькі хитрощі, наприклад, досвідчені блогери радять "постити" (вивішувати) що-небудь важливе вранці у понеділок, коли вся блогосфера стікається в офіси, включає комп'ютери і від великого бажання працювати відразу лізе в Інтернет.
Професійне використання
Ті, хто професійно працює з інформацією, - журналісти, маркетологи та піарщики - давно знають, що блоги і форуми надають приголомшливу можливість для її збору. Наприклад, "Деньги" регулярно відвідують тематичні форуми в пошуках тем для публікацій. Але не менш продуктивно можна використати і блоги. Наприклад, київська журналістка Анастасія Алєксєєнко використовує блог як портфоліо, шукає героїв для матеріалів, та і взагалі корисні контакти. А Вахтанг Кіпіані розповів "Деньгам", що використовує блоги для знаходження потрібних людей, а також, щоб замовляти статті і брати коментарі.
Але є й більш витончені способи використання блогів в "корисливих" цілях. Московський бізнес-коуч Майя Воронцова починала перший "ЖЖ" як продовження своєї роботи.
"Я працюю в Інеті, тому мені іноді навіть важко розділити особисте і бізнес. А другий блог з'явився недавно і вже як чисто робочий інструмент - консультативний кабінет". За її словами, інтернет-коучінг - поки не занадто розповсюджене віяння.
"Інетні консультації - це не обов'язково переписка, це ще і голос, і веб-камера. Хоча більшість поки, дійсно, віддають перевагу переписці, тому що її потім можна перечитати і проаналізувати, а це цінне в коучінгу".
"Завжди є ймовірність, що контент буде приходити від людей, які хочуть на нього вплинути, - наприклад, просунути свій товар або послугу", - застерігає Огюст Грант, професор з університету Південної Каліфорнії, учасник спільної програми Благодійного корпоративного фонду компанії СКМ і Могилянської школи журналістики - "Цифрова журналістика майбутнього". Але Інтернет демократичний, завжди є можливість прогорнути непотрібну сторінку.
Одержати відповіді
Простіше всього в складній ситуації - питатися поради в друзів і досвідчених знайомих. На форумах і чатах часто можна знайти людей, готових порадити щось добре. Головне - задавати правильні питання.
"Пораду однозначно можна одержати. Тим більше що я, як правило, не задаю таких питань, на які хочеться відповідати профанам", - запевняє російський психолог і блоггер Володимир Волохонський. Але і з "розумністю" питань теж важливо не переборщити. Наприклад, один IT-директор, з яким розмовляв кореспондент "Денег", поскаржився, що жодного разу так і не зміг одержати відповіді на професійних форумах: "Я дуже давно займаюся "Маками" (комп'ютерами Macintosh) і сам завжди охоче відповідаю на IT-форумах. Але в ті три рази, коли питання виникали в мене, я не зміг одержати відповіді. Чи то я так далеко "просунувся", що просто ніхто нічого не може порадити, чи то такі проблеми ніколи ні в кого не виникали..."
А що робити, якщо хочеться знайти вирішення своєї проблеми, але чи нема бажання "світитися", чи є страх здатись некомпетентним, питаючись поради в колег? Можна не запитувати, а просто читати цікаві гілки потрібних форумів, - либонь так знайдеться щось. Або ж створити "разовий" нік і задавати, не соромлячись, питання, які цікавлять, - порозпитувати "спеців". Правда, не факт, що вони дадуть відповідь. Справа в тому, що завсідники форумів не жаліють тих, хто лінується користуватися пошуковиком і задає питання, які раніше обговорювалися на цьому форумі.
І навіть якщо пощастить одержати відповідь-пораду, то не факт, що вона буде чесною. Як уже писали "Деньги" (див. №48, доступно на сайті www.dengi-ua.com), компанії нині люблять "впроваджувати" своїх людей на різні форуми, чати і так далі. Приміром, хтось просить пораду: "Підкажіть, у якому магазині краще купувати одяг?" І відразу засланий псевдопорадник, нібито ґрунтуючись на власному досвіді, підказує, куди краще йти за "шмотками". Втім, сама тема може бути піднята іншим "засланцем".
Дуже корисні контакти
"Роби, що повинен, і будь що буде", - керуючись цим принципом і спілкуючись в Інтернеті винятково для власного задоволення, можна зненацька зустріти майбутнього партнера (не тільки в житті, але і в бізнесі) або роботодавця. На форумі www.figvam.net кореспондент "Денег" знайшла двох "вільних індіанців", одного із яких кличуть Екслібрист, а іншого - Vega.
Ці двоє дуже давно познайомилися на форумі одного бізнес-видання. Не дуже давно вони подумали: а чи не створити двом шляхетним донам спільний бізнес? Сказано - зроблено, і от цього літа запрацювало підприємство із виготовлення печаток і штампів.
Знайти роботу
Але навіть коли особливих планів щодо організації власного бізнесу нема, спілкування в Інеті може бути вкрай корисним. "В "Фокусі" я взяв на роботу одну людину, яку знав тільки як блоггера. Ця людина в мене працював редактором сайту, і я був ним задоволений", - розповів "Деньгам" Вахтанг Кіпіані. "Деньгам" вдалося знайти цю таємничу людину - нею виявилася Віра Нечитайло - контент-менеджер нашого власного сайту.
"Моєму "ЖЖ" учора стукнуло п'ять років, - розповіла Віра. - Основні життєві зміни, що відбувалися завдяки "ЖЖ", - це велика кількість знайомих і друзів у різних частинах світу. Деякі навіть приїжджали, от так і дружимо. Я довго була модератором і доглядачем співтовариства "Цікавий Київ". Власне, із цього і почалася моя кар'єра в контент-менеджменті. Завдяки Арсенію, творцеві "Іка", я познайомилася з Вахтангом Кіпіані, на той момент главредом "Фокуса", і пропрацювала там вісім місяців. Зараз працюю в "Деньгах", багато в чому завдяки тому, що була в "Фокусі".
Але сліпо сподіватися на те, що завдяки прекрасному блогу в "ЖЖ" або "розумненьким" питанням-відповідям на форумах вдасться знайти роботу, не варто. "Я взагалі рідко кого беру на роботу, а вже керуючись блогом - ніколи, - заявив кореспондентові "Денег" видавець Костянтин Донін. - Так, добре зроблений сайт може бути якимсь портфоліо, але він не буде вирішальним аргументом".
Однак все залежить від сфери діяльності. Пошук гарного IT'шника просто необхідно починати із професійних форумів і чатів. Міжнародні розроблювачі ПЗ так і роблять. Приміром, кілька сімферопольських програмістів завдяки власній активності в чатах змогли одержати вигідні контракти в Москві.
Українські фахівці з HR зізнаються, що пропозиції деяким кандидатам, не тільки в сфері IT, робляться саме завдяки активності здобувачів на форумах. Але інший спосіб "вербування" і перевірки кандидатів - через блоги - всі дружно відкинули. "Занадто багато часу йде на такий пошук, - відповіли кореспондентові "Денег" "специ" із HR на форумі HR-ліги.
"Я практикую в соціальних мережах (місця, де спілкуються однокласники та інші "однополчани". - Авт.). Там можна простежити й участь у дискусіях, і коло спілкування, і ще багато чого. Тільки вакансія повинна вартувати витраченого часу", - зізналася одна з експертів HR-ліги.
Втратити роботу
Інтернет-спілкування не тільки корисне. Воно ще і небезпечне. По-перше - ненавмисним або спеціальним розголошенням конфіденційної інформації. За що легко можуть звільнити, і будуть праві. По-друге, інтернет-спілкування "засмоктує". Воно стає схожим на наркотик, і це може сильно заважати роботі.
Одна київська журналістка протягом останнього року змінила три редакції. Причому з однієї редакції дівчину просто звільнили, заявивши, що вона - нікудишній журналіст. Ніякої цензури, ніякого "херразменту". Просто через постійні розмови із друзями по всіляким "мессенжерам", нескінчене читання "френд-стрічки" і "комментів" в "ЖЖ" у неї бракувало часу на роботу. Зараз у панянки вже четверте місце роботи, цього разу не в журналістиці.
Що це таке?
Чат (від англ. to chat - базікати) - сервіс обміну текстовими повідомленнями в режимі реального часу. Чат дозволяє багатьом користувачам одночасно спілкуватися між собою. Зміст чату існує тільки "тут і зараз" - чат виглядає як вікно, у якому йде потік повідомлень від всіх учасників чату.
Форум - це інструмент для спілкування на сайті. Повідомлення у форумі в чомусь схожі на поштові - кожне з них має автора, тему і, власне, зміст. Принципова особливість форуму полягає в тому, що повідомлення в ньому об'єднані в треди (від англ. thread - нитка). Відповіді учасників "прив'язані" до вихідного повідомлення. Послідовність таких відповідей, відповідей на відповіді і так далі і створює тред. У підсумку форум являє собою деревоподібну структуру, що складається із тредів.
На відміну від чатів, повідомлення, відправлені у форум, можуть зберігатися необмежено довго, і відповідь у форумі може бути надана аж ніяк не в той же день, коли з'явилося питання.
Блог - мережевий щоденник одного або декількох авторів, що складається із записів у зворотному хронологічному порядку. Слово походить від англійського weblog - веб-журнал. Сукупність блогів називається блогосферою. Найбільші ресурси блогосфери - www.livejournal.com і www.liveinternet.ru.
Отже
Інтернет-спілкування - прекрасний спосіб заявити про себе, одержати відповіді на свої питання, зав'язати корисні знайомства, знайти роботу або збільшити кількість клієнтів. Однак часом - це ризик, що може коштувати робочого місця.
За матеріалами: Деньги.ua
Поділитися новиною
